Бібліотечному фахівцю

каталог – систематизований перелік документів б/ф із зазначенням місць їх зберігання, що ведеться на паперових картках або в електронній формі
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Зарубіжний досвід

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Закрити Методисти рекомендують

Взаємодія

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити Відкритий форум

Закрити Переможці конкурсів

Закрити Планування

Закрити Посміхніться

Нове на сайті

Виставлено:

[17.10.14]

Бібліотечна планета, третій номер 2014 року

[16.10.14]

Cписок нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти у IІІ кварталі 2014 року

[01.10.14]

Статті з зарубіжної фахової періодики III кв. 2014

[01.07.14]

Статті з зарубіжної фахової періодики II кв. 2014

[27.06.14]

Бібліотечна планета, другий номер 2014 року

[18.06.14]

Cписок нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти у ІІ кварталі 2014 року

[17.06.14]

Результати опитування: "Найбільш ефективними формами нестаціонарного обслуговування є…"

[25.05.14]

Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 42)

[24.04.14]

Бібліотечна планета, перший номер 2014 року

Сільська бібліотека – шлях від традиційної книгозбірні до центру інформації.

Виставлено:

[01.04.14]

Статті з зарубіжної фахової періодики I кв. 2014

[24.03.14]

Cписок нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти у І кварталі 2014 року

Перелік стандартів з довідково-інформаційної, бібліотечної та видавничої справи

Сільська бібліотека – шлях від традиційної книгозбірні до центру інформації

[07.03.14]

Управління публічною бібліотекою в сучасних умовах та комунікативних можливостях

[04.03.14]

Навчальні заклади, що надають бібліотечну освіту

[18.01.14]

Менеджмент якості в стратегії розвитку бібліотеки

[14.01.14]

Ювілеї 2014 року

[10.01.14]

Бібліотечна Україна в цифрах (2011-2012 рр.) / Статистичний збірник

Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 43)

[03.01.14]

Організація нестаціонарного бібліотечного обслуговування населення: історія та сучасність

Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
Посміхніться - Приказки та прислів'я

Українські приказки та прислів'я про мову, думку, досвід та знання

Для людської думки немає віддалі.

Думка думку гонить.

Думка — найхуткіша, земля найситніша, сон наймиліший.

Думка нікому зла не наробить.

За думками і ніч мала, а за хіднею — день.

З самого початку думай, який буде кінець.

Луччий розмисл, як замисл.

Має стільки гадок, як пес стежок.

Не подумавши, і кілочка не затешеш.

Не все теє зробиться, що на думці зродиться.

Не довго думав, а добре сказав.

Не так сталось, як гадалось.

Нехай кінь думає, бо велику голову має. Хай думає той, у кого голова велика, а в мене маленька.

Ні здумати, ні згадати, ні в приказці кому сказати, що він говорив.

Самотнім не є той, хто вміє думати.

Стільки гадок, як в решеті дірок. У тебе стільки гадок, як у зайця стежок.

Що з очей, то і з мислі.

Що на думці, те й на язиці.

Що хатка, то інша гадка.

Як з очей, так і з думки.

«У мене,— каже циган,— три сини та всі три угадьки: як скажуть — один, що буде дощ, другий — що сніг, третій — що сонечко,— якраз котрийсь і вгадає».

Більше забувається, як пам'ятається.

Добре довго пам'ятається, а лихе ще довше.

На пам'ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто.

Хоч би ти мене побив, я б тебе не пізнав.

Не поминай лихом, а добром, як хочеш.

Хто давнє пом'яне, той лиха не мине. Хто давнє пом'яне, тому палець в око.

Забув, мов заорало.

Забув біду по своїм діду.

Не забуду до гробової дошки.

Не помиляється той, хто нічого не робить.

Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.

Помилка в провину не ставиться.

Умієш помилятися, умій і поправлятися.

Досвідчене око бачить все глибоко.

Хочеш багато знати, треба менше спати.

Багато знає, а мало розуміє.

Не будь цікавим, бо швидко постарієшся.

Він знає, почім ківш лиха. Він знає, де раки зимують. Він не знає, що вчора їв.

Він те знає, що люди забули.

Все знає, тільки нічого не вміє.

Дай, боже, усе знати, а не все робити.

Добре того учити, хто хоче все знати.

Дознавайся світа, поки служать літа.

Знається, як циган на вівцях: яка сива, така й сита. Знає, де вовк, а де лисиця. Знає, де раки зимують. Знає, де козам роги направляють. Знає, де цар піхотою ходить. Знає, з котрої бочки починати. Знає, на чім світ стоїть. Знає п'яте через десяте. Знаєш ти батька свого лисого.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.

Знай та гадай — мудрому досить.

Його всякий знає як облупленого.

Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо.

Між малими будь малим, між старими старим, а між молодими молодим, то все будеш знати.

Не все треба людям знати, треба щось і собі сховати.

Не звання дає знання, а навпаки.

Не знає права, що робить ліва. Не знає ні бе, ні ме, ані кукуріку.

Не знаєш, де знайдеш.

Не знаєш, звідки на тебе впаде.

Не знаєш початку, не гудь кінця.

Не знаєш, то мовчи, а знаєш — не кричи.

Незнай гріха не робить.

Не той багато знає, що багато прожив, а той, що багато пережив.

Ніхто не знає, чий чобіт муляє.

Знаю од краю до краю, а всередині не знаю.

Пізнав, куди стежка в горох.

Пізнай себе, буде з тебе.

Ти тільки й знаєш, що з миски та в рот.

То сеї, то тої, а сам не знає якої.

Ніби в лісі родився — нічого не знає.

Хто багато знає, той мало має.

Хто б його не знав, то б за святого взяв.

Хто не знає, нехай людей запитає.

Хто що знає, тим хліб заробляє.

Що знаєш, що вмієш, то за плечима не носить.

Що знають троє, то скоро триста знатимуть.

Я вже більше забув, ніж ти знаєш.

Якби ми знали, то б вас не питали.

Якби чоловік знав, що не знає, то б і мав, що не має.

Як не знає, то й не вадить.

Чоловік довідається тоді, як мало він знає, коли дитина його запитає.

Без знання і постоли не пошиєш.

Знання злодій не вкраде, в огні не згорить і в воді не втоне.

Знання красить, а незнання смішить.

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Хто знання має, той і мур ламає.

Вміє зуби заговорити.

Вміння і труд все перетруть.

У невмілого руки не болять.

Добре все вміти, а не все робити.

За невміння деруть реміння.

І до потіння треба уміння.

Не вміє шила загострити.

Не  вмієш — научать,  не  хочеш — примусять.

Не вмієш шити, так і не пори.

Не вміла, не вміла, та як на те ж і забула.

Не силою треба боротися, а умінням.

Ніколи не кажи: «Не вмію», а завжди говори: «Навчуся».

Несмілого від невмілого не розпізнаєш.

Поки не упріти, доти не уміти.

Того руки не болять, що уміють.

Умів улізти, умій і вилізти.

Уміла готувати, та не вміла подавати.

Що вмієш робить, того за плечима не носить.

Хто що вміє, то і діє.

Як не вмієш, то й не берися.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мови

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Він господар своєму слову: хоче дасть, не схоче — назад забере.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.

Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Де мало слів, там більше правди.

Держи хліб на обід, а слово — на одвіт. Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки   водяться.

Для красного слівця не жалує ні матері, ні вітця.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добре слово варт завдатку.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

За словом в кишеню не полізе.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

І від солодких слів буває гірко.

І за гроші від нього слова не виманиш.

Кажи не кажи, а своє слово держи.

Коли б твоє слово та богові в вухо.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Кого слова не беруть, з того шкуру деруть.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів.

Ласкаве слово — що весняний день.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

М'які слова і камінь крушать.

На його слові можна мур мурувати.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Не кидай слова на вітер.

Не мни слова, говори просто.

Не пиво — диво, а слово.

Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Пусті слова, правди в них нема. Слово — не полова, язик — не помело. Слова пристають, як горох до стінки. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші. Удар забувається, а слово пам'ятається.

Холодним словом серце не запалиш.

Хоч чоловік і вбогий, та слово в нього чисте. Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Чиєсь одне слово губить діло. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Як з каменя води не витиснеш, так від нього не почуєш доброго слова. Як овечка: не мовить ні словечка. Як слово не поможе, то й кий не дошкулить. Не базікай, чого не велять. Балакай, слухачам вуха не болять. Балакала покійниця до самої смерті та все казна-що. Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. Балакай, пане Свириде, побачим, що з того вийде. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі  груші  ростуть. Набалакав — і в торбу не вбереш. Набалакав три міхи правди.

Як балакать, так його і в п'ять лантухів не вбереш, а як до діла, то й в торбинку зложити можна, ще й мотузкою перев'язати.

Бесіди багато, а розуму мало.

Де багато бесіди, там мало користі.

Гладкі бесіди — сухі долоні.

Масної бесіди чоловік.

Не щодня бридня, деколи й правда.

Не сяка, не така бридня та й стій до півдня.

Постережуть брехню хутко.

Добрі вісті не лежать на місці.

Погані вісті не сидять на місці.

Доходять до нас вісті, що хотять нам дати їсти.

Приїхала баба з міста, привезла вістей триста.

Сорока на хвості принесла вістку.

Таке верзе, що й купи не тримається.

Верзи, верзище, поки верзеться.

Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла.

Хай воркоче, як хоче, лиш хай моєї голови не мороче, Галу-балу, а пси в крупах. Гали та бали, а день далі.

Галу-балу, а кіт з'їв сало.

Галу-балу, а свині в ріпі.

Товче воду в ступі.

Багато говорити, а мало слухати.

Багато казати, а нема що слухати.

Більше слухай, а менше говори.

Менше говори — більше вчуєш.

Він йому зуби заговорить.

Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема.

Говорив ґазда псові, а пес хвостові.

Розказав Мирон рябої кобили сон.

Говори до гори, а гора горою.

Говори до гори, попробуй до низу.

Говори, говори, до чогось договоришся.

Говори, дідьку, за попом.

Йому говорити, що горох об стінку кидати.

Говори до нього, як до стовпа.

Говори до неї, а в неї маковеї.

Говори, доню, виговоришся.

Говори з другими поменше, а з собою побільше.

Говори й на хату лізь.

Говори, Климе, нехай твоє не згине.

Говорила баба до самої смерті та все чорт знає що.

Говорила смілянська баба, а чорт вдарив у губу і перебив рахубу. Говорила /баба, як літала жаба. Говорила покійниця, поки й пуп розв'язався. Говорила сама в хаті, бо ні з ким було. Говорила три дні, а все про злидні. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Говори, та назад оглядайся. Говори, та не проговорюйся. Говорити було мало, та розуму не стало. Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити. Говорити — не горох молотити. Говорити про Химині кури. Говорить, а немає про що й слухати. Говорить прямо, а робить криво. Говорить п'яте через десяте. Говорить таке, що купи не тримається. Говорить, що слина до губи принесе. Говориш як чоловік, а робиш як дурень. Говорили на вовка, скажім і за вовка. Говорім за вовка і поза вовка, не болить його головка. Говорять, що куре,й доять, тільки молока не видко. Добре тому жити, хто вміє говорити. Договорились до синього пороху.

До нього говори, а йому все одно, що прутом по воді. До тебе говорити так, як до того пня. Знай більше, а менше говори. З ним говорити, що решетом воду носити. З ним говорити, тільки гороху наївшися. І Марина говорила.

Коли сам говорить, то й собаці не дасть слова мовити. Красно говорить приятель, а правду каже неприятель. Легше говорити, ніж зробити. Лихо говіркому, та не добре й мовчазному. Мало говори, а правдою дорожи. Много говорить — голова заболить. Наговорив стільки, що і в шапку не збереш. Наговорив, що і на воловій шкурі все не списати. Наговорив сім бочок арештантів. Най говорить, коли його язик свербить. Не все говорене — творене.

Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло.

Не говори про страшне, а то присниться.

Не заговорюй зуби.

Що там говорити, коли нічого і балакати.

Не так він добре діє, як говорить.

Не так хутко діється, як хутко говориться.

Не тобі б говорить, не мені б слухать.

Та це ж різдвяний сон вороної кобили!

Слухай кожного, але не з кожним говори.

Слухай багато, а мало говори.

Слухай тисячу разів, а говори один раз.

Солодко говорить, але нудно слухати.

Так говорить, наче з писаного читає.

Такого наговорив, що і в головах низько.

Такого говорить, що і собака з маслом не з'їсть.

Там такого наговорив, що і класти нікуди.

Тепер день не весняний, щоб двічі говорити.

Ти-бо вже коли говориш, то говори одно, а то разом хочеш бути і за попа, і за дяка. У кого що болить, той про те й говорить.

Учений шпак говорить всяк.

Хоч варила, не варила, аби добре говорила.

Хто багато говорить, той мало правди каже.

Хто багато говорить, той мало творить.

Хто багато говорить, той договориться до лихого кінця*

Хто менше говорить, той довше живе.

Хто масно говорить, той пісно їсть.

Хто нічого не говорить, той на все пристає.

Чи його хто переслухає, що люди говорять.

Шкода того й говорити, що не варити.

Що люди говорять, те й виговорять.

Що йому не говори, а він усе догори.

Якби стіни вміли говорити, то би не одно сказали.

Як ріпу гризе, так гладко говорить.

Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Вдома як хочеш, а між людьми як скажуть.

Вкусися перше за язик, поки що скажеш.

Вмієш казати, вмій і мовчати.

І сорока розказує, та толку мало.

Замотати, зав'язати та й нікому не казати.

Каже рідко, та їдко.

Каже чортзна-що, аби даром пара з рота не йшла.

Казав, та не зав'язав.

Народ скаже, як зав'яже.

Казав пан псові, а пес хвостові.

Кажи йому що хочеш, а він своє робить.

Казали люди: «Квач притикою не буде!»

Казаному кінця нема.

Казала біла, що не буде діла.

Казало щось, що прийде хтось.

Легко казати, але зробити годі. Легко сказати, та важче зв'язати. Наказав три мішки гречаної вовни. Наговорив сто міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні. Намолов сім міхів гречаної вовни, і всі неповні. Наказала й наговорила: «Вибий об пліт, щоб було, як дріт». Нарозказував міх, торбу і три оберемки. П'ять раз подумай, а один раз говори. Не вмивався ти, щоб так говорити. Не до ладу сказати — краще мовчати. Не кажи: зроблю, а кажи: зробив] Не ти б казав, не я б слухав. Нехай так буде, як скажуть люде. Нікому не скажу, тільки кумі та в млині. Один скаже, другий прикаже.

От тобі далі й нічого казати: цвірінь — та й у стріху! Про свято держав, а у будень сказав. Розкажи другу — піде по кругу.

Розкажи куриці, а вона всій вулиці. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приставиш. Скажи бабі слово, тільки не проси, щоб повторила, бо з одного зробить десять. Скажи слово на ніготь, то підросте на лікоть. Сказав «а», то скажи і «б». Сказано — зроблено. Сказано на глум, а ти бери на ум. Ти казане кажеш, а мій батько од людей чув. Тобі не питать, мені не казать. Стидно сказати, а гріх утаїти. Треба знати, що де сказати. Умій сказати, умій і змовчати. Хотів щось сказати, та й за язик вхопився. Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай. Що думаєш сказати, спершу обміркуй. Що не скаже, неначе зав'яже. Що не скаже, то все півтора людського. Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось. Як кажуть, то й батька зв'яжуть. Як скаже, то ні пришити, ні прилатати. Я тобі кажу, а ти таки колядуєш бісову колядку. Гомони, стара, люблю слухати. Дай тобі, боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Нагомонів по самі вуха.

На других гомонять, а самі все лихо творять. На кого люди гомонять, на того і свині хрюкають. Городить таке — ні літо ні зима. Городить таке, що й купи не держиться. Іородить таке, що й на вуха не налазить. На кожний гук не одгукнешся. Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються. Як зовуть, так і одкликаються. Як стукне, так і гукне. Не гуди, мухо, коло обуха. Не допікай другим, бо найдуться такі, що й тобі допечуть. От жує жвачку! Та годі вам вовну жувати! Лепетень лепоче, а дурень слухає.

Лепечи що хоч, аби губи не гуляли.

Аж до діброви чути ваші розмови.

Аж на третій яр чути ваш базар.

З тобою розмова, як з вітром полова.

Красная мова находить добрії слова.

Мова — не полова.

Пізнати з мови, якої хто голови.

Пуста мова не варт доброго слова.

Розмово моя люба! Ти мовчиш, а я слухаю.

Розмова про мед, а справи гіркі, як полин.

Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною, то мовчіть.

Ви мовчіть, а ми будемо піддакувати.

Ви  мовчіть,  а  я  буду слухати, а потім я буду мовчати, а ви будете слухати. Сказане слово — срібло, а мовчання — золото. Думала мовчать, та не мовчиться.

Знаєш — кажи, не знаєш — мовчи. Ліпше мовчати, ніж сварку почати. Мовчанка гнів гасить. Мовчання — признання вини. Мовчання — знак згоди. Мовчи, бабо, а я слухатиму. Мовчи, коли тобі добре. Мовчи, лихо, аби тихо. Мовчи та диш, то буде бариш. Мовчи та потакуй. Мовчи та свою біду товчи. Мовчи, язичку, будеш їсти кашку, а як не змовчиш, будеш їсти болячку.

Мовчи, язичку, дістанеш паляничку.

Мовчок на крючок.

Не завжди бурчати, треба і помовчати. Не мовчанка буває нудна, а пуста балачка. Не питаний — мовчи, не битий — не кричи. Не соромно мовчати, як нічого сказати. Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав. Умій впору і помовчати. Хто мовчить, той двох навчить. Хто мовчить, той більше знає. Хто мовчить, той лиха збудеться. Чиє б нявчало, а твоє б мовчало. Який привіт, такий і одвіт. Який «добрий день», таке і «добре здоров'я».

Плете, що слина до губи принесе.

Плети, плети, я чув таких, як ти.

Смаленого дуба плете.

Перше погадай, потім повідай.

За погані речі треба бити в плечі.

Не річ наказати, але показати.

Добре речеш, тільки в громаду не беруть.

Інший торохтить, як дратвою строчить.

Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

Що кому треба, той про те й теребить.

Без голосу не співець, а без грошей не купець.

Менше нас — менший глас.

Не розголошуй людських хиб, бо ще твій чортик не з

Хто напорошив, той розголосив.

Байка байкою, а борщ стигне.

Солов'я байками не годують.

Казка — не казка, а приказка.

Нема казки без Правди.

Такого би і в казці не переказав.

Нема казок кращих за ті, які створює саме життя, У казці тільки казати та в чуда писати.

Поговірка — квітка, пословиця — ягідка.

За приказки порве чорт прив'язки.


Дата створення: 21/10/2009 × 16:31
Дата оновлення: 23/10/2009 × 19:37
Категорія: Посміхніться
Сторінка переглянута 34966 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує відділ наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи (НАРБС) ДЗ "Національна парламентська бібліотека України" (ДЗ НПБУ). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
Який показник є зараз кращим індикатором діяльності бібліотеки?
 
кількість користувачів
кількість відвідувань
кількість книговидачі і відвідувань
кількість читачів і книговидачі
процент охоплення населення
кількість заходів на сайт бібліотеки
Результати