Бібліотечному фахівцю

Користувачі бібліотек зобов'язані дотримувати правил користування бібліотекою.
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Зарубіжний досвід

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Закрити Методисти рекомендують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Нагороди і звання

Закрити Переможці конкурсів

Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
5. Зарубіжний досвід - Стратегія розвитку бібліотек Фінляндії до 2010

ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ НАДБАНЬ
Видано Міністерством освіти Фінляндії, вересень 2003 р.

Зміст

Стратегія розвитку бібліотек Фінляндії – основні напрямки.
Попередні напрацювання.
Цінності.
Стратегічне бачення.
Бібліотека змішаного типу (гібридна).
Розширені послуги та колекції.
Нові послуги.
Цілі.
Недоліки та питання до вирішення.
Заходи та кроки втілення.
Бібліотечна стратегія
План дій.
Політика розподілу та співпраці на місцевому та державному рівнях влади.
Завдання для місцевих органів влади.
Завдання для центральних державних органів влади.
Додаткова інформація.

Стратегія розвитку бібліотек Фінляндії  2010

Бачення: ПБ разом із закладами базової освіти є найважливішим інструментом у формуванні громадянської свідомості в інформаційному суспільстві. Вони є науковою та культурною установою, що орієнтується на запити та потреби користувачів, а також мають незаперечний вплив на процеси навчання, викладання і формування активної громадянської позиції. У нинішньому інформаційному суспільстві освічених людей,  бібліотеки сприймаються як осередки, де культура та інформація вільно співіснують та взаємодоповнюють одне одного.  Вони є протиотрутою до вибіркових пропозицій освітньої системи та традиційних носіїв інформації.

Цілі: Бібліотека та інформаційні служби працюють як єдина цілісна мережа. Постійно координується та вдосконалюється робота місцевих, регіональних та державних служб.  У наданні різноманітних бібліотечних послуг враховуються потреби двох офіційних мовних груп Фінляндії, а також інтереси іммігрантів. Саме бібліотеки є запорукою того, що усі люди мають право на рівний доступ до культурних та інформаційних надбань. Громадяни можуть одержувати необхідну інформацію у потрібному місці в потрібний час, незалежно від їхнього вікового чи матеріального статусу та від рівня освіченості. Бібліотечні інформаційні послуги характеризуються: орієнтованістю на користувача, оперативною реакцією на запит, контролем за якістю пропонованих послуг, послідовністю та відповідальністю. На перший план виходять питання високого кваліфікаційного рівня персоналу та бібліотечного ноу-хау. Можливість скеровувати потоки інформації має таку ж вагу у формуванні громадянської свідомості як і  навчання усіх рівнів.

Вимоги:  Наявність бібліотек змішаного типу, зростання ролі бібліотек і подальший розвиток бібліотечної мережі є передумовами надання населенню інформаційних послуг. Все ще потребує подальшої розробки єдиний канал надання електронних послуг. На даному етапі розвитку скорочуються можливості місцевого самоврядування  підтримувати надання бібліотечних послуг на рівні відповідному до запитів інформаційного суспільства. Незважаючи на підвищення рівня підготовки персоналу, забезпечення послугами продовжує ускладнюватись: серед населення зростає рівень освіченості, підвищуються вимоги  традиційної та безперервної освіти, а також бібліотечного ноу-хау.

Заходи: Місцевий і державний уряди поділяють обов’язки таким чином, що муніципалітети є відповідальними за надання основоположних бібліотечних послуг. Саме вони за підтримки центрального управління забезпечують фінансування. Держава вдається до проведення спеціальних заходів для забезпечення високого рівня різноманітних послуг, які надає бібліотека, включаючи доступ до громадського сектору інформації та надбань національної культури, також вона забезпечує доступність електронної мережі для населення. Ці заходи стирають нерівність у доступі до інформації, яка викликана місцем проживання, віковим та матеріальним статусами, рівнем освіченості користувачів, прогалиною у розвитку електронних послуг та різною якістю бібліотечних послуг. Вони також створюють можливості для економії часу, зусиль та коштів, скорочуючи дублювання виробничих процесів у різних закладах.
Відмінності між регіональними бібліотеками зникають, коли чітко визначені послуги створюються на міжрегіональному рівні  централізовано, для спільного використання у вебі, і за умови, що провінційні бібліотеки будуть одержувати підтримку у розвитку електронних послуг. За таких умов, окремі бібліотеки мають можливість зосередитьсь на нагальних питаннях і обслуговувати своїх користувачів.
Для забезпечення доступності надбань культури і науки та для реалізації права усіх відвідувачів на рівне обслуговування, План дій має бути втілений протягом наступного терміну роботи уряду. Це допоможе зберегти інформаційні послуги, орієнтовані на потреби користувачів в час перетворення ПБ на бібліотеку змішаного типу. Першою умовою цього перетворення є наявність  не лише компетентного та кваліфікованого персоналу, а й сучасної технологічної інфраструктури та усіх необхідних існуючих стандартів. Після цього стане можливим розвиток бібліотечної електронної мережі та веб-послуг для задоволення інформаційних потреб населення. Говорячи по подальший розвиток, завжди наголошується на безперечній необхідності бібліотек та бібліотечного ноу-хау; отже бібліотека є необхідною складовою розвинутого інформаційного суспільства.
Найбільші зміни і заходи щодо розвитку передбачають:

  • Модернізацію технологічної інфраструктури усіх ПБ. Впровадження відповідних стандартів та налагодження шляхів швидкої передачі даних; необхідно осучаснити системи баз даних та засоби доступу до них користувачів(терміналів користувачів). Забезпечення повнішого інформування громадян щодо користування комп’ютерами та веб-послугами у бібліотеках.
  • Забезпечення цифровими інформаційними послугами громадян шляхом вдосконалення бібліотечних   інформаційних та електронних систем   через спільну веб-мережу в межах територіальної одиниці.
  • Об’єктивну оцінку бібліотечних та інформаційних послуг на загальнодержавному рівні з метою забезпечення рівних можливостей усіх категорій користувачів.
  • Визначення особливих потреб бібліотечного обслуговування, що належать до

       компетенції програми державної допомоги.

  • Фінансування веб-послуг національного значення та спеціальних програм бібліотеки має надходити з державного бюджету.
  • Розробка нових робочих концепцій та стратегічних шаблонів для адміністрації державних бібліотек, бібліотечних організацій та бібліотечних послуг спрямованих на задоволення потреб учнів середньої і старшої школи, та закладів проф.-тех. освіти. Забезпечення місцевих та/або центральних шкіл фахівцями з педагогічної інформатики.
  • Підвищення професійного рівня бібліотечних працівників.

„Стратегія розвитку бібліотек 2010” передбачає визначення концепцій та основних завдань, пов’язаних із забезпеченням громадян доступом до інформації та культурних надбань. Вона визначає проблематику бібліотечної справи та шляхи розвитку, а також, конкретні заходи по забезпеченню інформаційними послугами усіх громадян, включно з учнями; визначає діяльність владних структур на місцевому та державному рівнях. І хоча дана стратегія основну увагу приділяє ПБ та відповідним державним зобов’язанням, досягнення успіху можливе лише за умови ефективної співпраці на муніципальному та державному рівнях. Концепції, запропоновані даною бібліотечною стратегією, можуть бути використані як основа для її подальшого обговорення в уряді та прийняття пов’язаних з цим рішень.
Стратегія розвитку бібліотек – основні напрямки

Попередні напрацювання

Дана стратегія та план дій охоплюють питання, що раніше на державному рівні не розглядались. Ці питання вимагають перспективного мислення, нових форм організації праці, адекватних політичних рішень, адміністративних дій та визначення спільних цілей, що виходять за рамки вже існуючого сектора питань. Не виключено, що вирішення цих питань потребуватиме додаткового фінансування.
Ще у 1998 році на ПБ було покладено низку певних обов’язків щодо інформаційного обслуговування громадян за допомогою цифрових систем. При цьому переслідувалось декілька цілей, найважливішою з яких було забезпечення рівного доступу до інформації, зробивши нові технології та матеріали на електронних носіях такими ж доступними як і друковані завдяки належній підготовці обслуговуючого персоналу. Однак при цьому, виконання цих обов’язків не було належним чином забезпечене та профінансоване.  Під час інформаційного буму в суспільстві спостерігалось значне зниження стандартів у муніципальних бібліотеках Фінляндії, а також погіршення умов доступу громадян до інформаційних баз даних. І це попри те, що ПБ покликані відігравати провідну роль в інформаційному суспільстві, і що  в урядовій програмі 1999-2003 років зазначено: „забезпечити належне існування ПБ як одного з основних  агентів розвитку інформаційного суспільства” і „рівний доступ усіх груп населення до інформації, покликаний запобігти небажаним міграційним процесам та адміністративним перетворенням”.
Дана стратегія ґрунтується на Програмі розвитку фінської бібліотеки 2001-2004 років та на оцінці теперішнього стану виконання запропонованих тоді заходів. Більш детальну інформацію можна одержати на веб-сайті Міністерства культури: http://www.minedu.fi/minedu/culture/index/html.
Дана стратегія була розроблена після відповідних досліджень за участі широкого кола експертів у різних галузях. Проведенню даного аналізу посприяли і матеріали опубліковані у „Діджіман карт” (карта країни Циферляндії/Digiland), створеної робочою групою з дослідження цифрових інформаційних систем при Міністерстві освіти. Дана стратегія була представлена на бібліотечних семінарах 5 червня і 30 серпня 2002 року.

Цінності

При використанні як традиційних так і цифрових систем бібліотеки фактично виступають в ролі передавачів інформації як освітнього так і культурного змісту, тобто  є місцевими та регіональними культурними та освітніми осередками. Високий освітній рівень населення є однією з передумову успішності нації, оскільки підвищення добробуту її громадян  та конкурентноздатності на міжнародному рівні.  В основі стратегії покладено принцип забезпечення рівного доступу громадян до  культурних та наукових джерел. Доступність інформації належить до основних людських та громадянських прав в інформаційному суспільстві, і є невід’ємною умовою демократії. Для забезпечення розвитку демократії  потрібно подбати про наступне:
-    організацію інформаційних послуг;

  • забезпечення інформацією, необхідною для вироблення активної громадянської позиції;
  • доступ до мета даних (інформація про інформацію) та інформаційних даних.

Мінімальний рівень доступу до інформації – це коли кожен отримує достовірну інфор-мацію про наявну інформацію, тобто про метадані, що уможливлює пошук необхідної інформації через різні канали.
До основних цінностей інформаційного суспільства належать:

  • право і можливість скористатись інформацією;
  • право і можливість бути повноцінним громадянином;
  • право і можливість на самовираження та творчість;
  • доступ до інформації;
  • захист інформації;
  • авторське право.

Інформаційні бібліотечні ресурси є частиною „цінного капіталу” освіченого суспільства. Бібліотеки:

  • є уособленням основних цінностей інформаційного суспільства;
  • забезпечують доступ до надбань науки та культури;
  • допомагають розвиткові людської мови та мислення;
  • сприяють становленню громадянської позиції в інформаційному суспільстві;
  • допомагають пізнати власну та інші культури, зрозуміти свій та інші народи. А це є необхідною передумовою навчання, участі у суспільних процесах та взагалі особистого життя кожного індивіда.

ПБ – це єдина найбільша організація, що є споживачем художньої літератури. Для розвинутого інформаційного суспільства та для системи освіти бібліотека відіграє виняткову роль інституції просвітництва та загальної грамотності. Традиційна грамотність лежить в ос-нові медійної грамотності, яка передбачає можливість пошуку відповідної інформації як з друкованих так і з електронних джерел, можливість одержувати та порівнювати  інформа-ційні ресурси різних джерел, а також уміння застосовувати здобуті знання.
Бібліотечні послуги враховують потреби різних вікових груп. Населення має довіряти бібліотеці. Протягом усього свідомого життя людина постійно вдається до послуг бібліотеки. Бібліотека так само як культура, наука і мистецтво належить до безперечних цінностей громадянського суспільства.

Стратегічне бачення

ПБ у фінському суспільстві:

  • сприяють отриманню та використанню інформації. Обізнаність у житті бібліотеки, уміння користуватись інформацією стають невід’ємною рисою справжнього громадянина, необхідною складовою процесу отримання та передачі знань;
  • утверджують відчуття єдності („чуття єдиної родини”)  і мають велике значення для підвищення добробуту та економічного успіху даного регіону;
  • є культурним та громадським осередком даної адміністративної одиниці;
  •  є відкритими для кожного і сприяють утвердженню демократії;
  • надають різні види послуг, різноманітні матеріали, створюють робочі місця, а також передбачають як обслуговування на місці, так і дистанційні та веб-послуги;
  • є активними та дієвими операторами, чиї послуги легкодоступні;
  • передають надбання культурної спадщини та знайомлять з культурами інших народів (утверджують мультикультуралізм);
  • забезпечують безперервний доступ до зібрань документів та до веб-послуг, окрім того, добирають та впорядковують різноманітні матеріали;
  • сприяють утвердженню усебічної грамотності, у тому числі і веб-грамотності. І досі значна кількість художньої та іншої літератури різних профілів видається у друко-ваному вигляді, натомість інформація, що надходить з державних органів сьогодні майже всуціль є цифровою.

Протягом наступних кількох років зросте значення бібліотеки:

  • як місця, де можна отримати знання та досвід, і як передавача наукової та культурної інформації;
  •  з огляду на вдосконалення та організацію інформаційних систем у відповідності до потреб користувача;
  • як шляху доступу до інформаційних та електронних комунікацій  в самих державних органах;
  • як невід’ємної складової суспільства, громадяни якого вчаться протягом усього життя;
  •  веб та електронні комунікації лише тоді набувають значення, коли їхня інформація використовується громадянами, тобто обумовлюється можливістю і вмінням користувача знайти застосування даній інформації.

Бібліотечна електронна мережа

  • бібліотечні та інформаційні послуги діють як єдина цілісна мережа. Така мережа охо-плює всі бібліотеки. Доступ до неї здійснюється у будь-якому придатному місці.
  • Надання послуг координується на місцевому, регіональному та державному рівнях, відповідно до потреб користувачів.
  • Невеличкі муніципальні бібліотеки виконують функцію культурних та інформацій-них осередків у своєму окрузі. Вони мають доступ до загальної бібліотечної мережі і тому також можуть надавати сучасні високоякісні послуги.
  • Кожен громадянин може скористатися національними інформаційними ресурсами та послугами віртуальної бібліотеки як на місці, так і у віддаленому доступі. Бібліотеки є також зручними для навчання та освоєння ноу-хау.
  • Вирівнюються можливості громадян у користуванні електронними послугами, викли-кані  місцем проживання, низьким рівнем освіченості чи матеріального становища.

Технологічна інфраструктура

  • технологічна інфраструктура бібліотек має бути зручною і загальнодоступною. Кожна бібліотека має канали швидкої передачі даних, що працюють за ефективними, доступ-ними та зручними схемами. У будь-якій точці країни однаково просто скористатися бібліотечними послугами. Головною передумовою стрімкого поширення електронних зв’язків є швидкість, зручність та простота у використанні порівняно з традиційними шляхами отримання інформації.
  • Громадяни можуть отримувати кваліфіковані послуги незалежно від часу доби. Кори - стувачі бібліотек самі можуть обирати форму роботи (електронну чи фізичну).
  • Бібліотечні інформаційні системи дозволяють здійснювати швидкий обмін даними в межах однієї чи кількох бібліотек. Вони також дозволяють здійснювати обмін даними користувача, що дає останньому можливість працювати в будь-якій бібліотеці країни.

Бібліотека змішаного типу

Складно визначити єдину роль, яку бібліотека відіграє в інформаційному суспільстві, оскільки нині  вона виконує багато різних функцій; це гібрид, що поєднує у собі риси як    традиційної бібліотеки, так і цифрової, що має справу з документами лише на інших носіях.
Згідно з визначенням Європейського Союзу від 1997 року, бібліотека змішаного типу – це бібліотека, що працює в електронній мережі, забезпечує доступ до світових інфор-маційних ресурсів через традиційні носії інформації та електронні мережі. Та найви-значальнішим є те, що така бібліотека здатна організувати робочий процес усіх інших подібних закладів. ЄС наголошує на зростаючій ролі бібліотек в інформаційному суспільстві (Публічні бібліотеки та інформаційне суспільство, комісія ЄС, DGXIII, 1997).
Нижче наводиться таблиця відмінностей у послугах між традиційною та бібліотекою змішаного типу:

Бібліотека змішаного типу – “комбінована бібліотека”

Традиційна бібліотечна діяльність,

Надання в користування традиційних, друкованих матеріалів (книг, журналів), документтів на аудіо- та відеоносіях, музичних записів (нотних видань на окремих аркушах, партитур). Така бібліотека пропонує робоче місце, матеріали, обслуговуючий персонал та доступ до необхідних засобів роботи (наприклад до комп¢ютера). Послуги, що надаються місцевому населенню: допомога в організації робочого процесу школярам та учням різної вікової категорії, навчання користувачів вмінню швидко шукати інформацію, співпраця з органами місцевої влади.

із введенням нових видів носіїв інформації та  послуг
Документи на різноманітних носіях та різного змісту. Віртуальні канали доступу до матеріалів, бібліотечне ноу-хау та нові послуги. Віддалений доступ. Ліцензійні матеріали. Інтерактивне, персоналізоване    та диференційоване обслуговування. Автоматизовані робочі місця. Системні бази даних (БД). Електронні сполучення. Проведення форумів. Активна співпраця та обмін досвідом.

Характерними рисами як традиційної так і цифрової бібліотек є наявність квалі-фікованого персоналу та надання інформаційних послуг. Для полегшення пошуку та одер-жання інформації користувачами, бібліотеки відбирають, отримують, систематизують, ведуть облік, зберігають та передають величезну кількість різноманітних матеріалів. Ін- формаційні послуги включають не просто пошук документів на різноманітних носіях, а й аналіз та систематизацію документів, зібрань, взагалі, наукового надбання. Усі бібліотеки використовують однакові методи для того, щоб потрібну та цінну інформацію було знайдено у веб-просторі.

Розширені послуги та зібрання

  • Розширені інформаційні послуги: у бібліотеці змішаного типу послуги доступні як на місці, у фізичній бібліотеці, так і у віддаленому, віртуальному та мобільному доступі;
  • Збільшення різноманітності носіїв інформації: CD-роми та DVD, книги в електрон-ному форматі та інші нові форми запису і збереження документів; електронні матеріа-ли, веб-послуги. Ліцензійні веб-матеріали (повнотекстові документи, статті, довідкові БД, також періодичні видання, енциклопедії, статистики, карти,  документи у текстовому та електронному вигляді, на використання яких бібліотека має усі права);
  • Розширення умов та засобів: автоматизовані та традиційні робочі місця, загальні кімнати, приміщення для спілкування, а також для індивідуальної роботи у тихій атмосфері. Можливість моделювання простору за власним бажанням. Відвідувачі мають змогу користуватись традиційними зібраннями, цифровими та веб-матеріа-лами, а також ліцензійними документами. Проводяться індивідуальні заняття, на яких користувачів навчають користуватись автоматизованими робочими місцями, веб- та інформаційними послугами. Соціальний аспект набуває все більшого значення в орга-нізації бібліотечного простору. З¢являються можливості спілкування (електронного зв¢язку) з органами державної влади (наприклад доступ до анкет, заяв та інших документів в електронному вигляді).
  • Можливість переглядати та читати журнали та газети; брати літературу  безпосеред-ньо в бібліотеці та на МБА, а також отримувати консультації щодо користування біб-ліотекою в особистому чи загальному порядку. Дозволяється користуватись відео- та аудіотехнікою, а також мікропроекційними апаратами (для читання мікрофім).  Для школярів, вчителів та учнів будь-якого віку проводяться заняття в індивідуальному та загальному порядку, на яких навчають шукати інформацію. Регулярно тут проводяться виставки, лекції, години Казки, а також інші розважальні заходи.

Нові послуги

Віртуальні канали доступу до матеріалів, наукових надбань та бібліотечних послуг

  • бази даних зібрань (веб- та бездротові сполучення для пошуку, збереження, оновлення  абонементу, перевірка інформації на персональному абонементі і т. ін.);
  • інші матеріали, підготовлені бібліотекою  для представлення в Інтернеті (бази даних авторів, казок, проблем місцевого рівня, вибраних списків, послуг для дітей);
  • інформація щодо послуг та зв’язків, календарних подій, каналів зворотного зв’язку, послуги  віддаленого доступу до інформації і т. ін., а також наявність чат-кімнат для проведення неформальних комп’ютерних конференцій (наприклад форуми, на яких провадиться обговорення прочитаного).

Інтерактивні, персоналізовані та диференційовані послуги
 Контроль за власним абонементом та пошук інформації, замовлення документів, мож-ливість стежити за новинками та  робити запити для пошуку інформації, послуги зворотного зв’язку та організація дискусій, орієнтація на різні вікові групи користувачів, причому стосовно безоплатних послуг також. Безпечні та надійні шляхи передачі інформації, що гарантують збереження конфіденційності інформації особистого характеру.

Послуги у віддаленому доступі. Кілька шляхів надання послуг (самостійність електронного обладнання)
Веб-послуги та цифрові веб-матеріали (наприклад інформація стосовно зібрань та послуги віддаленого доступу до інформації) отримуються з Інтернету та передаються через бібліотеку; наявність бездротового сполучення або інтерактивного цифрового телебачення.
Нові цифрові середовища, в яких пошук документів здійснюється не  за ключовим  словом, див.  www.publiclibraries.fi/ та http://igs.kirjastot.fi
Виготовлення власного продукту
Створення та публікація продуктів стосовно зібрань, БД, послуг та ноу-хау через Інтернет. Прикладами таких сторінок є такі, що надають рекомендовані матеріали, БД, опис місцевих традицій, поради стосовно отримання інформації, авторські покажчики і т. ін.,  також сюди відносяться дитячі сторінки. Статистичні дані об’єднаних ПБ: http://tilastot.kirjastot.fi

Цілі
Критерії якості

  • головною передумовою якісної роботи є кваліфікований персонал;
  • різноманітні високоякісні послуги надаються представникам корінних мовних груп та іммігрантам. Громадяни отримують потрібну інформацію   у потрібному місці та  у зручний час, незалежно від віку та рівня освіченості;
  • формування активної громадянської позиції вимагає доступності інформаційних ресурсів по усій країні. Для забезпечення громадян інформацією, бібліотеки мають спиратись на однакові критерії якості послуг та принципів обслуговування;
  • цифрові послуги  поряд із спеціалізованими  пропонують універсальні інформаційні функції (із врахуванням потреб різних категорій);
  • інформаційні послуги для громадян забезпечуються крім традиційних шляхів, розвитком електронних сполучень в межах громадської адміністрації, веб-послуг.

Спеціалізовані послуги та високий рівень компетентності

  • бібліотечні послуги як в межах бібліотеки так і у віддаленому доступі надаються з урахуванням потреб різних категорій користувачів. Це дозволяє збільшити ефективність цих послуг, від чого виграє усе суспільство. Таке обслуговування передбачає швидкий зворотній зв’язок, контроль за якістю послуг та постійне врахування запитів населення;
  • слід усіляко підтримувати підвищення професійного рівня персоналу та його кваліфікацію відповідно до вимог часу (в тому числі через освітній електронний портал).

Робота електронних бібліотечних мереж

  •  завдяки створенню  ефективних веб-послуг, що є результатом співпраці різних   бібліотек, користувачі можуть отримувати необхідну інформацію як в електронному так і в друкованому вигляді. Вони можуть замовити також доставку потрібного бібліотечного документу додому чи на робоче місце. Такі послуги доступні користувачеві  і поза межами бібліотеки;
  • електронні, фізичні та дистанційні послуги можуть отримуватись за платню, в тимчасове користування або в обмін, в залежності від запиту користувача в даний момент;
  • Національна бібліотека має загальнодержавне, суспільне та культурне значення для громадян держави. Вона розробляє веб-послуги на загальнодержавному рівні для всіх видів бібліотек. З метою обліку, кожна дистанційна послуга прирівнюється до тих, що надаються на місцях. На сьогодні поняття МБА має ширше значення, і включає в себе дистанційне користування як традиційними так і електронними зібраннями. Репозитарна бібліотека є центом міжбібліотечного абонементу;
  • Репозитарна бібліотека забезпечує вільний доступ до своїх зібрань, а відтак і до національної культури;
  • Лише найбільші бібліотеки Фінляндії надають дистанційні послуги по всій країні. В межах системи регіональних веб-послуг, бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні громадян інформацією, а також несуть повну відповідальність за налагодження регіональних веб-послуг.

Нові форми міжбібліотечної співпраці

  • надання спеціалізованих послуг передбачає значно вищий рівень кооперації між     різними бібліотеками, суттєве довгострокове фінансування;
  • новітні операційні системи національної та репозитарної бібліотек обслуговують користувачів усієї бібліотечної мережі;
  • забезпечення громадян інформацією на цифрових носіях є компетенцією різних орга-нів влади, а бібліотеці відводиться роль експерта з „видобування” інформації.

Розширення переліку бібліотечних послуг
Окрім традиційних послуг пропонується багато нових: більший вибір бібліотечних документів та високий рівень кваліфікації персоналу; шляхи доступу до віртуальних джерел інформації та віртуальні послуги, ліцензійні матеріали; дистанційні, інтерактивні, персоналі-зовані та спеціальні послуги; виготовлення власного продукту; нові методи обслуговування;
Базові безоплатні послуги
Рекомендується базові послуги, згадані у чинному Законі про бібліотеку, залишити безоплатними. Натомість ввести платню за спеціальні послуги, якщо це не суперечить положенням даного Закону.
Надання необхідної учбової інформації
Вміння справлятись із  потоком інформації є частиною  системи навчання в середньо освітніх та вищих навчальних закладах.  Оволодіння цими базовими навиками є складовою усіх предметів навчальної програми. Інформаційні послуги у загальноосвітних школах та закладах проф.-тех. освіти будуть спиратись на бібліотечні електронні мережі та ноу-хау, що існують вже сьогодні. Будуть знайдені компроміси у питаннях фінансового забезпечення. Поруч із традиційними бібліотечними послугами розвиватимуться віртуальні та спеціалізовані послуги у школах.
Органи влади
Центральні та регіональні органи влади мають забезпечувати рівний доступ усіх громадян до надбань науки та інформаційних послуг з метою навчання та здобуття освіти. Особлива увага приділятиметься міжнародній співпраці та суспільним відносинам.
Недоліки  та питання до вирішення
Бібліотеки відіграють дедалі ширшу роль у нашому суспільстві.  Проблеми доступу до бібліотечних послуг:

  • як здійснити положення § 16 (Культурні права) фінської конституції у сфері цифрових технологій? Незважаючи на вжиті заходи, прогалини у цифровому середовищі не зникнуть до 2010 року;
  • бібліотеки з їхніми ресурси не в змозі забезпечити громадян послугами та електронним зв’язком  із органами місцевої влади в межах єдиної веб-послуги;
  • існуючі відмінності між муніципалітетами стають на перешкоді у забезпеченні насе-лення послугами відповідно до вимог суспільства освічених громадян; так само неможливо забезпечити рівний доступ до інформації для усіх громадян;
  • визначальні умови перетворення „книжкової бібліотеки” на бібліотеку змішаного типу: цілісне бачення, відповідальність за розвиток та чітка політична стратегія.

Знижується кваліфікаційний рівень персоналу, натомість зростає загальноосвітній рівень населення.

  • бібліотека змішаного типу потребує кваліфікованих працівників, проте середній освітній рівень персоналу ПБ стрімко знижується;
  • постійне зростання освітнього рівня населення висуває нові вимоги до кількісної та якісної підготовки бібліотечного персоналу;
  • беручи до уваги потреби користувачів, можна твердити, що професійний рівень бібліотечних працівників є незадовільним; на низькому рівні знаходиться організація  підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу;
  • здебільшого не береться до уваги бібліотечне ноу-хау (наприклад, навики роботи з інформацією, які є визначальними протягом усього навчального процесу, і особливо у випадку зміни методів навчання – є чимало прикладів негативного досвіду через ігнорування цих основних положень);
  • державна зарплатня є конкурентно нездатною. Кваліфікованих працівників не влаштовує така низька оплата праці;
  • відчувається нестача кваліфікованого персоналу, що міг би навчати користувачів працювати з веб-послугами.

Незадовільна якість бібліотечних систем. Відсутність стандартизації.

  • в рамках програми Фінляндія – Інформаційне суспільство 1996-1999 років, держава  надавала підтримку ПБ у розвитку веб-послуг та у виробленні власного продукту, це не стосувалось ані придбання комп’ютерного обладнання  (як у випадку з системою освіти), ані забезпечення високоякісними бібліотечними комп’ютерними системами  (як у випадку з університетськими бібліотеками). Сьогодні використання документів у межах ПБ ускладнюється низьким рівнем технологічної інфраструктури;
  • оскільки університетські бібліотеки мають єдину бібліотечну систему та функціональну електронну мережу, більшість муніципальних органів влади стикаються із проблемою низької якості БД та малої швидкості передавання інформації. Принципи Міжнародної бібліотечної стандартизації тут не застосовуються. Існує близько 10 постачальників систем для ПБ, а цього недостатньо для належного розвитку всіх БД. Недостатня увага приділяється й комп¢ютеризації публічних та шкільних бібліотек;
  • особливо гостро відчувають цю проблему найменші адміністративні одиниці, де необхідно терміново налагоджувати централізоване забезпечення веб-послугами, обмін інформацією та доступ до електронних засобів зв¢язку.

Необхідність створення загальнонаціональної бібліотечної електронної мережі.

  • низький  рівень інформаційних систем БД, відсутність стандартизації та недостатні  координація і контроль на державному рівні  - усе це перешкоджає запланованому перетворенню бібліотечної електронної мережі у справді загальнодержавну службу, яка б задовольняла потреби усіх без винятку громадян;
  • постає нагальна потреба у створенні каналу поширення цифрових інформаційних послуг та електроного зв¢язку, що охоплював би більшу частину населення і  поєднував у собі найрізноманітніші види послуг;
  • відчувається нерівність громадян у користуванні МБА, оскільки наукові бібліотеки подекуди беруть дуже велику платню за свої послуги.

Недостатня фахова допомога бібліотечних організацій.

  • Обслуговування бібліотек та користувачів у містечках електронною  бібліотечною мережею здійснюється сьогодні на неналежному рівні. Спеціальні дослідження, як на регіональному так і на загальнонаціональному рівні, проводяться несистематично і непослідовно, і зокрема через недостатнє фінансування;
  • Фінляндії потрібна така система, коли бібліотеки на державному утриманні були б зобов’язані допомагати дрібнішим бібліотекам, та доповнювати їхні зібрання, послуги та наукову базу  у центрі та на місцях;
  • Оскільки,  районні бібліотеки та Центральна ПБ є міськими бібліотеками, і  Національна бібліотека є частиною Гельсінського університету, то відповідно вони можуть нести і меншу відповідальність. При ухваленні рішень великими бібліотеками часто не вистачає гнучкості і часом проблема полягає в тому, що як здається, надаючи пев-ну допомогу якійсь районній бібліотеці  тим самим обмежуєш в чомусь себе самого.

Недоліки системи  державного фінансування бібліотечної галузі.

  • Основне фінансування бібліотек здійснюється державою, але часто вона не в змозі адекватно реагувати на проблеми та усувати недоліки і в центрі, і в регіонах;
  • Якщо говорити про фінансування основних бібліотечних послуг, доводиться констатувати, що розподіл коштів здійснюється недостатньо ефективно. На сьогодні ці кошти спрямовуються на розвиток інформаційних технологій та фінансування окремих проектів, але така фінансова політика, чинне бібліотечне законодавство та   Закон про бібліотеку, разом узяті, не забезпечують навіть елементарних потреб  громадян в  інформаційних та інших бібліотечних послугах, не кажучи вже про забезпечення помітного та тривалого розвитку всієї бібліотечної системи та електронної мережі. Неможливо створити бібліотечну службу, що відповідала б вимогам інформаційного суспільства, спираючись лише на окремі проекти. До того ж нинішня державна система допомоги  поки що не передбачає впровадження таких новітніх напрямків роботи як централізовані послуги. 

Відсутність загальнодержавного органу централізованого міжгалузевого управління.

  • Уряд не має єдиного координаційного (експертного) органу, на який було б покладено загальну відповідальність за координування та розвиток загальнонаціональної бібліотечної мережі, інформаційно-освітніх послуг. Державним установам не вистачає також спеціального керівного органу, який би здійснював координацію міжгалузевих проектів;
  • Послуги, що надаються централізовано і розраховані на всі ПБ, залежать від окремих проектів, що фінансуються з надходжень від (державної) лотереї, а це аж ніяк не сприяє їхньому розвитку, оскільки нерідко трапляються випадки нецільового використання проектних грошей.

Недостатня увага інформаційному забезпеченню науки та освіти.
  - Перехідний період, який почався в бібліотеках у 90-их з новими інформаційними потоками, розвитком веб-мережі, лише зараз дійшов до шкільних бібліотек;

  • Мало хто з вчителів отримав належну підготовку, а в наш час, коли методи навчання постійно змінюються і розвиваються, ці знання є вкрай необхідними;
  • Дедалі зростаюча потреба в освіті та самоосвіті впродовж  усього життя ставить підвищені вимоги і до бібліотечних послуг, це стосується, насамперед, ПБ;
  • Практично не існує спеціалізованих інформаційних послуг для учнів загальноосвітніх шкіл та закладів проф.-тех. освіти. За винятком окремих шкіл де здійснюються відповідні бібліотечні проекти, учням та викладачам доводиться вдаватись до послуг ПБ. Оскільки потреби освітньої системи бурхливо зростають,  задовольнити їх ПБ стає дедалі важче;
  • Хоча Міністерство освіти є відповідальним  за освітню та бібліотечну галузі, фінансування освітньої системи воно не здійснює. Але оскільки чисельність галузевих та пересувних бібліотек скорочується, то ситуація стає критичною;
  • Чіткої концепції шкільної бібліотеки поки що ми не маємо. В кожному разі її ресурси та послуги не зводяться лише до відповідного приміщення, комп¢ютерів, Інтернету,  проектів та збірки підручників.

Усі вищеназвані недоліки призводять до наступних наслідків:

  • повторне виконання тієї самої роботи, прийняття невірних рішень, нецільове використання коштів, марнування часу на непотрібне, (скажімо, при впровадженні “нового” проекту раптом з¢ясовується, що він уже давно існує);
  • Труднощі або й неможливість обміну та отримання інформації, а також користування централізованими послугами та засобами електронного зв¢язку;
  • Розпорошення бібліотечних зібрань та БД (понад 130 інтерфейсів для користувачів);
  • Пошукові системи багатьох бібліотек вже не відповідають сучасним потребам.

Стратегія розвитку бібліотек

Стратегія розвитку бібліотек пропонує як теоретичну базу так і практичні заходи по забезпеченню громадян інформацією. Окремо виділяються  спеціальні обов¢язки держави та роль ПБ, які й забезпечують доступ населення до надбань науки і культури. Згадуються також інші бібліотеки, що співпрацюють з ПБ у забезпеченні послугами громадян (Національна репозитарна бібліотека, НБ та бібліотека Гельсинського університету), і такі, яким бракує довгострокового фінансування (загальноосвітніх шкіл та закладів проф.-тех. освіти).
Оскільки ПБ існують на місцеві кошти, їхній розвиток цілком залежить від співпраці між регіональними та центральними органами влади.
Стратегія розвитку бібліотек є основоположною частиною  плану  Міністерства освіти щодо організації робочого процесу та фінансування; зараз потрібно визначити першочергові завдання, що потребують негайного фінансування. Стратегія має щороку переглядатись та доповнюватись. Вона є складовою Стратегічного плану Міністерства освіти 2010, а також Стратегії розвитку суспільства інформації та культури 2003-2006. Стратегія розвитку бібліотек підтримує положення ЄС щодо інформаційного суспільства, електронних засобів зв¢язку, забезпечення рівності умов існування регіональних бібліотек та їхнього розвитку.  Її положення подібні до завдань сформульованих в Інформаційній стратегії розвитку освіти та науки та у Стратегії  виготовлення інформаційного продукту Міністерства освіти. Метою даного стратегічного плану є забезпечення усіх громадян рівними умовами доступу до інформаційних та культурних надбань, а відповідно і перетворення ПБ на бібліотеки змішаного типу. Робота Національної бібліотечної електронної мережі має стерти усі нерівності в обслуговуванні громадян, які зумовлені географічним розташуванням і рівнем освіти .

І етап стратегії розвитку:

План дій. Першою передумовою належного забезпечення населення інформацією  є наявність кваліфікованого персоналу; крім того, технологічна інфраструктура у бібліотеках усіх типів має відповідати сучасним вимогам та стандартам. Після виконання цих вимог, всю увагу потрібно зосередити на розвитку веб-послуг.

  • Сучасна та зручна в експлуатації технологічна інфраструктура;
  • ПБ розвиваються у бібліотеки змішаного типу;
  • Стабільне фінансування, що забезпечить надання послуг в центрі та на місцях: держава буде фінансувати традиційні та нові бібліотечні функції (забезпечення коштами НБ, Центральної ПБ та регіональних бібліотек);
  • Встановлення єдиного переліку послуг для провінційних бібліотек;
  • Система спеціальної державної допомоги. Цільове фінансування.
  • Спеціалісти з педагогічної інформації. Нові види роботи та державний контроль за належним забезпеченням інформацією учнів, співробітництво шкіл і бібліотек. Опанування навичками роботи з інформацією має бути включено до кожного предмету навчальної програми.

ІІ етап стратегії розвитку: втілення Плану дій.

  • Забезпечення інформацією громадян та осіб, що навчаються;
  • Висока кваліфікація персоналу. Спеціалізовані послуги.
  • Нові можливості подальшої освіти;
  • Нова концепція користування МБА;
  • Розширення обов¢язків Національної репозитарної бібліотеки та НБ в наданні послуг;
  • Ефективніша робота по  оцифруванню документів;
  • Нові напрямки роботи бібліотечної адміністрації стосовно електронної мережі;
  • Вивчення інформаційного менеджменту на курсах підвищення кваліфікації
  •  Забезпечення інформацією учнів загальноосвітніх шкіл та закладів проф.-тех. освіти.

План дій

План дій буде втілено з урахуванням інтересів громадян, з гарантією надання  їм вільного доступу до інформації, однакового рівня якості обслуговування та дотримання прав користувачів (§ 16 (Культурні права) фінської конституції (731/1999)) протягом наступного терміну роботи уряду. За цей час,  згідно розпорядження Парламенту щодо діяльності ПБ  (1998р.), будуть вирішені проблеми забезпечення населення інформацією за допомогою сучасних технологій, покращено доступ до культурних та інформаційних ресурсів та створені умови розвитку національної бібліотечної електронної мережі, про що згадуються у Програмі розвитку фінської бібліотеки 2001-2004.
Поряд із системою обов¢язкової освіти, ПБ є головними шляхами реалізації активної громадянської позиції в інформаційному суспільстві. У нинішньому інформаційному суспільстві освічених людей,  бібліотеки сприймаються як осередки, де культура та інформація вільно співіснують та взаємодоповнюють одне одного, на відміну від вибіркових пропозицій освітньої системи та традиційних носіїв інформації. Бібліотеки несуть відповідальність за забезпечення громадян інформацією, надання доступу до неї та метаданих, вироблених в інформаційному суспільстві. Забезпечення громадян інформацією на цифрових носіях, надання бібліотечних та інформаційних послуг, а також наявність електронних засобів зв¢язку з адміністрацією стануть єдиною веб-послугою.
 ПБ допомагають у отриманні загальної освіти та культурному розвитку, надають індивідуальні  послуги користувачам, що значно сприяє підвищенню освітнього рівня населення та формуванню активної громадянської позиції. Постійний доступ до культурних та наукових надбань буде забезпечено у випадку перетворення ПБ на бібліотеки змішаного типу, які діють як у реальному житті, так і в електронній мережі. Для досягнення цього необхідні інвестиції в розвиток технологічної та адміністративної інфраструктури, а також підтримання належного професійного рівня працівників.
Регіональні відмінності бібліотек і неоднаковий освітній рівень населення зникнуть коли спеціалізовані послуги будуть надаватись на загальнонаціональному та місцевому рівні, та будуть доступні для всіх бажаючих. Централізована підтримка окремих бібліотек сприятиме їхньому зосередженню на наданні основних послуг та задоволенні потреб користувачів. Це допоможе економити час, зусилля та кошти, і звести до мінімуму дублювання тієї самої роботи.
Серед факторів,  що сприятимуть зменшенню відмінностей між регіональними бібліотеками  визначальними є: надання доступу до швидкісних засобів електронного зв¢язку, сучасна технологічна інфраструктура та застосування стандартизації. Це й забезпечить обмін інформацією та електронні сполучення.


Політика розподілу та співпраці на місцевому та державному рівнях влади.

Завдання для місцевих органів влади.

Розвиток базових послуг

  • Бібліотечне та інформаційне обслуговування відбувається згідно з чинним законодавством, тож громадяни мають можливість користуватись як послугами сусідської фізичної бібліотеки, так і  веб- та дистанційними послугами;
  • Встановлення базових послуг відбувається згідно з Законом про бібліотеку від 1998р., особлива увага приділяється наявності належної кількості спеціалістів з інформаційних технологій та фахівців бібліотечної справи, придбанню сучасних бібліотечних матеріалів та обладнання;
  • Гарантування того, що бібліотечні та інформаційні послуги, поруч з інформаційним забезпеченням громадян та системи освіти, є першочерговим завданням у стратегіях розвитку інформаційного суспільства та програмах місцевого рівня, і т. ін.

Кваліфікований персонал

  • оскільки підбір персоналу знаходиться у компетенції місцевої влади, Міністерство освіти наголошує на ролі, яку відіграють кваліфіковані та досвідчені працівники для забезпечення якісного обслуговування, розвитку високоякісних послуг, та для зменшення різниці між регіональними бібліотеками та рівнем освіченості населення, а також для розширення аспектів співпраці;
  • з метою забезпечення якісного обслуговування та оптимального використання матеріальних ресурсів, Міністерство освіти рекомендує розширити міжрегіональну співпрацю та створити єдину бібліотечну службу, оскільки, окремі регіональні бібліотеки не мають змоги створювати бібліотечні послуги в інформаційному суспільстві.

Надання навчальної інформації

Забезпечення інформацією освітян, насправді є обов’язком системи освіти, причому як на місцевому так і на загальнодержавному рівні. Хоча місцева влада має усі права та повноваження ухвалювати рішення у справах інформаційного забезпечення учнів, Міністерство вимагає розробки чітких програм, які будуть запорукою того, що учні та вчителі отримають необхідні навички роботи з інформацією, що будуть придбані потрібні матеріали та обладнання, що особливу увагу буде приділено тим школам, які ще не мають власної бібліотеки, що співпраця між школами та ПБ може бути корисною для обох сторін, що буде узгоджено витрати, і що оволодіння навичками роботи з інформацією буде обов’язковою складовою кожного предмету навчальної програми.
У тих регіонах, де у школах ще не має кваліфікованих працівників, що могли б забезпечувати належний розвиток бібліотечних послуг, Міністерство пропонує запровадити службу, що надаватиме консультації з педагогічної інформації. Така служба може бути в кожному регіоні, або ж одна на кілька. Щодо платних послуг, наприклад у ПБ, то 1-3% від поточних надходжень за послуги в галузі освіти надходять до установи, що займається їхнім створенням. Організація шкільних бібліотек має відбуватись на високому професійному рівні (у великих школах).
Міністерство освіти зазначає, що інформаційне забезпечення навчання та викладання не може створюватись чи розвиватись нарізно, це стане можливим лише за умови тривалої співпраці з іншими бібліотеками. Необхідно мати потрібні навики та бажання користуватись існуючою бібліотечною електронною мережею, послугами та досягненнями для задоволення потреб кожного користувача. А створювати організації, з такими ж функціями, що й у вже існуючих недоцільно – навіщо знову винаходити колесо?

Завдання для центральних органів державної влади

Грошові дотації на:

  • створення швидкісних каналів зв’язку та високоякісних бібліотечних систем;
  • різноманітні бібліотечні дані високої якості, до складу яких входить інформація щодо суспільної адміністрації;
  • забезпечення доступу до надбань національної культури (збільшення завдань для НБ та Національної репозитарної бібліотеки);
  • нову, зручнішу для користувачів національну бібліотечну електронну мережу (обслуговування централізовано та на місцях, державне управління).

Завдання для Міністерства освіти, з огляду на § 16 Фінської конституції 731/1999;

  • Бібліотечні послуги, як частина базових матимуть статус національних;
  • В оновлених статутах буде чітко визначено права користувачів та забезпечення рівного доступу до послуг; більше уваги приділятиметься забезпеченню доступу до інформації. По усій країні розвиватиметься бібліотечна електронна мережа, зростатиме кількість різноманітних матеріалів та кваліфікованого персоналу.
  • Розглядати варіанти розподілу державної допомоги, в особливих випадках, спрямованої на розвиток бібліотечних послуг (централізованих та спеціалізованих, регіональної диференційованої бібліотечної системи, мовного співвідношення);
  • ПБ отримують фінансову підтримку у створенні власних веб-послуг, у співпраці між місцевими бібліотеками та різними гілками влади, у поширенні писемної культури та підтримці новітньої і традиційної грамотності/освіченості ;
  • Дослідження і проекти розв’язання нагальних проблем, стали офіційними, і в результаті, використовуються як базові у прийнятті рішень та виконанні завдань державної ваги, особливо коли потрібна миттєва реакція.

Професійний рівень бібліотек та нові структури державного управління забезпечать:

  • рівний доступ до інформації та культури – інформаційне забезпечення громадян та системи освіти, що матиме  більшу вагу для державного управління,
  • цілісне бачення бібліотечної справи і завдань, що поєднують різні гілки та сфери влади, у створенні та розвитку національної бібліотечної електронної мережі;
  • появу нових структур, як для забезпечення належного розвитку, так і для визначення завдань, що допоможуть втілити проекти загальнонаціональної ваги; так як усвідомлення ситуації, що склалась у державі відбувається краще у  структурах, що діють незалежно від бібліотечних організацій.
  • виконання завдань, визначених у стратегії Міністерства освіти, спрямованих на підтримку бібліотечних спеціалістів у Державних регіональних відомствах, що допоможе покращити становище останніх, бо незважаючи на розвиток місцевої державної адміністрації,  спеціалістів з бібліотечної справи у ній все одно бракує.

Користь від цієї державної програми:

  • неоднорідність та нерівність інформаційного забезпечення, зумовленого географічним розташуванням, віковим та матеріальним статусом чи рівнем освіти, буде усунено як і нерівноцінний/нерівний розвиток бібліотечних послуг;
  • бібліотеки зміцнять свої позиції як хранителів національної самобутності, експертів з писемної культури та  „вікна в інтернаціоналізм”;
  • будуть забезпечуватись права громадян на рівний доступ до веб-послуг;
  • нові матеріали, послуги та завдання робочого процесу будуть порівно розподілятись між регіонами країни;
  •  Буде заохочуватись діяльність, що досі не входила до компетенції місцевої та центральної влади;
  • Навіть малі установи невеликих та малонаселених регіонів матимуть доступ до високоякісних бібліотечних послуг та матеріалів загальнонаціональної ваги. Завдяки централізованому обслуговуванню, окремі бібліотеки зможуть зосередитись на виконанні своїх важливих завдань та на обслуговуванні користувачів (як окремих осіб так і організацій).

Ефективне співробітництво та централізоване обслуговування, за підтримки державної адміністрації, функціонуючої національної бібліотечної електронної мережі, та з  огляду на зростання кількості документів на електронних носіях, дадуть змогу:

  • уникати повторних покупок та непотрібних витрат;
  • заощаджувати час, що витрачався на виконання тієї самої роботи у різних місцях;
  • уникати такої ситуації, коли однакові проекти втілюються одночасно у різних місцях;
  • запобігати ухваленню хибних рішень та економити кошти державного і місцевого бюджетів.

ПБ знаходяться у відомстві Міністерства освіти. Державні регіональні відомства діють як самостійні  адміністративні одиниці (Закон про бібліотеку, 1998). Міністерство складає бюджет та пропозиції щодо діяльності ПБ, визначає державну політику щодо бібліотечних та інформаційних послуг, розподіляє кошти державної допомоги і т. ін. Співпраця та взаємний вплив учасників відбуваються як на державному так і на міжнародному рівні. Фінська Стратегія розвитку бібліотек і сьогодні є у центрі громадської уваги.

Структура адміністрації бібліотек, архівів та музеїв, станом на 2002 рік

Парламент –Уряд -  Міністерства - Міністерство освіти

І) Міністр освіти

  • Департамент освіти та науки
    • Науковий відділ:  
      а)Архіви
      б)Бібліотека Гельсинського університету є НБ
      в)Національна репозитарна бібліотека
  • Національна рада з питань освіти
  • Муніципалітети, місцеві ради і т. ін. Відповідають за бібліотечні та інформаційні послуги у школах та інших освітніх закладах

ІІ) Міністр культури

  • Департамент культури, спорту та молодіжної політики
    • Відділ мистецтв та культурної спадщини:
      а)Музеї
      б)Література
    • Відділ культури та ЗМІ:
      а)Фінська бібліотека для осіб з вадами зору, що має право переводити документи у друкованому вигляді у формат Брайля і ін.
      б)Муніципалітети та місцеві ради  (складають Місцевий уряд)
       ПБ та 19 місцевих бібліотек
      Державні регіональні відомства здійснюють методичне керівництво та дають оцінку діяльності регіональних бібліотек, інформаційного забезпечення, їхньої доступності для користувачів та якості обслуговування. При розробці загальнодержавної стратегії та ухваленні рішень за основу беруться дані регіонального рівня, опрацьовані Державними регіональними відомствами.
  • Регіональні поточні витрати у сфері культури та освіти на 2000р. (джерело: Фінська статистика):

  • Базова освіта: 15 960 167 000 мк, 53, 66%
  • Старша школа 2 724 765 000       ,  9, 61%
  • Професійна освіта 2 166 134 000      , 7, 28%
  • Бібліотеки 1 317 358 000        ,  4, 43%
  • Спорт 2 240 637 000      , 7, 53%
  • Зайнятість молоді 798 879 000     , 2, 69%
  • Інше 4 639 856 000      , 15, 6%

Фінансування ПБ залежить від місцевої влади. Саме вона є відповідальною за успішність бібліотечного обслуговування у своєму регіоні. Згідно із спеціальним законодавством (Закон635/1998, постанова 806/1998), органи місцевого самоврядування отримують державні кошти на утримання культурної та освітньої сфер. Проте, вони мають повне право розподіляти кошти державної допомоги не лише між бібліотеками.
Окрім коштів державної допомоги на поточні витрати, що надходять до місцевої влади, Міністерство також надає 25-50% на розбудову бібліотек та придбання бібліобусів. Навіть придбання корабля-бібліотеки, сприймається як створення нової бібліотеки, на що надається державна допомога. У 2002 р., на спеціальні заходи та різноманітні бібліотечні проекти, було надано цільову допомогу у розмірі  3,9 млн. Євро (кошти з (державної) лотереї). На створення додаткових послуг ПБ, НБ та центральна ПБ не одержали додаткової фінансової підтримки.
У 2002 р. витрати на утримання бібліотек становили 231,5 млн. Євро, з яких державна допомога складала 85,6млн.Євро. Витрати ПБ становлять приблизно 1% від поточних витрат місцевого уряду та 4, 4% від коштів, виділених на сферу культури та освіти.

Репозитарна бібліотека була створена 1-го березня 1989 року як єдине сховище спільного користування усіх бібліотек Фінляндії, і є найбільш еконмічно вигідним способом збереження бібліотечних матеріалів.


Дата створення: 18/01/2009 × 20:18
Дата оновлення: 18/01/2009 × 20:18
Категорія: 5. Зарубіжний досвід
Сторінка переглянута 10688 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
Які фактори найбільше впливають на рівень мотивації високоефективної роботи?
 
матеріальні (заробітна плата, надбавки,доплати, премії тощо)
моральні (грамоти, відзнаки, подяки тощо)
психологічні (сприятливий психологічний клімат, стосунки з колегами тощо)
організаційні (умови праці, графік роботи, розширення сфери діяльності тощо)
Результати