Бібліотечному фахівцю

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами бібліотеки.
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Зарубіжний досвід

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Закрити Методисти рекомендують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Нагороди і звання

Закрити Переможці конкурсів

Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
5. Зарубіжний досвід - Автоматизація: Китай

Бен Гу, Alexandria 2002, Vol. 14 № 3, p. 133-139

Процеси автоматизації в Національній бібліотеці Китаю: історичний огляд та перспективи майбутнього

Вступ

Національну бібліотеку Китаю (НБК) було створено у 1909 році. На 2001 рік її зібрання налічували понад 21 млн. прим., серед них 5,5 млн. монографій китайською мовою, 3 млн. прим. монографій іноземними мовами, 45 230 прим. китайської періодики та 41 436 прим. періодичних видань іноземними мовами. В бібліотеці працюють понад 1,5 тис. осіб.

Протягом останніх двох десятиліть процеси автоматизації у НБК відбувались досить активно. Однак, комп’ютерна обробка видань іноземними мовами досі триває. Така ситуація не відповідає реальному стану бібліотечної автоматизації у країнах, з яких ця література надійшла. Це зумовлено такими обставинами: як національна бібліотека, НБК віддає перевагу місцевим виданням китайською; вартість бібліотечних систем для роботи з іноземними виданнями порівняно висока, і бібліотека не завжди може дозволити собі їх придбання; обмеженість технологій не дозволяє обробляти літературу усіма мовами на єдиній платформі.

1980-ті

У 1980-х роках, НБК використовувала LC MARC стрічки для друку бібліографічних записів книг спеціальної тематики, наприклад Китай і марксизм, для потреб комплектування. Це була найперша стадія автоматизації; вона давала більше інформації, але не замінювала ручного процесу роботи. Протягом цього періоду  бібліотека  підтримувала зв’язки з зарубіжними видавцями через пошту чи телекс.

У 1987 р., коли було освоєне нове приміщення бібліотеки, НБК офіційно розпочала програму автоматизації бібліотеки. Її особливістю була наявність клавіатури з алфавітами західноєвропейської, японської та російської мов. Оскільки систем програмного забезпечення та їх розробників не існувало, комп’ютери  NEC не використовувались для обробки видань іноземними мовами. В той же час персонал бібліотеки намагався якомога більше їх використовувати у своїй роботі. Японо- та російськомовні термінали використовувались для текстової обробки та впорядкування кількох бібліографій. Оскільки ці термінали не мали жорстких дисків, дані можна було зберігати лише на 360КБ чи 1,2МБ дискетах, які не  могли обробляти великі обсяги інформації або вміщати БД. Створені тоді бібліографії неможливо перевести у формат сумісний з IBM, і тому вони не доступні для використання сьогодні. Можна сказати, що комп’ютери використовувались як друкарські машинки.

У 1990-х, бібліотекарі, які комплектували монографії західноєвропейськими мовами, користувались dBase II для створення БД ISBN на китайському терміналі NEC з твердим диском на 20МБ. З того часу, відділ докомплектування використовує їх для перевірки на дублетність відібраних книг. Пізніше БД було оновлено та переведено у формат сумісний з IBM.  Хоча система досить проста, вона дозволяла економити час на виконанні роботи.

1990-ті

Комплектування

Однією з головних ознак 1990-х є надзвичайно поширене використання CD-ROM-ів. Перший CD-ROM, який було використано, називався ВІР (Книги, що вийшли друком, та рецензії). Він замінив три розділи (каталогу) BooksinPrint (Книги, що вийшли друком), чотири розділиSubjectGuidetoBooksinPrint (Предметний покажчик книг, що вийшли друком ) та ForthcomingBooks (Книги, що мають вийти друком), це дало можливість звільнити полиці, сприяло швидшому та ефективнішому пошуку. В цей період набув популярності факс, а електронна пошта стала основним засобом спілкування з зарубіжними книгопостачальниками.

Каталогізація

Західноєвропейські мови

Автоматизація процесів каталогізації розпочалась на початку 90-х разом із знайомством з Bibliofile CD-ROM-ом, створеним TLC (Бібліотечною корпорацією). Через обмежену поширеність мережі та недостатній рівень комп’ютерної грамотності персоналу, усі записи MARC зберігались на дискетах. Зважаючи на незадовільний фізичний стан та якість гнучких дисків, більшість з кількох сот дискет визнали неякісними, коли почали переводити бібліографічні записи у формат ISO 2709. На повторне проведення операцій було витрачено чимало часу та людських ресурсів.

Зважаючи на вартість та інтерфейси пошуку, у 1998 р. було вирішено замінити Bibliofile CD-ROM на OCLC CatCD для каталогізації видань західноєвропейськими мовами. Останній працює в основній мережі Windows IT та доступний більшості користувачів.

Видання китайською

Протягом цього періоду, у каталогізації нових надходжень китайською та створенні Китайської національної бібліографії каталогізатори цих видань почали працювати із системою ACOS, яка спирається на універсальні обчислювальні машини NEC. Через кілька років ACOS було замінено на систему, що підтримує Windows, створену Центром Wenjin IT, який знаходиться у приміщенні НБК та персонал якого складається з її колишніх працівників.

Видання японською

У Відділі літератури східними мовами, було впроваджено мережу Novell для можливості доступу до бібліографічних CD-ROM-ів, створених Національною бібліотекою Японії та Nippan.  На початку, для збереження записів, персонал користувався дискетами, маючи на увазі їх переведення в інший формат у майбутньому. Оскільки бібліотека не планувала впроваджувати спеціальні системи для обробки книг японською, у 1998 р. відділ перестав користуватись дискетами. CD-ROM-и сьогодні використовують лише для здійснення пошуку в друкованих карткових каталогах.

Видання російською

У 1998 році деякі виробники програмного забезпечення Китайської бібліотеки зацікавились можливістю обробки російськомовної літератури своїми китайськими програмами. Теоретично, російськомовні видання могли оброблятись лише за умови необхідних змін в інтерфейсах та використання російських оперативних систем. Зважаючи на обмежену пропозицію, китайські виробники програмного забезпечення не пішли цим шляхом.  Навіть сьогодні, у Китаї дуже мало бібліотек, що  можуть обробляти видання китайською, російською та японською в єдиній системі.

Міжнародний обмін

На початку 1990-х Відділ міжнародного обміну користувався dBase II (пізніше FoxBase 2.0) у створенні простої БД реєстрації адрес партнерів по обміну. Робочий процес цього відділу було певною мірою автоматизовано, і він став дещо ефективнішим.

Обслуговування

OPAC

У 1999 році, Центр Wenjin IT створив веб-базовану  систему OPAC для загального користування в режимі он-лайн. Як першу систему вільного доступу в бібліотеці, її можна було використовувати для для пошуку бібліографічних записів китайською та західноєвропейськими мовами, хоча символи латиниці з діакретичними знаками зображались як спотворені китайські ієрогліфи. Тож система мала певні недоліки:

  1. вона спиралась на китайську версію Windows, і не підтримувала західноєвропейські мови, особливо латиницю з діакритичними знаками, не беручи до уваги такі мови як японська та російська;
  2. вона не мала англомовного інтерфейсу, тож була складною у використанні для іноземних користувачів;
  3. не мала достатнього пошукового меню.

….                ….                     ….                 …                …                   …                …

Висновок

Можемо підсумувати наступні ознаки автоматизації НБ Китаю у 1990-х:

  1. Імпровізація: автоматизація відділів комплектування та каталогізції проводилась без залучення спеціалістів з комп’ютерних технологій, а бібліотекарі не мали належної підготовки;
  2. Незалежність: для різних процесів використовували окремі системи, які не мали з’єднання, тож дані не могли спільно використовуватись;
  3. Некомпетентність: належним чином автоматизовані були  комплектування та катало-гізація, але лише кількома мовами, в той час коли решту літератури опрацьовували вручну;
  4. Якісна мережа але без інтегрованих систем: було створено величезну бібліотечну мережу, але не існувало жодної інтегрованої бібліотечної системи обробки;
  5. Відсутність єдиних стандартів: різні відділи використовували різні формати каталогізації для різних систем, або різні принципи тих самих форматів.

На сьогодні автоматизація бібліотечних  процесів НБК відстала не лише від національних бібліотек розвинутих країн, а й від інших основних бібліотек Китаю, таких як Шанхайська бібліотека, Пекінська університетська та Ціньгуанська Університетська бібліотеки.

Сучасний стан

Сучасна обробка зарубіжних видань

Комплектування

  1. Нові інформаційні видання надходять від видавців, книготорговельних організацій, на CD-ROM-ах, через Інтернет і т. ін.;
  2. При доборі літератури, для відділу комплектування на потрібну книгу заповнюються бланки замовлень книготоргових організацій або тимчасові друковані вимоги; 
  3. Добираючи літературу, перевіряють БД ISBN та карткові каталоги (за автором чи назвою твору) на наявність дублетів;
  4. Бібліотекарі відділу комплектування роблять замовлення за вимогами на літературу, які підготували бібліотекарі, що займались добором літератури;
  5. Бібліотекарі відділу комплектування ще раз перевіряють наявність дублетів та формують карткові каталоги (за автором чи назвою книги);
  6. Замовлення відправляють книготорговцям ел/ поштою та  на друкованих бланках вимог;
  7. Бібліотекарі відділу комплектування користуються друкарськими машинками для внесення коротких записів на окремих бланках;
  8. Бібліотекарі відділу комплектування підраховують кількість накладних для оплати;
  9. Коли примірник вже оброблять каталогізатори, комплектувальники мають замінити бланк замовлення на картку каталогу.

Практично усі дії виконуються вручну. Комплектування двічі чи тричі вручну робить бібліографічні записи. Якщо врахувати роботу каталогізаторів, то процеси обробки дублюються ще більше.

Каталогізація

Бібліотекарі для друку каталожних карток російськомовних видань використовують друкарські машинки, для друку карток видань корейською, арабською та Хінді користуються ПК, а для обробки япономовних видань використовують CD-ROM-и.

Каталогізатори монографій західноєвропейськими мовами класифікують видання згідно з Китайською бібліотечною класифікацією, вручну звіряють внутрішні каталоги для визначення авторських знаків, використовують OCLC CatCD для введення бібліографічних записів, та власноруч роздруковують основні картки. Потім вони переводять файли OCLC у формат ISO 2709 і передають автоматизаторам, які, в свою чергу, мають конвертувати ці записи знову у формат, потрібний для введення записів в ЗЕКО. Крім того, при отриманні нових надходжень книг, бібліотекарі обслуговування мають один за одним перевірити записи в ЗЕКО.

Хоча для пошуку видань західноєвропейськими мовами бібліотека користується ЗЕКО, для всіх інших іноземних мов і досі використовуються карткові каталоги, а каталогізатори мають оформляти їх відповідно до обробки записів у форматі MARC. Для внесення змін до бібліографічного запису потрібно пройти усі ці обтяжливі процедури.

Обслуговування

Системи обслуговування існують окремо від системи ЗЕКО, і об’єднати бібліографічні записи з даними користувачів немає можливості. Наприклад, коли користувачі проводять пошук у ЗЕКО, вони не мають змоги бачити положення книги, тож не знають доступна вона чи ні. Так само, подібно до столу реєстрації, бібліотекарі просто записують телефонний номер та паспортні дані користувачів, але яку книжку взав користувач так і залишається невідомим.

Пошук якісної інтегрованої системи

Відбір системи

Вирішуючи проблему обробки книг іноземними мовами, НБК наприкінці 1999р. зайнялась вибором інтегрованої системи, яка б допомогла у цьому питанні. Серед основних вимог до системи були: сучасний технічний стан, здатність мультилінгвістичної обробки, придатність до інтеграції та сумісність з сучасними технологіями.

Оскільки місцевого китайського виробника, здатного запропонувати таку систему програмного забезпечення для бібліотек, не було, група, що займалась вибором системи, відвідала головні китайські бібліотеки, які користувались зарубіжними системами та провели зустрічі з основними світовими виробниками бібліотечного програмного забезпечення. Після двох років досліджень та роздумів, НБК вирішила зупинитись на Aleph 500, створеній ізраїльською компанією Ex Libris. Контракт підписали у вересні 2001 року. Aleph 500 відповідає більшості вимог: підтримує Unicode, гнучка та недорога. Крім того, стало очевидно, що китайці та євреї мають подібний менталітет, оскільки обидва народи дотримуються традицій та звичаїв, які  відрізняються від звичаїв на Заході.

Було вирішено використовувати цю систему не лише для роботи з виданнями західноєвропейськими мовами, а й з китайськими виданнями.

Підготовча робота

У листопаді 2001 р., НБК та Ex Libris визначили терміни впровадження  нової системи. Очікувалось, що підготовчі роботи мали тривати близько року і завершитись в кінці 2002р.

У січні 2002р. було створено робочу групу для координації робіт по підготовці до впровадження системи Aleph 500. До неї увійшли менеджери, бібліотекарі різних відділів та комп’ютерні спеціалісти.

Відколи видання китайською почали каталогізувати у форматі CNMARC, який спирається на UNIMARC, а видання західноєвропейськими мовами у MARC21 (USMARC), виникла потреба у створенні двох БД у форматах CNMARC та MARC21. Для спрощення роботи планується користуватись MARC21 для обробки літератури усіма мовами (російською, японською, корейською, арабською, в’єтнамською, монгольською та Хінді).

Майбутні перспективи: 21 століття

Нові процеси

Комплектування

  1. Нові видання від видавців, книготорговців, на CD-ROM-ах та з Інтернету надходять у форматі MARC, і завантажуються у тимчасові БД; якщо інтерфейси між Aleph 500 та книго-торговцями налагоджені, то може використовуватись пряме завантаження з БД книготорговців;
  2. При доборі літератури, звертаються до даних MARC книготорговців та перевіряють на дублетність через пошук у суміжних полях (автор, назва та ISBN);
  3. Бібліотекарі - комплектатори додають бланки вимог та інформаційні дані виробників;
  4. Запити книготорговцям надсилають ел/ поштою та через EDI (Електронний обмін даними);
  5. Контроль може здійснюватись через внесення необхідної інформації до бібліографічних та адміністративних записів; 
  6. Загальна кількість може бути автоматично підрахована;
  7. Дані для генеральних накладних можуть бути взяті з бібліографічних записів, і потреба ручного введення зникає.

Крім того, проведення опитувань серед коритувачів, дозволяє враховувати їхні побажання та запити при доборі літератури.

Міжнародний обмін

Бібліотекарі відділу обміну можуть будувати свої стосунки з партнерами, прирівнюючи їх до книготорговців.

Каталогізація

Каталогізатори можуть створювати власні каталоги, змінювати бібліографічні записи, зроблені комплектаторами, або використовувати записи MARC завантажені з OCLC CatCD та OCLC WorldCat або ін. Деякі книготорговці можуть надавати записи в MARC при доставці книги. Вся інша робота може бути зроблена в самій системі практично без застосування ручної праці.  Карткові каталоги відійдуть в минуле.

Для каталогізації видань японською ми плануємо використовувати послугу Z39.50, яку надає Національний інститут інформації Японії, для завантаження записів в MARC21.

Для монографій китайською, можна користуватися власними, створеними у НБК файлами, які ще ніколи не використовувались. Для авторського контролю записів західноєвропейськими мовами бібліотека придбала окремі файли. Для решти мов, можна створювати власні записи або придбати їх у інших країн.

Оскільки НБК не має спеціалістів з усіх мов, видання певними мовами не можуть бути оброблені. Наприклад, відділ Східної книги відповідає за книги в’єтнамською, але часто спеціалістів з цієї мови у бібліотеці немає. Із введенням нової системи, книги в’єтнамською та іншими мовами (зокрема латиницею)  зможуть оброблятись через завантаження даних з OCLC WorldCat. Це вигідно для видань різноманітними мовами, які бібліотека отримує більше, ніж 1 тис. щороку.

Обслуговування

Із введенням нової системи, обслуговування зможе зібрати  дані про літературу та користувачів в єдиній системі; бібліотекарі довідкової служби можуть використовувати систему для надання послуг SDI; а користувачі можуть користуватись китайським та англійським інтерфейсами та потужною пошуковою функцією ЗЕКО для легшого та швидшого пошуку інформації.

Проблеми та їх вирішення

Технічне забезпечення

В принципі, більшість комп’ютерів, які знаходяться в експлуатації, потребують модернізації або заміни на нові, пристосовані до Windows 2000, як того потребує Aleph 500. Якщо ми знайдемо спосіб використання наявних комп’ютерів, які підтримують Windows 98, ми збережемо і гроші і час.

Бібліографічні записи для каталогізації та комплектування

У новій системі, бібліографічні записи є спільними для всіх процесів, включаючи комплектування, каталогізацію та обслуговування. Проте бібліографічна інформація з різних джерел має певні відмінності. Наприклад, багатотомне видання може бути так описане комплектуванням, а каталогізаторами, як серійне видання, що складається з різних окремих  книг. Потрібно знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Авторський  контроль

Хоча китайські авторські БД переважають у НБК вже кілька років, вони ніколи не використовувались для авторського контролю. Бібліотекарі мають знайти спосіб поєднати між авторським контролем та бібліографічними БД.

Після придбання авторських файлів, потрібно внести зміни до авторських записів, особливо зроблених китайською, так щоб користувачі могли знайти книгу усіма мовами, шукаючи за єдиним іменем. Питання в тому, чи маємо ми використовувати єдиний авторський файл чи кілька (для внутрішнього використання та для оригінальних даних бібліотечного каталогу).

Формати MARC

Теоретично, Aleph 500 може сприймати багато форматів MARC. При бажанні можна створити багато БД з різними форматами MARC для різних мов, наприклад CNMARC, MARC21, RUSMARC та JapanMARC.  Проте, це може привести до ускладнень в управлінні системою та низькою ефективністю пошуку в ЗЕКО. Після довгих досліджень та дискусій було вирішено використовувати лише два формати MARC: CNMARC та MARC21.

Оплата

Більшість нових інтегрованих бібліотечних систем менеджменту виконують функції електронного бізнесу, що дозволяє коритувачам використовувати електронні накладні та здійснювати електронні платежі. Та на жаль, практично жоден китайський книготорговець не підтримує таку послугу. Потрібно спробувати переконати їх у необхідності такої послуги.

Обслуговування

Aleph 500 не має усіх функцій, які бібліотека потребує, особливо відділ обслуговування, наприклад, таких як статистика читальних зал, обробка читацьких квитків та наявність фото (досі електронні картки, єдині для НБК та Промислового і комерційного банку Китаю, не мають фотографій. Але бібліотека вважає просто необхідним наявність фотографії на картці при користуванні бібліотекою. Ex Libris обіцяли виправити цей недолік, але досі результатів немає). Для вирішення цих проблем, потрібно переконати виробників програмного забезпечення впровадити нові функції, відповідно до наших вимог, з одного боку, а з іншого, потрібно пристосовувати робочий процес до можливостей системи.

Висновок

Звичайно, унуфікувати обробку літератури усіма мовами світу неможливо. Проте, саме це є метою НБК. Все, що бібліотека робила, було спрямовано на її досягнення. Зараз, із швидким зростанням китайської економіки та посиленням уваги з боку уряду, здійснення цієї мрії може відбутись у найближчому майбутньому.


Дата створення: 21/01/2009 × 21:53
Дата оновлення: 21/01/2009 × 21:53
Категорія: 5. Зарубіжний досвід
Сторінка переглянута 6331 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
Які фактори найбільше впливають на рівень мотивації високоефективної роботи?
 
матеріальні (заробітна плата, надбавки,доплати, премії тощо)
моральні (грамоти, відзнаки, подяки тощо)
психологічні (сприятливий психологічний клімат, стосунки з колегами тощо)
організаційні (умови праці, графік роботи, розширення сфери діяльності тощо)
Результати