Бібліотечному фахівцю

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм".

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

«Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам’ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися», - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; «російський» національний характер; «українське питання» в ідеології «русского мира»; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

Польське видавництво REBIS пожертвувало 138 727 злотих (близько 1 млн 141 тис. грн) різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні.

«Рік тому на Україну напав ворожий сусід росія. Ця війна вже поглинула сотні тисяч людських життів, в тому числі серед цивільного населення, включно з жінками та дітьми, і ще більше поранених та скалічених, багато з них на все життя. Війна також завдала величезних матеріальних збитків, які вплинуть на ситуацію наступних поколінь в Україні. У знак вселенської солідарності ми вирішили ще рік тому виділити фінансові ресурси на допомогу постраждалим від війни», — зазначили у видавництві.

REBIS пожертвувало 138 727 злотих різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні, у тому числі 115 342 злотих від прибутку від продажу книги Пьотра Зиховича та Яцека Бартосяка «Третя світова війна наближається» та 23 385 злотих зі спеціальної акції «Тисячі книжок за копійки», проведеної 23 квітня 2022 року в штаб-квартирі видавництва в Познані.

Команда Міністерства культури та інформаційної політики затвердила звіт за попереденій рік, а також презентувала проєкт Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України в частині культури та інформаційної політики.https://mkip.gov.ua/news/8390.html

«Саме план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України став основою для формування Плану роботи МКІП на 2023 рік та пропозицій до проєкту Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік», – сказав генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МКІП Ярослав Петраков.

Повідомляється, що увага у 2023 році приділятиметься Інформаційній безпеці, протидії російській пропаганді, подоланню наслідків русифікації й консолідації суспільства. Триватимуть також заходи з охорони та реставрації культурної спадщини. Крім того, у фокусі – забезпечення громадян України об’єктивною та збалансованою інформацією, розвиток ринку медіа, іномовлення, підтримка діячів культури, забезпечення доступності культурних послуг через цифрову трансформацію.

Як зазначають у МКІП, у зовнішній політиці планується підтримка культурної ідентичності українців, які виїхали за кордон, подальша інтеграція України до європейських культурних платформ та мереж, а також експорт культури.

У звіті відомстві зазначається, що у 2022 році завдяки співпраці з міжнародними партнерами вдалося запровадити санкції проти рф у сфері медіа та культурі, запустити марафон «Єдині новини #UАразом» і телевізійний проєкт Freedom. Відбулося також понад 2500 мистецьких акцій та понад 500 концертів за кордоном, а національні митці долучилися до провідних міжнародних виставок.

«Фактично з першого дня повномасштабного вторгнення обсяг комунікацій з міжнародними партнерами в органів державної влади, у професійних спільнот та організацій громадянського суспільства. Активна комунікація та те, що МКІП – у цих комунікаціях, це уможливило велику кількість міжнародної допомоги. Саме ця синергія між громадським і державним секторами дала можливість реалізовувати таку велику кількість проєктів у всіх сферах управління МКІП», – зауважила заступниця очільника МКІП Катерина Чуєва.

Третього березня відбудеться презентація Всеукраїнських антологій воєнної лірики:

– «Весна озброєна»

– Антологія української мілітарної поезії «In principio erat Verbum. Ukraine. Poetry of war» («Напочатку було Слово. Україна. Поезія війни»)

Початок о 12 годині.

Захід відбудеться у рамках року національного спротиву російській навалі на мілітарному, гуманітарному, культурному та ін. фронтах. Автори антологій рефлексували на події війни словом, підсилюючи силу опору, проговорюючи біль втрат, зміцнюючи віру в перемогу (як би пафосно це не звучало).

Знаменно, що захід відбудеться 3 березня у Всесвітній день письменника, адже в антологіях зібрано твори як знаних поетів, так і молодих авторів.

Лауреатами премії імені Дмитра Нитченка 2023 року стали доктор філологічних наук, професор кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського національного університету, експерт офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, член Соціолінгвістичної комісії при Міжнародному комітеті славістів Галина Шумицька, поет-пісняр, театральний та кінодраматург Ігор Жук і громадський діяч, актор, модератор на сцені під час «Помаранчевої революції», екс-міністр культури, нині військовик у Збройних Силах України Євген Нищук.

Премія імені Дмитра Нитченка — відзнака, яку щороку присуджують до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Нагорода заснована 2000 року Лігою українських меценатів та родиною Дмитра Нитченка (Австралія).

Президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій сказав: «Люди, які одержують премію імені Дмитра Нитченка, справді віддають багато сил обороні українського друкованого слова, популяризації національної літератури, у кожного в цьому розумінні — свій авторитетний послужний список».

Для довідки: Дмитро Нитченко (літературний псевдонім Дмитра Ніценка) — український літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, літературний дослідник, педагог, громадський діяч, меценат, що жив і працював у Австралії.

1949 року Дмитро Нитченко разом з родиною переїхав до Австралії: працював у каменоломнях, на електростанції, а у вільний час вивчав англійську мову, і писав свої твори рідною мовою, багато з яких після Незалежності були перевидані в Україні. Протягом кількох десятиліть працював учителем та директором українських суботніх шкіл у Мельбурні. Викладав, писав програми, інспектував, довівши кількість цих шкіл до 55 з 2 000 учнів. Заснував і очолював Літературно-мистецький клуб імені Василя Симоненка. Як член Об’єднання українських письменників «Слово» керував австралійською філією цієї організації. Очолював Українську Центральну Шкільну Раду в Австралії.

Український інститут у співпраці з Міністерством закордонних справ та Ukraïner запустив проєкт Culture Fights Back, який розповідатиме іноземцям про митців та мисткинь, які долучилися до лав Збройних сил України.

«У проєкті зібрані історії українських культурних діячів за напрямками: кіно, музика, література, громадянське суспільство, перформативне та візуальне мистецтво. Кожну історію доповнюють фото героїв/нь: одне з професійного цивільного життя, а друге — з військової служби, часто зроблене побратимами. Також можна одразу перейти до робіт митців та мисткинь та познайомитися з їхніми персоналіями та творчістю ближче», - поінформували автори проєкту.

В Українському інституті зазначили, що після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року культурні діячі, які збирали концертні зали, проводили читання та прем’єри, були змушені поставити творчість на паузу та вирушити на передову. Це створило величезний виклик для культурного сектору зараз та у майбутньому. Проте навіть в окопах митці продовжують писати вірші, обдумувати сценарії фільмів та розповідати світові про всі звірства російської армії.

«Задумуючи проєкт Culture Fights Back, ми прагнули показати іноземцям, що боротьба за свободу та державність об’єднує людей абсолютно різних професій. Він є маніфестацією цілісності українського суспільства, де кожен розуміє необхідність боротьби. Також ми хочемо привернути увагу міжнародної спільноти до втрат, яких зазнає українська культура», — наголосила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

В Українському інституті поінформували, що наразі доступні 30 історії, але згодом інформація доповнюватиметься. Серед митців, на жаль, є загиблі герої, зокрема артисти балету Олександр Шаповал та Вадим Хлуп’янець, режисер Віктор Онисько, оперний співак Василь Сліпак та громадський активіст Роман Ратушний.

Команда Українського інституту також планує фотовиставки за кордоном, аби привернути більше уваги до стану української культури під час війни та злочинів росії.

Міністерка культури Франції Рима Абдул-Малак під час свого візиту в Україну передала українським бібліотекам сотні книжок французьких авторів.

За інформацією дружини Президента України Олени Зеленської, передані міністеркою книжки перекладені українською мовою. Їх відібрав та закупив Французький інститут в Україні. Мета такого кроку – підтримати українську книговидавничу та бібліотечну справу.

Як зауважила дружина Президента, це є логічним продовженням її ініціативи «Українська книжкова поличка».

«Коли росія нищить й обкрадає музеї та вбиває наших митців (завжди пам’ятатимемо Володимира Вакуленка, дитячого письменника, убитого окупантами в Ізюмі, диригента Юрія Керпатенка, розстріляного в Херсоні), ми повинні привертати увагу світу до цих злочинів. Адже культурні втрати однієї країни – не лише наші втрати. Це втрати всього людства», – наголосила вона.

Перша леді висловила сподівання на можливість розповісти про український внесок у світову спадщину у спеціальному проєкті Ukraine. Out of Blackout та заявила про бажання розпочати його саме зі столиці Франції.

«Для того, щоб наша культура продовжила підсилювати нас, ми повинні захистити її», – підкреслила Зеленська.

Вільнюський книжковий ярмарок закликає своїх відвідувачів «подарувати тепло українській бібліотеці у Чернігові». Про це повідомила голова Асоціації литовських бібліотекарів Йоліта Стяпонайтєне. У межах заходів книжкового ярмарку триває великий збір коштів, спрямований на ремонт системи опалення Чернігівської міської бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського, яка постраждала від російської ракети у перші дні після повномасштабного російського наступу.

«Не можна запланувати біди та лиха. Але допомагати колегам, яких вони спіткали, потрібно і необхідно. Бібліотечна спільнота Литви відгукнулася на прохання Чернігівської міської ради допомогти бібліотеці імені Михайла Коцюбинського, яка постраждала під час бомбардувань у перші дні повномасштабної війни рф проти України», — розповідає Йоліта Стяпонайтєне.

Окрім безпосереднього відновлення, у литовських колег є багато ідей, покликаних перетворити чернігівську бібліотеку спільними зусиллями литовців і українців на сучасний простір.

«

Підтримуючи та виконуючи організаційні питання для Міністерства культури Литовської Республіки, ми сьогодні хочемо подарувати тепло цій бібліотеці, а в майбутньому допомогти відновити та створити сучасну бібліотеку, орієнтовану на громаду. Отже, ми починаємо з книг, а потім перейдемо до всього іншого»

, — розповідає голова Асоціації литовських бібліотекарів.

«Зараз литовська сторона підтримує міську бібліотеку Михайла Коцюбинського підготовкою проєкту сучасної системи опалення. Зібрані гроші на ярмарку — це внесок кожного литовця, українця за кордоном, представників інших держав і кожної людини доброї волі у підтримку інтелектуального розвитку Чернігова! До речі, наша міська бібліотека, її відродження — це синергія міської влади, польського та литовського урядів! Зі світу по нитці!» — наголосила Катерина Литвин, заступниця начальника Чернігівського міського управління культури та туризму Чернігівської міської ради

Ініціатором стала Київська міська організація Національної спілки письменників України.

Метою є заповнити прогалини та оновити інформацію про письменників Києва. Для зручності дописувачів — запропоновано список статей до написання.

Подивитись та долучитись можна тут (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C/%D0%A2%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2).

Також можна написати або удосконалити сторінки енциклопедії про літературні фестивалі та премії, пов’язані з Києвом.

Найактивніших учасників відзначать подарунками.

Нове видання «Франко для фронту» включає твори, які мотивуватимуть українських захисників на боротьбу.

Про це під час презентації у Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомив директор Міжнародного фонду Івана Франка, автор ідеї Ігор Курус.

“Ми хочемо слову Франка полегшити шлях до фронту для того, щоб наші воїни могли в хвилини тиші, коли не летять ракети і не відбувається тріскотні з автоматів, почитати франкове слово”, – сказав Курус.

За його словами, збірка включає твори Франка, які можуть запалювати хлопців і дівчат на боротьбу. Наклад збірки становить 1 тисячу примірників, за необхідності його збільшать. Також опублікують електронний варіант. Збірку планують доставляти на фронт різними способами, зокрема, за допомогою волонтерів, а також поширюватимуть серед бійців, які вирушатимуть на передову.

До збірки увійшли вибрані твори, якими автор намагався донести до українців своє бачення ролі й місця громадянина в державі, участі у розвитку України. В збірці також містяться окремі твори любовної лірики, фрагменти гумористичної спадщини Івана Франка, твори про віру та мудрість.

В Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (НМЛ) зберігається перший друкований словник українською мовою - «Лексис» Лаврентія Зизанія 1596 року.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба музею. «Сьогодні (21 лютого - ред.) – Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди презентуємо перший друкований церковнослов'янсько-український словник мовознавця, письменника та перекладача Лаврентія Зизанія (1560-ті (?) – після 1634), який зберігається у фонді рукописів та стародруків НМЛ», - йдеться у повідомленні.

Книга побачила світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії, зокрема й української.

У словнику близько семи тисяч слів. Головною метою роботи було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Праця відіграла величезну роль в становленні не лише української, а й польської, білоруської, румунської лексикографій.

«Лексис» Зизанія був зразком і основою «Лексикона» Памва Беринди. Автор другого тлумачного словника старослов’янської мови П. Беринда у передмові до свого «Лексикона Славеноросского» пише, що «Оттуду (тобто із «Лексиса» Л. Зизанія) убо начало вземь азь».

Британське видавництво наукової літератури Cambridge University Press оголосило, що відкрило доступ до половини своїх наукових видань. Про це видавництво повідомило на своєму сайті.

Наразі вільно переглянути можна 404 наукові журнали: 66 з повністю відкритим доступом і 340 в гібридному форматі.

З 2022 року у вільному доступі перебувають понад 10 000 статей, а до 2025 року видавництво Кембриджського університету «прагне щорічно публікувати переважну більшість своїх дослідницьких статей у повністю відкритому доступі».

Як зазначають у видавництві, статті у вільному доступі, які доступні онлайн через платформу Cambridge Core, приваблюють «приблизно в 3,5 раза більше переглядів повного тексту та в середньому в 1,6 раза більше цитувань» порівняно з традиційними моделями, згідно з якими читачі або їхні установи платять за доступ до досліджень.

Видавництво зможе опублікувати свої журнали у вільному доступі завдяки підписанню трансформаційних угод, що охоплюють понад 2000 установ у всьому світі, дозволяючи дослідникам цих університетів і науково-дослідних інститутів публікувати відкриті дослідження без додаткових витрат. Трансформаційні угоди укладають між видавцями та такими установами, як бібліотеки та університети, щоб «трансформувати» спосіб оплати вмісту, зокрема перехід від бізнес-моделей на основі підписки до відкритого доступу.

Cambridge University Press підписало зокрема у Сполучених Штатах понад 300 угод за останні два роки, розробляючи свою платформу Cambridge Open Engage.

Cambridge University Press — університетське видавництво, що входить до складу Кембриджського університету в Англії. Засноване 1534 року Генріхом VIII Тюдором. Поряд з Oxford University Press це друге видавництво, що має статус privileged presses з правом друкувати Біблію короля Якова.

З фондів московських бібліотек вилучають книжки популярних письменників Джорджа Орвелла, Стівена Кінга та Джоан Ролінґ. Про це повідомила у фейсбуці користувачка мережі Анастасія Бурлакова.

Вона зазначила, що хотіла принести книжки до московської бібліотеки. Втім, їй показали список авторів, яких вилучаються, оскільки фонди не можуть поповнюватись їхніми книжками.

Серед заборонених авторів: Джордж Орвелл, Стівен Кінг, Джоан Ролінґ,Ніл, Гейман, Діна Рубіна, Михайло Веллер, Юлія Латиніна, Володимир Войнович та ін.

Відкриваємо збір на 10 000 мрій українців! Одна країна – мільйони людей, одна мрія – мільйони ідей.

Для українців немає нічого неможливого — ми давно довели це усьому світові. Ми мріємо. І мріємо сміливо, бо знаємо, що майбутнє буде нашим, українським і планувати його варто вже тут і зараз.

Офіційна сторінка України створила сайт про майбутнє нашої країни та оголосила про збір 10 000 мрій українців.

Розкажіть про власну мрію на 🔗сайті (https://future.ukraine.ua/) та зробіть перший крок до її втілення вже сьогодні.

Зовсім скоро сайт стане місцем для нетворкінгу, де іноземні партнери, волонтери та інвестори допоможуть українцям втілити їхні ідеї.

Долучайтеся, щоб втілити нашу велику спільну мрію — перемогу України!

Про це за підсумками зустрічі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, посла Іспанії в Україні Рікардо Лопеса-Аранди Хагу та радника з питань культури посольства Іспанії в Україні Хав'єра Фуентеса Лєха повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Як поінформували у МКІП, йшлося про співпрацю між Україною та Іспанією у сферах культури, культурної спадщини та медіа. Ткаченко подякував іспанській стороні за всебічну підтримку України та української культури, зокрема за повну фінансову допомогу для створення культурного хабу у Львові. Цей проєкт реалізується ЮНЕСКО. Іспанська сторона виділяє на це 1,5 млн євро. Також Іспанія активно підтримує рішення щодо України на засіданнях міжнародних організацій.

За участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради безбар’єрності, під час якого було розглянуто проєкт Плану заходів на 2023–2024 роки, зокрема вісім пріоритетних проєктів, які реалізовуватимуть профільні міністерства.

Олена Зеленська наголосила, що безбар'єрність в умовах повномасштабної війни та в період відбудови не може бути формальністю. Доступність будівель, освіти, роботи, інформації, можливостей жити повноцінно повинні бути пріоритетом під час прийняття будь-яких рішень і змін, що, як зазначила перша леді, мають втілюватися «по-людськи й для людей».

«Ще довоєнні проєкти з безбар’єрності набули болючої актуальності. Думаю, всі ми відчули це на собі. Найперше ми відчули фізичні бар’єри війни. Бо кожен із нас особисто стикався за цей рік з евакуацією, із потребою швидко дістатися сховища. Крім цього, всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів. Це може бути брак інформації, відсутність можливості працювати чи вчитися, економічна невпевненість. Отже, безбар’єрність багатогранна, як і самі бар’єри. І це точно не формальність, не данина моді, не «бонус». Це щось значно більше, ніж поодинокий пандус на під’їзді. Це питання якості життя та навіть виживання», – переконана Олена Зеленська. Відповідно до представленого на засіданні проєкту Плану заходів на 2023–2024 роки, заплановано 472 різноманітних заходи з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проєктів.

країна представить на Болонському книжковому ярмарку національний стенд із гаслом «Мамо, я бачу війну». Про це ексклюзивно для Читомо розповів Український інститут книги (УІК), головний організатор стенда.

Окрім Українського інституту книги частину заходів організовують фестиваль «Книжковий Арсенал» та громадська організація «Пікторик».

Концепція національного українського стенда — «Сховище». «Це місце, в якому ми ховаємо найсокровенніше. В час війни ми зберігаємо там найголовніше — життя наших дітей, наше майбутнє. На стенді цю концепцію відображено дитячими малюнками на стінах, бо попри загрозу життю наші діти навіть у сховищах творять, мріють і вірять у Перемогу. Книжка — це також сховище, адже читаючи, ми думаємо про те, що відбувається з головними героями, а це допомагає відволіктися від обставин, у яких ми перебуваємо, знизити тривожність і стрес», — зазначають в УІК.

Гасло стенда “Mom, I see war” пов’язане з проєктом «Мамо, я бачу війну», ініціатори якого зібрали й продовжують збирати малюнки дітей, створені під час ракетних обстрілів й атак. Виставки цих ілюстрацій побували в понад 50 країнах.

Під час ярмарку українські видавці представлять книжки, написані для дітей під час війни.

Редакція Читомо запускає новий спецпроєкт — «Литовський акцент» про літературу, книговидання і культуру Литви.

Проєкт, створений за підтримки Литовського інституту культури, покликаний ознайомити з кращими зразками литовської культури, а також виокремити історії, близькі для українських читачів.

На думку редакції, підтримка, яку надає Литва українській військовій, соціальній і культурній сфері, – відчутна і цінна для України в її боротьбі за свободу, цілісність й ідентичність. Литовські дипломати, журналісти, письменники, культурні менеджери повсякчас адвокатують українську позицію у світі проводять спільнокошти на купівлю техніки.

Серед запланованих матеріалів у проєкті: добірка знакових литовських письменників, найкращі зразки ілюстрацій, поетичний діалог між українськими й литовськими поетами та інші.

У дизайні використані символи литовських плетених фігур sodai («садів») і українських «різдвяних павуків». У Литві sodai символізують зокрема ідеальну світобудову і гармонію, їх створювали на основі моделі «Небо-Земля-Підземелля».

Першою статтею «Литовського акценту» стала добірка книжок, які проговорюють близькі для наших читачів постколоніальні теми, зокрема, радянську окупацію Литви.

Нагадаємо, у 2022 році Читомо спільно з Посольством Швеції в Україні запустили спецпроєкт «Шведський акцент». Раніше Читомо реалізували Французький акцент, Швейцарський акцент, Німецький акцент та Польський акцент.

На офіційному сайті ВР України опубліковано Наказ МКіП «Про затвердження форм звітності про діяльність публічних та спеціальних бібліотек, а також інструкцій щодо їх заповнення»

від 28.11.2022 № 463 (затверджено в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 р. за № 137/39193).

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-23#n21

Американське видавництво Arrowsmith Press готує до друку збірку творів українських поетів «У годину війни: вірші з України».

Як передає Укрінформ, збірку впорядкували американська поетка Каролін Форче та американсько-український поет Ілля Камінський.

Камінський у Фейсбуці повідомив, що антологія «У годину війни: вірші з України» буде надрукована навесні.

"Україна, можливо, єдина країна на землі, яка завдячує своїм існуванням, принаймні частково, поетові. Від часу появи "Кобзаря" Тараса Шевченка у 1840 році поезія грає надзвичайно важливу роль в українській культурі… Ця збірка неодмінно стане класичним текстом, що відзначає не лише один із найтемніших періодів в українській історії, а й важливий момент у всесвітній боротьбі за демократію та права людини", – зазначають укладачі в анотації до книжки.

Антологія міститиме вірші Анастасії Афанасьєвої, Юрія Андруховича, Олександра Авербуха, Наталки Білоцерківець, Дмитра Близнюка, Андрія Бондаря, Катерини Дерішової, Бориса Гуменюка, Юрія Іздрика, Олександра Кабанова, Катерини Калитко, Ії Киви, Маріанни Кіяновської, Людмили Херсонської, Бориса Херсонського, Галини Крук, Оксани Луцишиної, Олега Лишеги, Юлії Мусаковської, Віктора Неборака, Лесика Панасюка, Мар’яни Савки, Ірини Шувалової, Остапа Сливинського, Любові Якимчук, Оксани Забужко та Сергія Жадана.