Бібліотечному фахівцю

З 12 до 19 грудня Український інститут книги проведить другий Національний тиждень читання.

Минулого року його започаткував Український інститут книги спільно з Мінкультом, і я пишаюся тим, що попри війну ми продовжуємо традицію. Попри все дбаємо про культуру.

Цьогоріч багато кому з нас хочеться подолати минуле – зрозуміти, звідки тягнеться коріння зла, принесеного росіянами на нашу землю. Хтось шукає відповіді в історії: вчитується глибше в трагедії Сандармоха та Биківні, відкриває для себе прізвища, які Росія намагалася закопати в землю. Хтось розуміє, що час переосмислити шкільні знання, і зачитується авангардною поезією Михайля Семенка або чуттєвими листами, які Василь Стус писав синові.

Водночас дуже хочеться розуміти й сучасність. Порівняти на смак галицьку українську й ту, якою попри вигадки росіян завжди розмовляли на сході. Прочитати авторів, які просто зараз пишуть романи, воюючи на фронті. Бо ці твори про життя, яке нас оточує.

📚Якою б не була ваша #КнигаНаВійні, головне – що вона є. Читайте, щоб відкривати для себе багатогранність нашої та світової культури. Читайте, коли хочеться відволіктися від поганих новин. Читайте самі та разом із дітьми. Бо книжки і є тим самим світлом, що долає морок

Мережа національних культурних інститутів ЄС (EUNIC) прийняла Український інститут як асоційованого члена.

Український інститут став 39 членом мережі.

Напередодні генеральної асамблеї EUNIC у Брюсселі відбувся Міжнародний форум культурної дипломатії 2022, організований Українським інститутом, Jam Factory Art Center та Представництвом України при ЄС за підтримки Prague Civil Society Centre.

EUNIC – це європейська мережа організацій, що займаються культурною дипломатією. Разом із широким колом партнерів реалізовує європейську культурну співпрацю в понад 100 країнах світу за допомогою мережі зі 136 кластерів, спираючись на широкий досвід своїх членів з усіх держав-членів ЄС та асоційованих країн.

EUNIC виступає за визначну роль культури в міжнародних відносинах і є стратегічним партнером Європейського Союзу, який бере активну участь у визначенні європейської культурної політики.

EUNIC – це платформа для обміну знаннями та розвитку потенціалу серед своїх членів і партнерів. За допомогою культури EUNIC прагне побудувати довіру та взаєморозуміння між людьми Європи та всього світу.

У межах найбільшого книжкового ярмарку Румунії Gaudeamus у Бухаресті відбулася презентація видання «Байки» Григорія Сковороди в перекладі румунською мовою.

Видання презентували на честь 300-річчя від дня народження філософа. Участь у презентації взяли посол України в Румунії Ігор Прокопчук, лекторка секції української мови та літератури Бухарестського університету др. Альона Біволару, яка здійснила переклад «Байок», представники академічних кіл Румунії та керівник видавництва «ARC» Юрій Бирса.

«Український філософ, теолог і поет Григорій Сковорода належить до тих видатних людей, які вже 300 років є визначною частиною української культури та спадщини. Символ української філософської ідеї», — зазначив Ігор Прокопчук під час презентації видання.

Окрім того, у Східній бібліотеці Бейрута презентували видання творів Григорія Сковороди арабською мовою у перекладі Імадеддіна Раефа. Про це повідомило посольство України в Лівані.

Також у Лівані відбулася прем’єра документального фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе» з арабськими субтитрами (автор-Ігор Осташ, режисер Станіслав Литвинов).

Заходи відбулися з нагоди 300-річчя Г. Сковороди та присвячена 30-річчю дипломатичних відносин між Україною та Ліванською Республікою.

«Відтепер арабський світ має можливість познайомитися з творчістю видатного генія української культури, літератури та філософії», — додали в диппредставництві.

Результати опитування від Українського культурного фонду оприлюднила завідувачка сектору аналітичної роботи УКФ Людмила Кожекіна під час VІ Форуму «Креативна Україна: Сила стійкості».

«Близько 6% респондентів оцінюють стан культури як добрий. Близько половини сказали, що стан культури задовільний. І близько 45% оцінили стан культури як поганий. І це цілком зрозуміло в сьогоднішніх умовах», - сказала Кожекіна.

Вона зазначила, що абсолютна більшість опитаних вважає, що розподіл коштів на розвиток культури для тих регіонів, які зазнали руйнувань від війни, має здійснюватись за окремою програмою.

Також 73% респондентів вважають, що розвитку української культури перешкоджає відсутність стабільної фінансової підтримки від держави.

Крім того, 75% опитуваних продовжують працювати у сфері культури і лише 11% тимчасово не працюють.

Було опитано впродовж 1-18 грудня 638 респондентів (креативні підприємці та креативні фахівці-заявники; грантоотримувачі; експерти УКФ та працівники МКІП). Метод збору даних: онлайн анкетування.

Як повідомлялося, Український культурний фонд пропонує фахівцям у галузі культури та креативних індустрій долучитися до експертних рад з відбору проєктів претендентів на гранти.

На Радіо Культура презентували документальний радіосеріал «Що є свобода? Діалог із Григорієм Сковородою», підготовлений до 300-річчя філософа та письменника.

Сценарій до фільму написав письменник Мирослав Лаюк, у ролі оповідачки виступає актриса Ада Роговцева, а роль самого Сковороди виконує письменник Сергій Жадан.

«На Харківщині, за 20 кілометрів від кордону, одна російська ракета поцілила в музей у Сковородинівці, а інша — в Харківський педагогічний університет імені Сковороди. Обидві ракети впали за кілька метрів від пам’ятників — будівлі повністю зруйновані, а пам’ятники взагалі не постраждали. Проєкт Радіо Культура — саме про це. Він про довгу дорогу Сковороди, яка досі триває і триватиме», — розповів в ексклюзивному коментарі «Читомо» автор сценарію Мирослав Лаюк.

Радіосеріал розповідає про маловідомі факти з життя Сковороди, які мали вплив на формування його світогляду: як Григорій Савич навчався і кілька разів кидав університет, як співав у капелі імператриці, як сварився з єпископами, як викладав у колегіумі тощо.

Розповідь про постать філософа супроводжується фрагментами з різних його текстів, причому деякі з них письменник та філолог Сергій Жадан читає в оригіналі — тодішньою книжною українською мовою.

«Сковорода вибивається з бароко, він вибивається з будь-чого. Затягана нами всіма фраза, що “світ ловив його та не спіймав”, є доволі точною. Навіть бароко його ловило, але не піймало. Сковорода цілком добре надається до маскультового використання: це може бути доволі вульгарно, але може бути й доволі ефективно та добре зроблено. Сковороду постійно перевидають і бувають іноді видання, де він подається як перший гіпстер, хіппі, вегетаріанець. Але тут йдеться не лише про його звички. Передусім він — надзвичайно цікавий автор, філософ, письменник, і те, що він написав, може бути цікаво не лише фахівцям із доби бароко», — зазначив Сергій Жадан.

Прослухати першу та другу серії можна за посиланням (https://soundcloud.com/suspilnepodcast/skovoroda-12?in=suspilnepodcast%2Fsets%2Fskovoroda&utm_source=clipboard&utm_medium=text&utm_campaign=social_sharing&fbclid=IwAR3upQTXDQNktmKBw-7uZ7qS5gHtgq3RPamrpzKE0ih7dYKyZ9oVK6NAhfc ).

Окрім того, радіосеріал можна почути з 4 по 11 грудні в Українському домі в межах Національного мистецького проєкту «Світ Сковороди».

Корпорація Google надасть Україні 2 млн доларів на цифрову освіту українців та 50 тисяч на ліцензії Workspace для уряду. Українці зможуть навчитися цифрової грамотності, а також зможуть долати цифровий розрив та масштабування платформи Дія. Цифрова освіта.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Україна спільно з Францією та Німеччиною працюють над проєктом щодо перекладу кращої літератури цих країн українською. Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на форумі “Креативна Україна”.

“Хотів поділитися інформацією: ми з міністрами культури Франції, Німеччини проробляємо проєкт перекладів провідних найкращих книжок французьких чи німецьких українською мовою для того, щоб поповнювати наші бібліотеки”, – сказав Ткаченко.

Як повідомлялося, Міжнародний форум “Креативна Україна” є найбільшою у Східній Європі платформою для обговорення напрямків державної політики у сфері культури та креативних індустрій.

Форум відбувається з 2017 року. Його засновником та головним організатором є Міністерство культури та інформаційної політики.

Про це сказала дружина Президента Олена Зеленська під час включення на щорічному форумі "Креативна Україна", який розпочав роботу в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У мене є кілька проєктів у сфері культурної дипломатії, і я впевнена, що вони цікаві не тільки для українців, а й у світі. Один із таких проєктів “Українська книжкова поличка”. Цей проєкт був задуманий ще перед повномасштабним вторгненням, але я дуже щаслива, що ми не тільки не зупинилися, а навпаки - підсилили роботу після 24 лютого, наразі уже у 20 країнах існують в бібліотеках наші книжкові полички”, - сказала Зеленська.

Вона пояснила, що проєкт був задуманий як просування української літератури у світі.

“На цих поличках розташовані не тільки українські класичні твори, а також твори сучасних авторів. І вже після повномасштабного вторгнення ми почали додавати туди твори наших українських письменників у перекладі на мови тих країн, в яких ці бібліотеки розташовані”, - розповіла Зеленська.

Вона повідомила, що наразі в нас вже є полички в Австрії, Естонії, Латвії, Чехії, Словаччині тощо.

“Я особисто брала участь у відкритті таких поличок у Польщі та Німеччині. Мені це дуже приємно. Впевнена, що це дійсно робить нас ближчими з людьми, які читають нас в Європі зараз. І хочу, щоб цей проєкт продовжувався”, - наголосила дружина Президента.

Також вона розповіла про ще один книжковий проєкт, який стартував уже після повномасштабного вторгнення росії в Україні.

“Книжки без кордонів — це ще один книжковий проєкт, яким ми почали займатися вже після початку повномасштабного вторгнення, коли зрозуміли, що більшість, наприклад, дітей, які зараз тимчасово перебувають в інших країнах, не змогли взяти з особою українську літературу, українську книжку. І тому наші українські видавці, також наші партнери за кордоном уже випустили і роздали нашим маленьким переселенцям більше ніж 60 тисяч примірників українських дитячих книжок. Я впевнена, що українська книжка має бути там, де мають бути українці, і будемо продовжувати і цей проєкт”, - додала Зеленська.

Проєкт “Українська книжкова поличка” реалізується спільно Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики та ДУ «Український інститут книги» під особистим патронатом дружини Президента.

Шановні воїни!

Щиро вітаю вас із Днем Збройних Сил України.

У найважчий для України час ви мужньо і самовіддано стали на шляху російського агресора, своєю сміливістю, стійкістю і професіоналізмом зламали ворожі імперські плани та ціною власного життя і здоров’я продовжуєте здобувати свободу для мільйонів українців, виборювати право на існування нашої держави.

Сьогодні ви відзначаєте професійне свято, ведучи запеклі бої з російськими окупантами на землі, у повітрі й на морі. Ви міцно тримаєте позиції і вибиваєте ворога з нашої землі, звільняючи українські міста і села.

Український народ вам довіряє і вірить у вашу силу й незламність. Висловлюю вдячність усім військовослужбовцям Збройних Сил України за сумлінне виконання військового обов'язку, відвагу, самопожертву й непереможний характер, який ви щодня демонструєте в боях з російським агресором.

У цей день ми схиляємо голови перед пам'яттю героїв, які віддали своє життя за Україну. Ми завжди пам'ятатимемо їх подвиг.

Переконаний, що Збройні Сили України й надалі надійно захищатимуть нашу державу і будуть прикладом самовідданості та героїзму.

Бажаю усім вам доброго здоров'я, міцного духу, стійкості у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України та нових перемог.

Слава Збройним Силам України!

Слава Україні!

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Напередодні поховання опубліковані перші записи українського письменника Володимира Вакуленка. Він передчував власну загибель і не намагався сховатися.

Щоденник Володимира Вакуленка - оповідь людини цивільної, єдиною провиною якої була безконечна відданість своїй країні. Зброю до рук Володимир востаннє, каже його мама, Олена Ігнатенко, брав у юності, під час служби в радянській армії. Там його двічі сильно побили, через що чоловік отримав на все життя інвалідність — проблеми з хребтом і зі слухом.

Детальніше тут: https://lb.ua/society/2022/12/05/538000_ya_znav_shcho_mene_rano_chi_pizno.html

Публікація останнього, грудневого, топ-10 SWR-Bestenliste – десяти найкращих нових книжок у Німеччині, що їх критики рекомендують прочитати – підбила підсумки півріччя. За сумою місць найкращою, на думку одного з найавторитетніших журі, виявився український роман Юрія Андруховича “Радіо Ніч”, німецький переклад “Radio Nacht” якого вийшов у вересні.

Журі премії оцінило автора як "чудового оповідача". На думку журі, він "продовжує традицію центральноєвропейської літератури й водночас революціонізує її". Крім того, автор передає унікальний погляд на українське суспільство, переконані члени журі.

"З його книг читачі дізнаються, як з маси розчавлених особистостей, травмованих війною і труднощами, знову і знову виростає нова солідарна громадянська енергія", - йдеться у висновках журі.

Вітаємо!

Письменник та музикант Сергій Жадан наголошує, що українці, попри війну, мають продовжувати жити своїми цінностями.

Про це Жадан заявив під час обміну думками в комітеті культури й освіти Європейського парламенту у Брюсселі.

передає кореспондент Укрінформу.

Письменник розповів євродепутатам про те, яким був його Харків до війни і яким він став тепер, про великий харківський волонтерський рух, про те, як через бомбардування люди жили на станціях метро.

За словами Жадана, в цих страшних реаліях поставало питання “Наскільки доцільною і необхідною є культура в часи війни, в часи, коли на вулицях лежать тіла мирних загиблих людей, яких убивали російські ракети?”.

Попри все, на імпровізованих концертах у метро люди співали разом з артистами і просили приходити ще. “Раптом виявилося, що це потрібно людям”, - розповів письменник.

На його переконання, культура це не про розваги і задоволення: “Культура це скоріше про цінності, про нашу ідентичність”.

За словами Жадана, війна, яка триває — це не лише ідеологічна, цивілізаційна війна армій і політиків: “Це війна культур. росіяни цілеспрямовано знищують нашу культуру, тому що вона — частина нашої ідентичності. Знищуються школи, університети, культурні та архітектурні пам’ятки — все те, що відтворює ландшафт нашої культурної спадщини”. На окупованих територіях росіяни одразу намагаються зламати нашу систему освіти, вводячи свою шкільну програму. Вони вичищають бібліотеки, викидаючи українські книжки, оскільки добре розуміють, що культура — це дуже важлива складова нашого простору і нашої суб'єктності.

“Вже сьогодні ми маємо думати про те, якими будуть наші міста після української перемоги, яким буде наш культурний і інформаційний простір та система освіти... Під час війни і бойових дій складно займатися візіонерством і зазирати в майбутнє, тому що ситуація дуже складна і непевна. Але не зазирати у майбутнє і не говорити про нього — теж неправильно. Ми мусимо далі жити нашими цінностями”, - підкреслив Жадан.

Він зауважив, що українці можуть і мають свідчити про воєнні злочини, про проблеми, які є. ”Але ми повинні думати про те — що робити далі? Як повертати повноцінне мирне життя у місця, які пережили окупацію і бомбардування, а деякі і далі продовжують знаходитися під бомбардуваннями”, - сказав Жадан, підкресливши, що і в цьому складному контексті варто говорити про культуру або освіту.

“Коли ми зараз об’єднуємося, щоб допомагати нашому найстарішому університету імені Каразіна, який сильно постраждав від росіян, ми розуміємо, що це — про майбутнє, про стратегію, про те, що з нами буде далі”, - констатував письменник.

Тому, наголосив він, було б дуже важливо і значимо, якби у Європі, де справді відчувається велика підтримка України, говорили про різні аспекти тих проблем, які зараз є в Україні.

“Зрозуміло, що Україні потрібен захист, потрібна зброя, але за мене це скажуть політики і фахові військові. А я, як письменник, можу ще раз підтвердити, що ми маємо думати про нашу освіту, про нашу культуру, тому що це є наше майбутнє”, - підсумував Жадан.

Чеське видавництво Argo презентувало книжку «Не здамося. Збірка оповідань для України, що бореться».

Видання складається з оповідань чеських письменників і письменниць. Серед них: Юлія Новакова, Їржі Падев’єт, Далібор Ваха, Міхал Кубал, Павел Бартачек, Павел Коуделка, Вацлав Сиручек, Мілада Стршітезька, Мартін Шинковський, Богдан Длоугий, Збинєк Моравець, Алеш Дворжак, Маркета Кадлецова, Ірена Моравцова, Петр Сикора, Маусер де Вадер.

«Задум видати збірку оповідань виник у дискусії в Twitter, де чеські автори радилися, як найбільш ефективно допомогти Україні в її боротьбі з російськими окупантами. Зрештою домовилися, що найкращий спосіб, як підтримувати українську літературу, – це перераховувати гроші на армію. А заробити ці кошти вони можуть лише так, що видадуть «благодійну» книгу», – йдеться у повідомленні посольства.

Увесь прибуток, отриманий від продажу книжки, перерахують на спеціальний рахунок Посольства України в Чехії на покриття військових потреб української армії.

Нагадаємо, цього року фестиваль Місяць авторських читань у Брно відкрився вечором української поезії.

«Видавництво Старого Лева» (ВСЛ) перевидасть «Татусеву книгу» письменника Володимира Вакуленка, убитого росіянами під час окупації Харківщини.

«Ми хочемо хоч у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталика, в якого не залишилося тата, який любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому», — розповіла засновниця й головна редакторка ВСЛ Мар’яна Савка.

Вона зазначила, що книжку хотіли перевидати давно, однак видавництво сподівалося, що Вакуленко живий, тож зможе підписати договір на перевидання самостійно.

Увесь прибуток від видання передадуть родині вбитого письменника.

Книжку Станіслава Асєєва "Світлий шлях: історія одного концтабору" ("The Torture Camp on Paradise Street” — "Концтабір на Райській вулиці") видали англійською мовою у Українському інституті Гарварду.

"На першій та останніх сторінках — реальні фото дверей у підвалі Ізоляції. Ці двері досі відчинені. Саме тому "Світлий шлях" — це також відповідь на питання, чому ця війна досі триває", – написав автор у дописі на фейсбуці.

Книжку видали в межах серії перекладів української літератури на англійську мову Українського наукового інституту Гарвардського університету. Окрім "Світлого шляху", до неї увійшла й збірка "В ізоляції" у перекладі Лідії Воланської.

Обкладинку англомовного видання створила творча майстерня "Аґрафка".

Станіслав Асєєв — український письменник, журналіст і блоґер, член Українського PEN, засновник Justice Initiative Fund. Під псевдонімом Станіслав Васін працював журналістом в окупованому Донецьку.

Був викрадений 11 травня 2017 року і утримувався проросійською терористичною організацією "ДНР" до 29 грудня 2019 року.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за книгу "В ізоляції".

28 листопада у Мюнхені українському письменнику Андрію Куркову вручили премію ім. Софі та Ганса Шолль за 2022 рік за книгу "Щоденник вторгнення", яка вийшла в німецькому перекладі.

"Через два тижні після нападу Росії на Україну Андрій Курков у своєму "Щоденнику вторгнення" зазначає: "Я здригаюся, записуючи наступні слова, але все одно це зроблю: Україна або буде вільною, незалежною і європейською, або її не буде взагалі" – йдеться у заяві журі.

Вони додають, що хоча багатьом стало зрозуміло, що після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, почнеться глибокий історичний та політичний перелом і що цивілізований світ поділяє відповідальність за захист України від знищення, глибшого розуміння того, що стоїть на кону у цій війні, усе ще бракує.

Комітет премії вважає, що Курков "поставив собі за мету боротися з поширеним незнанням історії та культури України, з яким він зіштовхується в західних суспільствах".

Премія імені Ганса і Софі Шолль — літературна премія, заснована 1980 року баварським відділенням Біржової спілки німецької книготоргівлі та містом Мюнхен. Премія названа на честь Ганса і Софі Шолль і відзначає книжку, яка свідчить про духовну незалежність, заохочує громадянську свободу, моральну, інтелектуальну та естетичну сміливість і тим самим дає відчутний імпульс почуттю відповідальності сучасників.

У Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Ф.Потушняка відбувся літературний вечір–читання та розмова за участі українського письменника та публіциста з Івано-Франківська Тараса Прохаська.

Модераторка літературного вечора Євгенія Напуда поспілкувалася із Тарасом Прохаськом про українську літературу до повномасштабного вторгнення в т.ч. про книгу «Бо є так», а також про літературу, яка пишеться сьогодні, про відчуття війни, про те, як змінюється життя людей, міст та всієї країни.

«Я переконаний, що ця війна потребує особливо багато читання літератури, розмов говоріння. І не тільки фіксації, і не тільки в тому, щоб рефлексувати над свої почуттями тепер, а заради того, щоб існувати. Тому що ця війна є принципово проти існування, проти української літератури, української культури, української мови і українського способу сприйняття світу. І тому нам потрібно триматися за тексти українською, за те, щоб говорити українською мовою собі про себе і про те, що твориться в світі. Війна йде саме проти того. Зрештою, українська література є однією з причин цієї війни. Бо ця війна проти української ідентичності, а українські письменники намагалися цю ідентичність підмурувати. І як виявилось, за 30 років досить вдало. Бо є розуміння, що українська держава є . І ми маємо дуже сильно, що втрачати. Ця війна проти української сутності, проти життя», - зауважив Тарас Прохасько під час розмови.

До 1 грудня 2022 року (18:00 за київським часом) подовжено конкурс з добору фахівців до складу експертних рад Українського культурного фонду.

у новому грантовому сезоні експертні ради формуватимуться за секторами культури та мистецтв, що відповідають фаху або досвіду роботи кандидата:

візуальне мистецтво;

аудіальне мистецтво;

аудіовізуальне мистецтво;

перформативне та сценічне мистецтво;

культурна спадщина;

літературна справа;

культурні та креативні індустрії (кроссекторальні проєкти).

Вимоги до кандидата в експерти УКФ:

вища освіта другого (і вище) рівня;

досвід професійної діяльності у відповідному секторі не менше п'яти років;

досвід ефективного управління проєктами, зокрема досвід бюджетування проєктів та/або досвід оцінки проєктів у культурно-мистецькій сфері не менше трьох років;

знання ділової української мови;

бездоганна ділова репутація.

Відбір кандидатів до експертних рад відбувається відповідно до Положення про Комісію з добору експертів та організації роботи експертних рад.

Детальніше тут: https://ucf.in.ua/news/25112022

Проєкт реалізовано завдяки партнерству Google та Міністерства культури та інформаційної політики України, а також 10 партнерів, що долучилися до створення українського розділу платформи Google Arts & Culture, серед яких: Національний художній музей України, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та ін.

На власній сторінці українська культура репрезентована чотирма розділами: Культура, Архітектура, Мистецтво та Природа.

Відтепер люди з різних країн зможуть дослідити автентичні й інтерактивні історії про українську культуру, відвідати віртуальні екскурсії та познайомитися із найзнаковішими роботами українських художників у 6 віртуальних виставкових просторах.

За допомогою технології доповненої реальності в додатку Google Arts & Culture – переглянути понад 40 неймовірних 3D моделей, зокрема Софійський собор, замок Паланок і Національна опера України. На платформі також доступні деякі об’єкти, фізичні аналоги яких було пошкоджено чи знищено внаслідок російських обстрілів, як-от дзвіниця Успенського собору в Харкові.

Довідково. Google Arts & Culture – це платформа, де зібрані цифрові версії мистецьких витворів та різноманітних об’єктів культури з понад 2000 закладів культури з 80 країн світу. На платформі розміщено 6 мільйонів артефактів (включно з фотографіями, відео, рукописами та іншими документами мистецтва, культури та історії), понад 400 тисяч творів мистецтва та понад 10 000 цифрових виставок.