Бібліотечному фахівцю

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами бібліотеки.
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті

Виставлено:

[22.12.2018]

Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік

[27.11.2018]

Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток».

[09.11.2018]

Сучасні тенденції розвитку публічних бібліотек і бібліотечної справи у зарубіжних країнах

[04.10.2018]

Бібліотечна планета, номер 3 за 2018 рік

[15.06.2018]

Бібліотечна планета, номер 2 за 2018 рік

[14.03.2018]

До відома авторів журналу

[13.03.2018]

Бібліотечна планета, номер 1 за 2018 рік

[28.12.2017]

Публічна Бібліотека І Реалізація Завдань Соціальної Політики

[28.12.2017]

Бібліотечна планета, номер 4 за 2017 рік

[28.12.2017]

Статті з зарубіжних фахових періодичних видань 4 квартал, 2017 р.

[20.10.2017]

Cемінар для бібліографів «Основні напрями бібліографічної роботи: теорія і практика».

[06.10.2017]

Бібліотечна планета, номер 3 за 2017 рік

[24.09.2017]

Статті з зарубіжних фахових періодичних видань 3 квартал, 2017 р.

[23.08.2017]

Тенденції розвитку публічних бібліотек зарубіжних країн

[21.06.2017]

Статті з зарубіжних фахових періодичних видань 2 квартал

[09.06.2017]

Бібліотечна планета, номер 2 за 2017 рік

[04.04.2017]

Сучасний літературний процес: Бібліотека. Книга. Читач

Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
Новини

Уряд відзначив цьогорічну лауреатку премії Рильського

Держкомтелерадіо, 08/10/2018 × 11:01

Цього року премію ім. Максима Рильського уряд присудив Ніні Баликовій за переклад із давньояпонської збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я». Ніна Баликова вивчала японську мову та літературу в КНУ Шевченка, здобула ступінь магістра з медіа та міжнародних комунікацій у токійському університеті Васеда. Пише статті з японської мови і літератури для наукових збірників та перекладає давньояпонську класичну прозу. Книжка першого українського перекладу твору філософа, письменника, буддійського монаха XIV ст. Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» вийшла у видавництві «Либідь» минулого року.

При ООН створили Книжковий клуб для дітей та підлітків

Читомо, 02/10/2018 × 15:39

Міжнародна асоціація видавців та відділ зв’язків з громадськістю ООН оголосили про створення Книжкового клубу цілей сталого розвитку для юних читачів — Sustainable Development Goals Book Club. Про це повідомляється на сайті Publishing perspectives.

Про створення клубу стало відомо під час 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка триватиме до 1 жовтня.

Офіційне оголошення було зроблене на заході, присвяченому ініціативам цілей сталого розвитку. На ньому були присутні: генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, прем’єр-міністерка Норвегії Ерна Солберг та президентка Міжнародної асоціації видавців Мішель Колеман.

Концепція розвитку нового книжкового клубу призначена для підтримки усіх 17 цілей сталого розвитку.

Запуск програми розрахований на 17 місяців. Щомісяця клуб створюватиме список книжок, які заохочуватимуть дітей та підлітків досягати цілей. Спочатку щомісяця виділятимуть шість книжок — кожною із офіційних мов ООН: арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською.

«Уявіть, що діти в Азії читають про різноманітність та інклюзію у Китаї, а діти у Південній Америці насолоджуються іспаномовними книжками про важливість води у їхньому житті. Усі діти повинні мати можливість вчитися і формувати свій світ через призму Цілей сталого розвитку. Ми переконані, що цілі будуть досягнуті до 2030 року, і сподіваємось, що ми зможемо посприяти досягненню цієї мети», — заявила Колеман.

Цілі сталого розвитку — це ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань.

Нагадаємо, що минулого року троє українських письменників: Лариса Денисенко, Любко Дереш та Мар’яна Савка стали посланцями доброї волі ООН в Україні.

Відома книжкова столиця світу ЮНЕСКО–2020

Читомо, 27/09/2018 × 10:01

Книжковою столицею світу 2020 року стане столиця Малайзії Куала-Лумпур. Про це повідомляється на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Зазначається, що це місто було обране через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення міста.

Основний лозунг кампанії – «KL Baca – турбота через читання». Програма фокусуватиметься на чотирьох темах: читання у всіх його формах, розвиток інфраструктури книжкової індустрії, інклюзія та цифрова доступність і становлення дітей через читання.

З-поміж різноманітних подій та заходів, планується спорудження книжкового міста (The Kota Buku Complex), пасажирів поїздів, покращення цифрових послуг та доступності Національної бібліотеки Малайзії для людей з обмеженими можливостями, а також нові цифрові послуги для 12 бібліотек у бідних районах Куала-Лумпура.

Книжковою столицею місто офіційно стане 23 квітня 2020 року, у Всесвітній день книги та авторського права.

Міста, названі книжковою столицею світу, зобов’язані популяризувати книжки і читання та організовувати відповідні заходи протягом року.

Куала-Лумпур стане 20-тою книжковою столицею світу.

Перед ним цей статус отримували: Шарджа, ОАЕ (2019), Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерія (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Монреаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002) та Мадрид, Іспанія (2001).

Нагадаємо, що у квітні статус цьогорічної книжкової столиці світу ЮНЕСКО отримали Афіни.

«Я не вірю на слово» – конкурс міні-грантів на матеріали про медіаграмотність

Ресурсний центр ГУРТ, 27/09/2018 × 09:39

ГО «Інститут розвитку регіональної преси – ІРРП» оголошує конкурс малих грантів на створення журналістських матеріалів, спрямованих на підвищення медіаграмотності аудиторії у південних та східних регіонах України. Дедлайн - 10 жовтня 2018 р.

Хто може взяти участь

Журналісти/журналістки, блогери/блогерки Запорізької, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Цілі конкурсу

Стимулювати журналістів/блогерів/громадянських журналістів на створення матеріалів, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності аудиторії ( розпізнавати фейки, пропаганду та маніпуляції у ЗМІ, критично ставитися до неперевіреної інформації та ненадійних джерел);

підвищити якість журналістських матеріалів шляхом консультування журналістів, блогерів та громадянських журналістів під час роботи над матеріалами

підвищити обізнаність громадськості про вплив ЗМІ на суспільні процеси та стимулювати громадян до самостійного розвитку критичного сприйняття інформації, яку вони отримують із медіа.

Детальніше: Ресурсний Центр Гурт: https://gurt.org.ua/news/grants/48207/bull/

Названі найкращі книги 25 Book Forum

Мінкультури України, 24/09/2018 × 16:07

20 вересня, в другий день ювілейного 25 Book Forum, у Львівській обласній філармонії відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Book Forum Best Book Award».

Гран-Прі цьогорічної премії здобула книжка «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення», автори Андрій Гречило, Богдан Завітій, видавництво Родовід

Спеціальну відзнаку у номінації «Свобода» отримала книжка “В ізоляції. Дописи про Донбас”, автор Станіслав Асєєв (Васін), видавництво Люта справа.

Також нагороди отримали:

У номінації «Класична українська література» перемогла книжка «Листи. Леся Українка» видавничий дім «Комора»

У номінації «Сучасна українська поезія» перемогу здобуває книжка «Антологія молодої української поезії», упорядник Мирослав Лаюк, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Класична іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «Сенека. Моральні листи до Луцілія», перекладач Андрій Садомора, видавництво «Апріорі»

У номінації «Сучасна іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «За лаштунками в музеї», Кейт Аткінсон, видавництво «Наш Формат»

У номінації «Література для дітей віком від 0 до 5» перемогла книжка «Улюблені вірші-3», упорядник Іван Малкович, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Література для дітей віком від 6 до 12» перемогла книжка «Казки на ніч для дівчат бунаток», Елена Фавіллі, видавництво «Книголав»

У номінації «Література для підлітків і YA» перемогла книжка «Повернутися з війни», авторка Наталя Нагорна, видавництво «Діпа».

У номінації «Non-fiction» перемогла книжка «Ми були солдатами… і молодими: Я-Дранґ — битва, що змінила війну у В’єтнамі», автори Гаролд Ґреґорі Мур, Джозеф Лі Ґелловей, видавництво «Астролябія».

У номінації «Біографія» перемогла книжка «Наречена Шульца», Агата Тушинська, «Видавництво 21».

У номінації «Історія» перемогла книжка «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», авторка Енн Епплбом, видавництво «HREC-PRESS»

У номінації «Візуальна книга» перемогла книжка «Авангард. Українські художники першої третини XX ст.», автор Дмитро Горбачов, видавництво «Мистецтво»

У номінації «Наукова література» перемогла книжка «Лікарські товариства у Львові до 1939 року», автор Оксана Стадник, видавництво «ТзОВ “Аверс”»

У номінації «Популярна наукова література» перемогла книжка «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції», автори Андрій сова та Ярослав Тимчак, видавництво «Апріорі»

У номінації «Місто-Львів» перемогла книжка “Моцарт із Лемберга”, автор Богдан Коломійчук, Видавництво Старого Лева. Особливу відзнаку Малого журі у Львові отримала книжка “Найдорожча мамусю! Листування о. Любомира Гузара із Матір”ю (1975-1992)”, Марія Рипан, Олег Турій, Видавництво УКУ

У номінації «Місто-Харків» перемогла книжка “Ми просто йшли…Спогади”, автор Ігор, архиєпископ Ісіченко, видавництво Акта.

Особливу відзнаку Малого журі у Харкові отримує книга “Нечуваний Нечуй”, автор Максим Тарнавський, видавництво Laurus

У номінації «Місто-Київ» перемогла книжка “Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою”, автор Тетяна Терен, видавництво Pabulum

Особливу відзнаку Малого журі у Києві отримує книга «Нова генерація» і мистецький модернізм в Україні, автор Мирослава Мудрак, Видавництво РОДОВІД

Детальніша інформація на офіційному сайті Мінкультури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245415002&cat_id=244913751

Що читатимемо через століття?

webmaster, 12/09/2018 × 09:18

Джерело: Читомо

Бібліотека майбутнього — суспільний арт-проект, який полягає у тому, щоб упродовж століття (2014—2114) збирати щороку твори популярних письменників і не оприлюднювати їх для загалу аж до закінчення проекту.

Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

У Бібліотеці майбутнього вже п’ять текстів, які прочитають лише через століття.

2114 року сто паперових томів вийдуть обмеженою кількістю примірників, які надрукують, використовуючи тисячу дерев, що спеціально висадили у лісі Нордмарка. Проект започаткувала Кеті Патерсон влітку 2014 року. Рукописи зберігатимуться у спеціально облаштованій залі нової будівлі публічної бібліотеки Осло, яку планують відчинити 2020 року на території району Бьорвіка.

Докладніше на сайті «Читомо» http://www.chytomo.com/u-bibliotetsi-majbutnoho-vzhe-p-iat-tekstiv-iaki-prochytaiut-lyshe-cherez-stolittia/

Найкраща українська книга десятиліття, за версією літературної премії ВВС Україна екранізована

webmaster, 07/09/2018 × 13:27

Джерело: Держкіно

http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/1637/zavershilosya_virobnitstvo_filmu_dike_pole.html

Компанія Limelite представила Держкіно завершену виробництвом стрічку «Дике Поле», зняту за мотивами роману «Ворошиловград» Сергія Жадана, що визнаний найкращою українською книгою десятиліття, за версією літературної премії ВВС Україна.

Одну з епізодичних ролей зіграв автор роману Сергій Жадан. Держкіно надало фільму 15 млн 490 тис. 300 грн., що становить половину загальної вартості виробництва.

Зйомки стрічки проходили у Києві та в місті Старобільськ Луганської області.

У широкий кінопрокат «Дике Поле» вийде вже 8-го листопада.

Книжку Олени Гусейнової «Супергерої» визнали найкращою на ярмарку у Пекіні

Буквоїд, 28/08/2018 × 08:40

Поетична книжка Олени Гусейнової «Супергерої» в оформленні творчої майстерні «Аґрафка» здобула New Talent Prize на конкурсі ілюстрації Ananas Illustration Exhibition & Awards, який щороку проводить Міжнародний книжковий ярмарок в Пекіні.

Під час ярмарку відбулася урочиста церемонія вручення нагороди за найкращі роботи в сфері книжкової ілюстрації та дизайну книги.

Цього року за премію змагалося понад 2,5 тисячі робіт з різних куточків світу, з них журі конкурсу відібрало лише 411. Вони були представлені в каталозі й експонувалися на виставці. Всього у фінал потрапили 66 художників, серед яких і роботи ілюстраторки Оксани Були.

Нагадаємо, що у 2017 році книжка Олени Гусейнової «Супергерої», дизайн якої виконала творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів), стала переможцем у категорії «Проза та поезія» на конкурсі «Найкращий книжковий дизайн».

Лауреатом премії Стуса став єпископ Борис Ґудзяк

Читомо, 27/08/2018 × 09:07

Цьогорічну премію імені Василя Стуса отримав президент Католицького університету, єпископ Борис Ґудзяк. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Kyiv-Mohyla Business School [kmbs].

До складу журі, яке висувало кандидатів на здобуття премії, цього року увійшли:

Мирослав Маринович – голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи;

Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівниця Департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;

Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;

Андрій Курков – письменник;

Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;

Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи;

Елеонора Соловей – літератературознавиця;

Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка; Леонід Фінберг – головний редактор видавництва «Дух і Літера», громадський діяч;

Анастасія Негруцька – секретарка премії імені Василя Стуса.

«Це не Шекспір чи навіть Шевченко, при усій іконічності останнього. Стус близький, його премія – не декорація, а радше імператив. Стус – жива історія і позиція, його премія – виклик і обов’язок. Це наш час і, на жаль, наші дилеми», – заявив під час виступу владика Ґудзяк.

«Особливо зараз, коли за полярним колом карається Олег Сенцов, перейшовши ще одну нелюдську відмітку болю і страждань – сто днів голодування», – додав він.

Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, голова єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, громадський діяч, науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. Член Пласту, належить до куреня «Орден Хрестоносців». Дійсний член НТШ, Секція суспільних наук.

Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2018»

, 17/08/2018 × 12:45

Шановні колеги! Термін подання документів на Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2018» спливає 31 серпня 2018 року.

Нагадуємо, що конкурсні заявки надсилаються на e-mail члена Президії УБА Мозгової Л. А.: lmozgova11@gmail.com з поміткою «Конкурс «Бібліотека року 2018». Детальніше на офіційному сайті УБА : https://ula.org.ua/257-konkursi/biblioteka-roku

Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці

Мінкультури України, 16/08/2018 × 12:41

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» внесено зміни до Закону «Про кінематографію», яким передбачено, що Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопросторуУкраїни» Служба безпеки України надала Міністерству культури список діячів культури, дії яких створюють загрозу національній безпеці України. Ознайомитись із списком можна на офіційному сайті Міністерства культури України за посиланням:

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245331003&cat_id=244966805

По мірі надходження до Міністерства культури від Служби безпеки України звернень щодо розширення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, інформація на сайті буде оновлюватись.

У Лондоні дослідили реакції тіла на аудіокниги

Читомо, 15/08/2018 × 15:10

Аудіокниги більш емоційно захопливі, ніж телебачення і кіно, навіть якщо ви цього не усвідомлюєте.

Згідно з дослідженням, яке провів Університетський коледж Лондона (University College London, UCL), читання книжок провокує фізіологічні зміни, зокрема збільшення частоти серцевих скорочень і розповсюдження тепла по тілу.

Під час експерименту вчені спостерігали за 103 учасниками різного віку, які слухали аудіокниги, і порівнювали їхні реакції на ту саму сцену у фільмі чи в телепрограмі. Дослідження включало, зокрема, емоційні сцени із «Гри престолів» та «Дівчини в потягу». Відтак вчені встановили, що емоційно-фізіологічні реакції під час прослуховування аудіокниг були сильнішими, ніж під час перегляду відео.

Дослідники зазначають, що такі реакцї були однаковими в учасників різного віку та демографічних показників.

Водночас самі учасники експерименту навіть не зрозуміли, що їхні реакції були настільки сильними. Вони заявили, що були більше перейняті під час перегляду відео, проте їхні тіла свідчили про протилежне. Зокрема, частота серцевих скорочень під час прослуховування аудіокниг була на два удари у хвилину більшою, а тіла — на два градуси теплішими, ніж під час перегляду відео. Досі незрозуміло, чому аудіокниги так сильно втягують людей. Проте науковці вважають, що це пов’язано з тим, що фільми і телепрограми не заохочують глядачів брати участь в уявленні історії.

5 сучасних українських книгарень

vsviti.com.ua, 09/08/2018 × 09:01

Літературний клуб «Пломінь»

Творці цього літературного клубу гучно заявили про себе, адже на їхню думку, вони є сучасною альтернативою «Просвіти», яка вже пережила себе та не здатна зацікавити інтелектуальну молодь. Бібліотека «Пломеню» складається з найцінніших надбань європейської літератури, там ви можете знайти рідкісні видання європейських філософів, почитати у залі літклубу, або ж взяти їх з собою додому. Зібрала книжки сама ж молодь – кожен приніс свої близькі серцю видання та віддав їх для створення унікальної бібліотеки.

Також у «Пломені» щотижня проходять лекції та обговорення праць відомих європейських філософів, кінопокази, дискусійні клуби, виставки молодих художників та багато іншого. Знаходиться він у центрі Києва: провулок Т.Шевченка 5-а.

«Букмоль»

Ця бібліотека також має свій дискусійний клуб. Щотижня там збираються бажаючі обговорити одну із книжок з полички цієї бібліотеки. Проте її спрямування дещо інше – там переважає дитяча література. Мета цієї бібліотеки – привити гарний смак і та любов до літератури ще у ранньому віці. Тому це чудове спільне заняття для дітей та їх батьків.

Оскільки дискусійний клуб зосереджений у першу чергу на дітях, вони можуть не просто розповісти про свої враження від книги, а зліпити їх, намалювати чи змайструвати. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина полюбила читати і не вважала це заняття нудним, то «Букмоль» створений саме для вас. Знаходиться він у Києві в дитячому центрі «Парус», на Подолі: вулиця Андріївська 8/12. bokmal.com.ua

Гіппокампус

Книгарня «ГіппоКампус» знаходиться в Одесі та містить у собі простір для спілкування, читальну залу, кав’ярню та навіть кінотеатр. Мета засновників цього закладу – не просто зацікавити молодь літературою, а привити гарний смак та любов до розвитку у всіх сферах творчості.

Саме тому тут можна щодня наткнутись на майстер-класиліпки з глини, акторської майстерності, малювання чи гри на різних музичних інструментах. А в кінотеатрі систематично відбуваються покази класичного та арт-хаусного кіно, аби і в цьому привити у молоді хороший смак. Адже мало дивитись кіно та читати книги – потрібно вміти знаходити серед для себе найцінніші. Адреса: вулиця Пастера, 60, Одеса.

Чорна Ящірка

Книгарня Чорна Ящірка довгий час існувала у Дніпрі, проте нещодавно у неї виникли скрутні часи, тож її засновники перемістили своє творіння у віртуальну площину. Оскільки подбіний заклад у Дніпрі був рідкістю, навіть перебравшись в інтернет, він не втратив своєї популярності. Там і досі можна придбати книгу та знайти однодумців. Власники сподіваються, що скрутні часи минуть і Чорна Ящірка знову знайде собі місце у рідному місті.

www.facebook.com/blacklizard.gallery

Мистецька книгарня Небо

Мистецька книгарня Небо – ще один унікальний заклад столиці. Її по праву можна назвати найгарнішою книгарнею столиці. Адже як інакше – коли вона містить у собі найрізноманітніші видання про мистецтво.

Тут кожен знайде для себе цікаві книги про художнє мистецтво, музику, фотографію, кулінарію, подорожі та багато інших надихаючих речей. Така книгарня – справжній скарб для творчої особистості, яка хоче навчатись та розвиватись.

І як же ж мистецький простір без майстер-класів? Кожної суботи Небо запрошує до своєї читальної зали майстрів, котрі навчають відвідувачів чомусь новому, будь то мистецтво орігамі, живопис чи ліпка з глини. Адреса: вулиця Чигоріна, 59, Київ. nebobookshop.com.ua

Серед цих книгарень кожен знайде для себе щось цікаве: обговорення книг, лекції, майстер-класи чи кіно. Літературні клуби щоразу вигадують нові цікавинки для своїх гостей, аби привернути їх увагу та спонукати читати хороші книжки. Гріх не скористатись всіма можливостями для розвитку, котрі вони з радістю нам пропонують. Особливо, коли дедалі більше людей підхоплює цю модну тенденцію.

автор Вікторія Демидюк

Гарвард зберігає унікальну колекцію українських першодруків

Голос Америки, 06/08/2018 × 16:06

Американський Гарвардський Університет має одне з найбільших у світі зібрань української літератури, зокрема тут є першодруки «Нового завіту» «Острозької Біблії», «Абетки Федорова», «Кобзаря», оригінали документів доби Івана Мазепи тощо.

Про це розповідає бібліотекар Університету, бібліограф Українських колекцій Ольга Алексич.

«У Бібліотеці Гоутон зберігаються такі цінні книжки як першодруки Івана Федорова. Скажімо, Буквар – це дуже цінна книга, примірника якого немає навіть в Україні. «Острозька Біблія», «Псалтир», «Кобзар» Шевченка 1840 року, першодрук «Енеїди» Котляревського, рукопис Сковороди, маємо першодрук, оригінал книги Куліша, видання Києво-Печерської Лаври, грамоти Івана Мазепи», - повідомила науковець.

Українські книжки у Гарварді почали збирати на початку 20-го століття. Здебільшого це були подарунки колекціонерів. І лише зі створенням при Гарварді Українського наукового інституту понад 50 років тому літературу з України почали закуповувати систематично, інформує бібліотекар.

У Гарварді є кілька бюджетів на українську книгу. Англомовні книжки про Україну друкує та закуповує здебільшого Український інститут. Україномовні книжки та журнали - це прерогатива Гарвардської бібліотеки Вайденер.

Книжки, видані в Україні, відбирають за кількома принципами: пропозиції від спеціалізованих компаній-посередників за відповідною угодою, за рецензіями експертів та спеціальні замовлення викладачів Гарварду. Обирають за темами, не авторами, розповідає Ольга Алексич. Спектр жанру дуже широкий - наукова література, академічні публікації, популярна й художня література, спогади, мемуари, і навіть українські фільми.

«На сьогодні купуємо з України, які були видрукувані в Україні, приблизно півтори-дві тисячі книг та журналів щороку. Ми використовуємо до ста і більше тисяч доларів в рік за закупівлю української книги», - каже Ольга Алексич.

Паралельно бібліотека рідкісних книжок Гоутон виділяє кошти на придбання стародавніх видань.

З’явився новий сайт про українські книжкові новинки

Читомо, 06/08/2018 × 15:51

В Україні з’явився сайт Bookdog, який оперативно інформуватиме читачів про найцікавіші книжкові новинки. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив засновник проекту Павло Швед.

«Це як Вітрина до Арсеналу чи Форуму на Читомо, яка функціонує цілий рік. Як і більшість схожих проектів, я створив його тому, що мені не вистачало сайту, де можна було б знайти таку інформацію», – пояснив він.

«Проект насправді виріс з мого захоплення книжками. Як бібліофіл зі стажем, я дуже добре знав, що видається в Україні. Практично кожну більш-менш цікаву книжку я купував, адже ще кілька років тому їх виходило не так вже й багато. Оскільки мені завжди не вистачало сайту, де я міг би відслідковувати новинки, що виходять українською, я подумав, що я, напевне, не один такий, і вирішив створити такий проект», – зізнався він.

За його словами, Букдог діятиме постійно. Публікуватися там будуть у першу чергу книжкові новинки, оскільки його основне завдання – інформувати читачів про появу чи підготовку до друку цікавих книжок.

«Вибір, звісно, буде цілком суб’єктивний, бо обиратиму книжки я. Але й заразом не до кінця, адже я все-таки дипломований лінгвіст та літературознавець. Тому мені простіше оцінити – важлива книжка чи ні. Навіть якщо особисто мене вона не зацікавила б», – пояснив Швед.

Засновник Букдогу зізнався, що на розробку сайту витратив небагато часу.

Зараз на сайті Bookdog розміщені найцікавіші новинки, коротка інформація про них, лінки, за яким їх можна придбати, а також кнопки соціальни мереж – щоб ними ділитися з друзями. Крім цього, з часом на сайті має з’явитися можливість додавати книжки в обране – створювати для себе своєрідний вішліст.

Тетяна Терен стала виконавчою директоркою українського ПЕН-клубу

Читомо, 03/08/2018 × 10:24

В Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу з’явилася виконавча директорка. Нею стала журналістка Тетяна Терен.

В ексклюзивному коментарі Читомо Тетяна повідомила, що посада виконавчого директора створена за підтримки Американського ПЕН-центру.

За її словами, ПЕН-клуб і надалі працюватиме на захист прав українських письменників, і цей напрямок залишиться ключовим у діяльності центру, проте найближчим часом роботу, швидше за все, зосередять на підтримці літератури.

«Якщо коротко описати мої обов’язки, то передовсім це – розвиток та активізація діяльності організації. Отже, мова і про координацію окремих проектів Українського ПЕН-центру, і про вироблення комунікаційної стратегії, і про співпрацю з іншими національними ПЕН-центрами, і про пошук донорів та партнерів», – розповіла виконавча директорка.

Що стосується найближчих планів, Терен поділилася, що у серпні відбудеться церемонія нагородження цьогорічного лауреата премії ім. В. Стуса. У вересні запланована зустріч керівників центрально-східноєвропейських ПЕН-центрів у рамках фестивалю Meridian Czernowitz, а також – участь українського представника у 84-му Міжнародному ПЕН-конґресі в Індії.

Крім цього, у грудні відбудуться церемонія нагородження лауреата премії ім. Ю. Шевельова та звітно-виборчі збори Українського ПЕН-центру, на яких буде обрано нового президента.

З інших проектів також анонсовано запуск Дискусійного ПЕН-клубу, який включатиме у себе дискусії, присвячені актуальним темам і важливим книжкам. Під егідою клубу відбуватимуться події в Києві та регіонах. Крім цього, заплановані спільні проекти з медіа.

Український центр Міжнародного ПЕН-клубу був формально заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників та під її патронатом, а навесні 1990-го був прийнятий до Міжнародного ПЕН. Реальне ж існування Українського ПЕН-клубу, тобто його активна діяльність, розпочалися з обранням у 2010 році нового керівництва, на чолі з Мирославом Мариновичем.

Сьогодні український ПЕН-центр налічує 76 членів. Його головним керівним органом є загальні збори, оперативне керівництво здійснює Виконавча рада з восьми осіб, на чолі із президентом та двома віце-президентами.

Відомий склад наглядової ради Інституту книги

Читомо, 01/08/2018 × 13:19

Міністерство культури затвердило склад наглядової ради Українського інституту книги. Про це йдеться в наказі відомства №634.

До складу наглядової ради увійшли: президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, філософ та письменник Тарас Лютий, письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча Лариса Денисенко, народний депутат Борислав Береза, письменник, журналіст, кіносценарист Андрій Курков, народний депутат Микола Княжицький, заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Наталія Розколупа.

Нагадаємо, що 26 липня Інститут книги отримав нового директора. Ним стала президентка львівського Форуму видавців Олександра Коваль. За її кандидатуру проголосували 8 із 9 членів комісії.

Опублікований список молодих письменників, які отримали президентську стипендію

прес-служба Міністерства культури, 31/07/2018 × 08:53

Комісія з відбору кандидатів на здобуття президентської стипендії визначила митців та письменників, які отримуватимуть грошові виплати.

Стипендію було присуджено таким молодим письменникам:

БАЗЬ Любові Олександрівні

ВИННИК Тетяні Анатоліївні

ГАЙВОРОНСЬКІЙ Богдані

ГЕВ Марії Василівні

ДМИТЕРКО Олені Олександрівні

ЖАРКОВІЙ Роксолані Євгеніївні

ЗІНЧЕНКО Надії Валеріївні

ІВАНИЦЬКІЙ Тетяні Іванівні

КИРИЧЕНКУ Дмитру Костянтиновичу

МАЛИГОН Ганні Миколаївні

СЕМЕНОВІЙ Юлії Миколаївні

Директором Українського інституту книги стала Олександра Коваль

Мінкультури України, 27/07/2018 × 09:17

26 липня, в Міністерстві культури України відбулося друге засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора державної установи «Український інститут книги». Після обговорення презентованих кандидатами програм розвитку закладу, конкурсною комісією з проведення конкурсного добору на посаду директора державної установи «Український інститут книги» було прийнято рішення рекомендувати на посаду директора Олександру Коваль. Представляючи свою програму Олександра Коваль, акцентувала увагу на оновленні стратегії діяльності Інституту книги та організаційного забезпечення, зокрема, це реформування державних програм «Українська книга» та «Цифрова бібліотека». Одним із своїх перших кроків на посаді вона бачить створення вмотивованої фахової команди та створення експертних груп по різних напрямках діяльності.

На думку Олександри Коваль, важливими завданнями Інституту книги є презентація України на міжнародних форумах, налагоджена робота з регіонами, активна інформаційна політика та фандрейзинг.

Письменниця Тетяна Малярчук отримала премію імені Інґеборґ Бахман

Радіо Свобода, 26/07/2018 × 14:48

Українська письменниця Тетяна Малярчук стала переможницею конкурсу на здобуття німецької літературної премії імені Інґеборґ Бахман. 8 липня конкурсна комісія оприлюднила результати на сайті премії. Як повідомляється, таку відзнаку здобув текст Малярчук «Жаби в морі», яку авторка написала німецькою мовою.

«У тексті вона обговорює тему втрати інтересу з боку молодого покоління до старших родичів, а також проблему соціально нерівного, відлученого від природи і ксенофобного суспільства», – мовиться у повідомленні.

Приз становить 25 тисяч євро. Премію імені Інґеборґ Бахманн (Ingeborg-Bachmann-Preis) вручають за німецькомовні тексти. Її заснували 1977 року на честь однієї із найзнаменитіших австрійських письменниць. Переможця визначають протягом читань в австрійському місті Клагенфурт.
StartПопередні [ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ] 10 next pagesНаступніEnd

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
На вашу думку, якість роботи працівника насамперед залежить від:
 
кваліфікації та освіти
стажу роботи
креативності та творчості
особистісно-професійного розвитку
можливості кар’єрного зростання
Результати