Бібліотечному фахівцю

ЗВЕРНЕННЯ УБА

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація підписала меморандум про співпрацю з Українською мейкерською асоціацією й основним напрямом нашої співпраці є створення та розвиток у бібліотеках майстерень (мейкерських просторів).

Ми знаємо, що в багатьох наших бібліотеках уже функціонують такі простори з різним обладнанням. Просимо вас надати інформацію про свою майстерню (мейкерський простір) при бібліотеці, якщо ви таку маєте, заповнивши опитувальник: https://forms.gle/rANnWwn64m7GU1UC6

Форму просимо заповнити до 23 лютого 2024 року.

Отримані результати дозволять нам краще зрозуміти як функціонують майстерні (мейкерспейси) при бібліотеках, яке обладнання мають та які програми впроваджують. Ми сподіваємось, що це допоможе поширити культуру мейкерства серед членів Української бібліотечної асоціації, розробляти відповідні проєкти та сприятиме збільшенню кількості мейкерспейсів при бібліотеках.

За оцінками ЮНЕСКО, культурний і туристичний сектори України втратили понад $19 мільярдів доходу за час повномасштабного російського вторгнення, а руйнувань зазнав 341 культурний об’єкт по всій країні. Загальна вартість цих руйнувань — близько $3,5 мільярда.

Як приклад голова офісу ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі навела Одеський кафедральний собор, який росіяни пошкодили в липні 2023 року: «Це символ усієї громади… з глибоким духовним та історичним значенням».

Національна бібліотека України для дітей розпочала відлік до найбільшої читацької події року — Всеукраїнського тижня дитячого читання!

Щоб нам цікавіше і корисніше чекалося, оголошується початок оновленого та знайомого всім читацького марафону «Діти України читають захисникам». Сприяємо всебічній підтримцідітям аби наші діти підбадьорили наших героїв-захисників! Маєте час до 20 березня.

Правила участі в марафоні тут:https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=75&fbclid=IwAR2YA8H8VA8SU2orDNnzQSjM2YA2dv2VdYqWKwYrJI-x6rTVuxF78bAgyPE

Це видання стане в нагоді мистецтвознавцям, музейникам, історикам, археологам, культурологам та всім, хто цікавиться українською культурною спадщиною.

🏛️Видання містить каталог мистецької та археологічної частини нашої колекції та статті, в яких представлені дослідження окремих частин зібрання, їхнього провенансу. Завдяки особистому досвіду авторів, які у різний час долучалися до формування та вивчення колекції, простежується історія становлення та інституційна еволюція Мистецького арсеналу.

🔗Переглянути каталог можна за посиланням: bit.ly/49xtkVR

Одна з найвідвідуваніших бібліотек франкомовного світу, монреальська BAnQ (Національна бібліотека та архів Квебеку), стала першою бібліотекою Північної Америки, що відкрила секцію української літератури в межах проєкту першої леді України Олени Зеленської «Ukrainian Bookshelf».

Книжкова полиця відкрилася 13 лютого завдяки співпраці між посольством України в Канаді та Національною бібліотекою Квебеку за підтримки ГО «Український клуб Монреаля». Відкриття відбулося за присутності посла України в Канаді Юлії Ковалів, Бернара Дено, заступника міністра міжнародних справ Квебеку, виконавчої директорки бібліотеки Марі Грегуар, співорганізаторів заходу від Українського клубу та представників діаспори. Захід розпочався зі слова дирекції бібліотеки та відеозвернення від Олени Зеленської.

Раніше у міжнародному відділі Grande Bibliothèque декілька полиць були відведені під російську літературу. Водночас у серпні 2023 міжнародний відділ переформатували й виключили з каталогу більшість друкованих видань. Нині література іншими мовами буде представлена в основному в електронному форматі. Українська секція стала виключенням, адже представляє в основному друковану літературу для дітей.

З нагоди урочистого відкриття, монреальська Grande Bibliothèque відвела полицю на вході на першому поверсі. За даними бібліотеки, у 2023 році бібліотеку відвідали понад 1,2 млн. читачів. На полиці близько трьох сотень українських книжок, це переважно дитяча література, а також твори українських авторів у перекладі французькою мовою. Водночас BAnQ запустила колекцію з близько 200 електронних книжок українською мовою. Бібліотеку е-книжок планують постійно поповнювати.

Проєкт «Українська книжкова поличка» реалізується під патронатом першої леді України Олени Зеленської спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Українським інститутом книги. Всього у межах проєкту такі українські книжкові полиці відкрилися у 180 бібліотеках у 42 країнах світу.

Симпозіум Bibliotheca Baltica "Минуле, сьогодення та майбутнє спільної культурної спадщини в регіоні Балтійського моря" запрошує бібліотечних професіоналів, дослідників та практиків обговорити важливі аспекти збереження та розвитку культурної спадщини регіону.

Теми для обговорень:

1️⃣ Спільні підходи до культурної спадщини

2️⃣ Зміна дослідницького ландшафту

3️⃣ Культурна ідентичність і репрезентація

4️⃣ Майбутні стратегії та виклики

🗓 Дата проведення: 17-18 жовтня 2024 року

📍 Локація: Національна бібліотека Польщі, Варшава

Правила подання:

- Анотація до 300 слів разом із біографією до 17 березня 2024 р.

- Надсилайте матеріали на адресу: juergen.warmbrunn@herder-institut.de

Не пропустіть можливість поділитися своїми дослідженнями та ідеями з колегами на цьому важливому заході!

🔗 Докладніше про симпозіум: https://baltica.lnb.lv/symposium/

Напередодні в одному з двориків біля Золотих воріт у Києві відкрилася незалежна книгарня іноземної й української нонфікшн-літератури «Збірка».

«Збірка» закриває нішу вузькоспеціалізованої літератури.

«Є безліч чудових книгарень, що повноцінно представляють напрямок худліту. Вони великі й класні, тож не бачу сенсу відкривати ще одну таку ж. Тож я концентруюся на закордонних і деяких українських артбукахах, зінах, журналах… Обираю віддавати перевагу темам історії, моди, культури, моди, мистецтва, архітектури, убаністики, кулінарії, фотографії, зокрема еротичної. Мені хочеться презентувати свою книжкову вибірку», — розповіла Наталка Кузьменко,засновниці книгарні.

Серед представлених книгарнею видань — англомовний і українськомовний нонфікшн, зіни, артбуки, раритетні книжки (зокрема, «Спогади і роздуми на фінішній прямій» Івана Дзюби з автографом). Є тут і нові видання, і вживані. Вибір тем дуже широкий — «Збірка» пропонує літературу про дизайн, архітектуру, мистецтво, культуру, соціологію, урбаністику, історію, психологію, кулінарію, інформаційні комунікації, фотографію, музику, моду, артбуки, зіни, а також журнали (зокрема харківський «Люк», Reporters тощо) і вініл. Велика частина асортименту — англомовні книжки, які звичайному читачеві складно знайти самотужки. Ці видання привезені з Берліна й Парижа.

Детальніше тут: https://chytomo.com/zbirka-na-zolotykh-nezalezhna-knyharnia-z-vidibranym-nonfikshnom/

Фонд Пам'ять, відповідальність і майбутнє (EVZ) оголошує про запуск нової грантової програми "єМістечко – простір для кожного" для українських закладів культури!

Ця програма спрямована на підтримку музеїв, бібліотек, театрів, архівів та інших закладів культури та їх партнерів у створенні "Третіх місць" – просторів для зустрічей та спілкування. 🤝✨

Фінансування проєктів триватиме від 18 до 24 місяців з бюджетом від 30 000 до 80 000 євро.

Дедлайн подачі заявок – 17 березня 2024 року.

Більше інформації про програму та формуляри для подачі заявки доступні на сайті: https://www.stiftung-evz.de/.../chto-my.../jemistechko/

Міжнародний Арт-центр «Радіус миру» (США, Лос-Анджелес, голова журі – Анатолій Фрадіс), Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина) та її представництво в Японії (м. Токіо) оголосили лауреатів Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо за 2023 рік. Також у міжнародному журі цієї почесної нагороди – і голова Міжнародного Арт-центру FBG «Pegasus Brücke» Joachim Schmija та його колега – Maria Schulwitz з Німеччини.

Знаменитий японський поет Мацуо Басьо (1644 – 1694) (松尾芭蕉, まつお ばしょう) здобув світове визнання, як один із найпопулярніших та найкращих авторів хокку (хайку). Хоча сам класик вважав найбільшим своїм досягненням участь у складанні ренґа. Вірші Басьо перекладені багатьма мовами. А в Японії його поезія відтворена на пам’ятниках та у визначних місцях.

Приємно, що серед нагороджених – відомих письменників із різних держав, є й талановиті українці. За поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент Сергій Дзюба), лауреатом почесної відзнаки нині стала Галина Пухта (Україна, Івано-Франківська обл.).

Також, за поданням Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтва і комунікації та Всесвітньої асоціації «Глорія» (президент Олена Ананьєва, Німеччина), нагороджені:

Nicole Nesher and Rami Nesher, Israel (Ізраїль)

Valentina Yudenkova, Ukraine (Україна)

Tamara Alekhina, USA (США)

Cathie Cayros, France (Франція)

Miguel Veyrat, Spain (Іспанія)

«Локальна культура»: УКФ продовжує приймати заявки на ЛОТ, що посилить культурну привабливість регіонів

🔹У межах грантової програми «Культура. Регіони» стоять такі цілі, як стимулювання розвитку місцевої культури і нових регіональних конкурентоспроможних культурних продуктів та підтримка культурної інтеграції внутрішньо-переміщених осіб.

Серед пріоритетів підтримки:

👉культурно-мистецькі проєкти, спрямовані на тему війни, зокрема проблемних питань постраждалих від війни українців;

👉проєкти, що сприяють зміцненню морального духу українців та єднанню світової спільноти проти російської військової та культурної експансії;

👉підтримка нових локальних культурних продуктів, які популяризують культурну спадщину регіону та стимулюють його туристичний потенціал;

👉промоція місцевої культури.

Подати заявку можна до 29 лютого.

Український інститут книги оголошує проведення конкурсу з добору експертів до складу Експертної ради з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на випуск книжкової продукції, за пріоритетним тематичним напрямом: книжкові видання, що видаються на виконання актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України відповідно до визначеної такими актами тематики, а саме видання книжкових видань про культуру, історію та мову, мистецькі та інші надбання національних меншин і корінних народів України та їх роль у розвитку української культури та державності.

🔍До складу Експертної ради включаються (за їхньою згодою) науковці, освітяни, фахівці бібліотечної справи, підприємств, організацій, установ у сфері культури, книгорозповсюдження, інших креативних індустрій, літературознавці, літературні критики, книжкові оглядачі, громадські діячі, журналісти, чия публічна активність добре відома в Україні, а кваліфікація й професійний досвід дозволяють якісно оцінити проєкти, які мають:

📌 вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня;

📌 досвід у книжковій та дотичних до неї сферах, а також напрямах сфери культури;

📌 досвід участі в експертних радах, комісіях, журі тощо;

📌 досвід оцінювання проєктів або програм у сфері культури та креативних індустрій, у тому числі книжкових проєктів;

📌 володіння українською мовою;

📌 бездоганну ділову репутацію.

Одна й та сама особа може бути включена до складу лише 1 (однієї) Експертної ради за відповідним тематичним напрямом. Для участі у конкурсі кандидат до складу Експертної ради подає до Інституту такі документи:

1) заяву про включення до складу Експертної ради за формою згідно з додатком 1 Порядку;

2) рекомендаційний лист від профільної інституції (за бажанням) на офіційному бланку (за наявності) профільної інституції у сфері культури, освіти, науки чи комунікацій;

3) згоду на обробку персональних даних за формою згідно з додатком 2 Порядку;

4) копію документа, що посвідчує особу кандидата;

5) біографічну довідку (фахове резюме) кандидата за формою згідно з додатком 3 Порядку;

6) копію документа про вищу освіту;

7) заяву про наявність/відсутність реального та/або потенційного конфлікту інтересів за формою згідно з додатком 4 Порядку.

Кандидати відповідають за достовірність поданої інформації про себе.

🔗Щоб дізнатися подробиці, переходьте за посиланням:

https://bit.ly/42Gl97u

25 сільським бібліотекам України, які постраждали внаслідок російської агресії видавнича майстерня "YAR"(Київ) поповнила книжкові фонди. Видавництво провело акцію "25 книжкoвих пoдарунків для 25 бібліoтек".

До переможців увійшло 25 бібліотек Херсонської, Одеської, Харківської та інших областей України.

“Видавнича майстерня “YAR” - це перше українське видавництво соціального типу.

Мета соціального видавництва - надати доступ бідним верствам населення до нової літератури українською мовою.

Соціальна місія підприємства полягає в тому, щоб максимум 20 відсотків тиражу з кожного видання передавати на благодійність. 80 відсотків – це комерційна й прибуткова частина проєкту.

Пріоритетні напрямки:

- розвиток української мови й читання рідною мовою в містах, маленьких містах, селах, ТГ серед дитячого й дорослого населення України та поза її межами;

- поповнення фондів бібліотек, сільських книгозбірень, бібліотек маленьких міст і містечок різного типу й форми власності;

- підтримка читачів, підтримка читачів соціально вразливих категорій населення України;

- допомога в отриманні нової літератури для дитячих будинків, молодіжних просторів та інших установ, які потребуватимуть нової літератури;

- підтримка деокупованих територій новими книгами;

- налагодження співпраці з автором, авторами зацікавленими в співпраці з видавництвом;

- cпівпраця зі ЗМІ та соціальними проєктами.

З метою збереження українських стародруків та інших унікальних книжкових видань міністерство культури Чехії у співпраці з Національною бібліотекою Чеської Республіки створило спеціальну програму «Archa» – «Ковчег».

Як повідомляють ЗМІ, організатори звернулися до власників фірм, організацій, фахівців, усіх небайдужих із проханням допомогти зібрати кошти, щоб обладнати дві спеціальні пересувні реставраційні майстерні, які б могли доїхати до міст і районів в Україні, які постраждали від російських бомбардувань і обстрілів, щоб урятувати український книжковий фонд.

Передбачається, що «Ковчег» буде готовий вирушити в Україну в середині 2024 року.

«Ми бачимо, що росіяни цілеспрямовано бомбардують книгарні та архіви, хочуть стерти український народ. Ось чому міністерство культури відкрило цю програму», – наголосив заступник міністра культури Чехії Ондржей Храст. Чеські фахівці сподіваються що з «Ковчегом» зможуть дістатись міст, які найбільше постраждали від російської агресії.

З метою збору фондів до програми «Ковчег» приєднався також «Добродійний фонд для України», станом на сьогодні вже зібрано 317 тисяч чеських крон – це близько 516 тисяч гривень.

Наглядову раду складають вісім членів. Їх обирали голосуванням громадських організацій та закладів культури. Решта експертів увійшли до ради за квотами президента та рішенням Міністерства культури. Дев’ятим членом ради має стати голова УКФ, якого оберуть нові члени наглядової ради.

До неї увійшли:

від закладів культури:

Олександр Книга — директор і художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша (72 голоси);

Юрій Савчук — директор Національного музею історії України у Другій світовій війні (67 голосів);

від громадських об’єднань:

Володимир Воробей — директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks (57 голосів);

Богдан Логвиненко — засновник медіа та ГО Ukraїner (56 голосів)

від Міністерства культури:

Богдана Півненко — скрипалька, продюсерка, викладачка, виконувачка обов’язків генерального директора-художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата»;

Вікторія Ярмощук — генеральна директорка FILM.UA Group;

від президента:

Олеся Жураківська — акторка, директорка і художня керівниця Київського академічнлого театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра;

Володимир Шейко — генеральний директор Українського інституту.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури.

Наглядову раду Українського культурного фонду формують раз на три роки, вона складається з 9 членів: по 2 призначають президент та МКІП, ще по 2 представників обирають від закладів культури та громадських об’єднань через онлайн-голосування. Однією з важливих функцій НР є призначення виконавчого директора УКФ. Термін контракту теперішнього директора Владислава Берковського спливає в червні 2024 року.

У Києві перейменували десять топонімів, серед яких назви, пов’язаних з російськими чи радянськими діячами, а також присвоїли назви двом безіменним скверам.

У нових топонімах вшановані зокрема важливі діячі української культури: історик дисидентського руху Василь Овсієнко, громадська активістка, засновниця мистецького проєкту «Барви Життя» Лідія Гончаренко, економіст й історик Василь Іванис та інші.

Перейменовано бібліотеку імені Олександра Блока – на бібліотеку імені Гната Юри «У багатовіковому Києві не має лишитись найменувань, які пов’язані з країною-агресором, її радянським та імперським минулим», — прокоментував перейменування секретар Київради Володимир Бондаренко.

Президент Володимир Зеленський призначив членами Наглядової ради Українського культурного фонду актрису театру і кіно Олесю Жураківську і генерального директора державної установи «Український інститут» Володимира Шейка.

Відповідний Указ №55/2024 оприлюднено на сайті глави держави.

Указ набуває чинності з дня його опублікування.

Наглядова рада Українського культурного фонду є органом управління УКФ. Також вона призначає виконавчого директора фонду й затверджує гранти, бюджет яких перевищує певну суму (у 2024 році це буде мільйон гривень).

Міністерство культури та інформаційної політики України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 січня 2024 року збитків зазнали 1938 об’єктів культурної інфраструктури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 314 – знищені (16%).

Загальні втрати закладів культури державної форми власності: 28 од. (9 %); комунальної форми власності: 1910 од. (6 %).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).
Загалом постраждали:

клубні заклади – 929;

бібліотеки – 689;

заклади мистецької освіти – 154;

музеї та галереї – 113;

театри, кінотеатри та філармонії – 38;

парки, зоопарки, заповідники – 12;

цирки – 3.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти на території 277 територіальних громад (18,9 % від загальної кількості ОТГ) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (19%), Донецькій (83%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (36%), Київській (27 %), Луганській (46 %), Львівській (4 %), Миколаївській (44 %), Одеській (9 %), Полтавській (2 %), Сумській (51%), Харківській (54%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6%), Чернігівській (47%), Кіровоградській (2 %) областях та м. Києві.

Станом на кінець січня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року впровадять на національному рівні.

У МКІП відбувся семінар для профільних громадських організацій, представників департаментів обласних військових адміністрацій та центрів народної творчості. На заході обговорили результати впровадження Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року на національному рівні.

Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв зазначив, що необхідно посилити нормативне регулювання у питаннях, пов’язаних із нематеріальною культурною спадщиною. Зокрема, потрібно розробити та ухвалити законопроєкт та загальнодержавну програму розвитку у цій сфері. На думку Карандєєва, ця галузь має бути інституціоналізована.

Зарубіжна література займає понад 80% українського книжкового ринку. Про це сказав головний редактор видавництва «Фоліо» і письменник Олександр Красовицький на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

«Сьогодні зарубіжна література займає більше ніж 80%. Це дуже погана ситуація для внутрішнього ринку, але це зрозуміло, коли 30 років пригнічували вітчизняного автора. Його або витісняли в Росію, щоб він друкувався російською мовою, або люди йшли з професії. І пройде п'ять, або сім, або 12 років, коли у нас будуть і автори жіночих романів, і величезна кількість українського детективу... І є ще багато ніш, у яких взагалі ще не працюють українські автори, українські видавці», - наголосив Красовицький.

Він зазначив, що на початку повномасштабної війни українці віддавали перевагу українській класиці або історичній літературі.

«Зрозуміло, що люди намагалися шукати відповіді. Сьогодні ми маємо іншу картину на книжковому ринку. Серед лідерів ринку - інші жанри. Це нормально, це ескапізм у наших читачів - це фентезі та любовні романи. Люди вже шукають не відповіді, а можливості відволіктися від того, що відбувається», - сказав письменник.

За його словами, обсяги книговидання в Україні зросли до 20-21 млн примірників, не враховуючи навчальну літературу. А 2022 році ці показники були на рівні 15 млн примірників.

06 лютого відбувся третій тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року, під час якого шляхом таємного голосування були визначені переможці.

«Члени Комітету, розглянувши літературно-мистецькі твори у семи номінаціях, шляхом таємного голосування, визначили переможців конкурсу у номінаціях: «Література», «Публіцистика, журналістика», «Музичне мистецтво», «Театральне мистецтво» і «Візуальні мистецтва», - йдеться у повідомленні.

«Після оприлюднення указу Президента України про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2024 рік, на офіційному сайті Комітету буде опубліковано перелік літературно-мистецьких творів і їхніх авторів, удостоєних вищої державної нагороди у гуманітарній сфері, а також вручено новообраним лауреатам дипломи і почесні знаки під час урочистих заходів з нагоди 210-річниці з Дня народження Великого Кобзаря, виплачено грошову частину Національної премії в розмірі, який щороку визначає Президент України за пропозицією Комітету», - зазначили у Комітеті.