Бібліотечному фахівцю

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами бібліотеки.
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
5. Методисти рекомендують - Національні бібліотеки

Національна бібліотека (НБ) – інституція, від стану якого значною мірою залежить рівень бібліотечно-інформаційного обслуговування в країні. Вона є невід'ємною частиною життя країни і нації, забезпечуючи потреби людини в отриманні і примноженні знань, культурному і інтелектуальному розвитку. Ні один з видів бібліотек світу  не вирізняється таким розмаїттям обсягів, типів зібрань, різновидів нових надходжень, функцій та послуг, як національні бібліотеки.

В останні десятиріччя НБ перетворились у науково-інформаційні центри з широким використанням новітньої техніки, галузевими і багатогалузевими інформаційними центрами, що значно підвищують якість інформаційного обслуговування суспільства в цілому.  

За час свого існування бібліотеки  пройшли певні етапи розвитку: ХІХ ст. - накопичення, зберігання та  самостійний облік документів національної писемності; ХХ ст. – зростання соціальної функції, розкриття та активне використання фондів, взаємодія з іншими бібліотеками; ХХІ ст. – загальнодоступність обслуговування, відповідність потребам користувачів, співробітництво  на міжнародному рівні.

Майже в усіх публікаціях про НБ автори ставлять ряд питання, які турбують і вимагають розв’язання, над відповідями на які і нам варто порозмірковувати:

  • Для чого призначена ваша національна бібліотека?
  • Кого вона має обслуговувати?
  • Чи вона їх обслуговує?
  • Якби її не існувало, чи ви б її винайшли? І як би виглядала ця новостворена бібліотека?
  • Яким чином ви просуваєтесь від того, що є, до того, що має бути?
  • Яким є внесок вашої національної бібліотеки у глобальну бібліотеку?

Маємо надію, що підготовлений анотований бібліографічний список допоможе кожному зацікавленому бібліотечному фахівцю вільно орієнтуватися в питаннях з даної теми.

Загальні питання діяльності національних бібліотек світу

1. Артаваздовна Р. А. Национальная библиотека Армении сегодня / Р. А. Айрапетян, Тер-Хачатрян Г. В., Семенова М. Л. // Вестник БАЕ. – 2006. – № 3. – С. 43-46.

В статті відображається діяльність відділів ізографії і картографічних матеріалів, відділу стародруків, рідкісної та архівної літератури, відділу нотно-музичної літератури Національної бібліотеки Вірменії.

Стаття цікава для практиків.

 2. Багрова. И.Ю. Национальные библиотеки и проблемы развития библиотечного дела за рубежом в конце 20 – начале 21 века: обзоры, реф. пер. англоязыч. лит-ры. / И.Ю. Багрова; Российская государственная библиотека, отдел по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. – М.: Пашков дом, 2004. – 500 с.

Автор видання дає загальну характеристику НБ країн світу. Розкриває місію національних бібліотек, нові напрямки і стратегії їх розвитку в найскладніших умовах перехідного періоду,  надаючи великого значення вдосконаленню управлінню національною бібліотекою (по всім напрямкам її діяльності) - її організаційної структури, стратегічного планування, фінансування; розширенню міжнародних партнерських відносин шляхом виконавчого й організаційного забезпечення участі країни у всесвітніх бібліотечних програмах, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

Виходячи з того, що сьогодні НБ динамічно розвиваються, залежно від конкретних умов окремої держави, автор розкриває діяльність цих установ, акцентуючи увагу на такі напрямки роботи: - формування фонду вітчизняних документів на основі принципу вичерпної повноти комплектування; - формування фонду іноземних документів про дану країну; - створення джерел бібліографічної інформації на основі охоплення загальнодержавних за територією й універсальних за тематикою відомостей, що включаються; - надання  для користувачів документів і бібліографічної інформації, що ґрунтуються на поєднанні загальнодоступності та пріоритетності задоволення запитів, пов'язаних з вирішенням завдань державного значення.

У виданні піднімаються також питання „будівництва та реконструкції бібліотечних будівель ”.

3. Багрова И. Ю. Новое в работе национальных библиотек зарубежных стран: строительство и реконструкция здания / И. Ю. Багрова // Вестник БАЕ. – 2008. – № 6. – С. 100-103.

Автор статті, відомий фахівець з проблем зарубіжного бібліотекознавства, на основі аналізу матеріалів вітчизняної та зарубіжної періодики 2004-2006 рр.. знайомить з досвідом національних бібліотек світу в сфері будівництва та реконструкції бібліотечних будівель.

В статті повідомляється про численні новобудови, про ті що будуються та проектовані будівлі національних бібліотек. У їх числі - Національна бібліотека Китаю, Кореї, Сінгапуру, Латвії, Чехії, Франції, Норвегії, Британська бібліотека, Національна бібліотека Квебеку, Німецька національна бібліотека, Національна центральна бібліотека в Римі.

Західні фахівці, на думку автора статті, прагнуть втілити засобами архітектури місію національних бібліотек як символу національної культури.

4. Бердзенишвили Л. В. Национальная парламентская библиотека Грузии им. И. Чавчавадзе / Л. В. Бердзенишвили // Вестник БАЕ. – 2003. – № 1. – С. 40-43.

Автор статті пропонує історичний екскурс по Національній парламентській бібліотеці Грузії ім. І.Чавчавадзе.  Бібліотека бере свій початок в 1846 р. з, як першої створеної на Кавказі,  Тифліської публічної бібліотеки. Книгозбірня була центральним книгосховищем відомостей про Кавказ і суміжних країн, та одночасно виконувала наукові та просвітницькі функції.

Бібліотека має колекції особистих бібліотек І. Чавчавадзе, Н. Ніколадзе, Е.Вейденбаума, Н. Гехтмана, Д. Чубінашвілі, Р. Еріставі, Д. Бакрадзе, І.Гогебашвілі та інших письменників, учених і громадських діячів. Є цінні книги, що надійшли з бібліотеки першого парламенту Грузії (1918-1921 рр..), Міської публічної бібліотеки ім. А.С. Пушкіна, "Товариства поширення грамотності серед грузинського населення", а також колекції цінних плакатів і естампів, раритетні знімки фотографів Єрмакова та Роінішвілі. У фонді раритетів є рукопис IX-го ст. "Єрусалимський канонар", рукопис "Євангелія" ХIII ст., Повне зібрання першодруків грузинських книг - "Грузинсько-італійський словник" (Рим, 1629 р.); "Псалтир", виданий царем Арчіл II в 1705 р., а також надрукований в друкарні царя Вахтанга VI в 1709 р. (в Тбілісі); першодруковане видання "Витязя в тигровій шкурі" Шота Руставелі 1712 і інші. У складі фондів НПБГ в Центрі "Georgica" зберігається вітчизняна та зарубіжна колекція книг про Грузію, грузинська та російська періодика XIX в.

З 1991 р. Національна парламентська бібліотека Грузії є членом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). В кінці грудня 1996 року Президент Грузії підписав указ, згідно якому Національна Бібліотека Грузії стає Парламентською Національною Бібліотекою.

5. Библиотечное дело – ХХІ век: научно-практический сборник / Рос. гос. б-ка; [науч. ред. И. И. Ганицкая]. – М., 2002. – Вып. 1. – 292 с.

Це перше видання нового додатку до журналу «Бібліотекознавство», мета якого - сприяти поширенню кращого вітчизняного та зарубіжного бібліотечного досвіду, знайомити з новими методиками і технологіями.

У першому випуску представлені матеріали, що розкривають проблеми національних бібліотек Росії як найбільш великих, що виконують широке коло культурних, соціальних, освітніх функцій. Видання відкривається публікацією доповідей та повідомлень Всеросійської науково-практичної конференції "Національні бібліотеки суб'єктів Російської Федерації: координація і взаємодія", присвяченої широкому спектру проблем національних бібліотек, яка відбулася в 2001 р. в Іжевську.

Друга частина збірника розкриває інноваційний досвід бібліотек різних типів - обласних, дитячих, юнацьких, діяльність книгозбірень різних регіонів Росії, а також список  ​​літератури за темами,  що цікавлять користувачів.

 Збірник адресований керівникам, працівникам бібліотек різних систем і відомств, викладачам, аспірантам, студентам вузів культури та мистецтв.

6. Володин Б. Ф. Всемирная история библиотек / Б. Ф. Володин. – Изд. 2-е доп. – СПб.: Профессия, 2004. – 432 с., 32 с. цв. вкл. ил. – (Серия: Библиотека)

На зламі тисячоліть в епоху інформатизації принципово змінився вигляд бібліотеки, її роль як суспільного інституту, і виникла об'єктивна потреба узагальнити весь пройдений бібліотеками шлях. Дана робота представляє інтерес для самого широкого кола бібліотечних працівників не тільки як навчальний посібник з історії бібліотечної справи, а й як наукове і свого роду довідково-інформаційне видання. У цій багато ілюстрованій книзі представлено розвиток бібліотечної справи на прикладі описів конкретних бібліотек Європи, Азії, США, Росії в історичному аспекті.

В основу книги покладені лекції з всесвітньої історії бібліотек в тому числі і національних.

7. Геболис З. Миссия национальной библиотеки в Европе: (теория и практика) /З. Геболис // Библиотековедение. – 2004. – № 6. – С. 89-94.

Автор звертається до поняття „місія”, аналізує місії НБ європейських країн. Цікаво, що за даними дослідження, яке проводилось польськими науковцями, авторство декларації місії бібліотеки встановити важко. Як правило, вона вироблялася колегіально. Всі елементи декларації місії (мета, стратегія, стандарти поведінки, цінності і ін.) мають тільки голландська та бельгійська декларації.

Польський науковець рекомендує декларувати місію бібліотеки як окремий документ, декларація якого повинна бути доступна на різних носіях інформації, щоб і бібліотекарі і користувачі могли з нею ознайомитися.

Підводячи підсумки, автор стверджує, що НБ всіх країн Європи багато в чому аналогічні за напрямками своєї діяльності, оскільки виступають архівами національної писемності, національними бібліографічними центрами, центрами бібліотекознавчих досліджень і т.д.

8. Гудайтис В. А. Национальная библиотека Литвы им. Мартинаса Мажвидаса : на пороге  90-летия / В. А. Гудайтис // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. Вып.  7 /  МААН, Совет директоров науч. б-к и информ. центров ; [А. С. Онищенко (пред.) и др.]. – К., 2009. – С. 274-289.

У статті розглядається шлях, пройдений Національною бібліотекою Литви за 90-річну історію, правові акти Литовської Республіки, що забезпечують її розвиток як національної бібліотеки відповідно до світової практики, роль бібліотеки в модернізації бібліотечно-інформаційної системи Литви.

Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса (літ. Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka) - головна наукова публічна бібліотека Литви; одна з найбільших в країні. З присвоєнням статусу національної бібліотеки з 30 травня 1989 носить назву Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса.

В даний час фонд бібліотеки складає більше 7 млн. документів; за рік 258 тис. відвідувачів використовують 2226,9 тис. документів, користуються 74 базами даних, створеними її фахівцями. Інформаційними ресурсами бібліотеки користуються 11978,9 тис. віртуальних відвідувачів.

Отже, за недовгий, у порівнянні з іншими національними бібліотеками світу, період існування, повний випробувань, втрат і відкриттів, Національна бібліотека Литви міцніла та зростала, знайшовши своє гідне місце в співтоваристві національних бібліотек - як стверджує автор статті.

9. Дем’янюк Л. З історії створення Національної бібліотеки та архіву Ісламської Республіки Іран / Л. Дем’янюк // Бібліотечний вісник. – 2008. – № 5. – С. 34-43.

Стаття є історичним екскурсом у часи створення Національної бібліотеки та архіву Ірану, де зберігається понад 7 мільйонів примірників друкованої продукції, рукописів, архівних документів. Висвітлено головні етапи у формуванні та комплектуванні фонду книгозбірні, розглянуто сучасні тенденції розвитку бібліотеки. Джерельну базу вивчення історії становлення, розвитку та функціонування бібліотеки як бібліотечно-соціального інституту склали дані з офіційного веб-сайту бібліотеки та праць провідних іранських бібліотекознавців.

 10. Добрынина Н.Е. Страницы истории Национальной библиотеки Республики Казахстан / Н. Е. Добрынина // Вестник БАЕ. – 2009. – № 3. – С. 49-52.

Автор статті – головний науковий співробітник Російської державної бібліотеки, розповідає про НБ Казахстану на основі аналізу публікацій, які є у фондах РДБ. Розглядаються різні аспекти діяльності НБ: науково-дослідна робота, робота з рідкісними і цінними документами, виставкова робота, обслуговування користувачів, комплектування тощо.

11. Злобина М. Крупнейшее в мире собрание китайських книг. Национальная библиотека КНР / Злобина М. // Библиотечное дело. –2008. – № 16 (82). – С. 4-5.

Національна бібліотека Китаю є всеосяжною науковою бібліотекою, національним сховищем публікацій, національним бібліографічним центром, Національним центром мережі бібліотечно-інформаційних і науково-технічних бібліотек і Центром розвитку. Бібліотека має багату колекцію документів, займає п'яте місце серед бібліотек світу.

З 1995 року в бібліотеці ведеться електронний каталог. Он-лайнова база даних НБ Китаю має об'єм 1.2 млн. бібліографічних записів, щорічно вона поповнюється приблизно 100 000 записів. У бібліотеці можна отримати доступ до 28 баз даних. Більшість з цих баз даних доступні в мережі Інтернет.

Бібліотека не тільки має найбільшу колекцію китайських книг у світі, а й найбільшу в країні колекцію матеріалів на іноземних мовах.

12. Золотова Н. Ю. Еврейская национальная и университетская библиотека в Иерусалиме / Н. Ю. Золотова // Библиотеки за рубежом: сборник /  Всерос. гос. б-ка иностранной литературы им. М. И. Рудомино; Центр международного библиотековедения; [редкол.: Е. А. Азарова (ответст. ред.), С. В. Пушкова]. – М., 2000. – С. 65-75.

У цій статті розглядається історія розвитку та сучасний стан Єврейської національної та університетської бібліотеки, найбільшої бібліотеки на Близькому Сході та провідної бібліотеки Ізраїлю.

Специфікою закладу, як зазначає автор є – три визначальних аспекти діяльності бібліотеки: національний, державний і університетський, які відповідають трьом подіям, які є віддзеркалюванням головних подій в її історії: створення бібліотеки в Єрусалимі, заснування Єврейського університету і утворення держави Ізраїль.

Стаття цікава для практиків – є можливість порівняти себе і зрозуміти відмінності у функціонуванні НБ.

13. Ильина Е.П. К вопросу о функциях национальных библиотек  / Е. П. Ильина // Проблемы взаимодействия издателей, книготорговцев и библиотек в едином информационном поле: Межотраслевой сборник статей / ГПНТБ России. – М., 2002. – С. 60-70.

У статті показано вплив розвитку технологій на функції бібліотек. На основі співставлення функцій національних бібліотек та бібліотек інших видів розглядається функціональний аспект діяльності НБ, і виділені визначальні функції НБ з урахуванням їх місій і завдань. Існує загальне поле функцій бібліотек, куди входять основні функції всіх типів бібліотек. Для аналізу і практичної інтерпретації автор пропонує наступну схему:

1) функції НБ – це функції, які виконує НБ; вони визначають її статус і значення для держави, при чому ці функції визначені законодавством і іншими регламентуючими документами, в т.ч. і рішенням бібліотечних асоціацій, рад, форумів і т.д.

2) функції бібліотек інших типів – це функції,  притаманні бібліотекам як соціально-інформаційним інститутам суспільства, незалежно від їх типологічних особливостей. Вони є складовою частиною функцій НБ, або як такі, що НБ теоретично і технологічно могла б виконувати, але не виконує, або ж виконує не в повному об’ємі, насамперед тому, що їх реалізують інші бібліотеки,  наприклад, абонементне обслуговування широких кіл читачів.

Стаття теоретична, але цікава для практиків. Ми можемо порівняти себе і зрозуміти відмінність у функціях НБ і інших бібліотек.

14. Малолєтова н. Німецька національна бібліотека у Лейпцигу: Основні напрямки діяльності / Н. Малолєтова // Бібліотечний вісник. – 2010. – № 6. – С. 34-39.

Стаття присвячена діяльності Німецької національної бібліотеки у Лейпцигу – центральної архівної бібліотеки і національно-бібліографічного центру країни, а також найбільшої універсальної бібліотеки німецькомовного простору. Розглядаються особливості її утворення, основні напрями діяльності в різні періоди існування, участь у національних та міжнародних проектах, зокрема щодо впровадження електронних технологій. Аналізується специфіка книгообмінних зв’язків НБУВ.

15. Мухамедкулиева О.Д. Главная библиотека Туркменистана / О. Д. Мухамедкулиева // Вестник БАЕ. – 2009. – № 4. – С. 45-46.

НБ Туркменістану входить до складу Національного культурного центру Туркменістану ім. С. Туркменбаші. У статті директора НБ цей заклад представлений як „національне надбання Туркменістану”. Цікаво представлено „відкритий простір бібліотеки”, оскільки вона побудована за європейськими стандартами.

16. Национальные библиотеки государств-участников СНГ: Информационно-справочное издание / РГБ. – М.: Пашков дом, 2007. – 130 с.

Збірник відображає діяльність НБ держав СНД, включає відомості про їх статус, правову базу, фонди, зібрання раритетів, сучасних засобів доступу до інформації, а також перспективні напрямки розвитку цих бібліотек.

Адресна інформація про НБ вміщує наступні дані: офіційна назва, поштова адреса, телефони дирекції, адреса сайту, електронна пошта, директор.

Дані подані щодо НБ 9 країн (Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна).

17. Национальная библиотека в современном социокультурном процессе: Тезисы и сообщения / РГБ; Вып. 1. – М.: Пашков дом, 2002. – 392 с. – (Румянцевские чтения – 2002).

Збірка містить більше 80 виступів фахівців РДБ та інших бібліотек Росії на "Рум'янцевських читаннях" у 2002 р. Представлені в ній тези та повідомлення згруповані відповідно до секцій Читань в чотири тематичні розділи:

  1. Бібліотекознавчі та інформаційні проблеми національної бібліотеки;
  2. Перспективні підходи до управління бібліотекою;
  3. Книжкова культура. Історія та сучасність;
  4. Бібліотека в історичному контексті.

Збірник адресований науковим працівникам в області бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства і бібліотекознавства; аспірантам і студентам вузів культури. Цікавий і для широкого кола читачів - любителів історії книги і бібліотек.

18. Показатели деятельности национальных библиотек: Список возможных показателей из нового проекта стандарта ISO 11620 и из практических примеров, протестированных национальными или региональными библиотеками // Новости международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений. – 2007. – № 2 (65). – С. 14-23.

 Протягом  кількох років НБ  намагались досягти згоди з питання загального переліку  показників оцінки своєї діяльності.

У публікації розглядаються проблеми оцінки діяльності НБ, оскільки НБ є „унікальними закладами у свої країнах, і їх дані нелегко порівнювати”, але визначені ознаки, які притаманні всім НБ.

Статтю не достатньо перечитати, її варто вивчити і проаналізувати показники своєї бібліотеки, можливо навіть колегіально.

Розроблені параметри оцінки показників роботи охоплюють:

  • створення національного фонду;
  • формування фонду іноземних публікацій,
  • забезпечення доступу до фонду: каталогізація;
  • забезпечення доступу до фонду: швидкий і простий доступ;
  • забезпечення доступу до фонду: використання;
  • забезпечення доступу до фонду: оцифрування документів;
  • пропозиція довідкових послуг;
  • умови праці в бібліотеці;
  • створення потенціалу розвитку;
  • забезпечення збереження фонду;
  • кооперація на міжнародному рівні;
  • визначення потреб користувачів;
  • ефективність управління.

19. Тахиров К. Главная библиотека Азербайджанской Республики / К. Тахиров // Вестник БАЕ. – 2006. – № 3. – С. 38-41.

Головна бібліотека Азербайджану створена в1922 році, а її офіційне відкриття відбулося 23 травня 1923 року. У 2005 році за постановою Кабінету Міністрів Бібліотеці було присвоєно статус «Національна Бібліотека», як  висока оцінка її діяльності.

 З 2003 року НБ почала впроваджувати Автоматизовану систему Управління. Для цього використана програма VTLS-Virtua. Системне забезпечення програми VTLS було підготовлено організаціями США, що розробляють спеціалізовані автоматизовані системи для бібліотек. Поряд з Електронним каталогом фондів Національної Бібліотеки було розпочато створення Електронної бібліотеки. У 2006 році,  у зв'язку з впровадженням інформаційно-технологічної системи, в бібліотеці були відкриті відділи: - Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів та інформаційних технологій; - Електронно-інформаційне обслуговування; - Створення електронних ресурсів; - Центр викладання і навчання працівників бібліотеки.

У 2005 році НБ стала членом Міжнародної організації - Європейський Конфранс Національних Бібліотек.

20. Тюлина Н.И. Национальная библиотека: послесловие / Н. И. Тюлина // Библиотековедение. – 2002. – № 1. – С. 15-21.

Стаття  відомого бібліотекознавця – Наталії Іванівни Тюліної, колишнім директором бібліотеки ООН, яка вивчала досвід роботи НБ світу, постійно займалася питаннями діяльності НБ, присвятила їй цілі монографії. Дана  публікація  повертає читача до питання удосконалення і осучаснення родових функцій НБ: формування фонду вітчизняних документів; формування фонду іноземних документів про дану країну, бібліографічний облік вітчизняних публікацій, обслуговування. Автор робить висновки, що ці функції системного походження в дійсності є  ні що інше, як окремі форми реалізації однієї, і поки що єдиної функції, яку можна назвати сприянням розвитку національної бібліотечної системи або, скорочено, лідерством. Коротко цю функцію можна охарактеризувати як сприяння розвитку національної бібліотечної системи шляхом надання їй методичної, наукової, організаційної і інших форм допомоги.

Автор підкреслює, що в ХХІ століття НБ ввійшла як бібліотека, здатна відповідати на сучасні вимоги сучасними методами, як бібліотека, що зайняла свою нішу в сучасному інформаційному просторі.

21. Чечикова Ю.С. Финские библиотеки: со времен Агриколы до наших дней / Ю. С. Чечикова // Библиотековедение. – 2009. – № 6. – С. 80-85.

У статті аспірантки Московського держ. ун-ту культури та мистецтв, розглядаються питання становлення Національної бібліотеки Фінляндії у контексті історичного розвитку держави та сучасних функцій НБ.

Чим нам, українцям, цікавий фінський досвід? Мабуть тим, що ця країна має порівняно молоду національну культуру. Національна бібліотека Фінляндії, спочатку була університетською, пережила спустошливу пожежу 1827 року, бібліотечний фонд відроджувався і нині існує у формі депозитарію, у якому зберігаються 2,7 млн. друкованих видань і 2,8 млн. найменувань інших матеріалів. Цікава інформація про роботу Центру оцифрування та мікрофільмування НБ Фінляндії. За рік тут оцифровується більше 500 тис. нових сторінок.

22. Юетсуки Кендзи. Динамичное преобразование национальной  парламентской библиотеки: из научной библиотеки в библиотеку для всех / Кендзи Юетсуки // Новости Международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений . – 2007. – № 1 (64). – С. 19-24.

Дана стаття про Національну парламентську бібліотеку Японії. Місія НБ – збереження культурної спадщини і передача її майбутнім поколінням. НБ, які були базою для зберігання фізичних артефактів, таких як документи на паперових носіях, сьогодні мають звернути увагу на електронні інформаційні ресурси.

НБ Японії визначила для себе такі напрямки роботи: створення основного електронного національного архіву з метою розширення послуг віддаленим користувачам бібліотеки; покращення системи пошуку, яка надає користувачам постійний доступ до різних колекцій і джерел інформації на різних носіях; розвиток комплексного порталу, який спрямовує користувачів до колекцій та ресурсів; збереження інформаційних джерел в Інтернеті.

У статті піднімаються також питання укомплектування  інформації в Інтернеті”.

23. Juslin, J.-F. Cultural policy and information matters in Switzerland // Alexandria. – 2008. – 20 (1). – P. 33-37.

Стаття присвячена культурі та бібліотечній справі Швейцарії. Тут розповідається про Федеральний офіс культури (ФОК), який є головним органом державної адміністрації з питань культури. ФОК розробляє і здійснює державну культурну політику. Його головним завданням є підтримка культури у всіх її формах і проявах і створення умов для незалежного її розвитку. ФОК надає підтримку кінематографу, мистецтву і дизайну (усіх  форм і проявів); стежить за дотриманням прав культурних і мовних меншин; займається захистом пам’ятників і архітектурних об’єктів, що належать до національного культурного надбання. Нарешті, ФОК здійснює нагляд за цінними колекціями, бібліотеками, архівами і музеями.

Стаття змушує задуматися і проаналізувати деякі моменти діяльності НБ. Адже, виявляється що НБ Швейцарії не отримує обов’язкового примірника, але  веде Єдиний швейцарський каталог (ЄШК), яким користуються усі бібліотеки країни, центри інформації і документації.

НБ Швейцарії входить до BibliOpass – мережі, що об’єднує близько 600 університетських бібліотек і бібліотек рівня кантонів. Тут користувачеві дається можливість, при наявності читацького квитка однієї з бібліотек, без додаткової плати зареєструватися в будь-якій бібліотеці мережі та користуватися каталогами і документами з її колекцій.

Щодо віртуального середовища, то НБ Швейцарії бере участь у проекті E-Helvetica, в рамках якого здійснюється збирання і архівація електронних публікацій.

Щодо бібліографічного контролю, НБ веде Швейцарський центр ISSN, який, на запит видавництва, призначає ISSN або, ретроспективно, надає такий більш раннім виданням. Назва видання додається до Helveticat, онлайнового каталогу НБ і центру реєстрації ISSN, який співпрацює з усіма національними центрами у світі.

НБ є також навчальним центром, де займаються ті, хто збирається вступати до навчальних закладів, що спеціалізуються  по роботі з інформацією і документацією, підвищують свій рівень фахівці з бібліотечної та інформаційної науки.

24. Line M. Changing perspectives on national libraries: a personal view // Alexandria. – 2001. – Vol. 13, N 1. – P. 43- 49.

Моріса Лайна можна сміливо назвати класиком з питань діяльності національної бібліотеки. Автор відвідав 40 національних бібліотек, у 13-ти з яких працював як науковий консультант. На його думку, ні один з типів бібліотек не вирізняється таким розмаїттям походження, обсягу, типу зібрань, різновидів нових надходжень, функцій та послуг, як національні бібліотеки світу. З цією статтею має ознайомитися кожен із працівників НБ.

Майже в усіх статтях про національні бібліотеки Моріс Лайн ставить два питання, які турбують і вимагають розв'язання. Для чого потрібні національні бібліотеки? Як вони мають надавати послуги?

Перший крок до відкритості НБ – бібліографічна діяльність. Зробити усі зібрання національної бібліотеки доступними може оцифрування документів.

Встановлення постійних електронних зв'язків (лінків) та оцифрування фондів можуть зробити НБ загальнодоступною. Це можна зробити не тільки за схемою прямого поєднання національної бібліотеки з індивідуальним користувачем, а і через публічні бібліотеки (у менш розвинутих країнах у небагатьох громадян знайдеться необхідне для цього обладнання); деякі великі публічні бібліотеки можуть бути пристосовані як "філіали", "відділення" національної бібліотеки. Крім того, національні бібліотеки з багатими фондами закордонних видань можуть допомогти доповнити національний репертуар видань менш розвинутих економічно країн, надаючи їх національним бібліотекам електронні копії видань.

Автор висловлює особисту думку щодо комплектування НБ, „гібридну” бібліотеку, „бібліотеку без стін”.

Одна з "традиційних функцій" - це лідерство, якщо не організатор  національної бібліотечної системи. Захоплює уяву порівняння НБ і собаки.

В заключній частині автор ставить ряд запитань,  над відповідями на які і нам варто порозмірковувати.

Нормативно-правова база

25. Нормативно-правовое обеспечение деятельности библиотек в зарубежных странах: сборник материалов / [сост. : Е. И. Кузьмин, В. Р. Фирсов]. – М. : Либерея, 2003. –  212 с.

У збірнику включені нормативно-правові акти як законодавчого, так і розпорядчого характеру, що стосуються перш за все діяльності національних і великих наукових бібліотек 16 країн світу. В нормативних актах в стислій і чіткій формі представлені утримання та організація діяльності бібліотек в сучасному інформаційному і культурному середовищі, їх взаємовідносини з державними органами, іншими організаціями, партнерами з мережевої взаємодії.

           Наведені правила і процедури обслуговування дають картину співвідношення прав і обов'язків читачів і бібліотекарів, перелік та порядок надання послуг.

           Збірник призначений як для керівників та фахівців бібліотек, так і для всіх, хто цікавиться сучасним станом інформатизації та культури в зарубіжних країнах.

Національна культурна спадщина

26. Добрынина Н. Е. Книги о сокровищах Национальной библиотеки Киргизской Республики / Н. Е. Добрынина // Вестник БАЕ. – 2010. – № 1. – С. 46-48.

Кожна бібліотека має своє обличчя.  Це її - фонди, її "теплий будинок" і, звичайно, люди, які знають багатства свого будинку і вміють ними розпоряджатися так, щоб духовно збагачувати інших,  як стверджує автор статті Н. Є. Добриніна, головний науковий співробітник РДБ.

 На прикладі паперових скарбів, що зберігаються в Національній бібліотеці Киргизстану, автор розкриває книжкові пам'ятки цієї бібліотеки за трьома розділами: "Краєзнавча бібліотека" (в підрозділах - книги на киргизькою та російською мовами), "Книги мовами народів Сходу", "Російські книги".

На думку вченої,  вивчення цих документів є цікавим і корисним читачам з країн СНД, які володіють російською мовою.

27. Нежурбида Г.Г. Роль национальных библиотек в сохранении интернет-ресурсов / Г. Г. Нежурбида // Вестник БАЕ. – 2005. – № 3. – С.59-61.

 Автор статті – науковий співробітник НБУВ. Мета цієї статті – показати труднощі у вирішенні завдань збереження Інтернет-ресурсів і роль національних бібліотек у цьому процесі. Автор говорить, що робота національних бібліотек в основному має бути сконцентрована на відборі і зберіганні ресурсів національних доменів. У статті розглядаються основні методи формування архівів  Інтернет-ресурсів: вибіркове комплектування; автоматичний збір; депозит, та наводяться НБ світу, які успішно використовують ці методи (Австралія, Великобританія, Нова Зеландія, США, Франція і ін.).

28. Рэу А.А. Национальная программа «Память Молдовы»: этапы разработки и реализации / А. А. Рэу // Вестник БАЕ. – 2007. – № 1. – С. 49-52.

Генеральний директор НБ Молдови розповідає про передумови виникнення та історію розвитку програми „Пам’ять Молдови” в рамках Програми ЮНЕСКО „Пам’ять світу”.

У публікації представлені етапи розробки і реалізації Програми та роль НБ у цьому процесі.

29. Якобсен Г. Веб-архивирование на международном уровне: функциональная совместимость в будущем? / Г. Якобсен // Новости Международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений . – 2008. – № 1 (70). – С 26-31.

У статті представлені результати анкетування 95 національних бібліотек, яке провела НБ Данії – Королівська бібліотека.

Автор розглядає також роботу з високорівневим доменом dk, спрямовану на збереження для майбутніх поколінь датської частини Інтернету як частини культурної спадщини та роль НБ у вирішення поставленого завдання.

Автор торкається питань законодавчого забезпечення діяльності НБ Данії та співробітництва з державними установами та приватними організаціями.

Координаційна роль національної бібліотеки

30. Вербина Н. Интеграция национальных ресурсов Европы / Н. Вербина // Библиотека. – 2006. – №11. – С. 75-77.

У рамках статті автор обговорює питання про зміни в процесах взаємозв'язків національних бібліотек. Акцентуючи увагу на необхідності тісного міжнародного співробітництва та взаємодії в рамках різних програм і проектів як гаранта успішного існування та розвитку НБ.

Публікація містить інформацію про діяльність об'єднання, що отримало назву Конференція директорів Європейських національних бібліотек (CENL). CENL є некомерційною організацією, зареєстрованою в Нідерландах і підпорядковується законом цієї країни.

В статті висвітлений важливий документ, в якому представлена позиція CENL з оцифрування культурної і наукової спадщини Європи. Текст документа надається.

31. Зайцев В.Н. Ответственность национальной библиотеки за  развитие инфосферы страны / В. Н. Зайцев  // Библиотековедение. – 2006. – № 4. – С. 22-26.

Інфосфера – це середовище функціонування всієї інформації, організованих і неорганізованих її масивів. Вони можуть бути оформлені і неоформлені, тиражовані, а можуть представляти собою набір розрізнених фактів. Про інфосферу почали говорити з появою комп’ютера як засобу, що дозволяє не тільки створювати і зберігати нову інформацію, але і генерувати її із наборів вихідних даних.

Автор розглядає роль НБ у світі, що швидко змінюється. Особливо відмічає роль бібліотек як організацій, які мають більше чи менше історично складене коло обов’язків та можливостей. НБ мають адекватно реагувати на виклик цифрового середовища. 

32. Умаров А.А. Национальная библиотека и межбиблиотечное сотрудничество в информационном обществе / А. А. Умарова // Вестник БАЕ. – 2007. – № 1. – С. 52-54.

Стаття директора НБ Узбекистану ім. А. Навої розглядає відповідальність НБ за реалізацію міжнародних програм та необхідність вироблення концепції співробітництва. Цікава інформація про партнерські стосунки НБ Узбекистану та НБ бібліотек Середньоазіатського регіону та бібліотек далекого зарубіжжя. Нові пріоритети і подальший розвиток отримують двохсторонні зв’язки з НБ різних країн, що сприяє діалогу культур, дозволяє більш широко користуватися кооперованими ресурсами, створювати нові інформаційні ресурси, що сприяє зближенню країн.

33. Яблонская М.Н. Международная деятельность Национальной библиотеки Республики Казахстан / М. Н. Яблонская // Вестник БАЕ. – 2005. – № 4. – С. 64-66.

У статті головного спеціаліста відділу зв’язків НБ Казахстану розглядається у хронологічному порядку (від 1997 року) робота НБ як головного координатора міжнародної бібліотечної політики Казахстану. НБ Казахстану ставить за мету при професійних контактах – обмін практичним досвідом у професійній діяльності.

Стандартизація

34. Jaroszewicz G., Rygiel P. Serwis "Normy, formaty, standardy" Biblioteki Narodowej : // Bibliotekarz. - 2009. - Nr. 11. - S. 14-16.

Розповідь про віртуальну службу Національної бібліотеки Польщі "Норми, формати і стандарти", започаткованої у березні 2008 р.

Послуга (служба) «Норми, формати, стандарти» доступна на Інтернет-сторінці бібліотеки з березня 2008 р. Її творці – колектив Кабінету теорії і організації бібліографії – поставили за мету зібрати і впорядкувати найважливішу інформацію стосовно опрацювання документів у найширшому розумінні цього слова, беручи до уваги усі питання, з якими будь-коли зверталися до Кабінету. Ця послуга надає інформацію про всі зміни і нововведення у сфері бібліотечної стандартизації, каталогізації, бібліографічної реєстрації і метаданих як у Польщі, так і у світі загалом. Чисельні відсилки (лінки) дозволяють зацікавленим користувачам перейти до документів, опублікованих на інших сайтах (напр. ІФЛА, ISO і ін.).

Вся інформація послуги ділиться на шість розділів: Новини, Стандартизація, MARC, Метадані, Каталогізація та ІФЛА.

У статті дається інформація про кожен розділ.

Планування та аналіз

35. Багрова И.Ю. Стратегический менеджмент: опыт  национальных библиотек Европы / И. Ю. Багрова // Библиотековедение. – 2003. – № 5. – С. 84-89.

Стаття повертає до питань стратегічного планування. Політика розвитку бібліотеки має відповідати культурній політиці уряду країни та основним міжнародним документам у цій галузі. Вона має бути закріплена у статуті бібліотеки, в її місії.

Досвід великих європейських бібліотек доводить наскільки важливо вирішувати поточні питання та одночасно займатися розробкою стратегічної концепції розвитку бібліотеки.

Наводяться приклади щодо стратегічного планування Національної бібліотеки Шотландії, досвід Британської бібліотеки, реорганізації в Німецькій НБ.

36. Барбей С. И. Измерение показателей эффективности в Национальной библиотеке Республики Молдова / С. И. Барбей // Вестник БАЕ. – 2010. – № 2. – С. 69-72.

Публікація містить інформацію про вивчення ефективності та управління за допомогою системи спеціальних показників на прикладі Національної бібліотеки Молдови.

 Дотримуючись філософії показників ефективності: хто вимірює, той в кінцевому підсумку і управляє, співробітники НБ Молдови при аналізі діяльності бібліотеки розробили кілька правил, якими керуються. Перше правило: "краще мати менше показників, зате розумніше їх використовувати"; друге правило: користуватись узагальненими і середніми показниками потрібно творчо; третє правило: показники ефективності повинні ґрунтуватися тільки на достовірних даних; четверте правило: "від управління якістю слід переходити до якості управління".

Отже, раціонально застосовуючи міжнародні стандарти - їх адаптації, фахівці НБ Молдавії пропонують поступове вдосконалення системи обліку та звітності, спрямованих на отримання достовірної статистичної інформації.

Цей досвід цікавий, і потребує всебічного вивчення та обговорення для порівняння даних на міжнародному рівні, що дозволить виявити певні тенденції і отримати корисну інформацію, як стверджує автор статті.

Організація бібліотечних процесів

37. Ben Gu. Automation of Processes in the National Library of China: Historical Review and Future Perspective // Alexandria. - 2002. - Vol. 14, № 3 (November). - Р. 133-139.

Розглядаються питання процесів автоматизації НБ Китаю. Зокрема звертається увага на проблеми обробки видань іноземними мовами. Висвітлюється історія автоматизації НБ Китаю.

Комплектування, каталогізація, міжнародний книгообмін, обслуговування ось перелік процесів, на яких акцентується увага автора і в історичному аспекті, і на сучасному стані та на перспективу.

Цінність статті полягає ще й у тому, що аналізуються не тільки досягнення, але й помилки, які були допущені при автоматизації НБ.

Міжбібліотечний абонемент

38. Долгополова Е.Е. Межбиблиотечный абонемент: новые технологии /Е. Е. Долгополова // Вестник БАЕ. – 2005. – № 4. – С. 58-60.

Стаття з досвіду роботи міжбібліотечного абонемента НБ Білорусі. Функцію національного центру МБА виконує НБ Білорусі. Публікація дає практичні рекомендації з досвіду успішної роботи та основні напрямки корпоративної політики провідних бібліотек країни.

Обслуговування користувачів

39. Недашковская Т. А.  Организация библиотечного обслуживания в новом комплексе Национальной библиотеки Франции / Т.А. Недашковская // Библиотеки за рубежом: сборник /Всерос. гос. б-ка иностранной литературы им. М. И. Рудомино; Центр международного библиотековедения; [редкол. : Е. А. Азарова (ответст. ред.), С. В. Пушкова]. – М., 2000. – С. 4-14.

Головні сучасні напрямки роботи НБФ - забезпечення найбільш повного доступу до її інформаційних і документальних ресурсів через Інтернет, підвищення якості обслуговування користувачів, розвиток дистанційного обслуговування, особливо через Інтернет.

Автор статті  мала на меті розкрити історію та сучасний стан Національної бібліотеки Франції для подальшого застосування її досвіду у вітчизняній практиці.

40. Попова Е.А. Хранить документы или обслуживать пользователей? / Е. А. Попова // Библиотека. – 2004. – № 5. – С. 16-19.

Головна мета даної статті – проаналізувати діючі законодавчо-нормативні акти в галузі бібліотечної справи і реальну ситуацію, що склалася на практиці, означити основні пріоритети національних бібліотек РФ: що є їх головною функцією - збір та забезпечення збереження документів чи збір і надання в користування їх читачам, тобто обслуговування. Автор використовує порівняльну характеристику РДБ, РНБ та Бібліотеки Конгресу США, надає власні висновки та рекомендації.

Науково-дослідна робота

41. Шилов В. В. Научно-исследовательское обеспечение формирования фондов национальной библиотеки / В. В. Шилов, Г. П. Старущенко  // НТБ. – 2003. – № 4. – С. 102-110.

Інформаційний потенціал НБ дозволяє їм займати важливе місце і мати значні масштаби діяльності. Автори визначають критерії моделювання фонду. У статті розглядаються особливості організації наукових досліджень з проблем документальних фондів у національних бібліотеках; подається термінологічна база науково-дослідної роботи; групування проблем за змістом і рівнями пріоритетності.

У цілому в статті представлена програма науково-дослідної роботи управлінських рішень з проблем фондів Російської національної бібліотеки.

Національна бібліографія

42. Бадархан И. Национальная библиография Сирии: возникновение и проблемы развития / И. Бадархан // Мир библиографии. – 2003. ­ № 4. – С. 65-68.

У статті представлено докладний аналіз становлення національної бібліографії Сирії на тлі розвитку країни – її державності та культури. Істотна роль у зародженні та розвитку національної бібліографії (ретроспективної і поточної) належить Національній бібліотеці аз-Захір  та Національній бібліотеці ім. Х. Асада, що стали осередками культури, науки та освіти в цій країні.

Докладний аналіз вкладу в розвиток національної бібліографії цих бібліотечних установ Сирії, дослідження історії її виникнення та сучасного стану, говорить про те, що загальноарабська національна бібліографія пройшла в своєму розвитку і злети, і падіння, і періоди відродження і екстенсивного розвитку.

Стаття теоретична, але цікава для  бібліографів-практиків.

43. Гу Бен. От даоських текстов до формата MARC. Национальные библиографии: китайский опыт / Бен Гу // Библиотечное дело. – 2008. – № 16 (82). – С. 6-9.

Історія бібліографії в Китаї налічує багато століть. Процес формування методики класифікації книг почався ще в епоху династії Хань (206 р. до н.е. - 220 р. н.е.), продовжується протягом періоду Троєцарювання (220-280), Цзінь (265-420), епохи Південних і Північних династій (420-581) аж до династій Сунь (518-618) і Тан (618-970), тобто в цілому близько 1 тис. років.

Національна бібліотека Китаю робить кроки, щоб позиціонувати себе як національне бібліографічне агентство. Існує ряд проблем, вирішення яких допоможе поповнити БД Національної бібліографії і включить в неї записи з інших джерел (залучення до БД записів на китайській мові, видані в усьому світі; надання записів в різних форматах відповідно до запитів користувачів). Автор статті сподівається, що незабаром діяльність в цьому напрямку принесе певні здобутки.

44. Левин Г.Л. Функция библиографической деятельности в национальной библиотеке / Г. Л. Левин // Библиография. 2005. – № 5. – С. 10-17.

Російська державна бібліотека (яка є національною бібліотекою РФ) на основі  Статуту розробила „Положення про бібліографічну продукцію Російської Державної бібліотеки”. Цей документ розроблено з метою конкретизації цілей і завдань системи бібліографічної діяльності РДБ. Розглядаються проблеми з якими зіткнулись розробники Положення, зокрема це видо-типо-термінологічні проблеми.

Використання даного документа в практичній роботі сприяє вдосконаленню функцій РДБ як національної бібліотеки Росії.

Подається також повний текст  документа.

45. Луповичи К. Веб-сканирование: опыт Национальной Библиотеки Франции. Обязательный экземпляр в Национальной библиотеке Франции /К. Луповичи // Вопросы библиографоведения. Вып. 17. Библиографический учет и доступ в ХХІ веке: докл. Секции по библиографии ИФЛА в 2001-2008 гг. / Российская гос. б-ка ; [редкол. : Л. А. Егорнова (отв. ред. и сост.) и др.]. – М. : Пашков дом, 2009. – С. 284-291.

Автор статті розкриває питання  історію запровадження Обов'язкового примірника (ОЕ) у Франції, включення мережевих ресурсів до складу ОЕ; процеси веб-сканування ОЕ на досвіді роботи Національної бібліотеки Франції, а саме  - збирання інтернет-ресурсів в якості складової частини; перші результати; веб-сканування в повсякденній практиці; обробка мережевого обов'язкового екземпляра; питання і методи відбору; лінгвістичні методи аналізу ресурсу.

Ця публікація зачіпає питання проблеми каталогізації в мережевому контексті, розробці специфікацій для створених цифрових документів та аналіз ресурсів у процесі збору, включаючи Інструкції для сканера та взаємодії з мережевими виробниками.

46.  Сухоруков К.М. Юбилейная  конференция ИФЛА в Милане / К. М. Сухоруков // Библиография. – 2009. – № 5. – С. 137-147.

За створення італійської національної бібліографії відповідає Національне бібліографічне агентство (відділ Центральної національної бібліотеки у Флоренції – ЦНБФ).

ЦНБФ отримує один примірник всіх надрукованих в Італії видань і несе відповідальність за створення бібліографічних записів всіх публікацій, отриманих як обов’язковий примірник.

Стаття розкриває різні аспекти діяльності Національного бібліографічного агентства. Наприклад, відображення електронних ресурсів прямого доступу (CD, DVD і ін.); доступність ресурсів національної бібліографії.

Автор торкається питань італійських правил каталогізації, створення  зведеного каталогу бібліотек Італії.

47. Теплицкий А. В. Библиографическая продукция национальных библиотек – членов Библиотечной Ассамблеи Евразии в ХХІ веке / А. В.  Теплицкий, Л. В. Журкова // Весник БАЕ. – 2010. – № 4 . – С. 58-64.

Рада директорів БАЄ РДБ почала складати бібліографічний покажчик, що відображає друковані та електронні видання національних бібліотек - членів БАЄ.

У статті висвітлений аналіз бібліотечної продукції з 2004 по 2009 рр. 12 національних бібліотек: Азербайджану, Республіки Білорусь, Казахстану, Киргизстану, Республіки Молдова, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України. Дане дослідження дозволяє визначити основні напрями їх бібліографічної діяльності, виявити види, типи та форми виданих бібліографічних посібників.

Стаття теоретична, але цікава для  бібліографів-практиків.

48. Хаддад П. Обеспечение библиографического доступа к архивным сетевым ресурсам: опыт Национальной библиотеки Австралии / П. Хаддад, П. Гейтенби // Вопросы библиографоведения. Вып. 17. Библиографический учет и доступ в ХХІ веке : докл. Секции по библиографии ИФЛА в 2001-2008 гг. / Российская гос. б-ка ; [редкол. : Л. А. Егорнова (отв. ред. и сост.) и др.]. – М. : Пашков дом, 2009. – С. 129-134.

На досвіді роботи Національної бібліотеки Австралії автори статті розповідають про формування колекції мережевих публікацій країни, які відбираються та архівуються на основі віддалених ресурсів з 1996 р.

Формування Мережевих колекцій ведеться на основі детально розробленої Інструкції по їх відбору (http://pandora.nla.gov.au/selectionguidelines.html), яка перетинається з принципами традиційної національної бібліографії.

Інформація буде цікава бібліотечним фахівцям, так як результати цієї роботи дозволять користувачеві отримувати інформацію про всю національну продукцію, включаючи два твердих носія - формат і мережеві ресурси - через один портал.

Довідково-інформаційна робота

Віртуальна служба

49. Багрова И.Ю. Виртуальное справочно-информационное обслуживание: (По материалам англоязычной печати 2000-2004 гг.) / И. Ю. Багрова // Библиотековедение. – 2005. – № 6. – С. 42-49.

Окремий розділ цього огляду присвячений віртуальному довідково-інформаційному обслуговуванню у національних бібліотеках окремих країн світу (Угорщини, Шотландії, Сінгапуру, Нідерландів, Норвегії). Довідково-інформаційне обслуговування – сфера бібліотечної роботи, яка зазнає найбільш серйозних змін у зв’язку з появою комп’ютера та Інтернету.

Окремо виділена Спільна цифрова довідкова служба (CDRS), розпочата Бібліотекою Конгресу, описані напрямки її роботи.

Дуже цікавим видається матеріал ІФЛА, щодо віртуального довідково-інформаційного обслуговування.

Впровадження віртуального довідково-інформаційного обслуговування в бібліотеках – не тільки новий вид бібліотечного обслуговування, але й безпомилковий показник того, наскільки успішно вони використовують можливості, надані інформаційним середовищем.

50. Соеретмен Фузиа.  Управление национальными библиотеками в будущем: включение справочной службы в сетевую деятельность – опыт Сингапура / Фузиа Соеретмен, Нижиан Лек Чо, Со Лиин Ли.   // Новости Международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений . – 2008. – № 1 (70). – С. 22-26.

У статті розглядаються ініціативи НБ Сінгапуру спрямовані на визначення нових можливостей довідково-бібліографічної служби з  використанням результатів науково-технічного прогресу. Розглядаються нові послуги НБ Сінгапуру по задоволенню потреб, що викликані змінами у житті користувачів. НБ Сінгапуру розглядається не як одноосібна бібліотека, а як партнер, що надає їй набагато більше можливостей.

Соціокультурна діяльність НБ

51. Куликова, Л.В. Миссия национальной библиотеки: "...стать хранилищем всего..." / Л.В. Куликова // Библиотечное дело . – 2010 . – № 21 . – С. 15-19

Що відрізняє музейну діяльність найбільших, в тому числі національних бібліотек, яка її специфіка і особливості? У статті розглядаються особливості та відмінні риси музейної діяльності великих, в тому числі національних бібліотек.

Публікація розміщує матеріали про  соціокультурну та . музейну діяльність Російської національної бібліотеки.

52. Hopkins M. Behind the Scenes: Work in the Library’s Interpretive Programs Office // The Library of Congress Information Bulletin. - 2008. - Vol. 67, No. 10, Oct. - P.174-176.

У статті представлено досвід роботи Відділу ознайомлювальних програм, (раніше Відділ організації виставок), який понад 65 років тому  вперше представив широкому загалу незрівнянне зібрання Бібліотеки Конгресу,  поєднавши інтелектуальну та візуальну форми.

У штаті відділу 16 працівників, задіяні багато найманих працівників, зокрема дизайнери, дослідники та компанії-виробники фільмів, які працюють над створенням відеоряду та інтерактивних програм. Для перекладу матеріалу на іноземні мови періодично запрошують перекладачів.

Цікаво розписаний процес створення виставки. У Бібліотеці функціонує Комітет аналізу виставкових стратегій, до складу якого входять керівники відділів Бібліотеки. Кожна виставка має свого куратора, людину зі спеціальним знанням предмету та зібрань. Куратор зазвичай є представником адміністративного підрозділу бібліотеки або науковцем, найнятим по контракту.

Для проведення особливо відповідальних виставок часто запрошують зовнішніх експертів, які виступають радниками.

Відділ ознайомлювальних програм розробляє велику кількість програм, пов’язаних з бібліотечними виставками, розрахованими на відвідувачів будь-якого віку. Існує спеціальний екскурсовод для проведення групових та індивідуальних екскурсій бібліотечними виставками для студентів, молодіжних організацій та дорослих відвідувачів, а також проводяться тренінги для бібліотечних гідів.

Цікавий матеріал про он-лайн виставки Бібліотеки Конгресу США та Мобільні виставки.

Інформаційні технології 

53. Авгуль Л. А. Веб-ресурсы библиотек Республики Беларусь / Л. А. Авгуль, Б. Б. Невский // НТБ. –  2003. – № 6. – С. 40-52.

У даній статті автори зробили спробу коротко проілюструвати виставлені в Інтернеті веб-ресурси білоруських бібліотек (національних, відомчих і публічних).

Описуються тільки Інтернет ресурси традиційних бібліотек - 30 веб-сайтів, також дається їх порівняльний аналіз.

54. Барбей С. И. Первая цифровая библиотека Республики Молдова / С. И. Барбей // Весник БАЕ. – 2010. – №3. – С. 69-71.

Автор статті інформує про створену в 2010 р. Національною бібліотекою Молдови цифрової бібліотеки – «Молдавика» (www/moldavica.bnrm.md). Цей проект офіційно стартував в липні 2008 року за підтримки європейського проекту «The European Library».

В даний час,  робота над цифровою бібліотекою активно ведеться, і на думку автора, вимагає пильної уваги як з боку високопоставлених осіб,  які закладають бюджет бібліотеки, так і  для реалізації цього проекту - кваліфікованого персоналу.

Цей досвід роботи буде цікавий широкому загалу бібліотечних фахівців, що працюють  над створенням цифрових бібліотек.

55. Зайцев В.Н. Национальная библиотека в цифровом пространстве / В. Н. Зайцев // Библиотековедение. – 2005. – № 6. – С. 38-41.

Автор ділиться баченням  про місце НБ у створенні інформаційної спільноти та про спектр питань, які вони у зв’язку з цим  мають вирішувати.

Функції НБ  різні, але до найважливіших, властивих тільки цьому типу бібліотек, автор відносить науково-методичні, науково-дослідні та координаційні функції, а також сприяння розвитку бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства. На потреби часу доводиться змінювати ідеологію всіх напрямів і елементів бібліотечної роботи, створювати нову матеріально-технічну базу.

Поява нових технологій змушує заново розглянути порядок реалізації функцій НБ, які, безумовно, в першу чергу відповідальні за стан всієї цієї галузі культури. Основне завдання НБ в цих умовах автор вбачає у координації зусиль всіх, хто має відношення до створення, розповсюдження і надання в користування електронних ресурсів, а також надання методичної допомоги у цьому напрямку.

Автор аналізує „внутрішні” і „зовнішні” завдання самих НБ, проблеми та можливі шляхи їх вирішення.

 56.  Илларионова Н. Ф. Веб-сайты как важный информационный ресурс / Н. Ф. Илларионова // Мир библиографии. – 2009. – № 4. – С. 43-46.

У наші дні багато установ не представляють своєї діяльності без використання Інтернету. Наявність власного, добре оформленого, регулярно поновлюваного сайту визначає рівень, значимість і місце організації на інформаційному ринку.

Цю думку розвиває в своїй статті доцент Орловського державного інституту мистецтв і культури Н. Ф. Ілларіонова на прикладі національних та публічних бібліотек.

57. Катро У. Роль национальной библиотеки в поддержке научно-информационной инфраструктуры /У. Катро // Новости международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений. – 2007. – № 2 (65). – С. 23-29.

Публікація присвячена НБ Австралії, зокрема, співробітництву із закладами вищої освіти в рамках реалізації національної програми удосконалення науково-інформаційної інфраструктури. Розкриваються напрямки роботи  у проектах – Австралійські дослідницькі депозитарії в онлайновому режимі для всього світу та Австралійське партнерство для стійких депозитаріїв.

58. Кузьмініч Т. Фактографічні бази даних Національної бібліотеки Білорусі: новий етап развитку / Т. Кузьмініч // Бібліотечна планета. – 2011. – № 1. – С. 22-25.

В статті розглянуто сучасні підходи до формування в Національній бібліотеці Білорусі фактографічних баз даних (БД) – а саме: авторитетних записів, «Беларусь у асобах і падзеях» і «Вучоныя Беларусі». Проаналізовано основні проблеми створення цих найбільш значимих БД, питання формування фактографічних записів, що входять до цих ресурсів.

На думку автора публікації, створення оперативно поновлювальних білорусознавчих фактографічних масивів інформації забезпечує успішне формування та постійну актуалізацію довідкової бази енциклопедичного рівня в НБ Білорусії, і займає виключно важливе місце у фактографічному сегменті національних інформаційних ресурсів.

Це цікавий матеріал для опрацювання та впровадження цього досвіду роботи в діяльності інших НБ.

59. Лін Чжао. Національні бібліотеки в стратегіях розвитку інформаційної інфраструктури суспільства / Чжао Лін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. – № 1. – С. 43-47.

У статті розглядаються різні аспекти техніко-технологічного середовища бібліотек, як внутрішнього, так і зовнішнього. Формуються завдання НБ зі створення умов інтеграції системи бібліотек до інформаційної інфраструктури суспільства.

Підводячи підсумки, автор стверджує, що роль НБ в розвитку інформаційної інфраструктури суспільства передусім пов’язана із опануванням технологій інформаційного суспільства та інтеграцією бібліотек до інфотехносфери соціуму. Це, в своє чергу, являє собою створену людиною сукупність технічних засобів інформатизації суспільства та інформаційних технологій, що забезпечує можливості їх використання.

60. Маминова И. З. Информационные технологии в сохранении национального культурного наследия Республики Узбекистан /И.З. Маминова // Вестник БАЕ.   – 2009. – № 4. – С. 47-49.

Питання забезпечення збереження рідкісних книг та рукописів надзвичайно актуальне для НБ Узбекистану. Тут зберігаються більше мільйона одиниць документів: рукописних матеріалів, архівних документів, стародруків тощо.

В статті висвітлена робота відділу рідкісних та рукописних книг, представлена „Програма забезпечення збереження фондів НБ Узбекистану на 2004-2010 рр.”, окремо розглядається  формування електронної бібліотеки.

Рідкісні і цінні книги. Збереження фондів

61. Коваленко З. С. Реставрация и консервация документов в Национальной библиотеке  Беларуси: новый этап развития / З. С. Коваленко, Т. В. Кузьминич // Вестник БАЕ. – 2009. – № 3. – С. 46-49.

Особлива увага НБ Білорусії зосереджена на збереженні друкованих аудіовізуальних, мікрофільмованих, рукописних та інших видів документів. У статті представлена інформація про роботу відділу реставрації і консервації бібліотечних фондів. Детально розглядаються режими зберігання документів у бібліотеці та питання реставрації.

Оцифрування

62. Зайцев В.Н. Национальная библиотека в мировом информационном пространстве / В. Н. Зайцев // Вестник БАЕ. – 2007. – № 1. – С. 45-49.

Автор розглядає НБ як гаранта збору і організації інформації, забезпечення доступу до неї, збереження колекцій та ідей для майбутніх поколінь. У сучасному світі жодна бібліотека не може дозволити собі бути повністю незалежною при створенні електронних баз даних. Електронна епоха культури неминуче призведе до співпраці і координації бібліотек як на національному так і на міжнародному рівнях. Такий основний лейтмотив публікації.

63. Рахингер Й. Сохраним прошлое для будущего: цифровая библиотека Национальной библиотеки Австрии / Й. Рахингер // Библиотековедение. – 2010. – № 6. – С. 84-88.

Національна бібліотека Австрії є інформаційними та науково-дослідним центром, а також інститутом пам'яті і центром освіти і культури Австрії.

В статті розкриті наступні аспекти діяльності Національної бібліотеки (НБ) Австрії: оцифровування інформації, яка почалася в кінці 1990 рр. з карткового каталогу та його розміщення в Інтернеті; оцифровування спецфондів та архівних фондів, національної періодики (проект ANNO), законодавчих актів і парламентських документів ALEX; розміщення в Інтернеті книжкового фонду ХІВ-ХІХ ст. ("Austrian books online") в рамках державного приватного партнерства з Google; збір мережевих публікацій і створення архіву австрійських веб-сторінок. В рамках проекту Europeana НБ Австрії бере участь а проектах Europeana Travel4 и EuropeanaConnect3.

На думку авторки статті, досвід НБ Австрії стане у нагоді  багатьом фахівцям бібліотечної справи.

Міжнародне партнерство

64. Малькова Я.С. Портал национальных библиотек Европы «Габриэль» / Я. С. Малькова // Библиотечные компьютерные сети: Россия и Запад. – Вып. 2. – М.: Либерея, 2003. – С. 165-167.

У статті подається коротка історія виникнення  порталу „Габріель” („Ворота в європейські національні бібліотеки”). Служба „Габріель” стала офіційною службою Конференції  європейських національних бібліотек. Керує цією службою Бюро з директорів п’яти НБ.

Місія „Габріель” визначена як надання інформації про європейські національні бібліотеки, їх фонди і послуги з метою полегшення доступу до них, сприяння розвитку нових послуг на основі кооперованої інфраструктури. Також у статті визначені цілі для виконання місії.

Європейські НБ, що створили такий потужний і необхідний ресурс як „Габріель”, керувалися необхідністю, продиктованою часом, оскільки все більше користувачів звертається до бібліотек через Інтернет.

65. Муканова Н. А. Вклад Национальной библиотеки Республики Казахстан в казахстанско-китайское культурное сотрудничество: 1991-2008 годы / Н.А. Муканова // Вестник БАЕ. – 2011. – № 3. – С. 42-46.

В публікації розміщено інформацію про співробітництво, багатостороннє партнерство бібліотеки Республіки Казахстану (НБРК) з Китайською Народною Республікою (КНР).

В своїй діяльності керівництво НБРК дотримується «категорії Шовкового шляху - обміну не тільки товарами, але інформацією, культурно-духовними цінностями" та бере активну участь в реалізації державної політики Республіки Казахстан у галузі міжнародних відносин. Це стало поштовхом до відкриття в червні 2004 р. Центру культури Китаю за підтримки Посольства КНР в РК, завдання якого - за допомогою всіх інформаційно-комунікаційних засобів поширювати свою самобутню культуру і залучати користувача до світової культурної спадщини.

Автор статті ділиться досвідом з колегами СНД в складанні безлічі документів по даному напрямку зарубіжних контактів  та висвітлює  досвід роботи відділу зовнішніх зв’язків НБРК.

66. Национальные библиотеки на пороге ХХI века: Материалы Международного семинара Санкт-Петербург, 9-10 декабря 1998 г. / РНБ. – СПб, 2000. – 76 с.

У збірнику питання стратегічного розвитку і перспектив взаємодії двох НБ Росії розглядаються у широкому бібліотечно-інформаційному і соціальному контексті, обговорюється досвід міжрегіонального співробітництва, країн СНД, Європейського співтовариства. НБ різних держав знаходяться у пошуку нової ідеології, осмислення місії і цілей розвитку, формування теоретичних концепцій і доктрин еволюції бібліотечної справи на рубежі двох тисячоліть. Саме ці питання піднімались на семінарі, матеріали якого стали основою для збірника. Багато проблем, які піднімалися тоді, залишаються актуальними і через 10 років.

Національні бібліотеки в мережі Інтернет

67. Библиотеки мира [Информационно-справочный портал] / Электронный ресурс. – Режим доступа: http://mirbib.ru

68. Зарубежные библиотеки / Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.nlr.ru/res/inv/ic_www/cat_show.php?rid=59

69. Библиотеки мира / Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.libdex.com/

70. Библиотеки мира / Электронный ресурс. – Режим доступа:

http://www.aboutstudy.ru/cgi-bin/i_view.cgi?action=art&rubr=68&id1=7&id2=5&id_art=199

71. Библиотеки мира (LIBWEB) / Электронный ресурс. – Режим доступа:

http://sunsite.berkeley.edu

72. Каталоги национальных библиотек мира / Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.nlr.ru:8101/res/inv/ic/natlib_i.htm

73. Национальные библиотеки Европы / Электронный ресурс. – Режим доступа: http://search.theeuropeanlibrary.org/portal/en/index.html

На сайтах представлені веб-сторінки провідних бібліотек СНД і зарубіжжя, посилання на електронні бібліотеки. Інформація містить дані про  історію, опис, фонди, контакти тощо.

74. Портал национальных библиотек Европы «Габриэль» // Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.konbib.nl/gabriel/, http://www.bl.uk/gabriel/, http://www.ddb.de/gabriel/, http://renki.helsinki.fi/gabriel/, http://nuk/uni-lj.si/gabriel/

Портал «Габріель» («Gabriel») являє собою службу світової комп'ютерної мережі (World Wide Web) європейських національних бібліотек. Адрес служби «Габріель» - п'ять.

75. Library.ru [Информационно-справочный портал] // Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.library.ru/3/biblionet

Розміщений в цьому розділі каталог бібліотечних сайтів налічує 2357 адрес. Це сайти російських бібліотек різних типів і відомчої приналежності. Особливу цінність представляє наявність в каталозі посилань на сайти муніципальних бібліотек, а також на сайти органів місцевого управління, на яких розміщені інформаційні сторінки про міські бібліотеки і ЦБС. Ближнє зарубіжжя представлено 265 сайтами бібліотек різних типів, а далеке зарубіжжя - 134 національними і 285 публічними бібліотеками. Істотну частину каталогу складають офіційні та профільні сервера, сайти корпоративних бібліотечних систем і центрів, бібліотечних асоціацій, а також організацій-партнерів бібліотек.


Дата створення: 06/07/2012 × 17:18
Дата оновлення: 31/03/2017 × 10:05
Категорія: 5. Методисти рекомендують
Сторінка переглянута 8500 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
Які фактори найбільше впливають на рівень мотивації високоефективної роботи?
 
матеріальні (заробітна плата, надбавки,доплати, премії тощо)
моральні (грамоти, відзнаки, подяки тощо)
психологічні (сприятливий психологічний клімат, стосунки з колегами тощо)
організаційні (умови праці, графік роботи, розширення сфери діяльності тощо)
Результати