Бібліотечному фахівцю

стелаж – конструкція (пристрій) для зберігання книжок та інших матеріальних цінностей
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
Новини

Жеребкування визначило 40 членів експертних рад Українського культурного фонду

Укрінформ, 23/05/2018 × 12:07

За результатами сліпого жеребкування визначено 40 членів восьми експертних рад Українського культурного фонду.

Загалом, члени відбиралися до експертних рад восьми напрямків. Так, за результатами сліпого жеребкування до експертної ради з підтримки проектів у сфері культурної спадщини відібрані Олеся Воронюк-Волошина, Наталя Дзюба, Владислав Мороко, Наталія Мусієнко, Тамара Турбаніст.

Також до експертної ради з підтримки проектів у сфері літератури та видавничої справи увійшли Олексій Власов, Каріна Дорошенко, Івасюк Оксана, Матіаш Богдана, Ірина Рачковська.

До експертної ради у сфері культурних та креативних індустрій увійшли Анастасія Верлінська, Наталія Кривда, Тарас Максименко, Олена Михайленко, Анатолій Солов'яненко.

• Польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук отримала Міжнародну Букерівську премію.

Укрінформ, 23/05/2018 × 11:55

Пані Токарчук отримала приз у 50 тисяч фунтів за свій роман "Польоти". Вона розділить цей приз з перекладачем її книжки англійською мовою Дженніфер Крофт.

Переможців оголосили на церемонії в Лондоні.

Голова журі, британська письменниця Ліза Аппіньянезі назвала Ольгу Токарчук "письменницею чудової дотепності, уяви та літературного стилю".

У прес-релізі на сайті Міжнародної Букерівської премії "Польоти" назвали "романом з епізодами з XVII сторіччя до сьогодення, пов'язаними темами подорожей та людської анатомії".

Ольга Токарчук народилася у 1962 році у Сулехові. Українські ЗМІ повідомляють, що в неї є українське коріння.

Пані Токарчук є автором 8 романів та двох збірок оповідань. Вона критикує політику чинного уряду партії "Право та справедливість", зокрема, щодо відмови приймати біженців.

До короткого переліку номінантів премії цього року входили французька письменниця Віржіні Деспентс, південнокорейська письменниця Хан Ган, угорський письменник Ласло Краснохоркай, іспанський письменник Антоніо Муньос Моліна, іракський письменик Ахмед Саадаві.

Щорічна Міжнародна Букерівська премія (Man Booker International Prize) - престижна британська літературна премія, заснована 2005 року, яку вручають за найкращий літературний твір, перекладений англійською мовою. Гроші діляться порівну між автором та перекладачем його твору, аби підкреслити важливість роботи перекладача.

Оголошено третій конкурс проектів у сфері культури і креативних індустрій "Culture Bridges"

Мінкультури України, 21/05/2018 × 10:39

У рамках розвитку креативних індустрій Міністерство культури України запрошує державні установи культури, приватні культурні інституції, структурні підрозділи культури органів місцевого самоврядування, громадські організації, освітні установи, митців та підприємців у сфері культури брати участь у третьому конкурсі в рамках програми «Culture Bridges».

«Culture Bridges» – програма розвитку українського культурного сектору, яка має на меті налагодження ефективних зв'язків між митцями, культурними операторами та інституціями в Україні і ЄС. Програма реалізується в межах імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС задля сприяння розвитку культури та креативних індустрій, підтримки толерантності та внутрішньої єдності в Україні, а також для промотування спільних цінностей. Детальніше на офіційному сайті Міністерства культури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245368604&cat_id=244913751

Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури

Український культурний фонд, 14/05/2018 × 16:13

2 липня 2018 р - у Києві відбудеться “Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури”, організований Національним Бюро програми ЄС “Креативна Європа" в Україні за підтримки Український культурний фонд. Інформаційний партнер - Громадський Простір.

Щорічне проведення “Міжнародного ярмарку грантів у сфері культури” стане доброю традицією та ефективним майданчиком для спілкування між грантодавцями та представниками культурних і креативних індустрій, які перебувають у пошуку фінансової підтримки для своїх культурних проектів та ініціатив в Україні.

Серед учасників ярмарку – Міжнародний фонд "Відродження", British Council Ukraine, Culture Bridges та інші закордонні інституції і посольства, які надаватимуть актуальну інформацію про напрями проектів за якими здійснюється грантова підтримка.

Заявки на участь у Ярмарку приймаються до 15 червня 2018 р. за посиланням: https://goo.gl/forms/XPUdgji3RZJawlzk1

За додатковою інформацією звертайтесь за е-мейлом: creativeeurope.in.ua@gmail.com

Література ніколи не стане повністю цифровою …

Укрінформ, 14/05/2018 × 12:10

Таку думку в інтерв'ю Укрінформу висловив Генеральний секретар Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ Джеральд Лайтнер.

«Майбутнє деяких бібліотечних сфер буде на 100% цифровим. Наприклад, бази даних повністю перейдуть у «цифру». Однак, я не певен, що художню літературу спіткає така сама доля», - сказав Лайтнер.

За його словами, численні передбачення щодо занепаду ринку паперових книг і засилля електронних досі не справдилися. «П’ять років тому нам обіцяли «безпаперове» майбутнє, але цього досі не трапилося. На ринку електронних книг не спостерігається шаленого зростання. Незважаючи на усі передбачення, люди досі люблять літературу, їм подобаються книги», - зауважив він.

Лайтнер додав, що зацікавлені в паперових виданнях люди будуть завжди. «Майбутнє дослідницької літератури точно цифрове, але не художніх книг. Завжди будуть поціновувачі, які хотітимуть доторкнутися до паперу», - підсумував Генсек.

Обрано керівництво Українського інституту

webmaster, 14/05/2018 × 12:00

Генеральним директором Українського інституту обраний Володимир Шейко, а головою наглядової ради – Ірина Подоляк, народна депутатка від “Самопомочі”.

Раніше було затверджено склад наглядової ради Українського інституту.

До неї увійшли: заступник глави МЗС Василь Бондар, держсекретар Мінінформполітики Артем Біденко, директор європейських проектів ГО “Інтерньюз-Україна” Володимир Єрмоленко, письменник Сергій Жадан, перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець, директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко, президент фестивалю “Джаз Коктебель” Лілія Млинарич, директор БО “Благодійний фонд громадської дипломатії” Антон Найчук, гендиректор НКМК “Мистецький арсенал” Олеся Люта-Островська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Ірина Подоляк, режисер, директор ДП “Кримський дім” Ахтем Сеїтаблаєв, режисер Владислав Троїцький, перший заступник міністра культури Світлана Фоменко.

Секретарем ради призначено Руслану Ліннік (перший секретар відділу культурної дипломатії управління публічної дипломатії МЗС). Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що перед командою інституту поставлене амбітне завдання: щоб Український інститут відбувся, як свого часу відбулися Британська рада або Гете-інститут.

“Щоб Україну бачили і впізнавали в світі, щоб наша країна закріпилася в масовій свідомості іноземців емоційно, на рівні художніх образів і духовних асоціацій”, – написав він.

Український інститут задуманий як державна установа, афільована з МЗС, але формально його діяльність не підпадатиме під відомчу конвенцію про дипломатичні відносини.

Фінансуватимуть його роботу частково із державного бюджету, частково – із грантових і благодійних коштів.

Спілка письменників оголосила свої літературні відкриття року

Читомо, 11/05/2018 × 14:45

Стали відомі імена переможців премії Спілки письменників «Літературні відкриття року» за найкраще дебютне прозове видання минулого року. Церемонія нагородження відбулася в Національному музеї літератури, пише Укрінформ. Першу премію отримала Оксана Щирба за книжку оповідань «Стежка в долонях», другу – Єлизавета Мельниченко за роман «Інопланетна Рашка», третю – Валерія Пікколо за дитячу книжку «Мій друг – єдинорог!».

Лауреатів нагородили дипломами та статуетками сови. Володарка першої премії зізналася, що, пишучи книжку, «намагалася виходити за межі своїх попередніх досягнень».

«Хотілося звернути увагу кожного на ті важливі проблеми, які ми не помічаємо в гонитві за матеріальними цінностями, за своєю кар’єрою», – поділилась вона.

У свою чергу Мельниченко розповіла, що «Інопланетна Рашка» має свій сайт в інтернеті і, на її думку, за кількістю обговорень і за популярністю є «номером один».

Премія НСПУ «Літературні відкриття року» існує з 2016 року. Її засновником є Київська організація Національної спілки письменників. Премію вручають за найкращий дебют у прозі.

Цього року журі відібрало 20 дебютних книжок, з яких в результаті голосування визначило трьох переможців.

Нобелівську премію з літератури цього року не вручатимуть

Буквоїд, 04/05/2018 × 12:26

Шведська академія вирішила відмовитися від вручення Нобелівської премії з літератури цього року. Це пов´язано зі скандалом, в центрі якого опинився чоловік одного з членів академії, фотограф Жан-Клод Арно, якого звинуватили в сексуальних домаганнях.

"Криза в Шведській академії негативно позначилася на Нобелівської премії. Це рішення, що підкреслює всю серйозність ситуації, допоможе зберегти репутацію премії", - йдеться в повідомленні на сайті Нобелівської премії.

Рішення Шведської академії підтримав Нобелівський комітет. Воно не вплине на процес вручення Нобелівських премій 2018 року в інших областях, підкреслюється в повідомленні. Наступного лауреата премії по літературі назвуть в 2019 році. Востаннє вручення премії по літературі переносили в 1943 році під час Другої світової війни

Увага! Збільшено граничні розміри витрат бюджетників на придбання автівок, комп’ютерів та меблів

ВР України, 23/04/2018 × 11:35

Уряд збільшив граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, які затверджено постановою КМУ від 04.04.2001 р. № 332. Йдеться про постанову КМУ від 04.04.2018 р. № 268. Підвищено граничні суми витрат на придбання:

1) легкових автомобілів. Зокрема, для керівників інших державних органів, бюджетних установ і організацій, голів місцевих судів та їх заступників - до 600 тис. грн;

2) персонального комп’ютера (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”, операційна система) до 23 тис. грн;

3) ноутбука - до 27 тис. грн;

4) меблів для обладнання робочих місць працівників: стіл письмовий – 2500 грн; крісло офісне - 2500 грн; стілець - 1500 грн; шафа для одягу – 2400 грн; шафа для паперів – 2400 грн; сейф – 5000 грн; стіл для комп’ютера – 2500 грн;

5) теле- і радіоапаратура, відеотехніка для службових кабінетів – до 25 тис. грн.

Відповідно знято й обмеження на придбання автомобілів та форменного одягу в постанові КМУ «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 р. № 710.

У Катарі відкрили нову Національну бібліотеку

Читомо, 23/04/2018 × 11:05

У місті Доха відкрилася Національна бібліотека Катару, спроектована відомим нідерландським архітектором Ремом Колгасом. Про це повідомляє прес-служба Катарського фонду освіти.

Комплекс об’єднує відділи національної, публічної та університецької бібліотеки, а також Колекцію Спадку: найважливіші тексти та манускрипти арабо-ісламської культури.

На площі 42 000 м2 зберігається близько мільйона книжок. Бібліотека здатна одночасно прийняти декілька тисяч відвідувачів.

Визначено механізм використання бюджетних коштів на здійснення заходів у сферах культури, охорони культурної спадщини, державної мовної політики та міжнаціональних відносин

Мінкультури України, 19/04/2018 × 09:53

Уряд затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на здійснення загальнодержавних заходів у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин. Відповідний проект постанови був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 18 квітня.

Згідно затвердженого Порядку, бюджетні кошти спрямовуються на проведення, міжнародних заходів, у тому числі Венеціанського бієнале сучасного мистецтва та на виконання міжнародних договорів, заходів, пов’язаних з реалізацією державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин. А також для поповнення музейних фондів, придбання творів драматичного та музичного мистецтва для поповнення репертуарів театрів та концертних організацій і художніх колективів.

Кошти будуть спрямовуватись на здійснення гастрольної діяльності театрами, художніми та концертними організаціями, що належать до сфери управління Мінкультури, створення нових вистав та концертних номерів.

Окрім цього передбачається сплата внесків України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ), програми ЄС "Креативна Європа", Міжнародного фонду культурного розмаїття та зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, що належать до сфери управління Мінкультури.

5 найкращих книг на Пулітцерівській премії 2018

Друг читача, 19/04/2018 × 09:44

Пулітцерівська премія оголосила переможців у галузях літератури та журналістики. Цього року Пулітцерівською премією відзначили 5 книжок — у номінаціях «Художня проза», «Поезія», «Біографія», «Історія» та «Нон-фікшн».

Нагороду за найкращу художню прозу отримав Ендрю Сіан Ґрін із книжкою «Менше». Це історія про кохання і старість, яку назвали музикою у прозі.

Найкращою книжкою про історію США стала «Затока: Виникнення Американського моря» Джека Е. Девіса. Нею автор привертає увагу до десятої за розмірами водойми у світі та однієї із найбагатших морських екосистем планети.

Книжка Керолайн Фрейзер «Пожежі у преріях: Американські мрії Лори Інголз-Вайлдер» здобула перемогу у номінації «Біографія». Це глибокий і елегантний портрет письменниці, яка перетворила сумну історію власної сім’ї на улюблену книжку американських діток, відому під назвою «Будиночок у прерії», до речі, видану українською.

У номінації «Поезія» переміг Френк Бідарт зі збіркою «Напівтемрява: Вибрані поезії 1965-2016 рр.» короткі вірші і довга лірика вразила своєю амбіційністю і формою.

За найкращий нон-фікшн нагородили Джеймса Формана-молодшого із книжкою «Замикаючись: Злочин і кара у Чорній Америці». Книжка розкриває тему правосуддя у США та його згубного впливу на «кольорових» громадян країни.

Повний перелік нагород та лауреатів → на офіційному сайті премії: http://www.pulitzer.org/prize-winners-by-year/2018

У Мінінформполітики розповіли, як популяризують українські книжки на Донбасі

Читомо, 16/04/2018 × 14:53

Держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко розповів, що розпочала роботу програма про поширення української книжки на Сході. З цього приводу міністерство провело кілька нарад разом із комітетами свободи слова і духовності та культури.

Також він додав, що відомство працює із книговидавцями. Зокрема, закуповує книжки і відправляє їх на Схід. За його словами, це історичні, науково-популярні книжки, видання про війну, спогади людей, які воювали в зоні АТО тощо. “Також друкуємо меншими накладами книжки про популяризацію України, які передаємо на МЗС та посольства”, – додав Біденко. Нагадаємо, що минулого року було започатковано державну програму «Українська книжка для зони АТО: проект «Українська бібліотека»», яка передбачає направлення військовослужбовцям та цивільним і шкільним бібліотекам на Донбасі українських книжок.

Стартувало передзамовлення другого тому «Казок Сашка Лірника»

Друг читача, 16/04/2018 × 14:44

Українська інтернет-книгарня «ВсіКниги» запустила передзамовлення другого тому казок найбільш знаного українського казкаря. Передзамовлення дає можливість отримати книжку зі знижкою 17%.

До другого тому увійшло 9 казок Сашка Лірника. Швець, купець, циган і дівчина Маруся — класичні українські персонажі, яких Сашко Лірник наділив особливими рисами характеру, щоб показати, що українська казка може бути веселою і повчальною.

«Мої казки — той щасливий випадок, коли подобаються і дітям, і дорослим. Я розказую їх — і всі слухають. І тішаться всі. Цей жанр — українська химерна казка, — і в ньому кожен знаходить щось для себе. Хтось — цікаву оповідь, хтось — гумор, хтось — дивовижні пригоди, ще хтось — романтику, або й народний характер і побут,» — говорить Сашко Лірник.

Ілюстрував книжку український художник Інокентій Коршунов. Усі зображення, які прикрашають твір, наділені власним характером, що підсилює кожен авторський епізод. Вони роблять книжкою яскравою і теплою — саме такою, якої прагне маленький читач.

Другий том «Казок Сашка Лірника», як і перший, підготувало до друку видавництво Братів Капранових «Зелений пес». Офіційний продаж книжки розпочнеться у травні.

Ця книжка буде окрасою домашньої бібліотеки й послужить не тільки дітям, а й батькам, навіть іншим поколінням родини. І в теперішніх маленьких читачів-українців має бути книжка казок, яку не соромно прочитати й іншим показати. А головне – вона виховує українських патріотів і культурних людей. Вона поганому не навчить, а лише добру, любові, родинним цінностям і хоробрості. Ну, й гумору в ній чимало. ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ НА КНИГУ: https://vsiknygy.com.ua/special/lirnyk/

Премія «Глиняний кіт-2018» оголосила список лауреатів

Читомо, 13/04/2018 × 10:01

Літературна премія підсумків року «Глиняний кіт-2018» оголосила список із 20-ти цьогорічних лауреатів. Нагородження відбулося в Києві, в Центрі Курбаса.

Серед номінантів:

Наталя Яковенко. Головний приз. «За книжку «У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського». Видавництво «Лаурус».

Микола Воронін «За збірку громадянської лірики». Збірка поезій «Вірші одного кіборга», видавництва «Майдан» і «Смолоскип».

Сергій Пантюк «За книжку громадянської лірики». Збірка поезій «Так мовчав Заратустра», видавництво «Смолоскип».

Ірина Жиленко «Євангеліє від ластівки». Диплом «За самобутнє відображення епохи» вручається директору видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івану Малковичу.

Олександр Мимрук «За яскравий поетичний дебют року». Збірка поезій «Цукровик», видавництво «Смолоскип».

Дмитро Павличко за вибрані вірші, пісні, поеми «Два кольори». Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Олег Рибалка за роман-триптих «Гра в життя». Видавництво «Легенда».

Надія Гуменюк. Книжка оповідань «Поговори зі мною». Видавництво «Віват».

Ганна Костенко. Книжка «Цурки-гілки» (Джазові імпровізації та оповідання»). Видавництво «Саміт-книга».

Анастасія Нікуліна. Книжка «Сіль для моря, або Білий Кит». Видавництво «Віват».

Михаїл Гранд. Книжка «Завжди поруч». Видавництво «Саміт-книга».

Олег Коцарев. Роман «Люди в гніздах». Видавничий дім «КОМОРА»

Надія Мірошниченко, Ярослав Верещак, Олег Миколайчук «За впорядкування антології п’єс для дітей». Книжка «Драмовичок». Видання Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

Дмитро Муравський «За фотокнигу про російсько-українську війну на Донбасі». Видання «Через війну. Погляд волонтера». Видавництво «Люта справа».

Григорій Кияшко. Книжка «З погляду старого дзиґаря». Видавництво «Щек».

Ганна Буяджи. Книжка «Микитась Боровичок». Видавництво «Саміт-книга».

Мар’яна Прокопович. «За переклад з італійської мови книжки Данієли Тразатті «Золотий кролик». Видавництво «Лаурус».

Дмитро Чистяк «За переклад з французької мови роману Марґеріт Юрсенар «Адріанові спогади». Видавництво «Журнал РАДУГА».

Олена Степаненко «За переклад з білоруської мови книжки для дітей Сергія Прилуцького «Геть дорослих!». Видавництво «Люта справа».

Вахтанг Кіпіані. Книжка «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті». Видавництво «Віват».

Премія «Глиняний кіт» – щорічна відзнака, яку присуджують українським письменникам та перекладачам за визначні досягнення у літературній сфері. Організатори: Національна спілка письменників України та Інститут літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка.

У мережу виклали лекції про українських письменників

Читомо, 12/04/2018 × 10:27

У мережу виклали відеозаписи циклу лекцій «Академічний погляд: акценти шкільної програми», які проходили у Мистецькому Арсеналі в межах діяльності Літературної лабораторії. Записи з’явилися на офіційному каналі Мистецького Арсеналу в Youtube.

Серед лекторів: Архієпископ Ігор, Ростислав Семків, Олександр Боронь, Віра Агеєва, Олена Галета, Людмила Кисельова.

Детальніше тут:http://www.chytomo.com/news/u-merezhu-viklali-shhe-10-lekcij-pro-ukraiinskix-pismennikiv .

Державну літературну премію ім. Олеся Гончара отримала Тетяна Пишнюк за твір "Нерозгаданий постскриптум"

прес-служба Міністерства культури, 06/04/2018 × 09:12

Вручення щорічної Державної літературної премії ім. Олеся Гончара відбулося у рамках урочистих заходів з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження письменника.

"За рішенням комітету з присудження премії імені Олеся Гончара лауреатом премії у 2018 році стала письменниця Тетяна Фольварочна (Пишнюк) за книгу "Нерозгаданий постскриптум", - йдеться в повідомленні.

Зазначено, що до книги Тетяни Пишнюк увійшли два романи - "Божа вивірка" та "Кацапочка". У них розповідається про драматичні історії життя двох жінок, яких доля занесла у далекі краї. Романи об'єднує головне - вони виражають український менталітет, що проявляється в яскравих емоційно-світоглядних формах.

З визнанням творчих досягнень авторку привітав і вручив диплом лауреата міністр культури України Євген Нищук.

Читайте також: Фільм про вбивство Шеремета отримав премію IRE "Сьогодні всі ми вшановуємо постать класика української літератури Олеся Гончара, якому виповнюється 100 років від дня народження. У своїх поглядах і життєвих принципах він був надзвичайно сильною особистістю. Мільйони українців виросли на його правдивих творах. Особливе ставлення в Олеся Гончара було до мови. Саме він зауважив, що мова - це душа кожної культури, джерело й запорука її розвитку", - наголосив міністр.

Окрім того, відзнакою Комітету з присудження премії імені Олеся Гончара нагороджено Світлану Йовенко за повість "Київ, вставай!".

Артем Чех отримав премію ім. Гоголя

ЛітАкцент, 03/04/2018 × 09:24

2 квітня о 16:00 в Національному музеї літератури України відбулася церемонія нагородження лауреата Премії імені М.В. Гоголя. Щороку присуджується лише одна премія на конкурсних засадах прозаїкам, драматургам та сценаристам за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

Цьогорічним лауреатом премії імені М.В. Гоголя став Артем Чех (Чередник Артем Олександрович) за твір «Точка нуль».

Артем Чех — сучасний український письменник. У своєму творі «Точка нуль» письменник, який пробув 10 місяців на передовій, без пафосу й надмірного натуралізму, зі здоровою самоіронією та відвертістю створює образ сучасного українського військового — не ідеалізованого безстрашного епічного воїна, а героя нашого часу.

Проект "Е-Бібліотеки"

Kmdsdcmrf vscmrf hflf, 29/03/2018 × 10:01

27 березня відбулось підписання меморандуму між Львівська Міська Рада в особі Andriy Moskalenko та Український католицький університет UCuniversity в особі директора Центр Шептицького Oleh Yaskiv.

Меморандум дає старт співпраці університету з містом задля розвитку бібліотечної системи Львова.

Метою проекту є об'єднання усіх бібліотек міста - як дорослих, так і дитячих - однією електронною системою, що дозволить спростити процеси у бібліотеках та уможливить надання більшої кількості послуг читачам. З допомогою системи читач зможе знайти у якій філії знаходиться потрібна книжка та замовити її, отримає доступ до електронних копій видань та комп'ютеризованих книговидачі та обслуговування. Також передбачено запровадження єдиного читацького квитка, комп'ютеризацію бібліотек та серію тренінгів із використання системи для бібліотекарів.

Проект "Е-Бібліотеки" реалізовується управлінням інформаційних технологій та управлінням культури Львівської міської ради спільно з Центром імені Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету.

Довідка: Загалом у Львові є 40 бібліотек, з них: 23 дорослі та 17 дитячих. З бюджету розвитку на галузь культури загалом на 2018 рік передбачено 35,5 млн грн.

По бібліотеках зокрема:

- закупівля книг - 760 тис.грн;

- комп'ютери та меблі - 500 тис.грн;

- періодика - 100 тис.грн;

- ремонти бібліотек - 8 млн. 610 тис.грн.

StartПопередні [ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ] 10 next pagesНаступніEnd

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
На вашу думку, якість роботи працівника насамперед залежить від:
 
кваліфікації та освіти
стажу роботи
креативності та творчості
особистісно-професійного розвитку
можливості кар’єрного зростання
Результати