Бібліотечному фахівцю

читальний зал – спеціально облаштоване приміщення, обладнане робочими столами для користувачів і призначене для роботи користувачів з документами б/ф
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті
Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувачів online


Page Rank Check
8. Бібліолоція - Зарубіжна періодика

Статті з зарубіжних фахових періодичних видань 1 квартал, 2017 р.

Статті з зарубіжної періодики, що надійшла до ВДІМ

  1. Cato, Anders. Denmark moves to RDA! / Anders Cato // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [1] p.
    Повідомлення про здійснення підготовчих заходів з переходу бібліотек Данії на нову міжнародну систему каталогізації RDA (Resource Description and Access), який має бути здійснено 1 січня 2018 р.
  2. Chad, Ken. Ponowne rozważania o systemach bibliotecznych komercjalizacja / Ken Chad // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 8 (170). — [10] s.
    Автор аналізує існуючі сьогодні світові бібліотечні системи та вказує на новітні напрямки технологічних змін у цій сфері, описує ідею створення нових бібліотечних платформ, які працюють у хмарі, і прийшли на зміну існуючим інтегрованим системам. Розповідаючи про платформи бібліотечних послуг (англ. Library Services Platform, LSP), автор наголошує на важливому для їх розвитку значенні відкритого програмування.
  3. Fagerlid, Cicilie. Open libraries? A study of change, adaptation and legitimation in national and university libraries / Cicilie Fagerlid, Astrid Anderson // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [3] p.
    Поняття ”відкритості” бібліотек має кілька аспектів і стосується як розкриття змісту фондів, так і організації фізичного бібліотечного простору. Автори розмірковують про різницю відкритості публічних та академічних бібліотек, а також про переваги відкритості і її можливі недоліки.
  4. Flicker, Anja. INELI: International Network of Emerging Library Innovators : ein persönlicher Erfahrungsbericht aus dem Projekt der Bill & Melinda Gates Stiftung / Anja Flicker // Bibliotheksforum Bayern BFB. - 2016. - Heft 04, 10. Jahrgang. — S. 262-266.
    Фундація Білла і Мелінди Ґейтс займається бібліотеками у глобальному масштабі. Діяльність засновників фундації мотивована переконанням, що бібліотеки потрібні людині для її самовизначення. Авторка статті, директор міської бібліотеки у м. Вюрцбурґ, ділиться своїм досвідом, який вона отримала завдяки участі у міжнародному 3-річному проекті ”Міжнародна мережа бібліотек-інноваторів” фонду Б. і М. Ґейтс. Метою діяльності фонду є створення світової мережі бібліотечних керівників-інноваторів та сприяння розвитку їх лідерських якостей. Найважливішим досвідом, який отримала автор статті, є нове розуміння ролі і функцій публічних бібліотек у суспільстві, а саме: метою бібліотечної роботи повинно бути покращення життя членів громади. При цьому пріоритетом є потреби людини, а не ресурси бібліотеки, її персонал чи приміщення.
  5. Hanke, Sabine. Open Access an bayerischen Universitäten und Hochschulen für Angewandte Wissenschaften / Sabine Hanke // Bibliotheksforum Bayern BFB. - 2016. - Heft 04, 10 Jahrgang. — S. 244-248.
    Комісія з електронних ресурсів Баварської Бібліотечної Спілки в червні 2015 р. провела опитування в баварських університетах та інститутах прикладних наук про наявність відкритого доступу до ресурсів. Анкетування показало, що в університетських бібліотеках відкритий доступ до ресурсів надається вже протягом тривалого часу, тоді як в інститутах прикладних наук діяльність в цьому напрямку роботи менш виражена. (За результатами звіту ”Відкритий доступ в баварських університетах та інститутах прикладних наук” за 2015 р.).
  6. Himmelstrup, Anne. The libraries are filling up with literature in new ways / Anne Himmelstrup // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [3] p.
    Данські бібліотеки, відстоюючи своє місце у суспільстві, зосереджуються сьогодні на запровадженні форм роботи (зокрема, з використанням цифрових технологій), які не просто пропагують літературу, але залучають членів громади до читання і спілкування. Наповнюючи свої фонди документами у цифровому форматі, вони наголошують, що кількість книг на полицях є далеко не визначальною, головне – змусити читача звернути увагу на книгу, долучитися до її обговорення. Автори статті розповідають про нові форми роботи, нові проекти данських бібліотек.
  7. Hjerpe, Annika. Robots, holograms and libraries / Annika Hjerpe // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [3] p.
    Бібліотека майбутнього: у 1996 р. Національна бібліотека Швеції провела дослідження, яке мало на меті визначити основні риси бібліотеки у перспективі розвитку до 2045 р. Серед таких визначальними бачать: тотальну автоматизацію і використання роботів, що виконуватимуть технічні функції з підбору документів, кардинальне збільшення частки документів у цифровому форматі, розвиток послуг з урахуванням росту в країні міжкультурного розмаїття.
  8. Hoffmann, Bianka. Lernort Bibliothek – (was) lernst du da schon? PLUS – das Lernstudio der Stadtbibliothek Bayreuth? / Bianka Hoffmann // Bibliotheksforum Bayern BFB. - 2017. - Heft 01, 11. Jahrgang. — S. 16-19.
    У лютому 2011 р. у м. Байрот (Баварія, Німеччина) міська бібліотека у співпраці з вечірніми загальноосвітніми курсами відкрили сучасний освітній центр, девізом якого є: ”Навчання протягом усього життя”. У новоствореній бібліотеці-студії усі бажаючі мають можливість навчатися у зручний для себе час. Студія самоосвіти – це сучасна комп’ютерна лабораторія, користувачі якої працюють за різними програмами, серед яких: вивчення мов, курси, де навчають основам роботи з Android-пристроями (ярлики, важливі налаштування, повідомлення і панель навігації, пошук і установка додатків), курси зі здорового способу життя та ін., відвідувачі можуть отримати послуги на зразок друку у 3D форматі, онлай-банкінгу тощо. Для навчання осіб з обмеженими можливостями у Центрі обладнано спеціальні місця.
  9. Konieczny-Rozenfeld, Bogumiła. Przestrzeń nauki i kultury – nowatorskie rozwiązania w Bibliotece Głównej Wojskowej Akademii Technicznej w Warszawie / Bogumiła Konieczny-Rozenfeld // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 6 (168). — [9] s.
    Сучасні спеціалізовані бібліотеки, враховуючи вимоги часу, все більше розширюють коло своєї діяльності, звертаючи увагу на культурну і наукову діяльність. Розповідь про новаторські проекти, здійснені в головній бібліотеці Військової технічної бібліотеки у Варшаві протягом останніх трьох років.
  10. Kozłowski, Jan. Problem platform usług bibliotecznych w Polsce / Jan Kozłowski // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 8 (170). — [8] s.
    Платформи бібліотечних послуг виникли у другій декаді 21-го ст. як третя хвиля розвитку бібліотечної системи після запровадження комп’ютерної техніки та розвитку інтегрованих бібліотечних систем. На відміну від інтегрованих бібліотечних систем, для платформ характерною є орієнтація на виконання інформаційних запитів користувачів: можливість здійснення мультипошуку (одночасний пошук е-журналів, е-книг, у каталогах, повнотекстових базах та ін.), а підтримка пов’язаних даних (англ. Linked Data Support) уможливлює створення єдиного інтерфейсу для кількох депозитаріїв. Автор знайомить з сучасним станом, специфікою та перспективами розвитку платформ бібліотечних послуг у Польщі.
  11. Masadyńska, Grażyna. System biblioteczny SOWA / Grażyna Masadyńska // Biuletyn EBIB. - 2017. - № 1 (171). — [9] s.
    У статті розглядаються питання, пов’язані з функціонуванням бібліотечних систем SOWA2 / MARC21 і SOWA2SQL та демонструється різноманітність реалізації бібліотечних програм. Особливу увагу приділено хостинговим послугам, які пропонує постачальник програмного забезпечення Sokrates, та різноманітним формам підтримки бібліотекарів. Розглядаються сучасні інструменти пошуку, доступні в каталогах OPAC системи SOWA2SQL. З досвіду Польщі.
  12. Mindel, David. Approaches and considerations regarding image manipulation in digital collections / David Mindel // IFLA Journal. - 2016. - Vol. 42 (3). — p. 179-188.
    У статті піднімається питання обробки ілюстративного матеріалу у цифрових колекціях. Автори обговорюють уже існуючі підходи до опрацювання зображень та піднімають питання про початок дискусії щодо розробки загальноприйнятих стандартів обробки цифрового ілюстративного матеріалу.
  13. Mokhtari, Heidar. What makes academic librarians organizationally silent? / Heidar Mokhtari // IFLA Journal. - 2016. - Vol. 42 (3). — [7] p.
    Автор розмірковує про корпоративну культуру в академічних бібліотеках, зокрема, такий її аспект, як ставлення працівників до виконуваних обов’язків. Метою дослідження було визначення причин, через які працівники поводяться пасивно і безініціативно та вплив такої поведінки персоналу на загальний рівень роботи бібліотеки. За результатами наукового дослідження академічних бібліотек Ірану.
  14. Mystkowski, Marcin. LMS PATRON dla wymagających i odpowiedzialnych / Marcin Mystkowski // Biuletyn EBIB. - 2017. - № 1 (171). — [9] s.
    Розповідь про сучасну польську інтегровану бібліотечну систему PATRON, створену з урахуванням потреб і запитів бібліотек 21-го ст. Суттєвими особливостям цього програмного забезпечення є: здатність поєднувати у собі риси, властиві попереднім бібліотечним системам, але з розширенням можливостей бібліотекарів самостійно здійснювати необхідні маніпуляції (додавати потрібні поля, міняти параметри пошуку і ін.), можливість, окрім процесів комплектування, каталогізування та обслуговування, збирати і здійснювати аналіз даних стосовно діяльності бібліотек.  Бібліотечна система PATRON відзначається зручністю використання і простотою при навчанні персоналу.
  15. Nyhus, Monica. Time for change: library development 2016 / Monica Nyhus // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [3] p.
    Намагаючись бути затребуваними у суспільстві, сучасні бібліотеки змінюють підходи в організації своєї роботи: запроваджують самообслуговування користувачів, надають можливість користувачам працювати з цифровими технологіями, організовують музичні гуртки і т. ін. Усі ці нововведення здійснюються з метою перетворення бібліотек з книгозбірень в культурно-освітні осередки. З досвіду однієї з норвезьких публічних бібліотек.
  16. Paul, Magdalena. Działania bibliotekarzy i bibliotek wspierające osoby bezrobotne i poszukujące pracy / Magdalena Paul // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 7 (169). — [11] s.
    У статті описується діяльність публічних бібліотек, їх проекти і послуги, спрямовані на надання допомоги безробітним та тим, хто шукає роботу. Автор статті розповідає про конкретні проекти окремих бібліотек та окремо зупиняється на загально польському проекті ”Знайди себе на ринку праці” (пол. „Wykiełkuj na rynku pracy”), до якого долучилися 23 публічні бібліотеки з 12 воєводств. В рамках проектів бібліотеки надають користувачам доступ до електронних ресурсів, організують семінари з профорієнтації та ін.
  17. Pearlstein, Toby. Leadership in disruptive times / Toby Pearlstein, James M. Matarazzo // IFLA Journal. - 2016. - Vol. 42 (3). — p. 162–178.
    Роль керівника бібліотеки у період проблемних економічних і політичних обставин. Автори розглядають основні риси поведінки сучасного керівника бібліотеки за кількома напрямками: фінансова політика, залучення додаткових коштів, організаційна політика та розвиток бібліотечних послуг.
  18. Piotrowski, Dominik Mirosław. FOLIO, OLE oraz TIND, czyli nowoczesne Platformy Usług Bibliotecznych: open source i jego komercjalizacja / Dominik Mirosław Piotrowski, Barbara Kmiecikowska, Iwona Olińska // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 8 (170). — [22] s.
    Автори відзначають, що за останні кілька років відбулися великі зміни у сфері бібліотечних систем. Інтегровані бібліотечні системи (англ. Integrated Library Systems, ILS), розроблені для управління друкованими колекціями, поступово замінюються програмним забезпеченням нового покоління, яке працює в хмарі. Ці інноваційні рішення називаються платформами бібліотечних послуг (англ. Library Services Platform, LSP). У своїй статті автори роблять спробу представити відомості про три існуючі платформи: OLE, FOLIO і TIND. Мета статті полягає в тому, щоб показати динамічні зміни, які відбуваються сьогодні у бібліотечній сфері.
  19. Randelin, Elspeth. Viewpoint: no more ssshhh! / Elspeth Randelin // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [3] p.
    Бібліотекар однієї зі шкільних бібліотек Фінляндії ділиться своїм досвідом з організації роботи шкільної бібліотеки. На її думку, головна відмінність шкільної бібліотеки від інших – це те, що організовані тут заходи мають відзначатися жвавістю проведення і обов’язково можливістю спілкування учасників. Автор розповідає про ”нічні читання”, які проводяться за участі батьків школярів.
  20. Saarti, Jarmo. The open future of Finnish academic libraries / Jarmo Saarti // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [2] p.
    Про перспективи розвитку академічних бібліотек; серед основних напрямків роботи розглядаються: розвиток колекцій (переважно у цифровому форматі), розбудова бібліотечного простору та розвиток інформаційної грамотності студентів стосовно уміння користуватися бібліотечними ресурсами. З досвіду Фінляндії.
  21. Sandra, Garcia-Rivadulla. Personalization vs. privacy / Garcia-Rivadulla Sandra // IFLA Journal. - 2016. - Vol. 42 (3). — [12] p.
    У віртуальному світі, що стає з кожним днем все більш персоналізованим, а всю діяльність людини може бути простежено, інформацію збережено, проаналізовано і за потреби використано, стає надзвичайно важко провести чітку грань між персоналізацією і дотриманням прав людини. У статті розглядаються питання конфіденційності в Інтернеті та персоналізації у світлі можливостей, що їх пропонують сучасні новітні технології.
  22. Siemiątkowska, Jadwiga. Bibliotekarze dziedzinowi w Bibliotece Głównej Politechniki Warszawskiej / Jadwiga Siemiątkowska // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 7 (169). — [8] s.
    У польських бібліотеках протягом останніх десятиліть було запроваджено нову посаду ”галузевого бібліотекаря” (англ. subject librarian). Це фахівці найвищого розряду, вони мають базову освіту у певній галузі і пройшли 2-річний курс навчання з бібліотечної справи. Стаття присвячена розгляду основних функцій і компетенції галузевих бібліотекарів Варшавського політехнічного університету.
  23. Śniechowska-Karpińska, Anastazja. Czy biblioteki medyczne są potrzebne tylko lekarzom? Działalność biblioteki specjalistycznej na rzecz użytkowników na przykładzie Biblioteki Głównej Uniwersytetu Medycznego w Lublinie / Anastazja Śniechowska-Karpińska, Renata Birska // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 6 (168). — [9] s.
    До питання ролі і місця медичних бібліотек у загально бібліотечній системі. Поставлене в назві статті запитання, чи лише лікарі (і особи, пов’язані з системою охорони здоров’я) користуються медичною бібліотекою, сьогодні звучить риторично, бо пройшли ті часи, коли спеціалізація бібліотеки означала звуження кола відвідувачів до професіоналів конкретної галузі знань. У світі, в якому популярні пошукові системи беруть на себе роль, яка раніше належала лише фахівцям цієї галузі (напр. ”Доктор Google”), спеціалізовані бібліотеки по-іншому бачать свої функції і по-іншому сприймаються самими користувачами, які все частіше розглядають бібліотеки, як ”третє” місце, а не книгозбірні. З досвіду головної бібліотеки медичного університету у Любліні.
  24. Tkaczyk, Dorota. Serwis Dla Studentów jako przykład informacji dedykowanej – z doświadczeń Biblioteki Politechniki Lubelskiej / Dorota Tkaczyk, Hanna Celoch // Biuletyn EBIB. - 2016. - № 7 (169). — [6] s.
    У статті розповідається про одну з інформаційних послуг для студентів, запроваджену у бібліотеці Люблінського технологічного університету. Сервіс представляє собою доступ до сукупності джерел з бібліотеки університету, а також баз даних і зовнішніх ресурсів, виставлених в Інтернеті у відкритій моделі доступу. Даний сервіс розроблено на допомогу студентам у навчанні і написанні наукових робіт. Тут також містяться посилання на офіс віртуального деканату, до органів місцевого самоврядування, студентської електронної пошти, навчальних матеріалів та розкладу занять.
  25. Tradycja i nowoczesność. Aleph i Alma jako przykład różnych możliwości wyboru / Piotr Marcinkowski // Biuletyn EBIB. - 2017. - № 1 (171). — [9] s.
    Системи Alma i Aleph як приклад різних можливостей вибору. У статті представлено два продукти, розроблені для бібліотек фірмою Aleph Polska: Alma i Aleph. Alma – це хмарна система нового покоління, тоді як Aleph – давно відома традиційна бібліотечна інтегрована система. Автор характеризує основні риси цих програмних продуктів та їх специфіку в контексті потенційного вибору одного з них.
  26. Vainio, Mikko. Building addiction / Mikko Vainio // Scandinavian Library Quarterly. - 2016. - Vol. 49, № 4. — [2] p.
    Враховуючи, що більшість користувачів відвідує бібліотечні сайти через мобільні пристрої, бібліотеки розробляють для них спеціальні додатки. Одна з фінських публічних бібліотек розробила додаток, який принципово відрізняється від інших тим, що пропонує, окрім доступу до бібліотечних ресурсів, додаткові можливості: розсилка рекомендованих списків з урахуванням інтересів читачів, замовлення книжок, переадресація документів  тощо.
  27. Vogt, Bernhard. „Open Access und Erwerbung – Konsequenzen und Perspektiven für Bibliotheken” : ein Workshop der Kommission für Elektronische Ressourcen (KER) im Bibliotheksverbund Bayern / Bernhard Vogt // Bibliotheksforum Bayern BFB. - 2016. - Heft 04, 10. Jahrgang. — S. 248-251.
    ”Відкритий доступ – здобутки і перспективи для бібліотек” – під таким девізом відбувся 18 квітня 2016 р. у Баварській державній бібліотеці (м. Мюнхен) семінар, організований Комісією з електронних ресурсів. Метою семінару було, в рамках доповідей і відкритих дискусій, обговорити вплив відкритого доступу на імідж бібліотеки.
  28. Zawrotniak, Czesława. Biblioteki muzyczne. Biblioteka Akademii Muzycznej w Krakowie i jej udział w działalności uczelni / Czesława Zawrotniak // Biuletyn EBIB. - 2016. - # 6 (168). — [17] s.
    Стаття містить короткий опис музичних бібліотек Польщі, характеризує їх види та специфіку колекцій, розповідає про поточні проблеми. Окремо автор презентує бібліотеку Академії музики в Кракові, розповідає про її роль в університетському житті, участь в реалізації статутних завдань Академії – педагогічної, наукової і культурної.

Дата створення: 28/03/2017 × 10:44
Дата оновлення: 28/03/2017 × 10:44
Категорія: 8. Бібліолоція
Сторінка переглянута 264 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
Які фактори найбільше впливають на рівень мотивації високоефективної роботи?
 
матеріальні (заробітна плата, надбавки,доплати, премії тощо)
моральні (грамоти, відзнаки, подяки тощо)
психологічні (сприятливий психологічний клімат, стосунки з колегами тощо)
організаційні (умови праці, графік роботи, розширення сфери діяльності тощо)
Результати