Бібліотечному фахівцю

РДБ, РНБ, Російська книжкова палата, Російська бібліотечна асоціація, Бібліотечна Асамблея Євразії повідомляють про проведення II Міжнародного бібліографічного конгресу під девізом «Бібліографія: погляд у майбутнє», який відбудеться в жовтні 2015 в РДБ. Запрошуються бібліографи всіх країн світу (реєстраційний внесок не передбачається). Передбачається, що будуть проведені два пленарних та кілька секційних засідань. Додаткова інформація за адресою: http://www.rsl.ru/ru/expert/expert7666

Найбільші піратські бібліотеки Рунету "Флібуста" та "Лібрусек" заблокували на своїх сайтах доступ до книг більше 20 популярних вітчизняних авторів, що пишуть, головним чином, у жанрах фентезі та жіночого детективу.

До числа авторів, доступ до чиїх книг припинений, потрапили Василь Головачов, Дар'я Донцова, Сергій Лук'яненко, Юрій Нікітін, Нік Перумов, Діна Рубіна, Тетяна Устинова та інші.

При спробі завантажити або відкрити їх книги у веб-інтерфейсі, "Флібуста" і "Лібрусек" повертають повідомлення "Доступ до книги обмежений на вимогу правоторговця" або, у деяких випадках, "Доступ до книги обмежений на вимогу ЭКСМО" .

Голова Асоціації захисту авторських прав в інтернеті Олег Колєсніков заявив, що припинення доступу до книг популярних авторів на "Флібуста" і "Лібрусек" – це пряма реакція на судові процеси, які його організація веде проти хостингових майданчиків, які використовують піратські бібліотеки.

Лауреатом Міжнародної літературної премії для письменників Центральної Європи "Ангелус" стала українська письменниця Оксана Забужко з романом "Музей покинутих секретів".

Літературна премія "Ангелус" (Literacka Nagroda Europy Środkowej Angelus) вручається у Вроцлаві за найкращі прозові твори авторів з Центральної Європи, які в своїх текстах звертаються до найважливіших, найактуальніших тем сучасного світу, дає поштовх до роздумів і глибокого пізнання інших культур.

Переможець отримує статуетку ангела та чек на 150 тисяч злотих ($49 тис., або близько 400 тис.грн).

Номінуватися на цю премію можуть книги, видані польською мовою за попередній рік.

Першим лауреатом "Ангелуса" у 2006 році став Юрій Андрухович за роман "Дванадцять обручів".

Після переможцями були австрійський письменник Мартін Поллак, угорці Петер Естерхазі і Дьордь Шпир, чеський письменник Йозеф Шкворецький, білоруська письменниця Світлана Алексієвич, відома українському читачеві своєю книгою "Чорнобильська молитва", і хорватський і боснійський письменник Міленко Ергович. Премія була заснована в 2006 році, її організатором і засновником є влада Вроцлава, Забужко - восьмий переможець "Ангелуса".

Отримуючи нагороду, Оксана Забужко подякувала Вроцлаву за відчуття, що Україна відтепер вже в Європі: "Навіть після саміту у Вільнюсі, який, я сподіваюся, буде успішним для України, я буду говорити, що наш рух до Європи почався з Вроцлава. Те, що цю книгу в Польщі почули і оцінили, важливо не тільки для мене".

Цьогорічна лауреатка Букерівської премії Елеанор Каттон є наймолошою в історії нагороди авторкою, а її роман "Світила"(The Luminaries) - найдовшим твором-переможцем за всю 45-річну історію премії.

Дія роману відбувається у Новій Зеландії у часи "золотої лихоманки" в 1866 році і пов'язана із загадковим убивством. За словами голови журі Роберта Макфарлейна, роман Каттон чудовий у своїй структурній складності, надзвичайно захопливий і точно зображує світ наживи та полювання за грошима.

Сама ж письменниця на церемонії вручення премії сказала, що її роман виявився "кошмаром для видавців" через його великий обсяг.

Букерівською премією нагороджують англомовних письменників з країн Співдружності націй, Ірландії і Зімбабве. Але, як підтвердили організатори, вже з 2014 року в цьому літературному конкурсі зможуть брати участь англомовні автори з усіх куточків світу.

Нобелівську премію з літератури-2013 отримала канадська письменниця Еліс Мунро (Alice Munro).

Мунро - перший в історії канадський письменник, який отримав Нобелівку; рідна для неї мова - англійська. Крім того, вона 13-та жінка-лауреат в історії літературної премії. У 2009 році Мунро стала лауреатом іншої престижної міжнародної нагороди - Міжнародного «Букера».

Прозу Еліс Мунро порівнюють з чеховської. В її коротких творах, як і в оповіданнях російського класика, сюжет вторинний, важлива глибина переживань героїв, точніше - героїнь, так як письменниця пише в основному про жіночі долі.

Влітку 2013 року 82-річна Мунро оголосила, що йде з літератури: збірка оповідань «Дороге життя» (Dear Life), що вийшла восени 2012 року, має стати її останньою книгою.

Дослідницька компанія GfK Ukraine і національний оператор мобільного зв’язку “Київстар” представили результати дослідження “Читання книг в Україні”.

У всеукраїнському опитуванні взяли участь 1000 респондентів по всій країні , вік - від 15 до 59 років (економічно найактивніша вікова група). Дослідження проводилося влітку 2013 року. Зріз показав, що 51% дорослих прочитали, як мінімум, одну книгу протягом останніх трьох місяців, 57% дітей, віком до 15 років, за літо прочитали принаймні одну книгу, яку не охоплює шкільна програма.

В даний час 30% дорослих читачів мають досвід читання книг на електронних носіях, але друкована книга залишається вибором №1. За даними дослідження, 13% українців у віці 15-59 років читали протягом 3-х місяців книги в електронному вигляді, але тільки 1% купували.

Головною причиною, чому вони не читають, українці вказують відсутність часу для цього - 38%. Майже половина респондентів відзначають, що читають рідше, ніж хотіли б.

Серед куплених книг стало більше художньої та дитячої літератури і менше наукової, навчальної та довідкової літератури: у 2008 році частка художньої літератури становила 41% порівняно з 18% наукової, тоді як в 2013 році вона становить 52% порівняно з 5% наукової.

Серед найпопулярніших жанрів літератури - сучасні детективи і любовні романи, твори, написані раніше 50-х років ХХ століття, сучасні історико-пригодницькі романи і прикладна література. Водночас, як поінформував Гліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine, в Україні немає жодного вітчизняного сучасного письменника, якого б знала хоча б половина українців. Серед сучасних українських письменників, яких опитані респонденти знають хоча б по імені, на першому місці - Ліна Костенко (знають 42%), далі - Ірена Карпа (15%), Василь Шкляр (12%) і Марія Матіос (10%). Однією з причин, чому українські автори є невідомими для читача -- це слабке просування бренду автора на книжковому ринку держави.

З’ясувалося, що українці не люблять читати рідною мовою: лише 25% опитаних віддають перевагу українському слову над всіма іншими.

Здивували й гендерні результати: зріз показав, що жінки в Україні читають майже удвічі більше, ніж чоловіки. Провиною такому розподілу, на думку організаторів опитування, є переважаючий відсоток жіночого населення з вищою освітою.

У Мистецькому Арсеналі 19-22 вересня львівський Український Католицький Університет представить свої останні досягнення в галузі освіти. Протягом 4-х Днів Львова у Києві тут будуть транслюватися найсучасніші програми навчання з ІТ-менеджменту.

Також УКУ привезе макет прозорої бібліотеки, яка буде збудована на території нового сучасного студентського містечка, що на вул. Стрийській. Зовні можна буде спостерігати за роботою всередині читалень, зсередини повністю буде видно вулиці та парк. Так УКУ хоче показати, що він є абсолютно відкритий для всіх. Це буде публічна, а не лише студентська бібліотека.

У Великобританії відкрилась найбільша в Європі бібліотека. Площа храму знань, побудованого в Бірмінгемі, становить 35 тисяч квадратних метрів. Загальна довжина полиць склала 24 кілометри, в бібліотеці зберігатимуться більше 1,5 млн. книг.

Затиснута між житловим кварталом 1930-х років і будівлею театру 1960-х років нова бібліотека Бірмінгема виходить на одну з трьох площ - площу Сторіччя. Будова складається з чотирьох прямокутних компонентів, розташованих у шаховому порядку, завдяки чому створюються різні навіси і тераси. Дизайн фасаду будівлі немов натякає на ювелірний квартал міста: філігранні металеві кільця складаються в візерунок на золотому, срібному і скляному тлі. Всередині, в читальних залах на середньому рівні бібліотеки, ці кільця створюють справжній малюнок з тіней. Перехід між поверхами бібліотеки дуже пологий, що дозволяє відвідувачам спускатися у відділ художньої літератури, потім ще нижче, в дитячу бібліотеку і, нарешті, в самий низ - у музичну секцію. Останній рівень простягається під площею Сторіччя, на ньому архітектори створили затонулий амфітеатр. Будівля висотою в 10 поверхів увінчана золотою ротондою, в якій розташується Шекспірівський меморіальний зал – відновлена вікторіанська кімната 1882 р. для читання.

На будівництво бібліотеки було витрачено майже 290 мільйонів доларів. Роботи велися з 2010 по 2013 рік.

У Києві відкрили безкоштовну бібліотеку з більше ніж двома сотнями англомовних видань. Книги з економіки, політології, класична західна література та культові сучасні романи доступні всім бажаючим безкоштовно за адресою Костянтинівська 21 (вільний простір Freud House).

"Книжки можна читати у вільному просторі, брати у парк чи додому. Єдина умова – це повернути книгу назад до бібліотеки для інших читачів" , - розповів один з ініціаторів створення бібліотеки Дмитро Раімов.

За його словами, пізніше бібліотека поповниться багаторічною підшивкою журналу "The Economist", посібниками з журналістики та PR.

Нещодавно відбулося засідання Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди „Сад божественних пісень” за 2013 рік. Комітет отримав понад двісті подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Зокрема, кандидатури Рауля Чілачави та Іманта Аузіня на здобуття премії висунула міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка нині об’єднує 48 українських і зарубіжних письменників, журналістів та науковців (керівник – Сергій Дзюба).

Цьогорічними лауреатами стали: 1. Грузинський та український письменник, перекладач, науковець, дипломат Рауль Чілачава (м. Київ) – за визначний внесок в українську літературу;

2. Письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Луганськ) – за поетичні книги «Ми йдемо» та «Білі кімнатні рослини»;

3. Письменник Павло Вольвач (м. Київ) – за творення поетичного образу героя сучасності;

4. Мовознавець, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дійсний член Академії наук вищої освіти України і Болгарської академії наук та мистецтв Юрій Мосенкіс (м. Київ) – за внесок у дослідження проблеми походження української мови та інтерпретацію стародавніх текстів;

5. Латиський письменник, перекладач Імант Аузінь (м. Рига) – за значний внесок в пропаганду української літератури в Латвії;

6. Польський письменник, головний редактор журналу «Люблін. Культура і суспільство» Збігнєв Владзімєж Фрончек (м. Люблін) – за багатолітнє й успішне проведення міжнаціональної політики засобами культури;

7. Письменниця Інга Крукаускене (м. Вільнюс) – за подвижницьку літературну діяльність та створення позитивного іміджу України в Литві;

8. Шведський перекладач Сігвард Ліндквіст (посмертно) (м. Йонкопінг ) – за творчі здобутки, в яких поєдналася любов до України і поезії;

9. Голова-засновник Благодійного фонду наукових досліджень історичного середовища «ФоНДІС», депутат Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв – за значну меценатську діяльність, зокрема підтримку літературно-мистецьких проектів радіо «Новий Чернігів».

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» — заснована 1 березня 2005 року громадською організацією «Чернігівський інтелектуальний центр» та Волинським товариством «Світязь» за сприянням Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів.

На Заході стає дедалі популярнішим жанр фанфікшн – власноручне пере- та дописування світових бестселерів. Коли дочитана улюблена книжка, у якій персонажі поводилися не зовсім так, як очікувалося, фінал надто сумний можна створити власний варіант розвитку подій.

Західний читач не комплексує, замахуючись навіть на визнаний літературний шедевр: це перетворилося з тренду на норму, а в інтернеті є цілі спільноти, де активні аматори-дописувачі кидають виклик професійним авторам, створюючи численні варіації на теми світових бестселерів. Мистецька цінність таких текстів невисока, тож здебільшого вони функціонують за принципом споживання в замкненій системі. Автори читають та обговорюють одне одного. Утім, це типова риса тусовок літераторів-початківців як в інтернеті, так і поза ним. Особливість таких клубів (фендомів) полягає у, так би мовити, профільності: на одному сайті осіли потеромани, на іншому – фани вампірських саг чи зібрання творів Толкіна. І наввипередки тренуються у варіаціях.

Одним із засадничих принципів фанфікшну є некомерційність: саме за таких умов шанувальники можуть гратися з улюбленим текстом, не порушуючи авторських прав.

Цей жанр набуває популярності й на російськомовних теренах. Українці поки що власного масштабного ресурсу не мають. У нас значно популярніші спільноти аматорів-оригіналів.

Оргкомітет ЮНЕСКО ухвалив рішення про вибір чергової столиці книги. «Всесвітнею столицею книги» в 2015 році стане південнокорейське місто Інчхон у Республіці Корея. Організація відзначила високий рівень програми південнокорейського міста з популяризації культури читання серед молоді та вразливих груп населення.

Інчхон став 15-ю Всесвітньою столицею книги. Нагадаємо, що в 2013 році це звання носить Бангкок (Таїланд), а в 2014 році книжковою столицею буде Порт-Харкорт (Нігерія). Раніше столицями книжки визнавалися Мадрид (Іспанія), Олександрія (Єгипет), Нью-Делі (Індія), Антверпен (Бельгія), Монреаль (Канада), Турин (Італія), Богота (Колумбія), Амстердам (Нідерланди), Бейрут (Ліван), Любляна (Словенія), Буенос-Айрес (Аргентина) і Єреван (Вірменія).

Більше п’яти тисяч іспанських публічних бібліотек почнуть з січня 2014 видавати своїм читачам електронні книги. На першому етапі реалізації нововведення Міністерство освіти, культури та спорту набуде близько 200 тисяч ліцензій на праці 1.500 авторів на загальну суму 2,064 мільйона євро. Перший каталог електронних версій літературних творів буде включати як оригінальні тексти іспанською, так і перекладені з деяких інших мов.

«Ми хочемо сформувати книжковий фонд, яким зможуть користуватися всі, – сказав голова сектора бібліотечного планування Міністерства Алехандро Каррьона. – Це стане ядром для подальшого розвитку бази літератури, доступної для всіх і кожного на легальній основі. Сьогодні, як стверджують дані опитувань, дві третини читачів користуються електронними книгами, викачаними з Інтернету з порушеннями авторських прав».

Книги будуть видаватися читачам, які заповнили на веб-сторінках бібліотек віртуальні облікові картки. Користувачі зможуть завантажувати тексти на свої комп’ютери, смартфони або читати через Інтернет в режимі он-лайн.

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України запрошує до громадського обговорення положень проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації».

Дані законодавчі зміни розміщені на веб-сайті Держінформнауки.

Документ пропонує визначити деякі терміни та уточнити певні формулювання. Наприклад, законопроект пропонує визначення таких понять як база даних і база знань, електронна демократія, електронна економіка та електронна комерція. Пропонується визначення до понять електронна культура, електронна медицина і освіта. Чітко виписується поняття інформатизації, інформаційної інфраструктури, інформаційної технології, продукту і ресурсу. Йдеться навіть про інформаційний суверенітет держави. Також проектом пропонується чіткіше окреслити головну мету та основні завдання Національної програми інформатизації, внести зміни в частині впорядкування розроблення та реалізації ІКТ-проектів.

Головний приз літературного фестивалю “Дні німецькомовної літератури” в австрійському Клаґенфурті отримала письменниця українського походження - Катя Петровська.

43-річна Петровська підкорила журі своїм твором “Можливо Естер” (“Vielleicht Esther”). У ньому йдеться про рідне місто авторки – Київ – у часи Другої світової війни, вигнання та винищення українських євреїв 1941 року на прикладі прабабусі. Письменниця оповідає трагічну історію від імені правнучки. Журі вразив спокійний і проникливий стиль авторки, підсилений історичними фактами. “За” твір Петровської проголосували майже одностайно.

“Чудово, сильно, вільно й легко зітканий текст”, – так пояснили своє рішення члени журі.

Катя Петровська народилася 1970 року в Києві. Після атомної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році вона покинула батьківщину, вивчала літературознавство в Естонії, навчалась у США й 1998 року захистила дисертацію в Москві. Від 1999 року авторка мешкає в Берліні та працює журналісткою. Її перша книжка має побачити світ у березні 2014 року.

Премія імені Інґеборґ Бахман, яку щорічно вручають у Клаґенфурті, вважається однією з найпрестижніших літературних відзнак у німецькомовних країнах. Її заснували в 1976 році на честь відомої поетеси Інґеборґ Бахман (1926-1973), уродженки цього австрійського міста.

13 липня 2013 року Трафальгарська площа в Лондоні перетвориться на величезний читальний зал. Відомі письменники та інші знаменитості будуть читати з великою сцени, на якій буде встановлено гігантський інтерактивний екран. До акції приєднаються тисячі дітей. Захід організовано газетою Evening Standard і групою NOOK. Газета почала кампанію «Get London Rea» два роки тому, коли були оприлюднені факти про те, що майже кожний п'ятий 11-річний лондонський школяр, закінчивши початкову школу, не вміє читати і писати. «Get London Reading» отримало велику підтримку, в т.ч. і матеріальну (£500000).

За спеціальною програмою було підготовлено і відправлено до шкіл біля 700 волонтерів. Компанія Barnes & Noble надала волонтерам безкоштовно тисячу букридерів Nook,в кожному з яких - дитяча класика і бестселери.

В школі St Mary's in Battersea було проведено свого роду репетицію масових читань: лондонський мер Борис Джонсон читав школярам повість Кеннета Грема "Вітер у вербах», а власник газет The Independent і The Evening Standard Євген Лебедєв - «Велетня-егоїста» Оскара Уайльда.

Акцію підтримали ЗМІ, лондонська муніципальна влада, британські видавці HarperCollins, Random House, Penguin та ін. «Упевнений, лондонці тепло зустрінуть ініціативу, прийдуть на Трафальгарську площу разом з дітьми та візьмуть участь у цьому фантастичному святі читання», - заявив Борис Джонсон.

Уряд автономії Андалусія (ІспанІя) розробив проект закону, згідно з яким ПДВ, сплачений жителями цього регіону при купівлі книг, картин, квитків у кіно, театр і т.п., може бути зарахований у погашення частини прибуткового податку з фізичних осіб (IRPF), який виплачується щорічно.

Автономне співтовариство, яким керує Хосе Антоніо Гріньян - перше в Іспанії, яке виступає з подібною ініціативою.

«Ми вважаємо,що підвищення культурного рівня, розширення кругозору та ерудиції, зростання освіченості - все це є базовими складовими для виходу суспільства з кризи, - сказав на одній з прес-конференцій Гріньян.- Культура - це мотор економіки, генератор зайнятості населення та поліпшення його матеріального становища. Підвищення податків, що відбулося в січні поточного року, стало сильним ударом по культурі, і позбавило більшу частину жителів можливості рости інтелектуально».

Сьогодні – щорічний День блоґера. Історія свята ведеться з 2004 року. Тоді 500 людей із понад 40 країн об’єдналися й стали відзначати це свято як символ дружніх стосунків між мережевими блоґерами.

У цей день світова інтернет-спільнота заявляє про підтримку блоґерів, обстоюючи ідеали свободи слова, чесності та рівності. 14 червня 2007 року кожен користувач Всесвітньої мережі, що має свій блоґ, опублікував у ньому коротке повідомлення про солідарність між усіма блоґерами.

ЛітАкцент зазначає, що не варто плутати День блоґера із Днем блоґу (оригінальна назва – Blog Day), що відзначається 31 серпня.

На вихідних у парку Шевченка (м. Київ) запрацювала перша вулична бібліотека. Активні шанувальники мають можливість приносити свої вже прочитані книги, а також обмінювати їх на ті, що сподобаються. облаштована бібліотека у вигляді двох великих "шпаківень" на ніжках. Замість віконця для птахів - прозорі дверцята, всередині - книги. Самі бокси для книг дуже яскраві - їх оздоблювали художники.

Одну з шпаківень розмістили на дитячому майданчику, іншу - поруч з туристичним трамвайчиком. "Таку форму для бібліотеки ми обрали невипадково. Схожі "шпаківні " стоять у парках Європи: з них і вирішили взяти приклад", - розповів один з організаторів «бібліотеки-шпаківні» Олег Баклажов.

Зараз у двох "шпаківнях" вже лежить близько 50 книжок. Серед них, наприклад, абсолютно нові видання "Бідних людей" Федора Достоєвського, "Анни Кареніної" Льва Толстого, збірки віршів, дитячі казки, страшилки Стівена Кінга, багато детективів у м'яких палітурках і товстих книжок сучасної фантастики в яскравих обкладинках.

За словами організаторів, облаштування "шпаківень " в інших парках міста поки що не планується, але, якщо ідея припаде до душі киянам, вони самі зможуть її підтримати і створити бібліотеки в улюблених місцях відпочинку .

Нобелівський комітет визначився з попереднім «коротким списком» претендентів на Нобелівську премію з літератури цього року. П'ятеро кандидатів вже відібрано.

За традицією імена претендентів на «нобелівку» з літератури не розголошуються, але в блозі Петера Енглунда (секретаря Шведської академії) можливі фігури вже обговорювалися. По-перше, було озвучена, що лонг-лист 2013-го року налічував 210 імен. Хто стане нобелівським лауреатом у галузі літератури в 2013-му р., буде оголошено в листопаді.

Нагадаємо, в минулому 2012-му р. Нобелівську премію отримав китайський письменник Мо Янь.