Бібліотечному фахівцю

В Україні 5-6 березня відбудеться 25-годинний марафон "Голоси поетів заради голосів дітей".

«5 березня в Україні розпочнеться поетичний онлайн-марафон “Голоси поетів заради голосів дітей”. Він безперервно триватиме у прямому ефірі 25 годин і буде зафіксований у Національному реєстрі рекордів України як найдовший поетичний онлайн-марафон. Участь у заході візьмуть понад 120 поетів з усієї України. Зокрема, серед учасників Юрій Андрухович, Мар’яна Савка, Галина Крук, Олександр Ірванець, Світлана Поваляєва, Сергій “Колос” Мартинюк, Микола Кулініч, Юрій Строкань, Павло Коробчук, Василь Мулік, Євгенія Чуприна, Світлана Дідух-Романенко. Також до марафону долучаться відомі українські актори, музиканти, митці, журналісти, громадські діячі», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, під час марафону відбудеться збір коштів для благодійного фонду “Голоси дітей”, що допомагає дітям подолати травми війни. Кошти буде спрямовано на надання психологічної та психосоціальної підтримки для 50 дітей, які проживають поблизу лінії фронту, через арт-терапію та індивідуальну роботу з психологом впродовж шести місяців. Наразі на ці потреби необхідно зібрати 300 тис. грн.

Ініціатори заходу — поет Тетяна Власова та Літературна агенція OVO. Власова і письменник Павло Матюша стануть ведучими марафону.

подати заявку на участь у марафоні поети можуть, заповнивши форму реєстрації: https://cutt.ly/ZPazaHF

Детальна інформація - на сторінці марафону: https://www.facebook.com/events/1112293719312036

Бібліотека імені Джона Маккейна у Дніпрі отримала нове книжкове поповнення з США.

До бібліотеки надійшли майже 3 тисячі примірників різної літератури з колекції професора Володимира Пилишенка. Книжки, що надійшли до бібліотеки, збирала делегація з представників мерії Дніпра влітку 2021-го року під час візиту до США.

«Це була цікава робота. Відібрали багато примірників, виданих в Україні до 1917 року, в Українській Народній Республіці, в еміграції. Тобто це та література, яка не могла бути в Українській РСР, оскільки за неї можна було отримати строк. Ці книжки — важливі для розуміння української історії, еміграції. І символічно, що вони надійшли до бібліотеки у роковини смерті Володимира Пилишенка», – зазначив секретар Дніпровської міської ради Олександр Санжара.

Він повідомив, що серед відібраних видань є спогади ветеранів визвольних змагань, праці всесвітньовідомих істориків і лідерів суспільної думки минулого, художня література діаспорних класиків і українські переклади всесвітньовідомих авторів, мистецькі альбоми та енциклопедичні видання.

За словами наукового співробітника-консультанта КП «Музей історії Дніпра» Олега Репана, у цій партії літератури з-поміж іншого є англомовні видання з історії та культури України, книжки з таборів переміщених українців: «Також є й унікальні книги на івриті, видані на початку ХХ століття. Звертатимемося до наших колег, щоб розібратися про що ця література. Є книги зі свідченнями наших земляків про Голодомор».

За словами директорки департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання міської ради Дар’ї Білої, Володимир Пилишенко у віці 84 років приїжджав із США до Дніпра, щоб особисто подивитися і обрати місце, куди ж саме переїдуть його книги. Потім відправляли йому дизайн бібліотеки, як вона виглядатиме. «Він ретельно відбирав книги зі своєї колекції, які переїхали до нас у першій партії. І говорив, що він дарує не лише книги, а й свою душу», — додала вона.

Володимир (Мірко) Пилишенко — американський професор українського походження, архітектор, графік, архівіст, бізнесмен і філантроп, діяч української діаспори.

На сьогодні програмою єПідтримка скористались вже понад 8,6 млн українців. Загалом з початку запуску програми на картки українців перераховано 8,6 млрд грн, а 3 млрд грн з отриманих коштів громадяни вже витратили.

Безумовним лідером за витратами коштів, які громадяни отримали за вакцинацію, є придбання книжок. Менш ніж за два місяці українці купили книжок на 1 млрд грн. Це суттєва підтримка для видавничого бізнесу.

Серед найпопулярніших видів витрат:

книжкові магазини – 1 млрд грн;

кінотеатри – 658 млн грн;

театри, концерти та розважальні послуги – 341 млн грн.

PEN America та генеральний директор видавництва Penguin Random House Маркус Доле створюють фонд для боротьби з цензурою.

Фонд створюють, «щоб у реальному часі боротися зі загрозами свободі слова, що зростають, та створити дискурс в громадах по всій країні», — зазначають у PEN America. Фонд матиме назву Dohle Book Defense Fund, його створення присвячене до сторіччя літературної організації. Маркус Доле, генеральний директор Penguin Random House, особисто пожертвує щонайменше 500 000 доларів організації PEN America для боротьби з забороною літератури у Сполучених Штатах, оскільки він має довгу історію співпраці із PEN America, працюючи в раді опікунів організації з 2016 року та виконуючи функції виконавчого віцепрезидента ради.

«Ми маємо справу з новими проблемами та заборонами щотижня, і ці зусилля заплутані в більш масштабній політичній битві за наративи, доступні в цій країні», – зазначила Сюзанна Носсель, генеральна директорка PEN America. «З огляду на його минуле, Маркус глибоко налаштований на темні сторони, які ховаються суспільстві, і на те, як все може швидко змінитися. За його підтримки PEN America готовий продовжити боротьбу за підтримку та захист ролі книжки в суспільстві», — додала вона.

Кошти з фонду використовуватимуться для стимулювання ініціатив PEN America щодо освіти громадськості, партнерства з місцевими громадськими групами для захисту від цензури, відстеження, викриття нападів на книжки та скасування ідеї, що законодавчі органи штатів мають впливати на те, що відбувається в шкільних класах.

Маркус Доле зазначив про сплеск цензури у США для The New York Times, що це «небезпечно. Це немислимо. І це дуже терміново, це пов’язано з майбутнім нашої демократії».

Він сподівається, його приклад наслідуватимуть, зробивши пожертвування до щойно створеного фонду, який надаватиме підтримку громадам, де з книжками виникають проблеми.

Нагадаємо, останнім часом у США заявляють про цензуру щодо книжок у школах. Там спостерігається сплеск звернень батьків, активістів і законодавців, які вимагають вилучити певні книжки зі шкіл, проблеми, які традиційно обмежувалися засіданнями шкільної ради, переносять в політичну сферу. У Флориді створили законопроєкт, що обмежує книжки на такі теми, як сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність, а губернатори Техасу та Південної Кароліни доручили освітянам викорінити те, що вони називають порнографічним матеріалом у шкільних бібліотеках. Зокрема, на початку 2022-го року в низці шкіл виключили комікс про Голокост зі шкільної програми.

Напередодні Міжнародного дня дарування книг відбувся розіграш книг від Österreichisches Kulturforum Kiew / Австрійський культурний форум у Києві.

До комплекту увійшли книги:

1. Сюзанна Шолль. Емма мовчить. 2016 рік

2. Кароліна Шутті.Колись я бігала босоніж по м'якій траві. 2021 рік.

3. Франц Кафка. Зниклий безвісти. 2009 рік.

4. ІНҐЕБОРҐ БАХМАН. Синхрон. 2016 рік.

5. Петер Маріус Гуемер. Зрошення пустелі.

6. Антологія сучасної австрійської поезії. 2016 рік

Майже 200 бібліотек підписалось на розіграш книг. Перемогу ж здобула Публічна бібліотека Тульчинської міської ради, Вінницької області.

Вітаюємо @Наталія Погребняк!!!

Цьогорічну Міжнародну літературну нагороду імені всесвітньо відомого італійця Франческо Петрарки за визначну творчу діяльність і популяризацію літератури, мистецтва, культури нещодавно отримали відомі поети, прозаїки, перекладачі, митці та міжнародні громадські діячі з різних держав:

Надія Бойко (Україна, м. Львів), Генріх Дік (Німеччина), Princess Lovelyn Eyo (Принцеса Ловелін Ейо, Нігерія), Михайло Ананов (Грузія), Айнур Кумарханова (Казахстан), Сагин Бєркіналієва (Киргизія), Марина Ламбертц-Симонова (Німеччина), Агшин Алієв (Азербайджан), Олена Фільштинська (США), Тетяна Одинокова (Ізраїль), Карина і Олександр Апаринови (Україна, м. Одеса).

Ці творчі особистості стали переможцями Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна). Такі яскраві поетичні фестивалі проводяться щороку, а організатор чудового дійства – Міжнародна Академія «ЛIК» (Німеччина), яка нині об’єднує діячів літератури, мистецтв та комунікацій із багатьох країн. Її очолює поет, прозаїк та мистецтвознавець Олена Ананьєва.

В Україні на інтернет-аукціоні Violity продали стародрук Івана Федорова «Новий Завіт з Псалтирем» 1580-го року за 420 001 гривню.

Книга об’єднує Псалтир із Новим Завітом – чотири Євангелії від Матфея, Марка, Луки, Іоанна, Апостольські діяння та послання і Псалтир.

До початку аукціону спеціалісти проводили наукову атрибуцію в Музеї книги та друкарства України, посторінково звіряючи з примірником цього видання з Національної бібліотеки імені Вернадського.

У науковій довідці Музею книги та друкарства України повідомляють, що в Україні залишилися 15 примірників стародруку. Загалом відомо про 83 книги та шість фрагментів у наукових колекціях світу.

У коментарях продавчиня повідомила, що «Новий Завіт з Псалтирем» купила в приватного колекціонера.

Професорка національного університету «Острозька академія» Жанна Янковська прокоментувала Суспільному, що «Новий Завіт з Псалтирем» компонував сам Іван Федоров. Книга належить до перших друків в Україні.

«Насправді видання – дуже унікальне. Це період, коли Іван Федоров переїхав до Острога і готував Острозьку Біблію, що вийшла через рік – 1581-го. Над нею працювали довго, тому «Новий Завіт з Псалтирем» став ніби перехідним етапом до видання самої Біблії», – розповіла Жанна Янковська.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 70 держав світу, визначила нагороджених міжнародною патріотичною медаллю Олександра Довженка за 2022 рік:

Письменниця Світлана Талан (м. Сєвєродонецьк Луганської обл.) – за високохудожні романи «Де живе свобода» та «Де живе свобода. Її полиновий присмак», спрямовані на духовне та патріотичне виховання молоді;

Співачка Квітка Цісик (США) – за великий внесок в українське і світове мистецтво

Ми як представники культури: письменники, митці, артисти, художники, науковці – звертаємось до світових лідерів із закликом до миру.

Сьогодні Україна як ніколи потребує миру. Накопичення російських військових навколо кордонів європейської держави; постійні розмови, що війна розпочнеться ледь не завтра – викликають у нас, як і у всіх українців, тривогу.

Тому ми закликаємо всіх світових лідерів зробити все залежне, щоб українська держава та її народ перебували в спокої. Росію, в свою чергу, – закликаємо негайно відвести війська. Адже ваші лідери кажуть, що вони за мир – тож доведіть це. Демократичний Захід просимо надати фінансову допомогу та зброю задля оборони. Впевнені, що жити в мирному світі – пріоритет і для вас, і для нас.

Вся історія України довела, що ми – миролюбна країна, яка тільки розквітає, коли живе в мирі з сусідами.

Зрозумійте, коли грає музика, чи демонструється фільм, чи свою картину малює художник – гуркіт гармат не може пасувати такій роботі. Ми хочемо, щоб українці мирно відвідували театри, ходили в музеї, читали книжки, дивились фільми. І працювали врешті-решт на своїй улюбленій роботі.

У ваших силах це зробити реальністю. Але діяти треба негайно.

Звернення підписали, зокрема диригентка Оксана Линів, історик Ярослав Грицак, художник Іван Марчук, солістка гурту GO-А Катерина Павленко, письменниця Ірена Карпа, режисери Сергій Лозниця та Олег Сенцов, актор Данієль Ольбрихський, генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, культурогог Тарас Возняк, письменник Сергій Жадан, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та інші.

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА – присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій.

Вчена рада Національного університету “Києво-Могилянська академія” присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку “Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries” (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація та наш офіційний партнер ‒ Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» запрошують взяти участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення», яка відбудеться 7-8 квітня 2022 р. у змішаному форматі.

Цільова аудиторія: керівники та провідні фахівці бібліотек, інформаційних, освітніх та соціокультурних установ, усі зацікавлені у розвитку бібліотек.

Організатори Конференції: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Тематика Конференції:

Стратегічне управління: сучасні підходи та інструменти

Візія, цінності та місія сучасної бібліотеки

Визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки

Розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки

Моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки

Статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки

Компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління

Розвиток персоналу бібліотеки як стратегічний пріоритет

Детальніше тут: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2022/04/07/3490/-/iii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-stratehii-rozvytku-bibliotek-vid-idei-do-vtilennia-7-8-kvitnia-2022-r

ЧІКАГО — Асоціація публічних бібліотек (PLA) присудила тридцять (30) стипендій професіоналам і студентам публічних бібліотек для участі в конференції PLA 2022 , яка відбудеться 23–25 березня в Портленді, штат Орегон. Стипендії розподілялися між трьома категоріями: стипендії бібліотечному персоналу на початку кар’єри, стипендії бібліотечному персоналу, які працюють як волонтери і стипендії студентам бібліотечних факультетів ВНЗ. Кожна стипендія включає безкоштовну реєстрацію на конференції, один рік членства в ALA і PLA, а також стипендію в розмірі 500 доларів на проїзд та проживання.

Конференція PLA, що проводиться раз на два роки, є головною подією для публічних бібліотек. Конференція збирає тисячі бібліотекарів, допоміжний персонал бібліотек, опікунів, друзів бібліотек з усієї країни та всього світу. Конференція PLA 2022 відбудеться 23–25 березня в Портленді, штат Орегон.

Асоціація публічних бібліотек (PLA) є найбільшою асоціацією, яка займається підтримкою унікальних і мінливих потреб фахівців публічних бібліотек. Заснована в 1944 році, PLA обслуговує майже 10 000 членів з великих і малих публічних бібліотеках у Сполучених Штатах і Канаді. PLA прагне допомогти своїм членам сформувати важливий інститут публічних бібліотек, виступаючи незамінним союзником для керівників публічних бібліотек.

Організатори скасували проведення книжкового ярмарку у Лейпцизі у 2022 році через численні відмови експонентів брати в ньому участь. Як пише chytomo.com, про це повідомили на офіційному сайті ярмарку.

Відмови видавців спричинила пандемія коронавірусу.

«На жаль, через непрості обставини пандемії багато експонентів наразі не можуть надійно спланувати такий великий публічний захід. Це призвело до багатьох скасувань у короткий термін. Тому ми з важким серцем вирішили не проводити Лейпцизький книжковий ярмарок. Це скасування пов’язане з особливим характером виміру події, воно не поширюється на інші торговельні ярмарки та конгреси в Leipziger Messe», — повідомив Мартін Буль-Вагнер, генеральний директор ярмарку.

Скасували не тільки основні заходи, але й серію супутніх подій під загальною назвою «Лейпциг читає», а також Manga-Comic-Con та ярмарок антикварної книги.

Події мали відбутися з 17 по 20 березня 2022 року. Через те, що часу до проведення ярмарку у звичному форматі лишалося обмаль, альтернативну онлайн-програму не запровадять.

Бізнесмен і засновник Microsoft Білл Гейтс випустить книгу під назвою “Як запобігти наступній пандемії” (How to Prevent the Next Pandemic). Як повідомляє suspilne.media, про це він розповів у своєму особистому блозі.

“Я вважаю, що пандемія COVID-19 може стати останньою”, – почав свій допис Гейтс.

Бізнесмен упевнений, що пандемію як явище необхідно повністю ліквідувати, оскільки це є серйозною загрозою людству. За словами підприємця, з перших днів спалаху COVID-19 він почав спілкуватися з експертами по боротьбі з інфекцією та зробив ряд висновків, на основі яких можна зібрати алгоритм щодо запобігання пандемії у майбутньому.

У книзі, як обіцяє Гейтс, викладено конкретні кроки щодо запобігання пандемії. Також у ній розповідається про уроки, які людство має отримати зі спалаху коронавірусу, про інновації, необхідні для порятунку життів, та інструменти для своєчасної зупинки поширення патогенів.

Водночас у книзі Гейтс перекаже свої бесіди з директором Національного інституту алергічних та інфекційних захворювань США Ентоні Фаучі та генеральним директором Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедросом Аданомом Гебреїсусом.

Реліз “Як запобігти наступній пандемії” заплановано на 3 травня. Книгу опублікує американське видавництво Knopf, але вона буде доступна читачам по всьому світу.

І це лише у 2020 році.

Незважаючи на те, що весь світ був добре обізнаний про те, яку шкоду завдав сектору культури COVID 19 у вигляді закриття кінотеатрів, театрів, концертних залів, скасування музичних фестивалів та арт-ярмарків тощо, загальна цифра виявилася приголомшливою. В одному лише 2020 році світовий сектор культури втратив у своїй валовій вартості (поняття, аналогічне капіталізації компаній у бізнесі) $750 млрд. Роботу в креативному секторі втратили 10 млн. осіб.

Про це стало відомо з оприлюдненої зараз доповіді ЮНЕСКО "Перетворення політики в галузі творчості" , де наголошується, що втрати виявилися набагато серйознішими, ніж передбачалося. Однак основна частина доповіді присвячена, як видно вже з її назви, не констатації цього факту, а рекомендаціям про те, як захистити у такій ситуації працівників цієї галузі. Зокрема, пропонується встановити мінімальний рівень заробітної плати у цій сфері, а також запровадити вищі пенсії та лікарняні для фрілансерів, які становлять значну частину творців культурного продукту.

У доповіді також наголошується на перекосі, який виник під час пандемії - у той час як доходи компаній, що розміщують в інтернеті цифровий культурний контент зросли, автори цього контенту не отримують за це свій відсоток, достатній для компенсації за відміну концертів та "живих" виступів. Тому автори доповіді закликають до розробки більш справедливої системи оплати у сфері культури.

Міністерство культури та інформаційної політики презентувало айдентику національної кампанії «Світ Сковороди». Вона стартувала рівно за 300 днів до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Мета цього масштабного проєкту — донести багатогранність образу видатного українця, відійти від стереотипного сприйняття Сковороди як лише «філософа з торбиною» та залучити українців до нового осмислення його спадку.

«Святкування 300-річчя Григорія Сковороди — одна з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року. Ми розпочинаємо за 300 днів до дня народження філософа, щоб дати можливість українцям повною мірою відчути глибину та важливість постаті Сковороди. Окрім власних заходів МКІП та Держмистецтв, ми закликаємо творчі спільноти по всій країні долучатися до світу Сковороди й разом перезавантажувати його сприйняття. Ми хочемо, аби українці пишалися, що саме Україна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи», - зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

В рамках проєкту відбудуться події в закладах освіти, культури, наукових установах, музеях. Серед запланованого: публікація деяких творів Сковороди або творів про нього за підтримки УІК, у співпраці з Держкіно відбудуться пітчинги на фільми та мультфільми. Крім того, заплановано проєкт в штаб-квартирі ЮНЕСКО, а Велика Реставрація охопить Сковородинівку. Адже це надзвичайно важливе місце для Григорія Савича. Також заплановано відбір проєктів за підтримки УКФ.

Айдентику національного проєкту «Світ Сковороди» розробив переможець мистецького конкурсу МКІП ― комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем. Брендбук проєкту доступний за лінком: bit.ly/skovoroda300

Міжнародна палата письменників та митців Іспанії відзначила відомих українських поетів, журналістів, перекладачів Тетяну і Сергія Дзюбу своїми почесними сертифікатами. Чернігівці стали «Всесвітніми Послами культури та літератури». Таке сильне враження справила велика міжнародна діяльність творчого подружжя українців, зокрема їхня книжка «Голоси двох поетів», яка побачила світ в Іспанії та Болівії іспанською й українською мовами. Ця збірка віршів не раз успішно перевидавалася в Європі і Південній Америці на прохання читачів. Сергій і Тетяна отримали три престижні нагороди в Іспанії (почесну медаль Мігеля де Сервантеса, премію миру і відзнаку «Кришталь»), а також – міжнародні творчі нагороди «Золотий кубок» в Еквадорі» і «Золоте перо» в Перу. І ось – нове визнання їхньої чудової культурної та літературної діяльності по всьому світу. Тепер популярне подружжя з Чернігова має право проводити імпрези і популяризувати книжки за участю Міжнародної палати письменників та митців Іспанії (м. Мадрид).

І ще одна приємна новина надійшла зі столиці Киргизстану – Бішкеку. Міжнародна Академія Поезії цієї країни нагородила Тетяну та Сергія Дзюбу своєю Почесною медаллю. Як відомо, українці стали академіками Академії Поезії в Киргизстані. Вийшла їхня чарівна книжка віршів «Веселка на віях» киргизькою та українською мовами. Поезії своїх друзів блискуче переклав видатний киргизький письменник Айдарбек Сарманбетов. Натомість Сергій Дзюба переклав і успішно видав в Україні його книжку прози «Людина без Батьківщини».

У 2021 році в Україну заборонили ввезення 291 російського пропагандистського видання, а список книжок, дозволених до ввезення, збільшили на 4140 видань. Про це повідомляється на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Переважна більшість книжок, заборонених до ввезення, видані на території Російської Федерації, 3 книжки та одна газета — на території ОРДЛО, 1 книжка — на тимчасово окупованій території Донецької області, 5 видань — на території України, 2 — на території Російської Федерації та України, 3 — на території тимчасово окупованої АР Крим.

Серед видавництв, що друкували ці книжки, — «Книжный мир» (27 видань), «Эксмо» (51 видання), «Яуза» та «Яуза-пресс» (27 видань), «Питер» (10 видань), «Издательство Русского Имперского Движения» (2 видання) та інші.

Кількість дозволених до ввезення видань збільшили на понад 4 тисячі. Станом на 4 лютого цього року у реєстрі видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення, є 21 820 книжок, а на початку 2021 року це число становило 17 тис. 680 видань. З повними переліками не рекомендованих і дозволених до ввезення видань можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, у 2020-му в Україну офіційно дозволили ввозити майже 3 тисячі назв російських книжок.

Як відомо, 2018 року установа дозволила ввезення в Україну майже 14,5 тис. російських книжок, а у 2019-му — 4,3 тис. Того ж року зросли штрафи за незаконне ввезення російських книжок.

В Таллінні у співпраці Конгресу українців Естонії, Спілки естонських письменників, талліннського Центру української культури, за сприяння Посольства Естонії в Україні відбулася презентація графічного роману “Діра” авторства художника Сергія Захарова Serg Zakharov. Переклад тексту естонською мовою здійснив Марек Літневський.

На заході були присутні посол України в Естонії Мар’яна Беца, секретар Посольства Леонід Третяк, голова естонської парламентської комісії із закордонних справ Марко Міхкельсон Marko Mihkelson.

“Діра” – напевно, найбільш влучна назва для книги, яка розповідає про події на окупованій російськими агресорами частині Донецької області – так званій ДНР. За словами автора книги, художника Сергія Захарова, його рідний Донецьк – донедавна сучасний, квітучий, сповнений життя – в окупації перетворилося на сповнене безнадії провінційне місто.

Жанр книги “Діра” визначено, як графічний роман – через малюнки автор подає своєрідний літопис початку окупації, розповідає про катівні “ДНР”, в одній з яких він був ув’язнений.

Книга видана в Україні за сприяння Міністерства інформаційної політики України та громадської організації “Українська ініціатива” (керівник Юрій Косенко). Перекладена вісьмома мовами з метою поширення правдивої інформації про російську агресію в Україні.

В Естонії планується безкоштовно поширювати її через бібліотеки, книгарні, різні інші заклади.

Комісією Міжнародної літературно-краєзнавчої Премії ім. Архипа Тесленка визначено лауреатів ІІІ-ї Премії ім. А. Тесленка, засновниками якої є Товариство “Опір Західної України” (м. Прага, Чеська Республіка) та Міжнародний незалежний чесько-український літературний часопис “Мандрівник”.

Протягом 2019-2020-го років лауреатами і дипломантами Премії ім. А. Тесленки стали різноманітні письменники і науковці з України та Словаччини, як от: Юлія Драгун (Закарпатська область), Іван Яцканин (Словацька Республіка), Лілія Стасюк (Хмельницький), Ольга Смольницька (Київ), Іван Дубінін (Черкаси), Микола Проців (Тернопільська область).

У 2021 році ІІІ Премією ім. А. Тесленка вирішено нагородити посмертно письменників-класиків, які привнесли собою і своєю творчістю здобутки у збереження, відновлення та популяризацію української мови і літератури в Україні і на еміґрації, за кордоном: ті автори, які друкувались в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. і до відбору яких долучились теж читачі-передплатники журналу “Мандрівник”.

Серед номінованих перемогу здобули: за кращий прозовий твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Богдана-Марія Світлик (1918-1948) за оповідання “Михайлик”; за кращий поетичний твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Іван Овечко (1920-2002) за вірш “Батьківщині” і окремою відзнакою головного редактора журналу “Мандрівник” за кращий твір, опублікований в журналі “Мандрівник у 2019-2021 рр. в номінації “вибір головного редактора” Василь Барка (1908-2003) за уривок вірша “Розлука до корабля”.

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheno-laureativ-mizhnarodnoi-premii-im-arkhypa-teslenka/