Бібліотечному фахівцю

Британський міжнародний журнал про сучасне мистецтво ArtReview опублікував свій щорічний рейтинг ста найвпливовіших персон в артсвіті “Power 100”.

Перше місце у рейтингу посів ERC-721 — стандарт токенів у мережі смарт-контрактів Ethereum.

На другому місці — антропологиня і авторка книги “Гриб на краю світу” про вплив людського втручання на екологію Анна Левенхаупт Цзін. Книга була відзначена премією Грегорі Бейтсона та Віктора Тернера.

Третє місце посів індонезійський артколектив Ruangrupa, який займається організацією майбутньої виставки сучасного мистецтва Documenta 15.

Четверте, п’яте та шосте місця в списку отримали художники Тістер Гейтс та Анне Імхоф і теоретик культури Фред Мотен відповідно.

До першої десятки рейтингу також увійшли мультимедіа-художниця Цао Фей, артколектив кінематографістів Karrabing Film Collective, художниця Керрі Мей Вімс та вчені-автори робіт про альтернативні соціальні та економічні організації Девід Гребер і Девід Венгроу.

З повним списком Power 100 ArtReview 2021 можна ознайомитися за посиланням: https://artreview.com/power-100/

«Бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику – 14,5 млрд грн. У тому числі субвенції – 1,8 млрд грн.

Окремі пункти:

- Вперше враховані видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки й розширення мережі Укрінформу, а також його мовлення за кордоном. Це сприятиме посиленню захисту суверенітету України – 631,2 млн грн.

- Збільшили фонд розвитку закладів загальнодержавного значення. Відповідно давши їм змогу збільшити та посилити якість діяльності. Загальна сума – 1,8 млрд грн.

- Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів – 1,1 млрд грн.

- Врахована субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (ЦКП) – 100 млн грн за рахунок субвенцій.

- Забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проектів – 703 млн грн.

- Фінансово посилена Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі – 335,5 млн грн.

- На діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – 17,2 млн грн.

- Цифровізація культури (фінансують вперше) – 40 млн грн.

Детальніше тут: https://www.facebook.com/MKIPUkraine/

МКІП презентувало аналітичний документ «Розвиток медіаграмотності в Україні». Він розроблений національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики у співпраці з ОБСЄ та громадською організацією «Інтерньюз-Україна».

Представлений документ містить аналіз стану медіаграмотності в Україні, найкращі міжнародні практики з цього питання, а також стратегічні цілі та завдання національного проєкту «Фільтр». У ньому також йдеться про найактуальніші інформаційні виклики.

«Одна з найважливіших ланок розвитку гуманітарної політики МКІП – саме розвиток медіаграмотності. Ця навичка має стати новою нормою суспільства 21-го століття. Стратегія з медіаграмотності, яку розробило МКІП разом з провідними експертами – не просто шлях до протидії інформаційним атакам з боку країни-агресора, а й вихід до масової просвіти громадян України. Вона є частиною масштабної стратегії з інформаційної безпеки України, погодженої з РНБО. Спростування фейків, критичне мислення, недовіра до сумнівних дописів у фейсбуці – основи, які повинні стати базовими серед населення», - зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

Ознайомитись з аналітичним матеріалом можна за посиланням: https://filter.mkip.gov.ua/wp-content/uploads/2021/11/231121_medialiteracy.pdf

Дослідженню героїчних сторінок історії національно-визвольних змагань України у ХХ ст. присвятив свою наукову та видавничу діяльність відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради нинішнього скликання Володимир В’ятрович. Нещодавно у видавництві «Наш формат» побачила світ його нова книга «Нотатки з кухні «переписування історії», яку автор презентував в Ужгороді, в Закарпатській ОУНБ ім.Ф.Потушняка

Окрім книжки В. В’ятрович презентував свій відеопроект «10 днів Незалежності» – серію фільмів, присвячених видатним історичним подіям України. В Ужгороді він представив фільм про Карпатську Україну. «Це моя спроба розказати про унікальну історію, яка сталася на Закарпатті. Її, на жаль, мало знають, не багато хто може оцінити її важливість», – сказав автор.

Присутні на презентації попросили В. В’ятровича поділитися враженнями від депутатської роботи. Він зізнався, що працювати у Верховній Раді йому відверто некомфортно. «Це найгірша Верховна Рада з 1990 року. За рівнем освіти, за рівнем свідомості. Страшно не коли багато опонентів, які мають іншу думку, а коли ти говориш з трибуни в «сіру масу». Таких людей у парламенті найбільше. На мою думку, є близько 80 народних депутатів, яких ми можемо назвати проукраїнськими. Десь стільки і ж проросійських, зокрема і в «Слузі народу». З рештою абсолютно неможливо дискутувати. Найстрашніше – це безликість депутатів, які не розуміють покладеної на них суспільством відповідальності».

У Сумах з’явиться власна краудфандингова платформа. Запустять її в онлайн-журналі ЦУКР. Це проєкт, що має допомагати людям збирати гроші на соціальні ініціативи. Вихідними платформу презентували. А також навчали майбутніх учасників в "Школі краудфандингу".

Сумчани, які пропонують проєкти для покращення життя в Сумах, зібралися в Конгрес-центрі Сумського держуніверситету. Ірина Варламова працює в обласній бібліотеці. Там, розповідає, втілюють проєкт, що потребує дофінансування. Хочуть придбати два комплекти спеціальної техніки. Її приблизна вартість – від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від виробника.

"Ми хочемо у співпраці з ЦУКР збирати гроші для системи тихої вечірки, яку можна буде використовувати в холі бібліотеки, щоб не порушувати тишу в бібліотеці. Ми будемо залучати кошти молоді, щоб кожен зрозумів, що це зроблено для них, і брали участь у проєктах, які будуть презентовані", - розповіла вона.

Аліса Лук’янова - голова обласної ради старшокласників. Дівчина має кілька ідей. Одна з них – оформлення сумських тролейбусів графіті. Це, говорить, потребує приблизно 8 тисяч гривень на один тролейбус.

"Краудфандинг – один із засобів залучення. Він новаційний, бо залучаються кошти не влади, а громади, якій це буде цікаво. Я в цьому ще не розбиралася, і сьогоднішній тренінг відкрив мені очі на те, наскільки це і легко, але й потребує внутрішнього ресурсу", - розповіла Аліса.

Перші проекти на сайті ЦУКРу з'являться в середині грудня, після того, як над ними закінчать працювати автори. Тоді ж оголосять набір наступних учасників.

4000 найкращих книг подарують навчальному центру Сухопутних військ «Десна» в межах програми просвіти в армії «ВІЙСЬКО ЧИТАЄ».

7 грудня о 15.00 відбудеться урочиста передача книг 169-му навчальному центру імені Я. Мудрого Сухопутних військ ЗСУ в межах всеукраїнської програми «Військо Читає». Програма створена і реалізується Громадською організацією «Реформація» у партнерстві з видавництвом «Наш Формат» за підтримки Генерального штабу ЗСУ.

У заході візьмуть участь запрошені спікери – ветерани війни, письменники, культурні діячі.

Простір української дитячої книги «БараБука» оголосив довгий список найкращих дитячих та підліткових книжок 2021 року.

Переможців рейтингу урочисто оголосять 15 грудня.

Список переможців рейтингу тут: https://www.barabooka.com.ua/

2,9 млрд людей – або 37% населення світу – ніколи не користувалися Інтернетом.

З цих 2,9 млрд 96% живуть у країнах, що розвиваються.

Кількість людей, які користуються Інтернетом, збільшилась до 4,9 млрд у 2021 році з приблизно 4,1 млрд у 2019 році.

Різкому зростанню кількості людей у мережі сприяли заходи, вжиті під час пандемії – повсюдні локдауни та закриття шкіл у поєднанні з потребою у доступі до новин, державних послуг, оновлень охорони здоров’я, електронної комерції та онлайн-банкінгу. Число користувачів Інтернету у всьому світі збільшилося більш ніж на 10% у перший рік пандемії – на сьогодні це найбільший річний приріст за десятиліття.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив перелік творів, допущених у другий тур конкурсу на здобуття премії 2022 року. Про це повідомляється на офіційному сайті відзнаки.

Література

Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця»;

Єшкілєв Володимир Львович. Романи «Унія» та «Каїн»;

Іздрик Юрій Романович. Книга поезій «Інші речі»; Нечитайло (Осока) Сергій Олександрович. Книга прози «Три лини для Марії»;

Пузій Володимир Костянтинович (Володимир Аренєв). Книга «Заклятий меч, або Голос крові»;

Сопронюк Артем Вікторович (Маркіян Камиш). Книга прози «Оформляндія. Чормет. Ряска»;

Херсонський Борис Григорович. Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було».

Із повним переліком тих, хто пройшов у другий тур в інших номінаціях, можна ознайомитись тут: http://www.knpu.gov.ua/?fbclid=IwAR0jAt3TY-rCjC1-kO97Dbd49-EnTT_7cSvo0MCtl5qo3rHI6qMg-LfJRM8

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Радою Європи спільно з Українським фондом «Благополуччя дітей» за сприяння Міністерства освіти і науки України в межах проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та розміщено на сайті Українського фонду «Благополуччя дітей» матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів. Інші матеріали проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Офісу Ради Європи в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

У Чернівцях премію імені Пауля Целана отримав письменник і журналіст Мирослав Лазарук.

У розпорядженні голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука сказано таке:

“Присудити обласну літературну премію імені Пауля Целана за новаторство, оригінальність у сучасній поезії, популяризацію кращих зразків літератури за 2021 рік із врученням диплома лауреата та грошової винагороди в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат Мирославові Лазаруку — поету, прозаїку, видавцю, директору Чернівецького обласного меморіального музею імені Володимира Івасюка”.

Мирослав Лазарук — багаторічний головний редактор “Буковинського журналу”, автор низки самобутніх книжок.

У публічну бібліотеку Бойсе штату Айдахо нещодавно повернули книжку, яку взяли ще у 1911 році. Де й у кого вона була весь цей час — невідомо.

Книжку «Нові хроніки Ребеки» Кейт Дуглас Віген передали до бібліотеки Гарден-Сіті, а там помітили, що на виданні є наклейка бібліотеки Бойсе. Де книжка перебувала ціле століття — незрозуміло.

«Нас цікавить її (книжки — ред.) історія. Чи то вона просто лежала в чийсь шухляді, чи то власник книжки помер, чи то хтось переїхав і залишив книжку? Ми ніколи це не дізнаємось, але можемо пофантазувати», — розповіла працівниця бібліотеки Енн Марі Мартін.

У бібліотеці кажуть, що книжка була втрачена у листопаді-грудні 1911 року, згадка про це є у документах закладу. У 1912 році бібліотека звітувала, що 159 книжок були зношені, шість — загублені (але за них повернули кошти), ще 13 залишаються у читачів, а 173 — зникли безвісти.

У бібліотеці також розповіли, що книжка у чудовому стані. «Нові хроніки Ребеки» на початку 20 століття коштували 1,5 долара. До 2019 року бібліотека Бойсе стягувала штраф за прострочені книги, тож якби він досі існував — за повернення книжки довелося б заплатити 800 доларів.

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Радою Європи спільно з Українським фондом «Благополуччя дітей» за сприяння Міністерства освіти і науки України в межах проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та розміщено на сайті Українського фонду «Благополуччя дітей» матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів. Інші матеріали проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Офісу Ради Європи в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

Пасажири, які літатимуть з Києва до Львова, зможуть наживо послухати сучасних українських поетів. Такий проєкт створила авіакомпанія Windrose.

“Поезія, що окриляє” – таку назву має проєкт, у рамках якого авіакомпанія запросила відомих митців зачитати улюблені українські вірші прямо на борту літака.

“З 22 до 26 листопада стати частинкою цього заходу зможуть власники квитків на певні рейси до Львова, Івано-Франківська, Дніпра і Харкова. Під час перельоту поезія пролунає у виконанні: Світлани Тарабарової, Юрія Андруховича, Павла Матюши, Наталії Валевської, Івана Малковича, Тетяни Власової, Дмитра Лазуткіна, Сергія Мартинюка, Катерини Бабкіної, Галини Крук та Світлани Дідух-Романенко” – йдеться у повідомленні.

Товариство українців у Фінляндії (Ukrainian Association in Finland) поповнило україномовну колекцію муніципальної бібліотеки Гельсінкі чотирма українськими книжками.

У Товаристві додали, що книжки мають велику популярність – їх відразу забрали читати.

Видавництво «Основи» відкрило книгарню у Києві на вулиці Липинського, 4б.

Концепт-стор поєднує формати книжкового магазину, винного бару та кав’ярні.

В ексклюзивному коментарі Читомо директорка «Основ» Дана Павличко розповіла, що книгарня такого формату – це її давня мрія:

«Ми хотіли відкрити таке місце, куди ми б хотіли ходити, місце нашої сили. Це концепт-стор, бар, кафе, культурний простір, тому культура в нас на першому місці».

Вона додала, що у концепт-сторі будуть доступними унікальні книжки, яких не продаватимуть в онлайн-магазині видавництва. Окрім ексклюзивних книжок, книгарня щомісяця пропонуватиме нові експозиції.

«На початку грудня відбудеться виставка у межах проєкту, що ми робимо спільно з фондом «Загорій», присвячена дитячій книжці «В пошуках сонячних днів», ― анонсувала Дана Павличко.

Кількість перекладів українських книжок постійно зростає: якщо у 2013 році їх було 48, то у 2020 році цифра сягнула позначки в 153 переклади. Це чудовий результат, який демонструє позитивну тенденцію в зацікавленості іноземців українською культурою. Тому suspilne.media вирішило нагадати читачам імена відомих українських письменників і письменниць, яких читають за кордоном, та через які світ знайомиться з автентикою нашої країни:

Таня Малярчук

Софія Андрухович

Олеся Яремчук

Романа Романишин і Андрій Лесів

Оксана Була

Андрій Курков

Оксана Забужко

Ірена Карпа

Тарас Прохасько

Юрій Винничук

Юрій Андрухович

Сергій Жадан

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/13-ukrainskykh-pysmennykiv-i-pysmennyts-iakykh-poliubliaiut-chytaty-za-kordonom-versiia-suspilne-media/

Фламандська бібліотека Bib de Lettertuin у Волюве-сен-П’єр (Брюссель) започаткувала першу публічну колекцію українських книжок у Бельгії.

Ініціатива належить Наталії Карпенко та її читацькому клубу BookBabClub, членкині якого подарували свої книжки бібліотеці. Колекція складається з понад 120 книжок сучасної та класичної української літератури, світової літератури українською мовою, літератури для підлітків та дітей, а також творів бельгійських письменників українською мовою та літератури про Україну різними мовами. Посольство України у Бельгії подарувало бібліотеці нещодавно видане 14-томне зібрання усіх творів Лесі Українки. Для того, щоб взяти книжку, необхідно мати абонемент будь-якої фламандської бібліотеки Брюсселя. Його можна отримати зареєструвавшись на місці у бібліотеці або на сайті Волюве-Сен-П’єр. Вартість абонементу – 5 євро на рік.

Церемонію відкриття, що відбулась 20 листопада, організували Посольство України у Бельгії, громадська організація Promote Ukraine, читацький клуб BookBabClub, Об’єднання українок у Бельгії (OUB) та Музична школа імені Чайковського (Брюссель). На ній виступила українська письменниця, лауреат літературної премії ЄС 2019 року Гаська Шиян. Вона зачитала дві свої поеми «Нас застерігають» і «Щойно ми отримали». Ці твори Наталія Карпенко та Рін Хамерс також переклали нідерландською мовою, якою їх також продекламували.

«Відтепер нашим читачам разом із літературою іншими мовами будуть доступні й українські книги. Ми підтримуємо такі ініціативи, щоб будувати мости між культурами та мовами», – сказав на церемонії відкриття заступник мера Волюве-Сен-П’єр Гельмут де Вос.

Зазначимо, українська діаспора у Бельгії нараховує 4000 осіб, з яких лише 1700 вільно розмовляють українською. У 2020 році бібліотеку Волюве-Сен-П’єр відвідували 58 українців.

Упродовж 10-15 вересня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

Найбільш поширеним засобом для комунікацій є Viber, яким користується 73,6% опитаних. Другим за популярністю є Мессенджер Фейсбуку – 42,7%. На третьому-четвертому місцях знаходяться Телеграм (використовують 31,6% опитаних) та WhatsApp (25,3%). Менш за всіх користується популярністю канал обміну повідомленнями - Сігнал, можливості якого для таких цілей використовує лише 3,8% опитаних. Разом з тим, майже третина українців (18,7%) не обмінюється повідомленнями з мобільного телефону в жодному з вищезгаданих застосунків.

Динаміка використання мобільних додатків показує, що більше стали використовувати Viber ( з 65,8% до 73,6%), Мессенджер Фейсбуку (з 34,9% до 42,7%) та Телеграм (24,2% до 31,6%).

За статевим розподілом, трохи більше чоловіків, ніж жінок використовують Телеграм (34,9 та 28,9% відповідно).

В розрізі вікових груп, Viber зберігає першість у використанні в кожній з категорій. Варто виокремити вікову категорію 18-29 років, де на другому і третьому місті за популярністю (на відміну від інших) знаходиться Телеграм (64,3%) та Інстаграм (61,0%). Частка опитаних, які не використовують жоден з перерахованих застосунків є найнижчою серед вікової категорії 18-29 років (1,4%) та збільшується з віком: 30-39 років – 2,7%, 40-49 років – 9,7%, 50-59 років – 21,9%, 60-69 років – 32,9%, 70 років і старші – 57,9%.

В залежності від типу населеного пункту (міське та сільське населення), можливості Телеграму та WhatsApp дещо більше використовує міське населення. Телеграм – 37,1% серед міського населення та 20,3% серед сільського. WhatsApp – 29,7% серед міського населення та 16,3% серед сільського. Серед сільського населення вищий рівень, ніж серед міського тих опитаних, які не використовують жоден з перерахованих застосунків – 24,7% та 15,8% відповідно.

Детальніше тут: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1072&page=1&fbclid=IwAR1_TtWIALrurNDUmmQuKA3s8raZWC5stV9HUQGuetYFvOK-uSoe_eTMd0U

“Хочемо вчити українську! Хто може з цим допомогти?” – з таким запитом до Центру прав людини ZMINA звертається багато білорусів, які вимушено залишили свою країну через жорстокий режим там. ZMINA відреагувала на цей заклик та організувала безкоштовні курси.

Співробітники ZMINA склали програму з 30 уроків, знайшли викладачів, приміщення та запустили навчання. Наразі заняття проходять двічі на тиждень, їх відвідує дві групи по 10 людей.

Центр прав людини ZMINA запрошує волонтерів: українських учителів шкіл, викладачів університетів, журналістів, які б хотіли викладати українську мову за вже розробленою програмою для білорусів. Надсилайте ваші заявки на електронну пошту: dk@humanrights.org.ua.