Бібліотечному фахівцю

Уряд Угорщини, який очолює партія "Фідес" прем'єра Віктора Орбана, обмежив продаж дитячих книг, в яких розповідається про ЛГБТ.

Згідно з документом, такі книжки не можуть виставляти на вітринах магазинів. Крім того, їх взагалі не має бути видно. Натомість такі книжки потрібно буде продавати в упаковках, завдяки яким їх неможливо буде ідентифікувати. Крім того, реалізація цих книжок дозволена на відстані 200 метрів від шкіл і церков.

Правило про 200 метрів нагадує угорське законодавство про проституцію, адже секс-працівникам і працівницям також заборонено пропонувати свої послуги на відстані 200 метрів від шкіл і церков.

У ЄС гостро критикували цей документ, бо вважають його дискримінаційним. Європейська комісія заявила, що здійснить правові кроки щодо Угорщини у зв'язку з імовірною дискримінацією секс-меншин.

Натомість офіційний Будапешт відкидає критику та аргументує тим, що прагне захистити право батьків самостійно розв'язувати питання сексуальної просвіти дітей.

Фахівці Книжкової палати України оприлюднили оперативні дані випуску книжкової продукції за сім місяців 2021 року, відповідно до яких кількість назв та наклади збільшилися на 17% та 36% у порівнянні з минулим роком.

“Станом на 9 серпня в Україні видано 5975 назв книг і брошур, загальний тираж яких склав 5460,7 тис. примірників. У порівнянні з таким же періодом 2020 року кількість виданих книжок цього року зросла на 17 відсотків, а тираж збільшився на 36 відсотків”, - ідеться у повідомленні.

Переважна більшість книжкової продукції вийшла українською мовою – 4615 назв тиражем 4524 тис. примірників. Ще 772 видання (накладом 586,1 тис. примірників) вийшли російською, а 668 – іншими мовами. Крім того, цього року видано 3080 авторефератів дисертацій.

Держкомтелерадіо нагадує, що відповідно до Закону «Про обов’язковий примірник документів» та постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002 № 608, державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» є одержувачем усіх видів видань усіма мовами, що вийшли в Україні, у тому числі малотиражних (до 100 примірників) видань, нормативно-правових актів у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, усіх періодичних та продовжуваних видань. Відсутність у Книжковій палаті обов’язкових примірників видань, їхнє часткове або невчасне отримання унеможливлюють системне поповнення Державного архіву друку, негативно впливають на об’єктивність зведених адміністративних даних, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій сфері.

При цьому обов’язковий примірник повторного видання (перевидання, передрук) незалежно від року випуску попереднього видання, додаткового тиражу та у випадках, коли тираж видання виготовляють частинами (запусками), зокрема різними виготовлювачами видавничої продукції (поліграфічними підприємствами), також обов’язково має бути доставлений Книжковій палаті.

На посадових осіб, фізичних осіб-підприємців, які порушують чинне законодавство щодо своєчасного доставляння обов'язкових примірників книжкових та періодичних друкованих видань, накладаються штрафи, які становлять від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як повідомляв Укрінформ, Книжкова палата підрахувала кількість газет, які виходили в 2020 році. Найбільші річні наклади мали російськомовні видання.

На сервісах онлайн-торгівлі виявили і вилучили оголошення про продаж контрафактних книжок. Про це в ексклюзивному коментарі Читомо розповів Президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Нещодавно компанія ОLХ надіслала Олександру Афоніну лист-відповідь, де йдеться про виявлення і вилучення з їхнього сайту оголошень про торгівлю контрафактними книжками. Документ оприлюднили на фейсбук-сторінці асоціації.

«Ми поділяємо Ваше занепокоєння можливим розповсюдженням книжкової продукції, яка містить ознаки контрафактної. Сервіс ОLХ, як частина міжнародної групи компаній приділяє увагу проблемам інтелектуальної власності та готовий до діалогу із правовласниками профільними галузевими організаціями та іншими зацікавленими сторонами», − йдеться у листі.

«Ми виявляли і виявляємо їх досить давно на ОLХ, Prom і Розетка. Ми намагались зустрiтись із ними у Міністерстві культури. Ця зустріч відбулась у березні цього року. Ми хотіли порозмовляти з ними і знайти шляхи нормальної ділової комунікації, щоб зняти розміщення контрафактної продукції, зокрема російської, зокрема забороненої в Україні літератури. На жаль, на запрошення мінкульту відгукнулись лише ОLХ», − розповів Президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Детальніше тут: https://chytomo.com/na-dvokh-ukrainskykh-marketplejsakh-prypynyly-prodazh-kontrafaktnykh-knyzhok/

Кабінет Міністрів продовжить режим надзвичайної ситуації та адаптивний карантин до 1 жовтня.

"Поточна епідемічна ситуація контрольована, але фахівці починають фіксувати перші негативні тенденції щодо збільшення госпіталізацій з коронавірусом. Уряд готує лікарні, а кількість ліжок з підведеним киснем наразі складає майже 100%. Крім того, окремо закуплено 15 тисяч кисневих концентраторів, які дозволять лікувати українців на амбулаторному етапі", - написав у своєму Телеграмі Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Українського письменника, журналіста і перекладача, редактора газети «Чернігівщина» Сергія Дзюбу нагородили в Німеччині почесним дипломом «Вінок слави» – за визначну творчу діяльність.

Цією нагородою щороку відзначають знаних письменників і науковців, які мають найвищі здобутки та світове визнання.

Голова журі – Генріх Дік, відомий німецький поет, прозаїк, перекладач, очільник громадської організації «Farben der Kunst» («Барви мистецтва»), яка об’єднує талановитих письменників, художників та акторів.

Аудіокнижку «Світи. Народи. Історія кримських татар» виклали у вільний доступ.

На YouTube, Google Podcasts, Apple Podcasts, Mixcloud, Anchor з’явилися розділи першої аудіокнижки українською мовою «Світи. Народи. Історія кримських татар» за друкованим виданням у 4-х томах кримського історика Валерія Возгріна.

«Наша мотивація — донести до українського слухача зміст і аргументи, з якими Валерій Возгрін розповідає про унікальність історії, побуту, культури та освіченості кримців, а також розкрити злочини Росії (які тривають протягом століть і донині), включно з її підступними тактиками, фальсифікаціями та відвертою брехнею проти Криму та його народу», − наголосили в ексклюзивному коментарі Читомо автори проєкту.

З чотиритомника для аудіозапису відібрали понад 720 сторінок та переклали українською мовою. Консультації до перекладу надала мовознавиця Лариса Масенко. Для прослуховування доступні частини «Від автора», «Передмова» і три розділи. Також незабаром викладуть наступні розділи аудіокнижки, зокрема «Державне життя Криму», «Крим і Запоріжжя в XVII столітті», «Анексія», «Призахідні промені культури Криму», «Депортація».

Бренд-голосом проєкту став заслужений артист України, український актор театру, кіно та дубляжу Андрій Самінін. Окремі підрозділи аудіокниги читають відомі кримські татари й українці: Еміне Джепарова, Ахтем Сеітаблаєв, Севгіль Мусаєва, Ескендер Барієв, Ельмаз Асан, Гульсум Халілова, Айдер Муждабаєв, Ельвіна Зейнедінова, Богдан Бенюк, Іван Леньо. Проєкт підтримав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Після створення аудіокнижки перекладачі продовжать роботу над перекладом праці Возгріна.

Понад дві третини з двох тисяч опитаних дорослих мешканців Великобританії заявили, що віддадуть перевагу книзі, надрукованій на папері, а не електронним її версіям – екрану ноутбука, планшета, смартфона, електронної читалки тощо.

Про це повідомляється в дослідженні, проведеному на замовлення найбільшого в Європі продавця старих книг Oxfam.

Тільки 16% опитаних заявили, що вважають за краще електронні книги, і ще менше ніж 6% зробили вибір на користь аудіокниг. Решта 78% вважають за краще мати справу з традиційною паперовою книгою у твердій або м’якій палітурці.

З цієї групи 46% пояснили свій вибір тим, що їм подобається сам процес перегортання сторінок. Ще 42% зазначили, що люблять тримати книгу в руках. Книжковий запах приваблює приблизно 25%, а іншим респондентам (16%) паперова книга нагадує про бібліотеку.

32% опитаних з цієї групи заявили, що читання паперової книги допомагає їм глибше зануритися в її зміст. 35% зізналися, що віддають перевагу паперовій книзі ще й тому, що при відеодзвінках, що стали поширеними під час карантину, полиці з книгами виявилися найпопулярнішим фоном для учасників конференцій.

Опитування показало, що у дорослого британця вдома в середньому 49 книг, а на читання він витрачає близько трьох годин на тиждень.

Oxfam окремо цікавився ставленням опитаних до старих книг. 71% з групи любителів паперових книг заявили, що купують старі книги, тому що вони коштують дешевше, а 52% додали, що, на їхню думку, це сприяє більшому збереженню навколишнього середовища.

Характерний запах старих книг привертає ще 18%, а 15% сподіваються знайти в книзі, що належала комусь ще, забутий лист або записку. 45% респондентів люблять думати про те, кому раніше належала книга, яку вони читають.

Батьки завжди замислюються, які книги обирати, щоби дітям вони були цікавими і корисними. Тепер знаємо відповідь! Результати нещодавнього дослідження свідчать, що юні читаки віддають перевагу книжками, що пояснюють різні процеси та явища і розкривають причинно-наслідкові зв’язки.

Раніше дослідники усвідомлювали зацікавленість дітей у причинно-наслідковій інформації, але вони не знали, чи впливає це на вподобання дітей під час різних процесів. Тож вирішили дослідити це в контексті читання. «Ми хотіли дізнатися, як інтерес дітей до причинно-наслідкової інформації може вплинути на повсякденні дії з маленькими дітьми, наприклад, спільне читання книг», – пояснює Марґарет Шавлік з Університету Вандербільта, штат Теннессі. Разом із вченою дослідження також провели Джессі Рей Бауер та Емі Е. Бут із Техаського університету в Остіні. Думка вчених підтвердилася, а результати опублікували у журналі «Frontiers in Psychology».

У дослідженні брали участь 48 дітей віком 3-4 років з Остіна, Техас. Дорослі волонтери читали дітям дві різні книги, а потім розпитували дітей про їхні уподобання. «Ми читаємо дітям дві історії: одну, багату причинно-наслідковою інформацією, а саме книжку про те, чому тварини поводяться та виглядають так, як вони це роблять; інша, в якій було мало причинно-наслідкових зав’язків, просто описувала особливості та поведінку тварин», – розповіла Шавлік.

Діти виявились однаково зацікавленими, слухаючи уривки із кожної з книг. Однак, коли їх запитували, яка книга їм сподобалася більше, вони зазвичай вибирали першу історію. «Ми вважаємо, що цей результат може бути пов’язаний із природним бажанням дітей дізнатися про те, як «працює» світ», – пояснює Шавлік.

Це може допомогти батькам та вчителям вибрати найбільш вдалі книги для дітей, щоби підвищити у них інтерес до читання. А відтак сприяти розвитку грамотності, мовлення та інших навичок, які ми отримуємо від час читання, з раннього дитинства.

Сестринський проєкт фестивалю Book Space конкурс “Книжка майбутнього” розпочав цьогорічний прийом заявок.

Дедлайн подачі – 23 серпня 2021 року.

Конкурс був створений з метою стимулювати використання інновацій та технологій у сучасній українській літературі та книговиданні.

“Ми продовжуємо шукати ту форму, яка буде найефективніше тут і зараз заохочувати українські книговидання та літературу до використання інноваційних підходів і технологій, а тому оголошуємо третій конкурс “Книжка майбутнього””, – коментує координаторка конкурсу Вікторія Наріжна.

Цього року заявки приймають у двох номінаціях:

Експеримент у папері

Папір і цифрові технології.

А також на спецконкурс:

Авторський проєкт – для самвидавних цифрових і паперових проєктів. “Номінацію “Експеримент у цифрі” ми тимчасово зняли з конкурсу, з огляду на те, що кількість та якість поданих у попередні роки робіт була незадовільною. Ми плануємо низку заходів, які допоможуть привернути увагу до цифрової літератури та підвищити її якість, а поки що вводимо спеціальний конкурс “Авторський проєкт” для незалежних авторів, куди можна буде подавати і цифрові проєкти також”, – пояснює Вікторія. Детальніше тут: https://bookspacefest.com/

Міська публічна бібліотека у Вроцлаві та Бібліотечно-культурний центр FAMA організовують другий фестиваль “Польсько-українська Фемінатива”, участь, у якому візьмуть авторки Українського ПЕН.

“Польсько-українська Фемінатива” – це фестиваль, заснований 2020 року як жіночий простір культурної дипломатії та дискусії навколо польсько-українських відносин.

“Фемінатива” – це фестиваль, зосереджений насамперед довкола літератури, але не тільки. Збройні конфлікти, права людини, влада, активізм, материнство, виключення, “іншість”, Церква і політика – це лише частина тем, які обговорюватимуться під час дискусій у рамках фестивалю.

Цього року “Фемінатива” матиме гібридну форму: дискусії відбуватимуться у Вроцлаві, а Львів, Київ, Варшава і загалом Польща та Україна долучаться до заходів віртуально.

Фестиваль триватиме із 20 серпня до 1 жовтня: заплановано 6 дискусій за участі українських та польських експерток. Зокрема, участь у фестивалі візьмуть членкині Українського ПЕН Олена Стяжкіна, Оля Гнатюк, Галя Крук, Тамара Гундорова та інші.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/

У травні-грудні 2020 року кілька категорій населення США стали більше читати. Про це йдеться у соціологічному дослідженні, що провело Бюро статистики праці Міністерства праці США.

Згідно з опитуванням, читання серед людей віком від 15 років і старше зросло на 21% у другій половині минулого року в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Також зросло щоденне читання серед респондентів віком 20-34 роки та старших 65 років.

Чоловіки збільшили щоденну звичку читати на 30%, тоді як час, жінки збільшили на 18%.

Час, присвячений читанню афроамериканцями, зріс на 140%. Читання білими американцями збільшилося на 19%, а читання американцями азійського походження збільшилося на 19%.

Показник читання серед американців, які не здобули середню освіту знизився на 42%. Люди, які мають ступінь бакалавра та інші вищі наукові ступені, читали більше на 24%.

Крім того, люди, яких можна вважати заможнішими від середнього класу, мали найбільше зростання читання − 131%. Щоденне читання менш заможних категорій впало на 27%.

«Вплив коронавірусу на дані за 2020 рік мав місце, адже у США тимчасово закрили всі кол-центри. Через закриття тимчасово припинили збір даних з березня. 11 травня збір даних відновили, але у меншому обсязі. Попри це, вплив на опитування незначний. Крім того, у зазначений період зросла кількість респондентів, які працюють вдома», − пояснили у Бюро статистики праці США.

Дослідники опублікували документи зі справи поета, прозаїка та перекладача Майка Йогансена, якого НКВД розстріляв у 1937 році за сфабрикованим обвинуваченням.

Колекцію з 43-х документів про репресованого митця публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду: http://avr.org.ua/

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення хоче ініціювати продовження санкцій проти дев’яти російських видавництв.

Санкції проти видавництв Эксмо, АСТ, Питер, Центрполиграф, Яуза, Яуза-пресс, Алгоритм, Книжный мир та Вече ввели рішенням РНБО у березні 2019 року.

Оскільки після застосування санкції ці видання продовжують випускати продукцію антиукраїнського змісту, Держкомтелерадіо ініціює продовження обмежень, строк дії яких закінчиться у березні 2022 року.

Крім того, станом на серпень 2021 року, до санкції накладено на 264 видання творів 171 автора, випущених у світ 64 видавцями.

Також за ініціативою відомства та за поданням СБУ до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці внесено 9 російських авторів — В. Сахарова, Л. Вєршиніна, А. Широкорада, А.Терещенка, М. Полікарпова, Р. Іщенка, А. Тамонікова та таких одіозних осіб, як А. Дугін і З. Прілєпін.

Українська книга потребує постійної масштабної державної підтримки, а за підсумками минулого року в країні припинили свою діяльність 343 видавництва та 48 книгарень. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомляє уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

За словами уповноваженого, чітке дотримання цієї статті призведе до покращення ситуації на книжковому ринку. Відтак, частка книжкових видань державною мовою в загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50%.

Кремінь нагадав, що ця вимога поширюється на всі книгарні та інші заклади, що здійснюють книгорозповсюдження, крім тих, що здійснюють розповсюдження книжкових видань винятково офіційними мовами Європейського Союзу, державною мовою та/або словників та розмовників з іноземних мов, підручників з вивчення іноземних мов, а також спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

“Для української книжки зараз нелегкі часи. Але давайте не забувати, що в сучасному світі книга - це інтелектуальні інвестиції в наше майбутнє”, - зазначив уповноважений із захисту державної мови.

Оригінал Конституції Пилипа Орлика вперше привезуть в Україну 16 серпня з нагоди святкування 30-річчя Незалежності. Про це сказав Президент Володимир Зеленський у межах презентації концепції святкування Дня Незалежності під час форуму «Україна 30. Імідж України».

Виступи учасників Сьомого міжнародного фестивалю Місяць авторських читань стануть доступними для читання.

Сьомий транскордонний літфестиваль «Місяць авторських читань» у Львові вдруге відбувся в онлайн-режимі, почесною країною-гостею стала Словаччина. Українську частину програми не проводили наживо через карантинні обмеження і брак фінансування. МАЧ у 2021 році вдвічі скоротив свою міжнародну лінію, і запропонував глядачам 16 авторів та авторок української програми, 10 словацьких та 5 чеських вечорів у трансляції з синхронним перекладом з чеського міста Брно. 36 тисяч хвилин, або 605 годин глядачі дивилися МАЧ-2021. Майже 43 тисячі осіб сягнуло охоплення фейсбук-сторінки фестивалю в липні.

Окремі виступи викладуть у текстовому форматі на сайті інформаційних партнерів МАЧу — Суспільне:Культура, а усі переклади згодом будуть доступними на сайті Мистецької ради «Діалог». Трансляції усіх авторських читань доступні на ютуб-каналі фестивалю: https://www.youtube.com/channel/UCUJ79yaVOQs4DVRgnORDrTg Місяць авторських читань − найбільший транскордонний фестиваль Центрально-Східної Європи, що вперше провели у 2000 році в Чехії, щороку обирають почесну країну-гостю фестивалю. У Львові вперше відбувся у 2015 році, коли почесною гостею стала Україна. У 2016-2020 роках для української аудиторії презентували літераторів Туреччини, Грузії, Іспанії, Румунії, Угорщини.

Тридцять оповідань українських письменників адаптовують для прослуховування на радіо та в інтернеті.

В межах проєкту «30 найкращих українських оповідань» 2 серпня на «Радіо НВ» стартував цикл програм Сергія Жадана «Вони написали історію» з відомими діячами літератури України. Перший випуск доступний на ютуб-каналі радіостанції. Мета проєкту – привернути увагу до сучасної української літератури. Його реалізовують за підтримки Українського культурного фонду.

«Твори, що увійшли до списку, озвучать відомими голосами, та вже у вересні з’являться на платформі «НВ Подкасти». На нашу думку, це дозволить широкій аудиторії познайомитися чи наново відкрити для себе роботи наших найцікавіших письменників», – заявив головний редактор«Радіо НВ» Олексій Тарасов.

30 визначних оповідань незалежної України обирало професійне журі, до якого увійшли: перекладачка і літературознавиця Ярослава Стріха, викладач літературознавства НаУКМА, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, літературна критикиня, редакторка Богдана Романцова, перекладач, поет Остап Сливинський, літературний критик, літературознавець, куратор проєкту Євгеній Стасіневич.

Інститут Гете припиняє свою роботу в Білорусі. Про це повідомляє currenttime.tv з посиланням на сторінку Інституту в фейсбуці.

“Саме в цей важкий час ми отримали слова солідарності і підтримки від багатьох людей в Білорусі, за це ми, команда Гете, дуже вдячні. Цей резонанс робить нас тим, чим ми завжди хотіли бути: простором, створеним за допомогою мови і культури. Поки є люди з духовним відношенням до співіснування, є культура і, отже, основа для нашої роботи “, – написала організація в своєму пості.

На початку липня влада Білорусі зажадала зупинити в країні роботу Інституту Гете і Німецької служби академічних обмінів.

У МЗС ФРН нагадали, що Інститут Гете і DAAD протягом десятиліть забезпечували культурні та академічні мости між Німеччиною, Європою і Білоруссю.

Інститут Гете – неурядова організація, яка займається популяризацією німецької мови. У Білорусі працює з 1993 року. Інформаційне бюро DAAD розпочало роботу в Мінську в 2003 році.

Книжка Станіслава Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору» перемогла у проєкті Book Pitch. Книжка журналіста і публіциста Станіслава Асєєва перемогла у спільному проєкті Книжкового арсеналу і Одеського міжнародного кінофестивалю, − її рекомендуватимуть до екранізації.

Book Pitch − спільний проєкт 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю та Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Його мета – знайти сучасні українські книжки, що мають потенціал для подальшої екранізації.

Лауреатом премії ім. В. Винниченка цьогоріч став відомий закарпатський письменник Василь Густі, який отримав цю почесну нагороду за книжку «Притча про щастя».

Це лише вдруге така премія прийшла на Закарпаття. У 1992 році нею було нагороджено патріарха крайової літератури Івана Чендея.

За час існування відзнаки її лауреатами стали десятки вітчизняних і зарубіжних літераторів, артистів, художників та доброчинців, зокрема з Канади, США, Росії, Австрії, Великої Британії, Сирії, Польщі та Югославії.

Першими цю премію здобули відомий український письменник Микола Руденко, а також визначний учений-літературознавець Григорій Костюк — голова комісії для вивчення і публікації спадщини Володимира Винниченка при Українській вільній академії наук у США.

Премія була заснована Українським фондом культури ще 1990 року. Вона присуджується щорічно вітчизняним і зарубіжним діячам літератури й мистецтва та доброчинцям за вагомі творчі досягнення в літературі, мистецтві та за добродійницьку діяльність, спрямовану на відродження й розвиток національної культури.

За роки існування Премії її лауреатами стали понад сімдесят осіб.