Бібліотечному фахівцю

Кабінет міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

Відповідне розпорядження Міністерства культури та інформаційної політики схвалили під час засідання Уряду 19 травня. Програма розрахована на 9 років (2022-2030 роки). Її державним замовником визначили МКІП.

«Дана програма фактично передбачає поступову зміну ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу на українську. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект», – заявив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Міністерство цифрової трансформації перевірятиме якість кожного підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури в межах проєкту «Інтернет-субвенція».

"Ми контролюємо якість підключення кожного закладу. Кожен заклад буде проходити технологічну перевірку", - наголосив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест.

За його словами, у держбюджеті цьогоріч передбачена субвенція на підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури у селах. Щоб забезпечити прозорий розподіл коштів між громадами, Мінцифри створило сайт, де можна дізнатися усі подробиці отримання фінансування і стежити за перебігом проєкту в реальному часі.

Шелест додав, що під час попереднього збору відомство отримало заявки на підключення до інтернету понад 4 тисяч сіл. "Це дає нам змогу з впевненістю сказати, що ця програма є більш ніж затребуваною", - наголосив заступник міністра.

Він нагадав, що Мінцифри вже почало офіційний збір заявок на отримання субвенції для підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури у селах. Наразі отримано понад 100 заявок від територіальних громад.

Кабмін запустив Раду з розвитку креативної економіки.

"Цілі Ради: налагодити прямий діалог у форматі "влада – бізнес", зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки; напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій; координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках", - прокоментував рішення Уряду Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Він зазначив, що це стосується креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).

Серед основних завдань Ради: координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства та бізнесу з питань розвитку креативних індустрій; налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес», у тому числі на регіональному рівні, з метою залучення бізнесу та широких кіл громадськості до фахового обговорення питань розвитку креативних індустрій; підготовка пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на стимулювання розвитку креативних індустрій, впровадження механізмів підвищення конкурентоспроможності українського креативного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках, удосконалення механізмів захисту прав і законних інтересів бізнесу зі сфери креативних індустрій.

У рамках діяльності Ради за її рішенням можуть утворюватися тимчасові робочі групи, які готуватимуть фахові експертні аналізи та пропозиції по напрямах роботи. Рішення робочих груп передаватимуться на розгляд та затвердження Ради.

Документом визначено, що Рада подає Кабінету Міністрів розроблені рекомендації та пропозиції, які можуть бути реалізовані шляхом прийняття рішень Уряду.

Засідання органу проводитимуться не рідше одного разу на три місяці. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснюватиме МКІП.

Нагадаємо, що підтримка креативних індустрій та створення правових умов для їх розвитку передбачені Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Крім того, розвиток сфери культури, креативних індустрій, туризму та інформаційної політики серед ключових завдань Уряду на 2021 рік.

До списку проєктів, визначених Експертною радою при Міністерстві культури та інформаційної політики, до програми «Велика реставрація» увійшли об’єкти державної форми власності сфери управління МКІП. В міністерстві впевнені, що об'єкти комунальної форми власності потраплять до другого відбору.

«Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 473 про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті МКІП для розвитку закладів загальнодержавного значення, можливість фінансування отримали проєкти робіт на об’єктах державної форми власності сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України», - ідеться в повідомленні.

Музей книги та друкарства в Острозі оцифрує рукописи за сприяння Музею і бібліотеки рукописів Хілл, що працює при Університеті Абатства Сейнт-Джон у США.

«Ми показали готовність до диджиталізації експонатів ще у 2019 році. У нас був проєкт «Малі міста – великі враження», під час якого провели виставку, де експонати-книги були у вітринах, а поряд лежали планшети з оцифрованими копіями, що можна було «погортати». Це побачили представники американського проєкту в Україні, звернулись до нас, з того почалась наша співпраця, у листопаді минулого року ми почали оцифровувати», – розповів заступник директора з наукової роботи державного історико-культурного заповідника Острога Андрій Брижук.

У Острозькому музеї книги сканують рукописи, а потім цифрові копії збирають у комплект на жорсткому диску, який поштою відправлять у США – в Університет Абатства Сент-Джон. Музейники планують оцифрувати частину колекції. Наразі вже створені цифрові копії близько п’ятидесяти рукописів.

«Це дуже великий обсяг файлів, щоб нічого не втратилось, їх надсилають у такий спосіб. Далі оцифровані копії оприлюднять на сайті бібліотеки, де у них є відповідний розділ», – додав Андрій Брижук.

Музей книги та книгодрукування в Острозі відкрили у 1985 році. Зараз він функціонує як частина державного історико-культурного заповідника міста Острога. Колекція музею налічує майже півтори тисячі стародруків XVI-XVIII століть та близько 150 рукописів XVI-ХХІ століть. Також є тут і зібрання західноєвропейських стародруків XVI-XVIII століть. Загалом колекція нараховує близько 1 100 одиниць зберігання, у тому числі 30 палеотипів (видань першої половини XVI століття).

Раніше експозицію музею доповнили цифровими технологіями: сенсорною панеллю, віртуальним туром, 3D-моделями експонатів.

Музей і бібліотека рукописів Хілл при Університеті Абатства Сейнт-Джон працює у Коледжвілі, штат Мінесота, США. Установа заснована у 1965 році й займається збиранням та оцифруванням рукописів з усього світу. Музей надає для цього спеціальну копіювальну техніку. Зараз цифрова онлайн-колекція установи налічує більш ніж триста тисяч копій рукописів.

Як відомо, минулого року компанія Google почала оцифровувати сотню тисяч бельгійських стародруків.

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з партнерами на базі Освітнього хабу Києва презентували мультимедійний курс «Сучасна українська мова».

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці.

"Курс розроблено за технологією, що дозволяє бути максимально залученим у процес. Сторітелінг, квести, тести та інші формати допомагають краще засвоїти правила. При цьому підтримуючи інтерес та запам’ятовуючи основи і складні моменти за трьома модулями: правопису, ділової мови і самої мови та мовлення. До того ж, блоки доступні в онлайні. Тож проходити їх, за бажанням, можна і вдень, і вночі", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що популяризація української мови – один із ключових пріоритетів національної безпеки України. За його словами, саме популяризація дозволяє лагідно українізовувати наше суспільство. Ткаченко переконаний, що курс «Сучасна українська мова» сприятиме цьому.

"Розраховую на попит як серед українців, що мешкають в Україні, так і серед представників української діаспори. А також іноземців, які мають бажання оволодіти українською мовою. Адже так чудово, коли вулицями рідної країни дедалі більше чути рідну мову", - додав міністр.

У Львові, в Гарнізонному Храмі Петра і Павла презентували мистецький проєкт «Стефаник_150». Під час заходу завдяки театру та музиці висвітлили основні періоди життя письменника: від селянської дитини до посла України до Австрійського сейму.

"Теми, про які писав Стефаник, актуальні і досі. Я впевнений, що кожен із нас хоча б раз переживав особливі емоції й хвилювання, коли читав Стефаникові новели. Ми маємо ким пишатися. А ще маємо над чим працювати, щоб популяризувати наших геніїв слова як в Україні, так і у світі. Вірю, що творча команда організаторів та учасників й надалі вражатиме нестандартними, високомистецькими та пізнавальними роботами", - зазначив голова Львівської Львівської ОДА Максим Козицький.

Ідея події – показати українського письменника Стефаника по-новому, підкресливши багатогранність його особистості, першість в модерністиці та перипетії життєвого шляху.

Під час заходу висвітлили п’ять основних періодів життя письменника: Карпатський (Русово), Дрогобицький, Краківський, Львівський, Віденський. Глядачі "познайомились" зі Стефаником як селянською дитиною, прогресивним гімназистом, студентом-медиком Ягеллонського університету, львівським денді, послом до Австрійського сейму.

Атмосферу кожного середовища відтворили завдяки відеосюжету старих світлин і відеострічок, підсилених живими театральними етюдами, які емоційно передадуть настрій та основний змістовий посил Стефаникових новел. Через обрані твори підняли найбільш хвилюючі для письменника теми: еміграції, материнства, кохання, патріотичної вірності. Емоційне сприйняття дійства підсилили вокальні та симфонічні композиції.

Організатори дійства - ГО «Український Культурний Простір», Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації; видання «Boom plus TV».

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення державними нагородами діячів науки. До списку увійшли сімдесят науковців, серед яких директор Книжкової палати Микола Сенченко.

Директору державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», доктору технічних наук, Миколі Сенченку присвоїли орден «За заслуги» ІІ ступеня.

Микола Сенченко очолює Книжкову палату України імені Івана Федорова з 1995 року, в 2009 році отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня, у 1999 році – звання «Заслужений діяч науки і техніки».

Нагадаємо, цього року Президент України підписав два укази, якими призначив стипендії: сімнадцяти письменникам – дворічні та довічні, а стипендії Президента України – двадцяти двом молодим письменникам.

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація першого в Україні Інклюзивного літературного конкурсу для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича. На ньому журі конкурсу оголосили імена переможців.

Переможців визначали у трьох вікових номінаціях:

У номінації “Підлітки” перемогли Пасько Максим з Києва (з оповіданням “Внутрішня сила”) і Гафяк Олена з Кременчука (з твором “Його мрія”);

У категорії “Діти” переміг Полонський Артем з Полтавщини (з твором “Про мене”);

У категорії “Юнацтво” перемогу здобув Паньков Олександр з Дніпропетровської області (з оповіданням “Зона”).

Фіналістам конкурсу будуть відправлені набори сучасних українських книжок від партнерів конкурсу. Вони також матимуть змогу особисто поспілкуватися з українськими письменниками, які пишуть на тему інклюзії.

Крім того, на переможців чекає рік творчої промоції від Видавничого центру “12” — роботи переможців і фіналістів будуть опубліковані в електронній збірці конкурсу.

Через 313 років після першого видання Мазепинське Євангеліє знову побачило світ.

«Це наш спільний скромний внесок у відзначення 30-річчя Незалежності України», — написав Осташ у Facebook.

Він додав, що над виданням працював Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Нагадаємо, торік у Лівані знайшли унікальне Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою, видане в Алепо. На видання Євангелія, яке було подарунком Мазепи Антіохійській церкві, гетьман надав 3000 золотих, а до цього виділив іще 3000 на підтримку Антіохії.

У місті Дніпро 11 закладів культури трансформують у єдиний сучасний центр культурних послуг «Арт-Територія», який матиме статус комунального закладу.

Як зазначили в міськраді, мета такої трансформації - створити на місці чинних палаців культури із застарілими форматами роботи і матеріально-технічною базою інноваційні культурно-дозвільні центри, що пропонуватимуть сучасні культурні послуги, матимуть єдину стратегію розвитку та оптимізовану систему управління.

За словами начальника управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євгена Хорошилова, усі творчі гуртки, посади залишать, скоротивши адміністративний персонал. Натомість запровадять посади PR-спеціалістів, проєктних менеджерів, фахівців із розвитку та залучення грантових ресурсів, які допомагатимуть перетворювати застарілі палаци культури на сучасні артцентри з широким напрямом діяльності (гастролі та концерти відомих колективів, виконавців, творчі студії, артпростір для виставок та інсталяцій, коворкінг, інтерактивна зона, арткав’ярня, бібліотечний простір тощо). Завдяки новим форматам роботи планується удвічі збільшити доходи таких закладів – гроші спрямують на їхній розвиток.

З 17 по 28 травня 2021 року BIEF (Bureau International de l’Edition Française: https://www.bief.org/) організує «Французький тиждень» - міжнародну онлайн подію, учасники якої зможуть дізнатися про сучасний французький книжковий ринок та отримати нові міжнародні контакти. BIEF запрошує українських видавців взяти участь заході. Під час «Французького тижня» зареєстровані українські учасники отримають можливість познайомитися та поспілкуватися з французькими видавцями на онлайн платформі заходу.

У «Французькому тижні» візьмуть участь 70 французьких видавництв. Участь у заході безкоштовна. Робочі мови заходу- англійська та французька.

BIEF підготував 5 трансляцій, присвячених фікшн, нонфікшн, гуманітаристиці, дитячій літературі, графічним романам, DIY виданням, арт виданням та ілюстрованим виданням (відео будуть транслюватися французькою мовою з англійськими субтитрами), щоб допомогти іноземним учасникам зрозуміти останні тенденції французького ринку. Доступ до трансляцій учасники отримають одразу після реєстрації для участі у заході.

Учасники заходу одразу після реєстрації будуть мати можливість самостійно скласти план онлайн зустрічей з французькими видавництвами завдяки платформі BIEF. Онлайн зустрічі будуть можливі з 17 по 28 травня.

BIEF (Bureau International de l’Edition Française: https://www.bief.org/) – організація, яка допомагає розвивати міжнародну діяльність французьких видавництв, зокрема експортний напрямок та обмін правами, а також формувати міжнародні партнерства. BIEF відповідає за організацію колективного французького стенду на міжнародних книжкових ярмарках.

Реєстрація за посиланням: https://frenchweek.bief.org/en/registration/register

15–16 травня на телеканалі «Еспресо» пройде телемарафон, присвячений 150-річчю з дня народження Василя Стефаника. Літературознавці й історики, економісти й політологи, філософи дискутуватимуть на теми, які порушив Стефаник.

На вшанування 150-річчя Василя Стефаника запрошуємо до обговорення його ідей і творчості. Стефаник був не лише видатним письменником, чий стиль і глибина — серед найкращих європейських зразків. Також він актуалізував злободенні теми, як у творчості, так і в статтях, виступах, як український депутат австрійського парламенту. Протягом століття ці питання не втратили актуальності, але трансформувались і отримали іноді досить несподівані відповіді.

Теми телемарафону:

Творчість Василя Стефаника в європейському і українському контекстах.

Особливості творчої манери письменника. Творчі взаємини з Іваном Франком, Ольгою Кобилянською, Лесею Українкою.

Українська еміграція у короткій та тривалій перспективах. Трагічна сторінка за часів Стефаника чи використання українцями неочевидного шансу в умовах тоталітарного суспільства?

Деколонізація українських класиків. Як «совєтизували» Василя Стефаника, Лесю Українку, Івана Франка та інших.

Етика та політика. Переконання і політична діяльність Василя Стефаника. Як поєднати етичний імператив із політичною практикою?

Організатор — громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум».

Партнери — «Український інститут книги», Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера», Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка «Дім Франка».

Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування нового правопису.

Про це заявила заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць, повідомляє пресцентр Мін’юсту.

“Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення ОАСК щодо відміни нового правопису. Тобто, апеляцію Кабінету Міністрів України у цій справі повністю задоволено. Тому, шановні учні, студенти, абітурієнти, – можете й надалі вчитися та готуватися до іспитів за правописом 2019 року”, – заявила Коломієць.

“Його норми були та залишаються чинними”, – підкреслила заступниця міністра.

Нагадаємо, Окружний адміністративний суд міста Києва скасував постанову про затвердження українського правопису.

Згодом у Мін’юсті заявили, що оскаржать рішення ОАСК в апеляційному суді.

Раніше окружний адміністративний суд Києва об’єднав в одне провадження дві справи щодо оскарження нової редакції правопису та призначив до розгляду по суті.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що в Україні необхідно створити Музей української мови, який відтворюватиме історію розвитку, заборони та відродження державної мови.

Разом з Академією педагогічних наук України ми працюємо над Концепцією майбутнього Музею української мови. Щиро віримо, що така музейна експозиція буде представлена в багатьох закладах освіти, тих, які стоять на захисті національних інтересів», – сказав Кремінь.

Уповноважений переконаний, що такі музеї можна зробити навіть на шкільному рівні. За його словами, таким чином кожна дитина ще змалечку знала б, як зароджувалась українська мова, які пам’ятки літератури світового рівня належать Україні, які письменники є знаковими, довідалися б про історію заборон та історію відродження української мови, етапи, пов’язані з розвитком нашої рідної мови.

«Це загальноєвропейський досвід. Мої колеги, які займаються імплементацією мовного національного законодавства в різних країнах Європи й з якими ми маємо тісний контакт, показують нам свою «дорожню карту», – додав Кремінь.

Як повідомлялося, раніше Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що у 2021 році Україна планує інтегруватися до Європейської федерації національних мовних інституцій.

У Вінниці 15-16 травня відбудеться книжковий фестиваль VinBookFest – 2021.

Фестиваль пройде у місті вже вшосте.

Під час фестивалю будуть представлені «Новинки книжкового двору» від українських видавництв. А також відбудуться зустрічі з відомими письменниками сучасності.

Наразі на Фейсбук-сторінці фестивалю з’явилося повідомлення про першу з таких зустрічей, яка відбудеться онлайн на платформі відеоконференцій Zoom з прямою трансляцією у Facebook. Першою з гостями фесту поспілкується польська письменниця, журналістка, редакторка та викладачка, авторка дитячої та підліткової прози Йоанна Яґелло.

Українська письменниця, поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко наразі працює над декількома книжками – і бодай одна з них може вийти до кінця 2021 року. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів поет і директор видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович.

В інтерв’ю Малкович розповів, що читав останній рукопис Костенко, над яким вона працює останні роки. Як стверджує видавець, нова книга є сумішшю жанрів, для описання якої не вистачить слова “роман”. Втім, наразі ще невідомо коли його чекати:

“Коли вона його віддасть в друк – знає тільки вона. Вона має відчути, коли готова це зробити”, – зазначив Малкович.

Окрім того, письменниця працює ще над кількома книжками – дві книжки поезій, книга спогадів “Дивний сад Івашкевича” і книжка літературно-критичних есеїв.

Нагадаємо, що Ліну Костенко планують номінувати на Нобелівську премію з літератури. Про це стало відомо напередодні дня народження письменниці, якій сьогодні виповнився 91 рік. Такі плани обговорювали на засіданні Комітету з питань культури та гуманітарної політики.

У Франції вперше опублікують любовні листи письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Багато років їх не могли видати через конфлікт між спадкоємцями автора “Маленького принца” та його дружини Консуело, яка стала прототипом Троянди.

Колись кохання надихнуло письменника на написання найвизначнішого зі своїх творів. Тепер читачі зможуть ближче дізнатися про ту, що так сильно вплинула на його життя.

До книги, яка днями вийде друком у Франції, потрапили понад 160 листів і телеграм, десятки ескізів, фотографій та пам’ятних нотаток.

У залі літературної слави Львівської обласної організації Національної спілки письменників України відбулася церемонія нагородження лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде.

Свої нагороди отримали Віталій Запека з Полтави, Олег Поляков з Києва, Сергій Гупало з Ківерців, що на Волині та Галина Лицур-Щадей з Долини Івано-Франківської області. Вручали – лавреати Національної премії імені Тараса Шевченка письменник Роман Горак – чи не найбільший дослідник життя і творчості Ірини Вільде та голова журі Премії Галина Пагутяк. Модерував – керівник Проєкту, заслужений діяч мистецтв України Олександр Дяк.

Фахівці Книжкової палати України ім. Івана Федорова підрахували, що в Україні за 2021 рік видано 544,5 тис. примірників книг і брошур.

Як передає Укрінформ.

“Станом на 30 квітня, в Україні видано 495 назв книг і брошур тиражем 544,5 тис. примірників. Це складає 27,2% до кількості назв видань, що вийшли друком за цей же період у 2020 році, і 31,5% у порівнянні до тиражу”, - йдеться в повідомленні Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Як зазначається, цьогоріч 390 назв видань вийшло українською мовою, їх наклад склав 401 тис. примірників. 64 книги вийшли російською мовою, тираж - 81 тис. примірників; 43 видання - іншими мовами, накладом 62,5 тис. екземплярів.

Окрім того, за цей же період було опубліковано 520 авторефератів дисертацій, тираж яких склав 52 тис. примірників.

Як повідомлялось, загалом минулого року виходило друком 1 529 газет, серед них – 467 загальнодержавної сфери розповсюдження, 214 регіональних (обласних) та 752 місцевої сфери розповсюдження. Загальний наклад усіх газет склав за рік 1 155 243,4 тис. примірників.