Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [01.05.2024] [20.03.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (103) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
В Україні анулювали понад 2 тисячі дозволів на ввезення книг із РФ Держкомітет теле- і радіомовлення анулював частину раніше виданих дозволів на ввезення видавничої продукції, що виготовлена або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.
«У переліку анульованих дозволів – 2226 назв книг, які мав намір ввезти імпортер. Проаналізувавши книжкові продажі та запити ринку, ТОВ «ЯКАБУ ТРЕЙД» відмовилося від планів ввозити цю видавничу продукцію та звернулося до Держкомтелерадіо з проханням відповідно до статті 281 Закону України «Про видавничу справу», постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України» анулювати раніше видані дозволи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, наказом Держкомтелерадіо доручено вилучити відповідні записи про видачу дозволів з інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів та Реєстру видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України.
З текстом наказу можна ознайомитись на сайті Держкомтелерадіо.
Вітрина новинок до "Книжкового арсеналу 2021" з'явилася онлайн Традиційна вітрина всіх новинок, які вийдуть друком до "Книжкового арсеналу 2021", з'явилася онлайн на сайті "Читомо". Серед мистецьких друкованих проєктів — книги про 60-ті в українському арті та вишивку в одязі видатних українців.
Через пандемію "Книжковий арсенал 2021" цього року відбудеться влітку. Нові дати проведення — 23-27 червня 2021 року, а це означає, що у видавців є вдосталь часу, щоб підготувати всі заплановані новинки.
Напередодні сайт "Читомо" традиційно створив онлайн-вітрину, де читачі зможуть ознайомитися з усіма книжковими новинками, які варто шукати на ярмарку цього року. Всього свої книги презентували 57 видавництв. Лідер за кількістю нових назв — Видавництво Старого Лева. Їхня команда підготувала 104 видання.
Наразі вітрина ще перебуває на стадії наповнення, але вже можна ознайомитися з першими мистецькими новинками.
Стали відомі переможці Міжнародного літературного конкурсу «WorkStory» 16 країн світу об’єднав Міжнародний літературний конкурс есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури». На розгляд членів журі надійшло понад 200 творчих робіт. Найкращі з них отримають премії та можливість опублікуватися в Україні та США, увійдуть до колективної збірки. Організаторами конкурсу виступили «Кабінет молодого автора НСПУ», редакції видань «Ukrainian people» (Чикаго, США), «Українська літературна газета», «Літературна Україна», компанія «Jobian» та креативна аґенція «Баляндраси».
Переможців у номінаціях «Есе» або «Новела» визначали журі — відомі письменники, редактори та літературознавці: Любко Дереш, Олег Соловей, Надія Гуменюк-Лис, Володимир Погорецький, Валентина Семеняк, Юлія Бережко-Камінська, Ольга Сухомлин (Ольхова).
У номінації «Есе» перше місце посів автор із Черкас Назарій Вівчарик за твір «Контекст».
Друге — киянка Юлія Куліш з есе «Дипломований лузер».
Третє — львів’янка Марина Лесків за історію про свого тата «Вогнестійкий».
У номінації «Новели» лідирують:
Перше місце — Тося Ємцова із Києва за твір «Жовті Демони»
Друге місце — Олена Демір (Лис) з Анталії (Туреччина) за новелу «Туристичний водевіль».
Третє місце — Наталія Волотовська із Тернополя та новелу «Тридцять хвилин».
«Перемогу в молодіжному секторі конкурсу в номінації «Новели» здобув твір «Плаття та яблука» Єви Коритної з Краматорська
Тбілісі перейняло титул книжкової столиці світу-2021 ЮНЕСКО З 23 квітня, з Всесвітнього дня книги й авторського права, книжковою столицею світу-2021 стало місто Тбілісі. Цілий тиждень у місті тривали урочистості за участі міжнародних гостей.
За такої нагоди до Тбілісі прибули представники п’яти столиць світових книг минулого, сьогодення та майбутнього: Анна Рутсі, керівник комунікацій Афінської світової столиці книги 2018; Бодур Аль-Касімі, який очолював Консультативний комітет Шарджі – Всесвітньої столиці книги 2019; Анвар бін Мохд Зайн, який представляє Куала-Лумпур 2020; Нінія Матчарашвілі, директорка Тбіліської світової столиці книги 2021; та Марісоль Шульц Манаут, директорка Книжкової ярмарки Гвадалахари та представниця Всесвітньої столиці книги Гвадалахари 2022.
Крім того, керівник відділу видавничої справи та брендингу ЮНЕСКО Ян Денісон.
Разом вони домовились створити Світову мережу міст столиці книги, спираючись на спадщину цього визнання та забезпечивши обмін досвідом із майбутніми переможцями.
Програма ЮНЕСКО «Тбіліська світова столиця книги» на 2021 рік розпочала оновлення каталогів бібліотек Тбіліської державної школи. Кожна школа отримає ваучер на 900 ларі, які будуть використані для придбання книг у понад 30 видавництвах і книгорозповсюджувальних організаціях, що працюють у Грузії.
Програма має на меті наповнити тбіліські бібліотеки державних шкіл останніми виданнями книг, наблизити учнів шкіл до сучасної літератури та поліпшити грамотність.
У провідних країнах світу паперові книжки залишаються популярнішими від цифрових Організація Statista Advertising & Media Outlook опитала респондентів з різних країн про їх книжкові покупки у 2020 році. Дослідження з’ясувало які книги є популярнішими – паперові чи цифрові. Про це повідомляє tech.24tv.ua з посиланням на gizmodo.com.
Паперовим книгам не раз пророкували зникнення з лиця Землі через появу електронних “читалок”. Проте, й досі вони продаються у магазинах і, як виявилося, навіть краще, ніж цифрові версії.
З’ясувалося, що паперові книги все ще залишаються популярнішими цифрових. Різниця між ними стала помітнішою на тлі пандемії Covid-19.
Наприклад, у США частка цифрових книг склала 22,7 відсотка, а паперових — 44,5 відсотка. У Китаї тим часом електронні книги придбали трохи менше чверті людей.
У краєзнавчому музеї в Кропивницькому виставили унікальну плащаницю 1896 року У Кропивницькому в обласному краєзнавчому музеї виставили плащаницю 1896 року. Про це Суспільному розповів заступник директора музею Павло Рибалко. Дату появи експонату вдалося уточнити після реставрації, яку провели у Харківському художньо-промисловому інституті у 1993 році.
За словами Павла Рибалка, плащаниця – унікальний експонат. “Подібних плащаниць в Україні ми не знаємо. Унікальність її полягає у техніці “сухого пензля”, що створює уяву фотовідбиття на тканині та має літургійний напис. Ця технікою подібна з тією, яка використовувалась наприкінці 19 початку 20 століття”.
Експонована плащаниця у свій час використовувалася для проведення великодніх служб у єлисаветградському храмі Покрови Пресвятої Богородиці на Ковалівці. Коли церкву закрили, плащаницю передали до музею.
“Тривалий час не презентувалася, оскільки не мала експозиційного вигляду. Однозначно можна говорити, що плащаниця завезена до нашого регіону. Вона виготовлена у монастирських майстернях, має оксамитове обрамлення, що її збагачує та надає вишуканий вигляд. Якщо подивитися на саме зображення Ісуса Христа, то можемо сказати, що це невеличка копія тої відомої у світі Туринської плащаниці, в якій, за легендою, був загорнутий Ісус Христос”.
Виставка “Відреставрований шедевр” триватиме у краєзнавчому музеї до 11 травня.
В Україні стартував другий сезон програми «Література на експорт» X Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» представив старт другого сезону програми «Література на експорт», створеної для стимулювання перекладу українських книжок за кордоном та посилення компетенції українських видавців у продажу прав.
Кураторка проєкту «Література на експорт» Оксана Хмельовська зауважила, що це можливість для України бути почутою і зрозумілою.
«Торік завдяки нашій програмі українському книговиданню вдалося вийти як на великі традиційні ринки: Канада, США, Франція, так і на нові, навіть дещо екзотичні: Македонія, Румунія, Мексика, Греція, Фінляндія, Данія тощо. Та ми не думаємо зупинятись на цьому», – сказала вона.
Більше деталей за посиланням:
https://artarsenal.in.ua/povidomlennya/27429/
Роботодавці можуть записати своїх працівників на вакцинацію проти COVID-19 Міністерство охорони здоров’я України через Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України повідомило, що компанії з понад 50 охочими вакцинуватися можуть записатися на щеплення проти COVID-19.
Залишити заявку на виїзд мобільної бригади з імунізації до колективу можна за номером контакт-центру 0 800 60 20 19. Організовані колективи повинні заздалегідь призначити відповідального за підготовку та організацію процесу вакцинації.
Для проведення щеплення керівництву колективу потрібно скласти поіменні списки працівників, охочих вакцинуватися. Таких людей має бути не менше 50. Проте потрібно врахувати, що одна мобільна бригада може зробити близько 100 щеплень за день.
Щеплення організованих колективів відбуватиметься лише за наявності достатньої кількості вакцини та відповідно до етапів вакцинації. Дата приїзду мобільних бригад залежатиме від графіка постачання вакцини.
Після отримання заявки, коли наступить час вакцинації колективу, регіональний координатор із вакцинації зателефонує відповідальній особі та повідомить усю необхідну інформацію для підготовки та проведення щеплень.
Рада ухвалила закон щодо розвитку закладів культури Верховна Рада ухвалила закон, який сприятиме розвитку закладів культури та має створити сприятливі умови для підвищення культурного рівня громадян України.
За відповідний закон №4318 "Про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг" проголосував 281 народний депутат.
У Болгарії вийшла друком «Бояриня» Лесі Українки Уперше в Болгарії видано драматичну поему Лесі Українки «Бояриня». Болгарською мовою твір переклав поет і драматург Димитр Христов, книжка вийшла у софійському видавництві «MULTIPRINT LTD» за сприяння Посольства України в Болгарії та за фінансової підтримки Почесного консула України в м. Русе Пламена Бобокова.
Як зазначив у передмові до книжки Надзвичайний та Повноважний Посол України в Болгарії Віталій Москаленко, поема була замовчувана в радянські часи, бо «поетеса в цьому творі дуже тонко і талановито протиставила два світи традицій, культури, менталітету, влучно представила контраст українсько-європейського і російсько-московського та підкреслила відмінність рівня духовно-інтелектуального розвитку тогочасної України і її північно-східної сусідки».
У книзі розміщені фотоілюстрації, зокрема, світлина рукопису листа поетеси, який вона писала з Болгарії до своєї сестри Ольги. Замість післямови – стаття Віталія Москаленка «Болгарія в житті Лесі Українки».
Проєкт здійснено до 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Планується проведення презентацій книжки у Софії та інших містах Болгарії. Також ведуться перемовини з болгарськими театрами про здійснення постановки «Боярині».
Названа лауреатка Літературної премії імені Тодося Осьмачки Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки, що присуджується за високохудожні твори, в яких на архетипному рівні зображується український національний характер, осмислюється історична доля України та її народу, втілюється ідея національно-державної незалежності, підбила підсумки конкурсу на здобуття відзнаки у 2021 році. З-поміж семи гідних претендентів лауреаткою Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки визнано відому черкаську письменницю Валентину Коваленко.
Такою почесною відзнакою винагороджено унікальну біографічно-есеїстичну студію про Тодося Осьмачку, глибини його родоводу, реалізацію в Осьмаччиній творчості знакових епізодів його долі – книгу «Русалко з Куцівських ярів» і книгу прози – повістей, оповідань – «Втеча».
Зміни до Закону про мову не будуть розглядатися Верховною Радою Комітет гуманітарної та інформаційної політики проголосував за те, щоб не включати законопроєкти про зміни до закону про мову до порядку денного сесії, що означатиме їх зняття з реєстрації.
Законопроєкти 4638 і 4638-2 передбачали скасування відповідальності за порушення закону про мову.
Однак члени комітету дійшли висновку, що закон про закон про мову успішно впроваджується в життя і підтримується більшістю громадян, а законопроєкти про втручання в цей закон є надуманими.
Міністерство культури готує заходи, присвячені 150-річчю з дня народження Василя Стефаника Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти організовують заходи, присвячені 150-річчю від дня народження українського письменника-новеліста Василя Стефаника.
В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба “СтефаникOnline” про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики “Камінний хрест” (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс “Найліпше з мойого серця” на основі новел та листів Василя Стефаника.
Зазначається, що до більшості подій можна буде долучитися онлайн, оскільки передбачені прямі трансляції тематичних дискусій, театрального перформансу та фільму Леоніда Осики “Камінний хрест”.
Вхід на всі події безкоштовний.
а детальною афішею заходів можна слідкувати на сторінках Міністерства культури та інформаційної політики України та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти у Фейсбуці.
Які українські книжки радять читати іноземцям – добірка LitHub Американський сайт LitHub створив добірку 10 українських книжок, які варто прочитати в англійському перекладі. Серед рекомендованих — твори Сергія Жадана, Андрія Любки та Олега Сенцова.
На думку видання, західним читачам може бути просто корисно прочитати те, що говорять самі українці про сучасну реальність життя в країні, замість того, щоб виявляти інтерес лише тоді, коли це стосується безпосередньо американської політики – або ще гірше, потрапляти на величезні підступи російської пропаганди. Про це повідомляє видання "Читомо".
"В українській історії багато трагічного, але, як показують наступні книжки, український дух наповнений гумором та наполегливістю, що надихає читачів , за словами поета Володимира Сосюри, "любити Україну, як сонце", — пише авторка статті, письменниця та перекладачка Кейт Цуркан.
До переліку книжок, які вона радить, потрапили наступні видання:
Carbide (Карбід), Андрій Любка, пер. Reilly Costigan-Humes та Isaac Stackhouse Wheeler
Our Others: Stories of Ukrainian Diversity (Наші інші. Історії українського різноманіття), Олеся Яремчук, пер. Zenia Tomkins та Hanna Leliv
Life Went On Anyway: Stories, Олег Сенцов, пер. Uilleam Blacker
Absolute Zero (Точка нуль), Артем Чех, пер. Olena Jennings та Oksana Lutsyshyna
Grey Bees (Сірі бджоли), Андрій Курков, пер. Boris Dralyuk
Fieldwork in Ukrainian Sex (Польові дослідження з українського сексу), Оксана Забужко, пер. Halyna Hryn
A Biography of Chance Miracle (Біографія випадкового чуда), Таня Малярчук, пер. Zenia Tompkins
The Moscoviad (Московіада), Юрій Андрухович, пер. Vitaly Chernetsky
A New Orthography (Новий правопис), Сергій Жадан, пер. John Hennessy та Ostap Kin
Наглядова рада обрала виконавчого директора Українського культурного фонду Наглядова рада визначила переможця конкурсу на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду.
Шість членів наглядової ради проголосували за Владислава Берковського.
Загалом під час відкритих співбесід наглядова рада прослухала програми 12 кандидатів.
Згідно з регламентом, протягом наступних трьох робочих днів з дати проведення засідання результати конкурсу доводяться до відома профільного міністерства для укладання з переможцем контракту (із пропозицією призначити випробувальний термін).
Берковський – директор Центрального державногокінофотофоноархіву України імені Гордія Пшеничного. Був членом колегії, науково-методичної ради та редакційно-видавничої ради Державної архівної служби України.
Названі фіналісти Міжнародного літературного конкурсу «WorkStory» Понад 40 творів фіналістів усіх номінацій Міжнародного літературного конкурсу есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури», організованого «Кабінетом молодого автора НСПУ», редакціями видань «Ukrainian people» (Чикаго, США), «Українська літературна газета», «Літературна Україна», компанією «Jobian» та креативною аґенцією «Баляндраси», за результатами конкурсу увійдуть до колективної збірки. Новели та есе переможців будуть опубліковані в Чикаго та в літературних виданнях України. Журі оприлюднили імена конкурсантів, які увійшли до шорт-листа.
Конкурс «WorkStory» організатори ініціювали наприкінці минулого року, аби не лише підтримати творчу молодь, а й привернути увагу до одних із найбільш значимих аспектів людського життя — роботи, безробіття, трудової міграції. На заклик розповісти свою історію відгукнулося понад 200 авторів із 16-ти країн світу, серед яких Канада, США, Данія, Грузія, Ізраїль, Туреччина, Іспанія, Чехія, Польща, Литва, Португалія, Італія, ОАЕ та ін. Головними персонажами творів виступають священники, поліціянти, педагоги й діячі культури, лікарі, гіди, журналісти, офіціанти, кондитери, редактори, рекрутери, ріелтори, різноробочі, студенти, шукачі роботи, трудові мігранти.
Кремінь вимагатиме від партій позбавити мандатів депутатів, які порушують мовний закон Як передає ukrinform.ua, відповідні порушення були зафіксовані 21 квітня 2021 року під час чергового пленарного засідання сесії Харківської міської ради, повідомляє Кремінь у Фейсбуці.
“Це вже не перший сигнал про те, що місцеві депутати систематично порушують мовне законодавство. Відповідно до статті 56 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” мною як Уповноваженим із захисту державної мови вже здійснюються заходи державного контролю щодо низки депутатів та посадових осіб Харківської міської ради. Чергова скарга, яка надійшла на нашу адресу, також не залишиться без уваги. Будуть вжиті усі можливі заходи реагування, передбачені Законом”, – написав Уповноважений із захисту державної мови.
Американська благодійна організація оголосила кампанію зі збору коштів для завершення перекладу англійською книжки Володимира Рафєєнка Американська благодійна організація Razom for Ukraine оголосила кампанію зі збору коштів для завершення перекладу англійською мовою книжки «Мондреґрін: пісні про смерть і любов» Володимира Рафєєнка.
Кампанія зі збору коштів проходить на сайті kickstarter.com
Люди, які зробили внески вiд 45 доларів, отримають книжку з пiдписом автора. Благодiйники, якi нададуть вiд 150 доларів, будуть окремо зазначені в книжцi як її меценати.
Як підкреслили в організації, за два дні вдалося досягнути початкової мети – 5 500 доларів.
Нагадаємо, книжка «Мондреґрін: пісні про смерть і любов» Володимира Рафєєнка вийшла 2019 року у видавництві Meridian Czernowitz. Це перша українська книжка, яку Razom for Ukraine спільно з Гарвардським унiверситетом хочуть видати у межах проєкту підтримки перекладу українських книжок англiйською мовою.
Перекладатиме роман Марко Андрейчик. Публікація запланована у видавництві Ukrainian Research Institute, Harvard University.
Володимир Рафєєнко – український письменник, поет, перекладач і літературний критик. 2014 року через війну на сході України переїхав з Донецька до Києва. Лавреат Вишеградської літературної премії Східного партнерства та кількох російських премій. Роман «Мондреґрін» – перша книжка Рафєєнка, написана українською мовою. За сюжетом, переселенець Габа після переїзду з Донецька до Києва починає опановувати українську мову.
Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила відсвяткувати ювілеї Крушельницької та Сковороди Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення "Пропозиції держав-членів щодо відзначення пам’ятних дат у рамках ЮНЕСКО у 2022-2023 роках", куди увійшли ініціативи України щодо відзначення 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької та 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.
Це рішення ухвалене за підтримки Італії, Литви, Польщі і Туреччини та містить рекомендацію Генеральній конференції ЮНЕСКО його уповноважити. Сама конференція має відбутися в листопаді 2021 року
У Кейптауні вщент згоріла унікальна бібліотека Лісова пожежа, що кілька днів вирує на території Кейптауна, призвела до знищення книгозбірні головного університету ПАР.
Наразі відомо, що пожежно-рятувальній бригаді вдалося евакуювати всіх викладачів і вихованців вишу, до тепер триває локалізація і ліквідація полум’я.
«Це справжня трагедія! Історичне приміщення читальної зали нашої університетської бібліотеки перетворилося на згарище. Протипожежна безпека виявилася нездатною зупинити розповзання вогню, в якому згоріли цінні колекційні видання XVII-XIX століть», – коментують ситуацію мешканці Кейптауну у соцмережі Twitter.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|